Хава наґіла! Чим Україна може нагодувати Ізраїль

Щорічно Ізраїль витрачає на імпорт плодоовочевої продукції приблизно 400-450 млн. доларів США. При цьому експорт цієї групи товарів сягає майже 1 млрд. доларів. Тому постачати продукцію до Ізраїлю буде нелегко - адже ця країна є нетто-експортером плодоовочевої продукції преміальної якості, і конкуренція на ринку є досить високою, а вимоги до якості - ще вищими.

Наразі Україна практично не постачає плодоовочевої продукції до Ізраїлю. Незначні обсяги замороженої дикорослої чорниці та суниці садової на загальну суму близько 70 тис. доларів - це все, чим ми можемо похвалитися в експорті до Ізраїлю сьогодні.

Поряд з цим, після підписання договору про вільну торгівлю, на думку УПОА, Україна могла б постачати до Ізраїлю значні обсяги наступних товарів:

1. Волоські горіхи. Зараз майже 100% горіхів Ізраїль імпортує в лущеному вигляді з США на суму близько 37 млн. доларів США. Україна, при цьому, є найбільшим експортером цього продукту в Європі, але до Ізраїлю продукцію не постачає взагалі.

2. Яблука. Ізраїль імпортує до 25-30 тис. тонн яблук щорічно, переважно преміального цінового сегменту з США та Італії, а поза сезоном - з Аргентини. В той же час, досить значні обсяги дешевшого яблука надходять також з Туреччини, Китаю та Іспанії. Україна цілком може претендувати на середній ціновий сегмент, та може реально постачати до 5-7 тис. тонн яблук на рік в перспективі.

3. Заморожені та свіжі ягоди - Ізраїль їх імпортує, переважно, з Китаю, Польщі, Сербії та Бельгії на суму близько 12 млн. доларів на рік. Тут для України абсолютно точно є ніші.

4. Цибуля. Зараз майже 100% цибулі імпортується до Ізраїлю з Нідерландів на суму близько 2,5 млн. доларів. Україна може зайняти частину цього ринку.

5. Майже 100% помідорів Ізраїль імпортує з Туреччини, і витрачає на це 17 млн. доларів США на рік. В літній період, коли місцеве виробництво в Ізраїлі та Туреччині ускладнено в зв'язку з високою температурою повітря, Україна могла б постачати томати на цей ринок.

Взагалі варто зазначити, що Ізраїль має відносно високий рівень доходів населення, є країною з досить стабільною економікою. Тому торговельні відносини з Ізраїлем можуть дати можливість стабільної роботи упродовж тривалого часу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Інноваційні рішення для захисту та підживлення сільськогосподарських культур

Керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР Групи Компаній UKRAVIT Олександр Мигловець розповів про комплексні інноваційні рішення для захисту та позакореневого підживлення широкого спектру сільськогосподарських культур.

Зокрема, при вирощуванні зернових колосових культур на особливу увагу заслуговує новинка сезону 2018 - ВЕЙРОН®. «Це двокомпонентний гербіцид, що контролює широкий спектр бур’янів, зокрема падалицю соняшнику (звичайну, стійку до імідазолінонів та трибенурон-метилу). Також технологічною перевагою препарату є досить широке «вікно» застосування з фази кущення до фази прапорцевого листка включно, що дає змогу на високому рівні контролювати широкий спектр бур’янів у посівах зернових колосових культур. Однією з вагомих переваг Вейрону є контроль підмаренника чіпкого навіть у перерослій фазі (фаза 14 кілець, висота рослини понад 20 см). Ця проблема особливо актуальна у вологих умовах західних регіонів», - зазначає Олександр Мигловець.

Так, як площі під соняшником щорічно збільшуються та актуальнішим постає питання контролю бур’янів у 2018 році представлено ринку новий гербіцид системної дії  ІМІ-ВІТ®, який застосовується в посівах соняшника, стійкого до імідазолінонів. «Препарат знищує широкий спектр однорічних дводольних та злакових видів бур’янів, від 2 до 8 листків у культури. Окрім соняшнику, даний препарат застосовується у посівах сої та гороху, як ефективний гербіцид, який одночасно контролює дводольні та злакові бур’яни», - підкреслює Олександр Мигловець.

Для захисту посівів сої в період вегетації представлений гербіцид ФЛАГМАН® ЕКСТРА, який володіє контактно-системною дією та контролює однорічні та деякі багаторічні дводольні бур’яни. «За рахунок поєднання двох діючих речовин відмічається підвищена ефективність проти наступних бур’янів: щириця (види), гірчак (види), паслін чорний, амброзія полинолиста, хрестоцвіті (види), падалиця соняшнику та ріпаку (в т.ч. стійких до дії імідазолінонів). Препарат є толерантним по відношенню до культури та відсутня післядія на наступні культури в сівозміні», - зауважує Олександр Мигловець.

За його словами, лінійку мікродобрив ТМ АВАНГАРД від UKRAVIT доповнили 5 нових препаратів, у чотирьох з яких міститься кремній як для передпосівної обробки насіння різних сільськогосподарських культур, так і для обприскування в період вегетації. Кремнієві добрива АВАНГАРД® Кремній біо, марки А та марки Б, активують процеси фотосинтезу та ріст і розвиток кореневої системи, знижують температуру культур на 3-5 °С, що є надзвичайно важливим в умовах повітряної посухи, підвищують посухо- і солестійкість культур, та ряд додаткових переваг. АВАНГАРД® Кремній бобові, олійні та АВАНГАРД® Кремній зернові  застосовуються для обробки насіння, що підвищує польову схожість насіння до 10% та енергію їх проростання на 2-5%; сприяє появі дружніх сходів на 3-5 днів раніше; покращує споживання сполук азоту, фосфору, кальцію та магнію кореневою системою молодих проростків культур; підвищує стійкість культур до хвороб, ґрунтової посухи, приморозків та до інших біотичних факторів; знижує ретардантний вплив протруйників на молоді проростки культур та підвищує на 10-15% ефективність дії протруйників. АВАНГАРД® Р Гроу – містить у своєму складі високо і низькомолекулярні поліетиленгліколі, багатоатомні спирти, амінокислоти, солі гумінових і фульвових кислот, бурштинову кислоту та інші карбонові кислоти, біогормональний комплекс, мікроелементи. Даний продукт має властивості стимулятора росту, кріопротектора, адаптогена, антистресанта, імунокоректора і прилипача.

«UKRAVIT  пропонує інноваційні та економічно обґрунтовані технологічні рішення залежно від регіону вирощування та рівня інтенсифікації. При цьому ми завжди надаємо повну безкоштовну консультаційну допомогу аграріям від наших фахівців щодо використання препаратів на посівах тих чи інших сільгоспкультур», - зазначає Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ахіллесова п'ята української логістики

Зокрема, зернова галузь скаржиться, що ПАТ «Укрзалізниця» як монополіст, що перевозить близько 70% всього зерна, працює незадовільно, чим наносить збитки експортерам і як внаслідок бюджету країни. Подальше ігнорування Укрзалізницею пропозицій та зауважень громадськості ставить під загрозу весь експорт зернових культур, що оцінюється в 40-45 млн т або близько 6-8 млрд. доларів США.

Як відомо, експорт агропродукції забезпечує близько 30% всіх валютних надходжень до України, в структурі якого частка зернових культур досягає близько 50%. За перше півріччя 2017 року, частка сільськогосподарської продукції у структурі загального експорту України складає 42,2%.

За даними компаній-членів УЗА, останнім часом гостро постала проблема забезпечення подання ПАТ «Українська залізниця» залізничних вагонів під навантаження на зернові склади з метою постачання зерна на експорт через морські порти України. За наявною інформацією, більшість вагонів-зерновозів інвентарного парку ПАТ «Українська залізниця» були введені в експлуатацію в 70-80-х роках минулого століття та строк експлуатації яких вже давно минув.

«Незважаючи на те, що має місце щорічне зростання експортних можливостей зернових українськими експортерами, нам не зрозуміло, чому ПАТ «Українська залізниця» не ставить за мету використання коштів від підвищення тарифів за користування вагонів-зерновозів на будівництво нових вагонів та суттєвого збільшення кількості локомотивної тяги», – підкреслив під час прес-брифінгу, що відбувся в Українській зерновій асоціації 15 березня 2018 року Президент УЗА Микола Горбачьов.

Нагадаємо, ПАТ «Укрзалізниця» вдруге за один маркетинговий рік збільшила вартість залізничних перевезень. Перше підвищення на 15% відбулось у листопаді 2017 році і друге відбулося в лютому 2018 року – ще на 100-200 грн на тоні зерна.

Президент УЗА також додав, що сьогодні залізниця є найбільш проблемною ланкою ланцюга поставки українського зерна, що експортується на зовнішні ринки.

УЗА звертається до ПАТ «Укрзалізниця» з вимогою забезпечити безперебійний експорт зернових, шляхом ефективного перевезення вантажів, а також врахувати зауваження та пропозиції громадськості:

1.Оприлюднити алгоритм розподілу вагонів-зерновозів та локомотивної тяги, в тому числі іноземного парку, що порожнім повертається до країни реєстрації; а також врахувати розподіл вагонних маршрутів в розрізі всієї країни, а не тільки регіонів та окремих компаній. Крім того, оприлюднити результати та архів розподілу вагонів-зерновозів за минулий рік;

2. Збільшити інвестиції у будівництво вагонів-зерновозів та локомотивної тяги, шляхом внесення змін до фінансового плану компанії;

3. Інтенсифікувати питання впровадження приватної тяги, яке передбачене угодою про Асоціацію України з ЄС;

4. Переглянути в цілому процедури проведення дерегуляції в сфері залізничного транспорту та підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення для вагонів-зерновозів і запровадити нову вартість послуг за користування вагонами Укрзалізниці не з 19 лютого 2018 року, а з 1 липня 2018 року, адже компанії, які забезпечують експорт зерна і надходження валютної виручки в країну, працюють за маркетинговим роком, а не календарним. Крім того, передбачити прогнозованість зміни вартості перевезення зерна у майбутньому;

5. Збільшити оборотність вагонів, що зменшилася на 20-40% в порівнянні з минулим роком, а також збільшити показник навантаження зерновозів, що за рік зменшився вдвічі до 800 вагонів на добу, при задоволенні заявок клієнтів порожніми вагонами лише до 20%;

6. Розглядати розподіл вагонних маршрутів в розрізі станцій та елеваторів, їх здатністю до цілодобової щорічної роботи, без урахування власника чи експедитора;

7. Залучити елеватор як єдиного учасника погодження АРМа та єдиної відповідальної сторони за виконання норми завантаження/опрацювання зерновозів, та введення системи штрафів за невиконання норм;

8. Надати інформацію щодо залізничних станцій, на яких буде оптимізовано подача вагонів-зерновозів та локомотивної тяги. Ініціатива ПАТ «Укрзалізниця» щодо закриття малоефективних станцій ускладнює прогнозоване ведення бізнесу, оскільки компанії не можуть передбачити наперед які саме станції УЗ вважає малоефективними та які має намір закрити;

9. Передбачити відповідальності за брудні та технічно несправні подані вагони, несвоєчасну подачу та невідповідність узгодженій кількості поданих порожніх вагонів та локомотивної (маневрової) тяги, а також, за перевищення часу транспортування зерна від елеватора до місця призначення з вини УЗ;

10. Привести пропускну систему ЄТП портів у відповідність до кількості щоденно опрацьовуваних зерновозів.

Інформаційна довідка:

Українська Зернова Асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників та експортерів зерна, що створена в 1998 році та має на меті захист законних спільних інтересів своїх членів, сприяння формуванню та розвитку ринку зерна в Україні, утворення необхідних організаційних yмов для взаємодії своїх членів.

Українська Зернова Асоціація є активним членом International Grain Trade Coalition, партнером European Business Association та American Chamber of Commerce.

Членами УЗА є всесвітньо відомі українські та транснаціональні компанії, найбільші вітчизняні експортери та виробники зерна, що експортують близько 90% українського зерна.

ПАТ «Українська залізниця» – національний перевізник вантажів та пасажирів. Метою діяльності товариства є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі тощо. ПАТ “Українська залізниця” є суб’єктом природної монополії на товарному ринку користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об’єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування, а також, суміжному з ним ринку внутрішніх перевезень вантажів залізничним транспортом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Влада vs люди: чи буде заборона продажу домашнього м’яса?

Точиться дискусія навколо того, чи справді така інформація відповідає дійсності, і наскільки ситуація критична. Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.


Буквально на днях голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в інтерв’ю виданню «БізнесЦензор» розповів про нові правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції, і назвав заборону продажу домашнього м’яса відвертою неправдою (ознайомитися з повним текстом інтерв’ю можна за посиланням).

Хочеться розставити всі крапки над «і», аби люди могли зрозуміти суть тих змін, які пропонуються, і чітко побачити, де правда, а де брехня.

У Верховній Раді активно лобіюють прийняття  законопроекту № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Більше того, цей проект закону вже підтриманий профільним Аграрним комітетом, незважаючи на обурення населення, адже дуже скоро «відверта неправда», як сказав Володимир Лапа, стане гіркою, цілком реальною істиною.

Прихильники законопроекту № 7489 від 16.01.2018 дуже лукавлять, коли акцентують увагу на тому, що чинний Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» дозволяє не лише споживати м’ясо, забите на подвір’ї, але і продавати кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений. Таким чином вони просто відволікають увагу людей.

Норма діючого закону дослівно звучить так: «Із 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений».

Однак законопроектом № 7489 пропонується її змінити таким чином, що зникає право продажу навіть в 50 км. У новій редакції записано: «Із 1 січня 2020 року м’ясо та інші продукти забою, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання».

Наступним цікавим моментом в інтерв’ю голови Держпродспоживслужби є висловлювання про те, що можна буде привезти на бійню худобу, забити, а потім реалізувати на ринку. Однак пан Лапа не уточнив, які вони, ці бойні. Хтось бачив ці 400 боєнь, і які з них реально зможуть отримати експлуатаційний дозвіл? Боєнь, які відповідають високим санітарно-епідеміологічним стандартам, часто в деяких регіонах - одиниці. А якщо б навіть вони існували, то чи вистачить їх на 28 385 сіл, яких нараховується в Україні?

Якщо, наприклад, відстань до бойні 100 км, то хто повезе туди на забій худобу? Це суттєві додаткові витрати, на які в людей елементарно немає коштів. А даним законопроектом  держава перекладає вирішення цього питання на плечі селян, які вирощують худобу. Тобто, маємо ситуацію: хочете утримувати худобу на продаж, будь ласка, везіть її за 100 км на забій.

Це далеко не весь перелік тих проблемних моментів, які містить в собі законопроект № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Асоціація тваринників України надзвичайно стурбована такою ситуацією. Якщо ВРУ прийме даний проект закону, то використання домашнього м’яса на продаж опиниться під загрозою, а це, в свою чергу, призведе до вирізання поголів’я та підвищення цін для населення.

Безумовно, Україна повинна прагнути до високих стандартів, але в той же час треба подумати і про звичайних людей, і для початку прийняти відповідну державну програму з підтримки і розбудови мережі забійників по регіонах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Частка дикоросів у структурі експорту ягід з України впала з 90% до 50% за останні три роки – УПОА

Але очікується, що обсяг експорту цієї ягоди буде знижуватися, як і її частка в експорті. Основна причина полягає в тому, що кількість людей, які займаються збиранням лісової ягоди знижується, адже багато людей виїхало на сезонні заробітки до ЄС, завдяки безвізу. 

До речі, приблизно 6% експорту ягоди в вартісному та кількісному вимірах припадає на дикорослу лісову ожину. Отже "дикороси" дають 50% всього експорту кількісно та понад 50% у виручці.
 
Але ще три роки тому ситуація була інакшою. Тоді на дикориси припадало близько 90% всього експорту. Отже, можемо зробити висновок, що виробництво та експорт культурної ягоди розвивався в Україні останніми роками досить швидко.
 
Вже зараз малина займає в експорті 29%, а три роки тому її частка сягала лише 5-7%.
 
Зростає і суниця садова – її частка в експорті вже сягнула 12% проти 5% три роки тому.
 
Якщо ж відкинути дикороси, то на малину вже в 2017 році припадало 59% експорту, на суницю садову – 24%, а на лохину (чорницю садову) – 15%.
 
Цікаво відмітити, що частка свіжої ягоди в експорті всіх ягід, включаючи дикорослі, зростає досить помітно, і в 2017 році сягнула вже майже 17% – проти 3% три роки тому. А ось в культурній ягоди тенденція протилежна – зростає частка заморозки, власне завдяки тому, що дуже стрімко зростає експорт малини, яку, переважно, експортують в замороженому вигляді.
 

Структура експорту м’яких ягід з України, 2017 рік, у об’ємах

 

 
 
У 2017 році Україна отримала 66,5 мільйонів доларів США від експорту м'яких ягід. Левову частку виручки – близько 61% – приносять чорниця та лохина.
 
Аналітики Української плодоовочевої асоціації відзначають наступні важливі тенденції в розвитку експорту ягід:
 
☑ Зростання частки малини в експортній виручці за три роки з 5,3% до 22,5%;
☑ Зростання частки експорту свіжих ягід з 2% три роки тому до 16,3% в 2017 році! Що є дуже позитивним, якби не одне "але" – значна частка цих свіжих ягід йшла на переробку до сусідів в ЄС, де вже до них додавали вартість. Натомість, потрібно створювати власну переробку!
☑ Різке падіння цін на заморожену дикорослу чорницю, що негативно впливає на її збір на фоні проблем з робочою силою в Україні. За три роки середня ціна впала більше ніж на третину.
☑ Зростання експорту культурної лохини (чорниці садової) в 5,4 рази протягом всього трьох років!
☑ Зростання експорту малини в 9 разів протягом всього трьох років!
☑ Падіння середньої вартості експортованої продукції внаслідок загострення конкуренції на зовнішніх ринках та дефіциту потужностей з переробки всередині країни приблизно на третину за останні три роки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кредит під заставу майбутнього врожаю: які ризики необхідно врахувати фермеру

Отримати фінансування для розвитку бізнесу сільгоспвиробнику не так вже й просто. Банківські кредити інколи невигідні та потребують забезпечення застави у вигляді нерухомості або техніки, яку фермер не завжди може надати. Саме тому останнім часом набувають поширення кредити під заставу майбутнього врожаю та аграрні розписки.

Але що робити, якщо очікуваний врожай так і не вдалося зібрати через погодні умови, такі як град, заморозки або посуха?

«При кредитуванні під заставу майбутнього врожаю фермерам обов’язково потрібно враховувати всі можливі ризики, як втрата врожаю через несприятливі погодні умови або внаслідок протиправних дій.  Відповідно, ці ризики можуть бути як ризиками самого підприємства, так і ризиками банку, який прийняв майбутній врожай в якості застави забезпечення кредитних зобов'язань. Саме тому обов’язково врожай має бути застрахованим. Лише в такому випадку буде стовідсоткова гарантія відшкодування завданих збитків для сільгосппідприємств, а для банку - наявність механізму реалізації заставного права», - підкреслює експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін. 

За його словами, співпраця банку, аграріїв і страхових компаній є важливою для забезпечення передбачуваності агробізнесу та мінімізації ризиків у сільському господарстві.

«Фермери зацікавлені у кредитуванні, банки хочуть бути впевненими у поверненні коштів. Саме тому при кредитуванні під заставу майбутнього врожаю дієвим механізмом управління ризиками є агрострахування. Адже передбачити заздалегідь погодні умови та фактори, які істотно можуть вплинути на врожайність, не може ніхто», - наголошує Володимир Юдін. 

Він зазначив, що страхування посівів сільськогосподарських культур і майбутнього врожаю передбачає страхування від різних подій, викликаних кліматичними, біологічними, техногенними причинами, протиправними діями та ін.

«Незважаючи на те, що ризики аграрного виробництва несуть катастрофічний характер, українські аграрії, на відміну від західних колег, майже не страхують свої посіви, що загалом впливає на рентабельність усього агропромислового комплексу. На мою думку, розвиток вітчизняного ринку агрострахування може вирішити проблему нестачі обігових коштів у сільгосппідприємств, відкривши  їм змогу залучати ресурси від фінансових установ та кредиторів. Крім того, застрахувавши врожай завчасно, в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Для сталого розвитку бізнесу, для впевненості у завтрашньому дні, завжди треба враховувати всі ризики та намагатися мінімізувати можливі збитки», - зазначає Володимир Юдін.

Він переконаний, що агрострахування є оптимальним захистом в першу чергу для малих і середніх агропідприємств, для яких будь-який великий збиток може принести відчутні втрати.

«Враховуючи всі потреби вітчизняних сільгоспвиробників, компанія  «Агрориск» розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для аграріїв. Ми працюємо з надійними страховими компаніями, обговорюємо з фермерами всі умови договору агрострахування та мінімізуємо вплив згубних ризиків на майбутній врожай», - зауважує Володимир Юдін. 

Так, у компанії «Агрориск» на сезон «весна-літо» 2018 року діє програма «МультіРиск», за якою можуть бути застраховані врожаї пшениці, жита, ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Крім таких природних катаклізмів як град, заморозки, крижана кірка, посуха, сель, землетрус, буря, ураган, повінь "МультіРиск" страхує також і від форс-мажорних обставин, як знищення врожаїв шкідниками або вогнем. Сума відповідальності встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю сільськогосподарської культури, а врегулювання страхового випадку за продуктом здійснюється як по всій застрахованій площі поля, так і за пошкодженою його частиною.

«Це дає змогу фермеру провести, наприклад, пересів культури тільки на пошкодженій ділянці поля. Для цього знадобиться значно менше фінансових та часових витрат, що є вагомою перевагою в особливо активний для фермерів весняно-літній період», - пояснює Володимир Юдін.

На його думку, саме агрострахування є джерелом  фінансової стабільності сільського господарства. «Я сподіваюсь, що вітчизняні аграрії страхуватимуть свої посіви не лише на вимогу фінансових установ та кредиторів, але й задля подальшого забезпечення рентабельності свого агробізнесу. Це дозволить фермерам не лише не перейматися через погодні катаклізми, а й у будь-якому випадку мати обігові кошти для подальшої господарської діяльності», - зауважує Володимир Юдін.

 

Довідкова інформація про компанію «Агрориск» 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview