Глобальне потепління дорого коштуватиме українським аграріям

Додаткове зрошування земель та вирощування екзотичних рослин — такі зміни очікують на український аграрний ринок через глобальне потепління. За експертними оцінками Світового банку до 2100 року середньорічна температура в Україні може підвищитися додатково на 3,2—4,5 градуса. Це призведе до кардинальних змін у сільському господарстві.

Про це повідомляє "DW".

Глобальне потепління насамперед призведе до "переміщення" зон для вирощування традиційних культур. Наприклад, цукровий буряк та кукурудза вже зараз через нестачу вологи "переселяються" на північ та захід.

"Вирощування цукрового буряку було характерним для Миколаївської, Кіровоградської та Полтавської областей. Нині ця тенденція змінюється. Також інші теплолюбні культури, такі як кукурудза та соя здебільшого вирощуються в північних та західних областях", — розповів президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.

Глобальне потепління впливає також на кількість і потужність природних катаклізмів. Зокрема, зростає посушливість, збільшується загроза пізніх заморозків, почастішали град, зливи, шквали, які знищують врожаї. Такі тенденції характерні для всієї України.

Зміна погодних умов призводить до скорочення посівних термінів та необхідності додаткового поливу полів.

"Починаючи з Херсона та на північ фермери пристосовуються до зменшення посівних строків, вони намагаються спіймати кілька днів, коли в землі достатньо вологи", — зазначає експерт сектора сільського господарства Офісу ефективного регулювання Богдан Андрющенко.

Питання зрошування земель уже зараз розглядається на загальнодержавному рівні. Оскільки ця процедура доволі дорога (вартість становить 3-5 тисяч доларів на гектар), тому буде для більшості фермерів не по кишені. Через це аграрії потребуватимуть державної підтримки.

Крім того, з часом кардинально зміняться посівні сільськогосподарські культури. Наприклад, уже зараз в Україні вирощують зернобобову культуру — нут. Це турецький горох, він є типовою посівною культурою в тропічній та субтропічній Азії. Також вирощуватимуть банани, екзотичні фрукти й посухостійкі злакові, як-от сорго.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для чого потрібні аграрні ф’ючерси та опціони

Про це зазначила заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка на конференції «Трансформація аграрного ринку України: виклики та рішення», повідомляє  FinPost

«На глобальних ринках аграрні ф’ючерси займають приблизно 9% загальної біржової торгівлі ф’ючерсами. За 2016 рік цей ринок швидко зростав. Зростання обсягу торгівлі угод з аграрними ф’ючерсами та опціонами становило 57%! Це один з найдинамічніших ринків, у тому числі і через те, що у світі зростає попит на продукцію аграрного сектору, – підкреслила Юлія Вітка. – Україна не буде стояти окремо від цих трендів – будуть створюватися нові фінансові інструменти для українського ринку. Це тільки питання часу, коли, ким і як буде створено ефективний прозорий ринок агропродукції».

На її думку, якщо ринки агропродукції в Україні будуть непрозорими, а ціноутворення – несправедливим, то від цього буде втрачати вся країна. Перш за все підприємства, які купують аргопродукцію, та споживачі.

«Якщо немає чесних цін, немає об’єктивних індикаторів ринку, це породжує недовіру. Недовіра завжди стримує інвестиції. Доступна ринкова інформація та прозорі ціни по всій країні – це те, чого очікує будь-який іноземний інвестор, який хоче вкладати гроші в український АПК. А роль державних регуляторів – не тільки сприяти розвитку нових біржових ринків та фінансових інструментів для аграріїв, але й забезпечити адекватний нагляд за такими ринками в епоху новітніх цифрових технологій», – наголосила Юлія Вітка.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Очікування та реальність часникового бізнесу в Україні

Ціни на імпортний часник дійсно суттєво зросли після девальвації гривні, що спровокувало масове захоплення часниковою темою серед виробників. Втім, реалії поточного сезону показали, що не все так просто в цьому бізнесі, пише Інфошувар.

«Відсутність досвіду - це головна проблема часникового виробництва в Україні. Давайте будемо відверті один перед одним: багато тих, хто останні 2 роки інвестував в часникові проекти не мали чіткої стратегії, як отримати задовільну врожайність і, тим більше, куди продавати свій врожай», – розказує Сергій Антончик, керівник часникового проекту ОРСП «Шувар».

На думку фахівця, виробники часнику в Україні вимушені навчатись на власних помилках, за якими дуже часто стоять втрачені гроші. Але майбутнє саме за тими, хто зможе правильно використати цей досвід. Втім, в Україні можна вирощувати часник із собівартістю, яка б дозволила конкурувати не тільки на внутрішньому ринку, а й в країнах ЄС, не дивлячись на розповсюджену думку про нездоланність ціни іспанського та китайського часнику.

«Я твердо впевнений, що отримати задовільну рентабельність на перший рік вирощування товарного часнику дуже важко, використовуючи покупний насіннєвий матеріал та орендуючи всю необхідну техніку. І ще треба розуміти, що нас стає більше, а Китай нікуди не зникне, тому конкуренція буде ставати жорсткішою і в ній виживатимуть справжні профі, які навчаться отримувати високу врожайність та вивчать потреби покупців», – розповідає Сергій Антончик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як будуть штрафувати виробників за пальмову олію

Про це йдеться у відповідному законопроекті №3871, зареєстрованому у ВРУ, передає «Слово і Діло».

У пояснювальній записці до документа наголошується, що відповідно до Закону України «Про молоко та молочні продукти» у виробництві традиційних молочних продуктів забороняється використовувати жири та білки немолочного походження, різні стабілізатори і консерванти. Але, виробники нехтують цією забороною, особливо в частині використання пальмової олії.

Тому законопроектом передбачається накладення штрафу на власників таких підприємств-порушників в розмірі від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1700 гривень).

Якщо порушення повториться протягом року ще раз, то штраф буде досягати від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Птахівництво залишається єдиною галуззю тваринництва, яка нарощує поголів’я

Таким чином, птахівництво залишається єдиною галуззю тваринництва, яка нарощує поголів’я. Адже за даними Держкомстату, станом на 1 листопада 2017 року кількість голів птиці становила 224 374 600, що на 3 040 200 голів або 1,3% більше, ніж минулоріч.

 

Хоча ще в минулому році динаміка була негативною, зокрема, 1 листопада 2016 року кількість птиці буде меншою на 3,6 відсотки, ніж попереднього року.

«У галузі птахівництва спостерігається позитивна динаміка, - зазначила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. – Гадаю, що причиною цьому є різке скорочення виробництва свинини, яка є найулюбленішим м’ясним продуктом українців. Крім того, приблизно на чверть зросли ціни на внутрішньому ринку. Через те, що свинина через ситуацію з африканською чумою свиней здорожчала майже вдвічі, українці почали вживати більше курятини, і ціни на курятину, відповідно, теж підстрибнули. Збільшився також експорт курятини: за підсумками січня-серпня 2017 року експортувала 191,6 тис. тонн м'яса птиці та субпродуктів, що на 24% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Таким чином, птахівники сьогодні знаходяться в найбільш привабливому становищі Для галузі це, безумовно, позитивна тенденція. Для споживача – негативна, адже ціна на м'ясо птиці падати не буде через високий споживчий попит, доки ми не наростимо обсягів виробництва свинини та яловичини».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Безвідходне птахівництво: додатковим джерелом прибутку може стати пташиний послід

Дана галузь стабільно розвивалася до 2014 року. Втрата Україної частини території та інші кризові явища призвели до скорочення кількості домашньої птиці на 9%, повідомляють аналітики Pro-Consulting.

Зміна чисельності і структури курячого поголів'я в 2015-2016 роках показано в таблиці.

Більшість українців не уявляють своє життя без продуктів птахівництва. М'ясо та яйця курей міцно увійшли в раціон харчування багатьох домогосподарств.

Набагато меншою популярністю користуються продукти переробки результатів курячої життєдіяльності - посліду - хоча йому також можна знайти корисне застосування в господарстві.

Щорічно в світі домашньою птицею виробляється близько 192 млн тонн посліду, який частково випаровується, частково утилізується і потрапляє в грунт в залежності від чисельності пташиного поголів'я в регіоні.

Внесок України в цей обсяг становить близько 5 млн тонн посліду - 2,6% від світового і 9,9% від європейського показника.

Ці цифри свідчать про значну економічну і екологічну проблему, пов'язану з послідом, яку можна було б вирішити шляхом його переробки в тому числі і в універсальне добриво.

В даний час обсяги світового виробництва органічних добрив, в тому числі і з курячого посліду, здаються мікроскопічними в порівнянні з десятками мільйонів тонн випуску їх з мінеральних - калійних, азотних і фосфорних аналогів.

Незважаючи на це, сегмент органічних добрив динамічно розвивається, і за останні сім років цей ринок збільшився на 71%. Завдяки світовому тренду на використання органічних продуктів харчування та підвищення загальної екологічності життя зростає попит і на нехімічні добрива. Тільки в 2016 році з курячого посліду було вироблено на 22,2% добрив більше, ніж роком раніше.

Як видно з наведеної таблиці, Україна поки відстає від світових темпів збільшення переробки посліду, хоча ця галузь є досить перспективною з огляду на великі обсяги невикористаного сировини.

Причинами недостатнього розвитку вітчизняного ринку можуть бути наступні фактори:

  • переробка курячого посліду поки знаходиться на етапі становлення і ще не потрапила в фокус уваги більшості вітчизняних інвесторів і фермерів;
    кризові явища в національній економіці і геополітиці (виробництво добрив залежить від газу) зробили негативний вплив на українську галузь виробництва добрив;
  • фермери використовують послід для удобрення своїх угідь і виробляють сухі і компостні добрива «кустарним методом», чим створюють тіньовий сегмент ринку;
  • недолік в Україні необхідного обладнання для переробки посліду відповідно до сучасних стандартів.
    Особливістю українського ринку органічних добрив в даний час є відсутність імпорту даної продукції, а значить і конкуренції з боку світових виробників. Тому новому гравцеві ринку доведеться відвойовувати свою частку тільки у вітчизняних підприємств, що працюють в цій галузі, кількість яких поки невелика. Орієнтація не тільки на внутрішнє споживання органічних добрив, а й на їх експорт, робить цей бізнес ще більш перспективним.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.