178171

«Кернел» скоротив продажі олії та зерна

Одна з найбільших українських аграрних груп «Кернел» скоротила продажі зерна на 21,8% у lll кварталі фінансового року (ФР), який почався в липні 2017-го, в порівнянні з аналогічним періодом минулого ФР – до 1,088 млрд тонн. Про це з посиланням на дані компанії пише Інтерфакс-Україна.

Згідно з повідомленням, за період з січня по березень цього року продаж наливної олії скоротився на 14% – до 252 740 тонн. Продаж бутильованої соняшникової олії скоротився на 24,4% – до 26,16 млн л.

Холдинг переробив 848 860 тонн насіння соняшнику. Цей показник на 1,4% менший в порівнянні з показниками lll кварталу 2017 ФР.

Перевалка зерна на експортних терміналах групи скоротилася на 6,1% – до 1,515 млн тонн.

Також за 9 місяців ФР «Кернел» зменшив продаж зерна на 25,1% – до 3,074 млн тонн. Це пов'язують зі зниженням збору врожаю в країні, відстроченої весняно-посівною кампанією і низькою готовністю фермерів продавати сільськогосподарські культури в очікуванні підвищення цін.

«Кернел» – найбільший у світі виробник та експортер соняшникової олії, провідний виробник і постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. Вертикально інтегрована структура компанії будується на тісно пов'язаних між собою бізнес-сегментах: виробництві, експорті й внутрішньому продажу соняшникової олії; рослинництві; експорті зернових культур; наданні послуг зі зберігання й перевалки зерна на елеваторах і портових терміналах. З 2007 року акції компанії торгуються на WSE.

«Кернел» завершив 2017 фінансовий рік з чистим прибутком в $176,2 млн, що на 21,7% менше, ніж у 2016 фінроці. Його виручка зросла на 9,1% – до $2,169 млрд, EBITDA скоротилася на 7,8% – до $319,2 млн.

Акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі з 2007 року. Найбільшим акціонером «Кернел» через Namsen LTD є Андрій Веревський, який в жовтні – грудні 2017 року збільшив свою частку з 38,13% до 39,47% (32,344 млн акцій). Cascade Investment Fund (Кайманові острови), бенефіціаром якої виступає співголова депутатської групи «Відродження» Віталій Хомутинник, володіє 6,59% акцій «Кернела».

Ваш вибір 'Цікаво'.

"Нібулон" почне будувати морські судна

Про це в інтерв'ю виданню "Порти України" повідомив співвласник і гендиректор компанії Олексій Вадатурський, пише ЦТС.

"На нашому суднобудівному заводі в березні цього року вперше спустили на воду судно довжиною 100 м. А з літа, після завершення реконструкції заводських потужностей, ми отримаємо можливість будувати повнокомплектні вантажні морські судна довжиною 140 м. Ми плануємо за рік побудувати на заводі спеціалізоване морське судно дедвейтом 10 тис. тонн в якості перевантажувальної рейдової станції. Воно буде оснащено двома потужними кранами, які за добу зможуть перевалювати до 20 тис. тонн зерна. Термін його здачі - 1 липня 2019 року", - розповів Вадатурський.

Він додав, що "Нібулон" буде намагатися задовольнити потреби одного з ключових покупців зерна з України - Єгипту.

"По мірі будівництва власного морського флоту ми продовжимо транспортний ланцюжок від сільгоспвиробника до кінцевого споживача на Нілі", - заявив Вадатурський.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Політична ситуація робить малоймовірним ухвалення закону про ринок землі - Максим Мартинюк

В Україні на сьогодні склалася несприятлива політична ситуація для прийняття закону про ринок землі сільськогосподарського призначення, який дозволив би її продаж, хоча відсутність такого продажу істотно стримує розвиток фермерства у багатьох галузях аграрного господарства.

Таку думку висловив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк в ході суспільно-політичного форуму Реанімаційного пакету реформ «Реформи під прицілом: діалог громадськості та уряду», пише QHA

"На превеликий жаль, політична ситуація, яка склалася в країні, не дозволяє говорити про високу ймовірність прийняття закону про ринок землі", - заявив Максим Мартинюк.

Разом з тим, він зазначив, що в уряді є чітке бачення того, як буде функціонувати цей ринок у разі прийняття відповідного закону. Зокрема, передбачається така модель, коли великі агрохолдинги, великий бізнес, іноземці взагалі на першому етапі функціонування ринку не будуть допущені до купівлі землі. Це дозволить сформувати свої земельні банки малому сільськогосподарському бізнесу, а потім поступово ці обмеження будуть зніматися.

Мартинюк також підкреслив, що для повноцінного запуску вільного ринку землі в Україні необхідно прийняття не менш двох законів: власне про ринок землі та про державне Гарантійне кредитне агентство.

"Ми також внесли законопроект, який би забезпечував функціонування ринку землі - має бути створено Гарантійне державне кредитне агентство, яке давало б можливість фермерам отримувати кошти на потреби свого господарства. Тільки в парі ці два закони можуть забезпечити реальний старт ринку землі", - підкреслив Максим Мартинюк.

Він додав, що відсутність вільного функціонування ринку землі в Україні суттєво гальмує розвиток певних галузей сільського господарства, зокрема таких, як тваринництво і садівництво, які вимагають значних інвестицій і мають тривалий виробничий цикл.

"У нас великий перекіс у бік рослинництва і це певним чином пов'язано з тим, що у нас немає права власності на землю в повному сенсі цього слова (не працює ринок землі, - ред.). Все, що має короткий виробничий цикл - успішно розвивається, все інше - тваринництво, садівництво й інші галузі, які потребують великих інвестицій, капіталовкладень і мають більший виробничий цикл - вони присутні, але не настільки, наскільки могли б бути присутніми. Тільки дуже ризикова людина вкладе, скажімо, у той же сад, кілька тисяч доларів на гектар орендованої землі, навіть якщо вона орендована на 49 років", - заявив Максим Мартинюк.

Він назвав пріоритетом уряду в агросекторі розвиток таких агрогалузей, які мають тривалий цикл виробництва і які поки що не дуже хочуть інвестувати, в тому числі, з-за відсутності вільного ринку землі. Також «мегазавданням уряду», за його словами, є створення середнього класу в сільській місцевості. В принципі, позитивно відізвавшись про діяльність великих агрохолдингів, Мартинюк зазначив, що вважає за доцільне розвивати малий бізнес в селах, оскільки він буде створювати більше робочих місць і в цілому буде сприяти розвитку сіл. Згідно приведеному їм прикладу, в агрохолдингу на 1000 га землі зайнято 7 чоловік, причому, як правило, не місцевих, найнятих, а в тваринництві на 100 га зайнято близько 100 людей.

Говорячи про пріоритетність розвитку малого бізнесу в селах, він також повідомив, що уряд зараз намагається виправити несправедливість щодо тих, хто став фермером в 90-х роках. Проблема полягає в тому, що перші фермери отримували землю у постійне користування і думали, що зможуть передати її своїм спадкоємцям. Але держава забула про свої обіцянки, і постійне внесення змін до законодавства призвело до того, що ці фермери, які отримали тоді землю у постійне користування, не можуть передавати її у спадок.

"Зараз уряд вийшов з ініціативою передати цю землю у приватну власність, це рішення вже схвалено Кабміном, і сподіваюся, що воно буде підтримано парламентом", - сказав Мартинюк.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Українці щороку вживають на 6 кг менше рекомендованої норми риби

Про цеповідомив генеральний директор асоціації "Українських імпортерів риби і морепродуктів" Дмитро Загуменний, пише Інтерфакс-Україна.

"За чисельності населення в Україні 35 млн осіб, на кожного українця припадає в середньому 9-14 кг риби на рік. У світі ж цей показник перевалив 20 кг на людину на рік", - сказав він на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна " у вівторок.

За його словами, в Японії цей показник досягає 65 кг, у країнах Північної Америки - 24 кг, ЄС - 21 кг; постійно зростає споживання риби в Китаї.

"Українці споживають дуже мало риби. Останні 30 років в світі простежується стійке зростання споживання риби. За аналізу показників імпорту за останні три роки створюється враження, що триває зростання. Однак, з огляду на показники 2013 року, можна сказати, що це відновлення ринку. У зв'язку з девальвацією валюти в 2014-15 рр. багато українців були змушені відмовитися від споживання риби і рибної продукції або ж перейти до більш доступного сегменту", - пояснив експерт.

За його даними, з урахуванням обсягу рибної продукції власного вилову (180 тис. тонн, офіційно - 90 тис. тонн) загальний обсяг рибного ринку в Україні в 2017 році становив близько 500 тис. тонн.

При цьому експерт зазначив, що на рибну продукцію припадає левова частка українського імпорту. Рибу імпортують до України з більш ніж 60 країн, основними імпортерами є Норвегія, Ісландія і США. Загалом імпорт риби в Україні в 2017 році становив 320 тис. тонн на суму $500 млн, перевищивши торішній показник (300 тис. тонн на $460 млн).

Аташе з питань сільського господарства посольства США в Україні Олександр Тарасевич уточнив, що в 2017 році з США було імпортовано 31 тис. тонн рибної продукції. Найбільш імпортованою рибою з США є хек, його наздоганяє минтай.

"Споживчі переваги українців дуже повільно змінюються. Залишаються традиційні види риби - минтай, оселедець, хек, лосось. На цьому ринку дуже жорстка прив'язка до доходів населення: коли доходи падають, то і споживання риби знижується. Девальвація змушує українців переходити на м'ясо, і більше того - на дешеве м'ясо; в раціоні починає переважати курка (понад 50%)", - прокоментував ситуацію на ринку О.Тарасевич.

Росспоживнагляд оштрафував McDonald's за зайві калорії

Про це повідомляє УНН з посиланням на рішення Арбітражного суду Москви.

Росспоживнагляд в грудні минулого року провів перевірку ресторану McDonald's на вулиці Миклухо-Маклая в Москві і виявив, що підприємство вводить клієнтів в оману щодо споживчих властивостей готової продукції. Так, в бургері "Біг Мак" замість заявленого вмісту вуглеводів 42 грама на 100 грамів виявлено понад 60 грамів на 100 грамів, енергетична цінність склала 570 кілокалокій на 100 грамів, тоді як в технологічній карті було заявлено 503 кілокалорії.

За результатами перевірки Росспоживнагляд в січні привернув ТОВ "МАКДОНАЛЬДС" до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підприємство громадського харчування звернулося до суду із заявою про скасування постанови, однак арбітраж Москви 10 квітня цю заяву відхилив.

"Доказів того, що заявником вжито вичерпних заходів для дотримання обов'язкових вимог чинного законодавства в сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя або наявність об'єктивних обставин, що перешкоджають їх виконанню,суду не представлено.В задоволенні вимог ТОВ" МАКДОНАЛЬДС "відмовити полностью.Решення може бути оскаржене у 10-денний строк з дня його прийняття в Дев'ятому арбітражному апеляційному суді", - зазначено в рішенні.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Вартість м’яса росте швидше за середню зарплату

Таким спостереженням на своєму Facebook поділився Олексій Дорошенко, голова Асоціації постачальників торговельних мереж, пише agroday.com.ua.

Зокрема, за останні два роки — із квітня 2016 по квітень 2018 року — вартість м’ясного кошику та яєць зросла на 60%. По крайній мірі, про це свідчать офіційні дані Держстату. У той же час середня зарплата зросла на 59%.

Мінімальна заробітна плата за цей же час стала вище на 170%. У березні 2016 року мінімальна заробітна плата в Україні становила 1378 грн, а середня – 4920 грн. На березень 2018 року мінімальна вже дорівнювала 3723 грн, а середня – 7828 грн. Тобто, люди з невисокими доходами мали би збільшити споживання м’ясних виробів.

«Але враховуючи їх загальну купівельну спроможність ці люди перші відмовляються від вживання м’яса та яєць», — констатує Дорошенко.

Фахівець також уточнив, що м’ясного кошика, вартість якого порівнювалась за останні роки, увійшли всі види м’яса та ковбасні вироби, які підлягають державному моніторингу: свинина, яловичина, сало, куряча тушка, варена ковбаса 1 ґатунку, курячі яйця.

Усі види продуктів за рік подорожчали від 42% до 145. Яйця додали в ціні 145%, сало – 76%, свинина – 69%, варена ковбаса – 52%, яловичина – 49%, курка-бройлер – 42%.

Якщо в цілому оцінити вартість м’ясного кошика з яйцями, то на початок квітня 2018 року він коштував 470 грн, тоді як на середину квітня 2016 року його вартість становила 293 грн. Тобто індекс м’ясного кошика майже за два роки зріс на 177 грн.

Водночас інфляція з березня 2016 року по березень 2018 року склала 26,6%. Тобто м’ясний кошик дорожчав удвічі скоріше за інфляцію.

Ваш вибір 'Подобається'.