«Ківіскі»: фермер на Ужгородщині виготовляє алкоголь з ківі

Сьогодні вже нікого не дивує існування алкогольних напоїв, вироблених з самих різних фруктів і ягід. На полицях сучасних магазинів можна зустріти міцні напої зі слив, яблук, вишень, суниці або брусниці. Але в Україні ще є невтомні експериментатори: біолог за освітою, і селекціонер за покликанням душі Генріх Стратон вирішив піти далі, і виготовити український аналог шотландському віскі з плодів ківі: «ківіскі»,  пише Agri-gator.

За словами фермера, в цьому році вже закладено 483 кг ягід ківі, відібраних з урожаю 2019 року. Примітно, що сорт ківі також не зовсім звичайний для вітчизняного аграрія: сорт «Карпат Стратона Аурум» відрізняється насичено-помаранчевим кольором м’якоті і є працею селекції самого Генріха Стратона.

Рецепт виготовлення незвичайного напою фермер зберігає в секреті.
Зазначимо, що виготовлення алкогольних напоїв з фруктів, ягід або меду може стати осередком побудови ланцюга доданої вартості в АПК, про який так часто згадують експерти аграрної галузі. Від виробництва ягід та меду високої якості фермером/їх переробки/виготовлення пляшок/обладнання для виробництва і до реалізації готового продукту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Турборежим не впливає на швидкість розгляду поправок до законопроекту про ринок землі

Голова ВРУ Дмитро Разумков заявив, що швидкість розгляду поправок до законопроекту про відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні не змінюється від турборежиму. Про це він сказав в ефірі одного з телеканалів, передає УНН.

Відповідаючи на питання чи може пришвидшитися динаміка розгляду поправок до законопроекту про ринок землі, Разумков сказав: “В турборежимі швидкість розгляду правок ніяк не змінюється. Є механізм спілкування з колегами. Є механізм того, що хтось розуміє, що на якихось правках треба наполягати, бо вони принципові і важливі. Деякі правки менш принципові”.

Верховна Рада України вчора завершила вечірнє пленарне засідання, розглянувши 184 поправки до законопроекту № 2178-10 про відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні. Депутати підтримали лише одну поправку № 48 про земельний сервітут.

Всього до законопроекту подано більше 4000 правок.

У такий спосіб фінальне голосування щодо старту продажу землі в Україні відбудеться не раніше, ніж у березні.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

2 млн грн інвестицій: на Рівненщині вирощують равликів й експортують до ЄС

У справу, про яку спочатку довідалися з Фейсбука, ризикнули вкласти зароблені самотужки 2 мільйони гривень. І не прогадали. Нині равликова ферма Дмитра Таргонського та Романа Деньковича, розташована в селі Привільне Дубенського району Рівненщини, процвітає. Підприємці ж постачають равликів не лише українським ресторанам та торгівельним мережам, а й налагодили експорт до ЄС.

“Все своє свідоме життя я займався ІТ-сферою. Коли сказав дружині, що будемо займатися равликами, вона досить скептично до цього поставилась”, – пригадує Дмитро Таргонський, як народжувалася бізнес-ідея.

Нині вирощування равликів стало сімейним бізнесом обох ІТшників. Дружина Дмитра тепер активно долучена до розробки маркетингових стратегій цього бізнесу.

Фермер пригадує: перший рік пішов на вивчення досвіду інших равлиководів. Читав, як земляки запозичують технології вирощування равликів у французів. Разом із партнером займався розробкою бізнес-моделей, вивчав, як вийти на рівень експорту продукції.

Далі відбувалося будівництво ферми для равликів. Витрачали кошти, зароблені раніше в сфері ІТ, якою й досі продовжують займатися паралельно.

“Ми не заходили у равликовий бізнес з тим, щоб відбити гроші за перший рік, – говорить Дмитро Таргонський. – Навпаки: розрахували, що бізнес окупиться років за 5-6″.

Але вже зараз видно, що справа є прибутковою, показники бізнес-плану перевищуються.
Задоволені партнерством із мешканцями Рівного й представники громади, на території якої розташована ферма.

“Ми мали хороші  відносини з сусідніми селами та об’єднаними громадами. Тому, коли почали шукати земельну ділянку, голова Привільненської ОТГ дуже нас підтримав. Тож вирішили осісти саме там“, – розповідає Дмитро Таргонський.

Добре відгукується про сусідство й Юрій Момотюк, голова Привільненської ОТГ. Він розповідає: після рецентралізації громада отримала землі за межами населених пунктів, на яких лишалися занедбані колишні ферми. Тож шукали інвестора, який модернізує будівлі й сплачуватиме податки. Равликова ферма виправдала сподівання.

“Ми жодного разу не пошкодували: територія, яка була вкрита чагарниками, зараз обробляється, вирощуються культури. Тут працевлаштовані наші люди, збудовані певні споруди, які потрібні до роботи, й на цьому не зупиняються, – каже Юрій Момотюк. – Головне, ми бачимо, що люди зацікавлені у тому, щоб розвиватися і було б неправильно їх не підтримати”.

Джерело: Landlord 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Голосування переноситься: Давид Арахамія заявив про проблеми із запуском ринку землі

Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що Верховна Рада найближчим часом не зможе запустити ринок землі в Україні.

Очікується, що парламент розглядатиме відповідний законопроєкт ще два місяці. Про це він повідомив у коментарі OBOZREVATEL.

У такий спосіб фінальне голосування щодо старту продажу землі в Україні відбудеться не раніше, ніж у березні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Коли на українських полях з’явиться робототехніка

«На сьогоднішній день, активний розвиток робототехніки згладив „вау — ефект“ від новинок, багато аграріїв нарешті стали сприймати такі речі як сільськогосподарські дрони або автономні трактори на сонячних батареях, як елемент збільшення продуктивності і ефективності агробізнесу», вважає менеджер з експорту корпорації Kubota Кшиштоф Старковські.

П’ять років тому слово «роботрактор» звучало для деяких як заклинання, сьогодні фахівці усвідомлюють економічний ефект технології, співвідносять витрати і прораховують позитивні результати для бізнесу.

«В українських замовників перевага в сторону зменшення економічних затрат, навіть якщо справа стосується безпосередньо їх безпеки. Але, на мою думку, впровадження безпілотних тракторів на український ринок — лише справа часу», — вважає фахівець.

На питання, чи не стане робототехніка причиною масового безробіття селян, Кшиштоф Старковські відповів: «Людина буде потрібна завжди. Саме вона контролюватиме машину, вказуватиме в якому місці і які саме роботи слід проводити в певній зоні. Роботехніка відмінно справляється з короткими маршрутами: коли потрібно заплановано дістатися з точки „А“ в точку „Б“. Для більш складних комбінацій необхідна участь людини. Автопілотізація це не про скорочення робочих місць, це про мінімізацію механічної роботи, яку не повинна виконувати сучасна людина».

Довідка: в 2017 році американській компанії Case IH не вдалося реалізувати проект беспілотного трактора. Чути про безпілотне управління було в дивину, світ був не готовий до настільки розумної техніки. Тоді проект не вдалося впровадити в широке виробництво і продати, тому що в безлічі країн були заборонені транспортні засоби без пілотів. Наразі ситуація стрімко змінюється.

Джерело: agri-gator.com.ua.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний комітет підтримав два важливі для АПК законопроєкти

Зокрема, було розглянуто законопроєкт №0029, який передбачає приєднання України до Насіннєвих схем Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) за хрестоцвітними та іншими олійними або прядивними культурами, цукровому та кормовому буряку. Прийняття цього законопроекту дасть змогу сертифікувати насіння цих культур за міжнародними нормами. Це сприятиме підвищенню якості вітчизняного насіннєвого матеріалу, рівня конкурентоспроможності вітчизняних сортів на зовнішніх ринках, задоволенню експортного попиту та відкриттю нових ринків збуту.

Також народним депутатам представили законопроєкт №2548, направлений на вдосконалення державного регулювання у сфері поводження із пестицидами і агрохімікатами, модернізацію українського законодавства та наближення його до європейського. Крім того, метою законопроєкту є забезпечення повної прозорості та простежуваності регуляторних та дозвільних процедур шляхом переведення у цифровий формат, а також зміна повноважень органів виконавчої влади.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview