Коли виробники можуть писати на товарі «екологічно чистий продукт»

А за кордоном – доходить до кримінальної відповідальності.

Експерт  з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій Зоя Павленко у статті для «Delo.ua» розповідає, коли виробники можуть писати на упаковці «екологічно чистий продукт» та що це означає для споживача.

Так, фахівець пояснює, що екологічне маркування не стосується якості товарів. Маркування не говорить про смакові чи поживні якості продукту та його користь для людини.

Екологічне маркування лише вказує на відсутність шкідливого впливу товару на довкілля. Наприклад, свідчить, що товар є енергоефективним, не виділяє шкідливі сполуки, розкладається після використання, використовує вторинну сировину або, що можлива його повторна переробка.

Всього існує три типи екологічного маркування (порядок їх застосування визначається міжнародним стандартом ISO 14020 "Екологічне маркування та декларації. Основні принципи"). Кожен з них є добровільним, але має конкретний набір вимог, обов'язкових до виконання.

До типу №1 належить маркування, підтверджене третьою стороною. Йдеться про те, що оцінку відповідності продукції проводить незалежна сторона: орган сертифікації чи орган з екологічного маркування.

Такий товар не повинен містити речовин, що шкодять довкіллю. Наприклад, у складі косметики не має бути пластикових мікросфер, у миючих засобах  - фосфатних сполук, азбесту у будівельних матеріалах.Упаковка має бути придатною для переробки на вторсировину.

До типу №2 належить самодеклароване маркування.

Мова йде про інформативне декларування у вигляді тексту чи позначок, які вказують на певну «екологічність» продукції. Таке маркування не потребує підтвердження незалежним органом. Але виробник мусить бути спроможним надати інформацію щодо дотримання вимог і методів перевірки вказаних заяв.

До типу №3 належить екологічна декларація продукту.

Цей тип заяв має форму звіту та готується незалежною експертною організацією. Такий документ має містити комплексний аналіз впливу продукту на довкілля впродовж всього життєвого циклу продукту — від видобутку сировини до виробництва і утилізації конкретного товару.

Екологічні показники товару в такому звіті є суто описовими й дають потенційним покупцям можливість порівнювати його з аналогами на ринку.

До слова, в Україні покарання за неправдивість наданої споживачу інформації щодо «екологічності» продукту складає 5% від річного прибутку виробника. Тоді як, наприклад, в Канаді є адміністративна і кримінальна відповідальність.

Джерело: agro-business.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фіскальна служба викрила схему експорту кукурдзи через фіктивне підприємство

На одному із митних терміналів Херсонської області виявлено 330 тонн кукурудзи врожаю 2017 року вартістю 1,6 млн. грн, заявленої до експорту за документами вказаного фіктивного підприємства. Про це повідомляє Державна фіскальна служба України. Ухвалою суду на вказаний вантаж накладено арешт.

За даними ДФС, затримання відбулось в рамках розслідування кримінального провадження щодо діяльності фіктивного підприємства, від імені якого здійснювався експорт сільськогосподарської продукції, інформує LandLord.

«В рамках розслідування встановлено, що від імені фіктивного суб’єкта господарювання було укладено зовнішньо-економічний контракт з компанією нерезидентом на поставку за межі митної території України кукурудзи 3 класу на загальну суму понад 2 млн. доларів США (в еквіваленті 52 млн. грн.)», — йдеться у повідомленні.

Розслідування триває.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Польські фермери бойкотують українську малину

Якщо в 2016 році малина коштувала 6 злотих (46 грн), в минулому році 3,5 злотих (25 грн), то сьогодні плантатор за 1 кг ягоди може отримати тільки близько 2 злотих (14,3 грн), інформує AgroDay.

«Це нижче вартості виробництва. Це безумство», — каже Славомир Брусек зі Спілки польських виробників фруктів.

«Якби я знав раніше, що ціна малини буде такою низькою, я б не став інвестувати в неї. Я б пішов на роботу, щоб підтримати свою сім’ю», — зізнається Кшиштоф Віртел, власник плантації на 7 га в Люблінському воєводстві.

За словами фермерів, ситуація драматична: якщо ціни на малину збережуться, воєводству загрожує місцева економічна криза.

Анджей Травень, староста міста Краснік заявив, що у фермерів немає грошей, вони не роблять покупки в магазинах, а до органів самоврядування знижуються податкові надходження.

А польська Асоціація вважає, що в «Законі про протидію недобросовісному використанню договірних вигод в торгівлі продуктів сільського господарства» є юридичні лазівки, якими користуються постачальники. У такій ситуації фермери безсилі та потребують допомоги.

Виробники стверджують, що проблема стосується не тільки малини, але також смородини, агрусу і яблук. А в наступні місяці криза може поширюватися на інші фрукти.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські фермери будують в садах готелі для жуків

Теґи: 

Один з популярних способів — так звані «готелі для комах»: будови, найчастіше у вигляді будиночка, з безліччю щілин, в яких можуть жити різні медоноси, божі корівки, наїзники, журчалки і т. д, пише agroday.com.ua.

Це дозволяє залучити корисних комах на свою ділянку, і зберегти їх популяцію в природі.

Нещодавно один із таких «готелів» встановила у своєму саду компанія UApple.
Фахівці відзначають, що від комах врожай залежить більше, ніж ми думаємо. І їх перелік не обмежується бджолами, осами та джмелями. Сонечка, наприклад, знищують тлю, кліщів, щитівок, листоблішок. Кожна жужелиця за сезон з’їдає понад 300 гусениць.

Доросла особина журчалки п’є нектар, а ось харчуванням личинок служать попелиці, павутинні кліщі і яйця комах-шкідників. Личинки золотоочки охоче розправляються з попелицями та кліщами. Клопи-щитники поїдають яйця метеликів, личинок білокрилки, трипсів, тлю і павутинних кліщів. Наїзники знищують яйця комах-шкідників, їх личинок і самих комах.

Словом, варто подбати, щоб вони влаштувалися на ділянці в достатній кількості і надовго, кажуть в компанії.

Нагадаємо, UApple займається виробництвом яблук, а також їх реалізацією на внутрішній ринок і країни ЄС. Щорічно сади компанії розширюються на 100 га.

Як коментує на своєму Facebook Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО, використання природних запилювачів у садах — великий плюс до урожаю і його якості.

«Середні втрати від недозапилення, згідно з моїми приблизними оцінками в інтенсивних яблуневих садах України сягають 30 тис. грн з кожного гектара. І це без обліку втрат якості. Повноцінне запилення — це запорука якості яблук, а також інших фруктів», — пише він.

Втім, тенденція ідея будівництва готелів для комах – не нова. Це метод вже активно застосовують, наприклад, в Європі.

Вони бувають самих різних форм і видів — все для того, аби комах було комфортно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кооператив втратив 1 тис. га посівів через недбале оброблення пестицидами

Також завдано збитків деяким домашнім городам, пише AgroTimes.

Для вивчення ситуації в Кілії створили спеціальну комісію, що розгляне скарги жителів району, проведе аналіз збитків тощо.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна не знижує темпів імпорту пальмової олії

Про це повідомила Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Зокрема, у травні цього року з Індонезії було імпортовано 7,1 тис. тонн пальмової олії, з Малайзії — 5 тис. тонн, з Швеції — 198 тонн, з інших країн — 637 тонн.

При цьому на експорт з України за 5 місяців поточного року було поставлено всього 1,4 тис. тонн пальмової олії.

Відзначимо, що в травні поточного року у ВООЗ повідомили про розробку плану із виключення трансжирів з продуктів харчування.

В українському парламенті, тим часом, у першому читанні проголосували законопроект, що забороняє використання пальмової олії в продуктах харчування.

За словами депутата Сергія Тригубенка, це може спровокувати подорожчання кінцевих товарів, що логічно, оскільки “пальмою” недобросовісні виробники замінюють сьогодні натуральні тваринні жири.

“Щодо законопроекту про заборону — незважаючи на всі його недоліки, думаю, він гідний уваги. Згодом ми завжди зможемо внести правки і доопрацювати цю ініціативу, але робити перший крок все ж треба”, — вважає політик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview