Компенсації аграріям будуть виплачувати через Ощадбанк

Про це йдеться в офіційному прес-релізі фінустанови.

Відкривши рахунок і здійснивши оплату техніки та обладнання через Ощадбанк, сільгоспвиробники отримають 20% компенсації на безповоротній основі.

«Для Ощадбанку підтримка сільгоспвиробників, що формують аграрну міць держави, є стратегічно важливою. Запровадження такої програми - приклад своєчасної ініціативи уряду, адже компенсація вартості техніки є інструментом, який враховує як інтереси національних виробників, так і інтереси сільгоспвиробників, які потребують техніку. Наразі ми очікуємо великий інтерес від виробників щодо участі у програмі, та вже розпочали прийом документів. Зі свого боку в банку створили зручні та лояльні умови для своїх клієнтів-аграріїв, наприклад, обробка пакету документів буде безкоштовною», - зазначила директор департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку Інна Кравчук

Довідка: За бюджетною програмою на 2017 рік передбачено 550 млн грн у рамках держпідтримки аграрних виробників. На 2018 р. планується збільшення до 900 млн грн, а у 2019-2021 рр. – до 1,5 млрд грн.
Перелік техніки, 20% вартості якої компенсується за рахунок коштів державного бюджету розміщений за посиланням.

Процедура надання часткової (20%) компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва за посиланням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні відновив роботу великий сирзавод

Про це повідомляє прес-служба ХОДА.


Як розповіла в ході відвідування підприємства губернатор Юлія Світлична, п'ять років тому завод припинив свою роботу. Однак владі вдалося знайти інвестора і за два місяці спільними зусиллями заново запустити виробництво. Більш того: завод пройшов сертифікацію за міжнародними стандартами якості ISO 9001: 2000. Поки що на підприємстві працює одна лінія - з виробництва сухого молока.

"У жовтні вже приступлять до виробництва сиру, піде лінійка нових видів. Також будуть відновлювати рецептуру сирів, які тут проводилися раніше", - сказала глава ХОДА.

В даний момент в штаті підприємства працюють 120 чоловік, до наступного року власники підприємства розраховують набрати ще близько 300 співробітників і повністю завантажити потужності заводу. За словами Світличної, вже є попередні домовленості з експортерами, готовими співпрацювати з "сирами Бурлука".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україні загрожує дефіцит вершкового масла

Високі світові ціни на молочні продукти, перш за все, вершкове масло, штовхають українських виробників нарощувати експорт, пише видання Сегодня.

За даними аналітичного департаменту Ради з питань експорту продовольства (UFEB), за січень-червень 2017 року експорт олії з України виріс більше, ніж в три рази – до 12,3 тис. т. в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому імпорт скоротився на 66,5%, до 231 т, повідомляє UBR.

На тлі зростання світових цін на молочні продукти валютна виручка від продажу за кордон української молочної продукції (в тому числі молоковмісної) виявилася майже в два рази більше (215 млн доларів), ніж за той же період 2016 року. У той же час, згідно з липневим прогнозом, Департамент сільського господарства США (USDA) очікує зниження виробництва молока в Україні в поточному році на 1,73%.

Як повідомив директор агентства "Інфагро" Василь Вінтоняк, зараз ціни на масло в Україні стабілізувалися після значного зростання, оскільки споживачі просто не можуть платити більше. Проте, цей тренд може поновитися вже восени, коли закінчиться період великих надоїв – так званий сезон "великого молока". Дефіцит сировини може проявитися вже до кінця року.

"Треба пам'ятати, що взимку виробництво молока в країні не такее велике, щоб задовольняти потребу в вершковому маслі. Тому раніше його імпортували. Але тепер у світі воно дуже дороге і імпорт, якщо і буде, то дуже дорогий. Ось торговці і спробують заробити на дефіциті", – розповів Вінтоняк.

Розвиток подій на світовому ринку грає на руку українським виробникам. Червневий індекс цін на молочні продукти, який розраховує Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (FAO, ФАО), досяг майже максимального показника за останні три роки. Його значення в 209 пунктів виявилося вище на 8,3%, ніж у травні, і відразу на 51,5% вище показників червня 2016 року.

Експерти ФАО пояснюють, що основний вплив на цей показник в 2017 році надала ціна на вершкове масло, яка всього за місяць виросла на 14%. Обмежені можливості основних країн-експортерів не дають надії на швидку зміну тренда. Як очікують аналітики, в майбутньому ця тенденція збережеться, і буде вимагати додаткових обсягів молока, стимулюючи зростання закупівельних цін.

Причин тому дві – скорочення виробництва молока і підвищення попиту для виробництва таких продуктів як сири і вершкове масло. А для виробництва 1 кг масла жирністю 82,5% треба 30-35 л молока.

Експерти пояснюють підвищення попиту тим, що пік моди на знежирені продукти харчування пройшов, і споживачі повертаються до виробів з більшою жирністю. Разом з тим харчова промисловість в ЄС заради підвищення якості скорочує використання пальмового масла і активно закуповує тваринні жири.

Разом з експортом вершкового масла зростає і експорт сирних продуктів, у виробництві яких використовується молочний білок – побічний "продукт" при виробництві масла. За січень-червень 2017 року експорт сирних продуктів збільшився в три рази в натуральному вираженні.

"Так вийшло, що зараз основні виробники олії – підприємства, що займаються випуском сирних продуктів. Коли молочний жир йде на масло, а молочний білок – в сирний продукт (де замість молочного жиру використовується рослинне масло)", – пояснює Вінтоняк.

Тим часом ключовим фактором впливу на вартість вершкового масла в Україні буде підвищення закупівельних цін на молоко. Фактичний показник індексу сирого молока "Інфагро" в червні склав 199 пунктів або на 37 пунктів (22,8%) вище за аналогічний показник минулого року. У липні очікується зростання індексу до 204 пунктів, що на 25,2% вище, ніж рік тому.

На думку експертів, відбилися на внутрішньому ринку вершкового масла і світові розклади: у 2017 році ціни пішли вгору. Зараз не можна знайти в крупному опті (фура – 20 тонн) масло жирністю 82% дешевше 125 грн/кг. Зате продукт жирністю 72% ("селянське"), яке за кордоном не має попиту, дещо подешевшало (з 120 грн/кг до 108 грн/кг в опті), оскільки українські споживачі виявилися не готові до високих цін.

"Може статися, що виробництво сирних продуктів буде падати. Тоді і виробництво олії скоротиться, що призведе до його дефіциту на ринку. До того ж вивезли дуже багато і виробництво не встигало за експортом", – розповіли в "Інфагро".

Поки можна говорити про деяку стабілізацію ринку. В ЄС Україна продала все, що дозволяли квоти в рамках 1,8 тис. тонн. Тому за найвищою ціною $ 5 тис./т (за масло жирності 82%) вже продати не вийде. Поставки ж у Марокко або Єгипет в кращому випадку можливі по $ 4,5 тис.

Далі все буде залежати від зміни експортних цін. Якщо вони не будуть рости, то і не буде великого інтересу вивозити масло за кордон.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

USAID розробив дорожню карту розвитку агровиробництва на Донбасі

Теґи: 

Про це розповів експерт з питань розвитку бізнесу в сільській місцевості проекту USAID "Підтримка аграрного та сільського розвитку" Владислав Карпенко, повідомляє Укрінформ.

"Головний акцент, на наш погляд, при розвитку дорожніх карт та визначення подальших напрямків діяльності має бути спрямований на поєднання зусиль як органів влади, так і малих і середніх підприємств, в тому числі і особистих селянських господарств та об'єднаних територіальних громад, тому що сьогодні вони мають можливість, а деякі вже почали інвестувати у власну пероробку, завдяки державному фонду регіональному розвитку, та профільних асоціацій задля розробки таких програм спільних дій", - заявив Карпенко.

Він розповів, що основна мета дорожньої карти USAID полягає у вдосконаленні ланцюгів доданої вартості для аграрної продукції, яку виробляють в Донецькій та Луганській областях і прилеглих до них районів Запорізької області. За словами Карпенко, перше за все це стосується виробництва молока, м'яса, овочів та фруктів.

Експерт USAID зазначив, що планується отримувати підтримку від всіх партнерів агентства, а також залучати кошти з фонду стратегічних інвестицій, та співпрацювати з об'єднаними територіальними громадами.

Карпенко підкреслив, що USAID має намір підтримувати та розвивати саме переробку аграрної продукції в регіоні, а також налагодити канали її збуту, як на внутрішні, так і на зовнішні ринки.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нішеві культури, які можуть стати "страховкою" для сільгоспвиробника

Детальніше розповів завідувач кафедри рослинництва і садово-паркового господарства університету Олег Коваленко, пише propozitsiya.com з посиланням на infoindustria.com.ua.

Експерт радить у зв'язку зі зміною клімату вводити культури, стійкі до стресових умов: підвищена температура повітря, знижена її відносна вологість. У цих умовах без зрошення на зміну кукурудзі в південному регіоні може прийти цукрове сорго, а також деякі види прутовидного проса. На зміну гороху - чина і нут (культури мають більш низький коефіцієнт використання води), і вони до того ж більш холодостійкі. В умовах зрошення вигідно вирощувати нішеві зернобобові культури - сочевицю, маш, зернову вігну, які мають більш високу ціну реалізації.

У ботанічному саду ім. М. М. Гришка вивели сорт топінамбура, який має округлу форму і більш зручний з технологічної точки зору для вирощування і переробки. Він може служити кормовою і енергетичною культурою, крім того затребуваний в фармакології. Топінамбур відрізняється високим вмістом інсуліну та фруктози, нормалізує обмін речовин і знижує рівень цукру в крові.

Ще одна прибуткова культура, вивченням якої займається університет, - бесканнабіноїдні коноплі. Сучасне обладнання дозволяє з таких конопель виробляти практично на полі напівфабрикат целюлози, якої потребують виробники паперу. Коноплі не вимагають особливого догляду, при поливі дають високі врожаї, і здатні інтенсивно накопичувати біомасу органічної сировини з 1 га (від 5 до 10 м3 деревини, для порівняння: річний приріст у сосни - до 2,5 м3). Вивченням елементів технології вирощування цієї культури займалися також фахівці Інституту зрошуваного землеробства (м. Херсон).

У колишніх колгоспах коноплі були однією з найбільш рентабельних культур. Займаючи близько 10% площ, вони давали до 50% доходів від всієї галузі рослинництва, використовувалися в легкій і харчовій промисловості, будівельній галузі та медицині. На сьогоднішній день ця культура належить до нішевих, але підвищена зацікавленість у виробах з конопель у світі зберігається.

Окремо необхідно виділити лікарські рослини - такі, як лаванда, шавлія, монарда двійчаста, ісоп лікарський, м'ята перцева, меліса, стевія, ехінацея, чабер садовий, розторопша плямиста. Також більш рідкісні - бамия, момордика, фізаліс, елеутерокок, лимонник китайський, пепіно, в'єтнамська диня, кивано, стевія, котовник, кануфер, материнка і багато інших.

"Монарда - це сильний антибіотик, масло рослини здатне знищувати навіть чорну цвіль. Вихід масла з монарди більше, ніж з лаванди, тому монардове масло коштує трохи дешевше лавандового, але також користується великим попитом. Монардове масло можна отримувати не тільки з суцвіть, а зі всіх частин рослини, стебел, листя, суцвіть. Монарда - культура не дуже вибаглива, а при вирощуванні під агроволокном зростає без бур'янів і не вимагає прополки", - додає О. Коваленко.

Дуже цікавий з економічної точки зору той же горіх волоський. Специфіка його вирощування полягає в тому, що необхідно 6-8 років до його плодоношення, і тому правильна схема посадки, з великим кроком між деревами і рядами, вимагає ущільнюючих посадок ранньо плодоносними культурами. В горіхових садах для ущільнення вирощують яблучні та сливові сади, проміжні культури: малину, трюфеля, шипшину, лікарські ефіроолійні рослини. Наприклад, лаванду, з якої отримують мед і ефірне масло. А можна культивувати фацелію для отримання меду і насіння, які мають високу вартість, або трави-сидерати для поліпшення грунтового живлення. Всі ці культури покривають витрати на вирощування і горіхів, і власне нішевих культур.

Енергетичні культури - дуже актуальний напрямок в сільському господарстві. Щевнат, сорго цукрове, сида, свербига, сільфій пронзенолистий, верба, тополя, міскантус різних видів - є поновлюваними джерелами енергії. На сьогоднішній день сільгосппідприємство може самостійно забезпечити себе зеленою електроенергією, біобензином, биодизелем, за рахунок вирощування енергетичних рослин отримати енергонезалежність і нижчу собівартість сільськогосподарської продукції.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Плодово-ягідне розсадництво в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ».

Серед проблем, що існують в галузі плодово-ягідного розсадництва та потребують нагального вирішення, були зазначені наступні:

  • забюрократизованість системи внесення сортів до Державного реєстру;
  • легалізація сортів плодових культур, що потрібні виробникам для ефективного ведення бізнесу;
  • діяльність нелегальних розсадників, що створюють додаткову конкуренцію, проте через те, що вони не сплачують податки, вартість їх садивного матеріалу занижена;
  • низька якість садивного матеріалу;
  • відсутність державної підтримки розсадників.

Під час заходу голова Асоціації «УКРСАДПРОМ» Дмитро Крошка окреслив напрямки діяльності Асоціації «УКРСАДПРОМ» в подоланні проблем у плодово-ягідному розсадництві. Так, Асоціація об’єднує підприємства-виробників плодово-ягідної продукції з виробниками садивного матеріалу, що дозволить планувати розсадницьку діяльность, вирощувати садивний матеріал «під замовлення». Крім того, ще одним важливим напрямком діяльності профільного об’єднання є легалізація вирощуваних в Україні сортів.

Крім того, Асоціацією «УКРСАДПРОМ» розроблено механізм контролю за поширенням сортів в Україні, який передбачає добровільну сертифікацію розсадників, добровільну акредитацію проектних організацій, експертизу проектно-кошторисної документації на створення та зрошення багаторічних насаджень. Д.Крошка також зауважив, що цей механізм дозволить відслідковувати сортимент садивного матеріалу та його виробників.

У свою чергу, заступник голови Асоціації «УКРСАДПРОМ» Борис Безолюк зазначив, що розсадникам необхідно впроваджувати зміни в системі організації виробництва садивного матеріалу шляхом більш вузької спеціалізації. «Позитивний досвід європейських розсадників вказує на те, що розсадникові для успішної діяльності не обов’язково мати маточники вегетативних підщеп кісточкових і зерняткових та маточно-черенкові насадження. Це потребує значних капіталовкладень (високі ціни на вихідний матеріал, вузькоспеціалізовану техніку), проблеми в організації виробництва, тощо. Більшість розсадників закуповують вихідний посадковий матеріал (підщепу і прищепу) і займаються безпосередньо виробництвом саджанців. Тому в Україні необхідно створити на базі 2-3 розсадників маточні та маточно-черенкові насадження категорії «Базовий садивний матеріал» для його розмноження та реалізації розсадникам», – зауважив Б. Безолюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview