Конкуренція України та Польщі за європейський ринок яблук посилиться

Таким прогнозом поділився під час конференції в Любліні Еберхард Макош,  професор та один з найбільш авторитетних експертів садівництва в країні, інформує Українська плодоовочева асоціація, пише agroday.com.ua.

На думку професора, більше половини цього яблука піде на переробку, і ціни на промислове яблуко будуть невисокими.

Очікується, що обсяги експорту сягнуть 1,3 млн тонн, але експортувати продукцію буде не так просто.

Макош також обіцяє нелегкий сезон для виробників низькоякісних яблук. В якості прикладу він навів ситуацію в сезоні 2016/17, коли Польща зібрала 4 млн тонн. Тоді лише чверть врожаю яблук принесла прибуток, а 75% продавалися по ціні, нижчій собівартості. Є висока ймовірність того, що цьогоріч ситуація погіршиться.

Українські садівники також відчують негативний вплив від посилення конкуренції на Європейському ринку яблук — за умови, що не буде особливих природних катаклізмів. Єдиний спосіб утримати ціни для вітчизняних виробників — це різке збільшення обсягів експорту якісного яблука, особливо на ринки Південно-Східної Азії, де ціни на цю продукцію є досить високими, радять в плодоовочевій асоціації.

Разом з тим, за оцінками Андрія Ярмака із ФАО, яблука експортабельної якості в Україні є близько 30-40 тис. тонн. «Це яблуко, яке можна продати дорого, і продати навіть до Південно-Східної Азії», пояснює фахівець на своєму Facebook.

Умовно експортабельного яблука, тобто такого, що можна продати з дисконтом до ЄС, ще тисяч 30-40, додав Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерт: Кажуть, що в населення неякісне молоко. Це не так

Голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський переконаний: те, що корови в селах дають неякісне молоко – неправда. Про це він заявив у інтерв’ю «Главкому».

«Кажуть, що в населення неякісне молоко. Це не так. Корова дає високоякісне молоко, а роблять молоко неякісним люди, тому що вони створюють такі умови для його зберігання», - говорить Чагаровський.

За словами експерта, у молока є такий період як бактерицидна фаза, становить 2,5 години після доїння. От ці 2,5 години у молоці не розвиваються бактерії. Є такі речовини як лактеніни, які руйнують всі бактерії, що потрапляють до молока з повітря. Через 2,5 години лактеніни самі руйнуються.

«Далі, - пояснює Чагаровський, - якщо належно не охолодили молоко, в геометричній прогресії починається розвиток бактерій. Тому після того, як бабка подоїла корову, головне завдання – охолодити молоко. Ми навіть не говоримо тут про чисті руки, ганчірки і відра».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В українських супермаркатах стане менше фальсифікованої продукції

Голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа зазначив, що якщо в грудні фальсифікованої продукції в супермаркетах стане на 50% менше, значить служба нормально виконує свою роботу. Про це він заявив в інтерв'ю Українським Новинам.

"У мене простий підхід - якщо в грудні ми зайдемо до супермаркетів і побачимо, що цієї продукції стало на 50% менше, виходить, роботу виконано нормально. А якщо ми приходимо, і ситуація не змінилася, виходить, ми не зовсім коректно ставимося до виконання поставлених перед нами завдань", - сказав він.

"Є такий загальний міф, що в нас все погано й продукція не відповідає вимогам. Частково він має право на існування. Я думаю, що тут питання насамперед у фальсифікації продукції", - додав він.

Зі слів керівника служби, є непоодинокі випадки, коли продукція, яка не має містити рослинних олій, містить їх.

"Ніхто не забороняє виробляти таку продукцію, але ти маєш написати, що це не масло, а спред, і не вводити в оману споживача, який розраховує, що це масло. Ми акцентуємо роботу наших територіальних органів, щоб і в рамках заходів держконтролю, і в рамках моніторингових досліджень, які ми розпочали проводити торік і продовжимо у цьому році, приділяти увагу цим питанням", - сказав Володимир Лапа.

Він сподівається вирішити проблему, зокрема, за допомогою закону "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" (№2042), зокрема за допомогою перевірок підприємств без попередження.

"Якщо в тебе на складі пальмова олія, якої не має бути в заявленій продукції, і ти її не встигаєш вивезти, то ти вже її нікуди не сховаєш", - пояснив Лапа.

4 квітня набула чинності основна частина положень закону "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" (№2042), яку Верховна Рада прийняла 18 травня 2017 року.

Документ передбачає періодичність контролю від 1 разу на квартал і рідше залежно від ступеня ризику, а також можливість проведення заходів планового контролю без попередження.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Херсонський завод запустив виробництво комбайнів

Про це поінформував президент Міжнародної громадської організації «Земляцтво Херсонщини» Юрій Гусєв, повідомляє Укрінформ.

"Завод вже випустив 8 комбайнів спільно з фінською компанією. І сьогодні на рівні Кабінету міністрів обговорюється питання про те, щоб на базі Херсонського машинобудівного заводу зробити цілу програму "Комбайни України", яка б забезпечувала нашу аграрну країну технікою власного виробництва", - зазначив Гусєв.

Він підкреслив, що дуже непросто було заново запустити підприємство, яке простоювало кілька років і навіть знаходилося під загрозою знищення. Але завдяки підтримці з боку обласної держадміністрації на Херсонщині випускають не тільки комбайни, а й трактори, портові доки, які експортуються до інших держав світу.

Перший зернозбиральний комбайн Skif-280 Superior (версія фінського комбайну Sampo Rosenlew SR 3085 Superior) виробництва ХМЗ було презентовано у липні 2017 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

У відоме французьке вино додавали цукор: розгорівся скандал на мільйон

Під розслідування потрапило виноробне господарство Château Giscours. Причиною тому стало вилучення 397 гектолітрів вина з доданим цукром співробітниками групи контролю. Йдеться про 53 тисячі пляшок загальною вартістю 2,3 млн євро, пише УНН.

У Франції додавання цукру в вино допускається тільки у виняткових умовах - коли через погану погоду у винограді знижений рівень цукру, необхідний для повного бродіння. В інших випадках шапталізація (додавання цукру у вино) в країні є незаконною.

Разом з цим, виноробня Château Giscours стверджує, що додавання цукру було законним.

Зазначене розслідування зараз перебуває під суворим контролем після низки випадків шахрайства у французькій виноробній промисловості в останні роки.

Château Giscours повідомила, що союз виробників санкціонував шапталізацію врожаю винограду сорту мерло в 2016 році. Насправді цукор був дозволений для використання з виноградом сорту каберне совійньйон, підкреслили в Château Giscours.

"Кількість цукру, доданого до мерло, була обґрунтованою, нижче того рівня, дозволеного для каберне совіньон того року", - розповів співробітник Chateau Giscours.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна може встановити новий рекорд з експорту борошна

Зважаючи, що в Україні на цьому ринку розвинені лише виробництво борошна, висівок, круп та кукурудзяного крохмалю, у виробників є перспектива зайняти вільні, або недозаповнені ніші, пише a7d.com.ua.

Як зазначають аналітики зернового ринку «УкрАгроКонсалт», на тлі скорочення виробництва борошна в Україні, його експорт з країни тільки зростає. До прикладу, за останні п’ять років українські експортери вдвічі наростили поставки борошна на зовнішні ринки, а з 2010 року експорт зріс у п’ять разів.

Тому, на думку аналітиків, Україна може встановити новий рекорд з експорту борошна за підсумками 2017/18 сезону.

При цьому українські виробники нарощують не тільки поставки борошна, а й пшеничних висівок. До прикладу з 2010 року їхній експорт збільшився у понад два рази.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview