178171

Курчата замість гречки: в Україні вибори до ОТГ

За повідомленням Комітету виборців України, в різних регіонах країни зафіксовано багато випадків підкупу виборців.

Наразі поліцією розбираються факти підкупу, зареєстровані в Торчинській ОТГ на Волині, де мешканцям сіл Садів, Білосток, Кошів та Горзвин “Аграрна партія” роздавала курчат та комбікорм. Місцеві ЗМІ оприлюднили інформацію, що третина населення Кошова отримала по кілограму комбікорму та по 15 курчат. “Подяка” відбувалася на фоні виборчої агітації.

За голоси торчинців також боролися представники “Радикальної партії Ляшка”. Вони задобрювали виборців солодощами.

Голова КВУ Олексій Кошель так коментує інцидент:

"Технологію "партійні цукерки" формально дуже складно довести як порушення чинного законодавства. Оскільки партія могла сховати їх за партійною обгорткою, вартість якої не перевищує допустимої норми закону (5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати). Однак за змістом такі дії мають ознаки технології підкупу".

Одещина опинилася у фокусі представників ВО "Батьківщина". “Бессарабия Инфо” повідомляє, що виборці мали можливість отримати гроші, якщо вони проголосують на певного кандидата.

Нагадаємо, що вибори відбуваються у 40 об’єднаних громадах, очікується, що у них візьме участь понад 260 тисяч громадян.

 
Ваш вибір 'Цікаво'.

4 тис. локомотивів «Укрзалізниці» зношені на 90%

Про це виданню «Економічна правда» написав перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк, повідомляє АgroРolit.com.

Першопричиною можливого колапсу на залізниці він називає дефіцит локомотивів.

Довгий час існувала думка, що корінь проблеми криється в дефіциті вагонів. Але практика показала, що це не так – до старту минулого сезону ми підійшли з 14 тис. вагонами, рік по тому їх було 18,7 тис. одиниць, але помісячні обсяги зернового експорту від цього не збільшилися, –– зазначив заступник міністра.

Він вважає, що парк отрібно оновлювати і збільшувати, інакше в якийсь момент УЗ не зможе виконати взяті на себе зобов'язання через банальну несправність.

За його даними, на сьогодні у УЗ є близько 2000 електровозів і стільки ж тепловозів, але їх знос перевищує 90%.

"На жаль, обсяг закупівель нової техніки – кілька десятків одиниць – не може зрівнятися з потребою, яка обчислюється сотнями", –  написав М. Мартинюк.

І додав: "Функція забезпечення тягою залишається повністю у віданні держави, хоча реформою УЗ і передбачена поступова лібералізація. Однак, враховуючи, що це найбільш вигідний сегмент cargo-перевезень, УЗ не поспішає розлучатися з ним на користь приватних операторів. Тому в експортному сезоні 2018/2019 ми будемо діяти в умовах залізничного статус-кво".

Він вважає, що у 2018 році можна розраховувати на урожай не нижче торішнього –  60 млн тонн.

Сезон 2018/2019 галузь пройде успішно. Найімовірніше, ми вийдемо на врожай співставний з минулорічним (хоча деякі учасники ринку обережно прогнозують зростання на 2–4 млн тонн) і відповідний експорт – близько 45 млн тонн. Але без радикальних заходів, без лібералізації залізничних перевезень, доступу приватних операторів до ринку тяги, в умовах константи ємності внутрішнього ринку Укрзалізниця може мимоволі стати стопером розвитку агропромислового комплексу і економіки України в цілому, – вважає заступник міністра.

Посівна-2018: Зерновими та зернобобовими засіяно 2,1 млн га

Зокрема, посіяно:

- ярого ячменю – на площі 1,4 млн га (90%);

- вівса – на площі 173 тис. га (84%);

- пшениці – на площі 149 тис. га (84%);

- гороху – на площі 394 тис. га (93%).

Окрім того, продовжується посів кукурудзи, який проведено на площі 1,5 млн га або 32% до прогнозу, цукрового буряку посіяно на площі 253 тис. га, або 84% до прогнозу, соняшнику – на площі 2,5 млн га, або 45% до прогнозу.

Триває посів сої, який проведено на площі 262 тис. га, або 14% до прогнозу.

Підживлення озимих культур на зерно проведено на площі близько 7,2 млн га або 99% до прогнозу та повністю завершено у 16 областях. Крім того, майже завершено підживлення озимого ріпаку, яке проведено на площі 977 тис. га або 97% до прогнозу.

Довідково:

Озимі культури на зерно під урожай 2018 року посіяні на площі 7,3 млн га або 101% до площ посіяних під урожай 2017 року в тому числі: пшениці – 6,3 млн га або 103%, ячменю – 0,8 млн га або 94%, жита – 149,4 тис. га або 88%. Крім того, озимий ріпак на зерно посіяний на площі 1,0 млн га або 112%.

 
Ваш вибір 'Цікаво'.

Овочева галузь гине в Україні

Овочева галузь гине в Україні. Так вважає депутат обласної ради, директор сільськогосподарського підприємства "С-Росток" Тахір Садрідінов, про що розповів у коментарі виданню "АгроЮг".

Компанія «С-Росток» була провідною овочевою компанією не тільки в Україні, але і в Європі. Але на даний момент ситуація така, що підприємство скорочує виробництво овочевих культур і більше переходить на технічні та зернові культури.

«На жаль, на сьогоднішній день відбувається стагнація і ми йдемо вниз. Піке таке, що ми напевно не вирулимо цей момент. Йдемо на соняшник, зернові. Ми стали такими ж традиційними сільськими господарниками, ніж городниками. Овочева галузь гине в Україні», – заявив Садрідінов.

Однією з причин занепаду овочівництва є державна політика, оскільки ціни масово ростуть і мати велике виробництво економічно не вигідно.

«Це коли є хороша машина, але немає бензину. Так і у нас. Ми побудували величезний термінал, найбільший в Україні, але, на жаль, він наполовину порожній, а тарифікація, оренда землі, послуги, електроенергія ростуть. Це все потрібно утримувати, що економічно дуже важко», – коментує директор підприємства.

Друга причина – це масова міграція кадрів. Багато спеціалістів їдуть закордон, де їм пропонують значно кращий оклад. Сільськогосподарські підприємства України не можуть конкурувати в цьому питанні.

«У нас сьогодні фахівець вищої кваліфікації не отримує 30 тисяч гривень, може десь на 17-18 тисячах він зупиняється. На сьогоднішній день все працює проти нас. Тому хотілося б, щоб швидше всі ці політичні негаразди закінчилися і економіка диктувала як людям жити. Це був би правильний підхід», – зазначає Садрідінов.

Садрідінов вважає, що незабаром близько 70% великих овочевих підприємств зникнуть і перекваліфіковуються. Оскільки не вигідно утримувати таку інфраструктуру. І щоб це запобігти потрібні квоти, дотації і нові «шовкові шляхи» для овочівників.

«Зерноводство у нас в Україні було завжди. А овочівництво це нововведення, яке впроваджували на промисловому рівні десь з 1965 року. Одним з основоположників цього напряму був мій батько. Ми більше 25 років збирали команду об'єднавши 5-6 колишніх колгоспів. А зараз ми знищуємо своїми руками. За рахунок політики, нераціонального бачення і економічної складової. Міністр сільського господарства повинен думати про сільське господарство: домагатися квот, дотацій...», – резюмував миколаївський аграрій Тахір Садрідінов.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як українські гриби зробити європейським брендом

Теґи: 

До цього Стасик самостійно займався збором грибів в Карпатах, сушив їх і продавав великими партіями, пише agroday.com.ua.

«В наших краях багато людей, які ходять у гумових чоботях по селу, але мають талановиті руки і душу,— каже Стасик. — Вони створюють унікальний продукт, який не потрапляє до нас — втрачається у тих селах, горах. Або люди просто починають спиватися від безвиході і втрачають бачення майбутнього».

Зрозуміло, що всі мрії впираються у фінансування, підкреслює підприємець, а альтернатива натуральним продуктам в Україні — лише супермаркети, які Стасик вважає «обдурюванням» людей.

Тому він вирішив поставити карпатський грибний бізнес на цивілізовані рейки. Зараз у Стасика консалтингова компанія, яка займається аутсорсингом продажів. У тому числі, її айтішники працюють над створенням тренд-платформи, яка б продавала не лише гриби, а й інші продукти, зібрані і перероблені у Карпатах.

Ми приймаємо гриби від збирачів, миємо їх, чистимо, маринуємо в банках, але в основному сушимо і пакуємо. “Одну партію на експорт в Європу вже відправили в Німеччину та Австрію, разом зі своїми знайомими, які возять туди ягоди, — розповідає Стасик. — І вона продалася”.

Поки він відправив гриби як сировину, але зараз налагоджує виробництво під вже зареєстрованим брендом ZKARPAT, розробив маркетинг, упаковку.

В переробку грибів, зібраних від населення у Карпатах, так, щоб виробництво відповідало європейським стандартам якості, потрібно приблизно 500 тис. євро, стверджує підприємець.

Ваш вибір 'Цікаво'.

3D-принтер пристосували для друку їжі

Про це пише propozitsiya.com.

Головною відмінною рисою є те, що на першому етапі відбувається кріогенне розмелювання, що дозволяє з продуктів при температурі близько 100 градусів за Цельсієм отримати мікрочастинки вуглеводів і білків. Точний склад і властивості цих аморфних мікрочастинок можна потім контролювати за допомогою перекристалізації в різних умовах.

Після цього порошки, що складаються з таких вуглеводно-білкових частинок, з'єднуються зі сполучною полімерною речовиною, і з отриманої суміші за допомогою 3D-друку отримують пористу плівку заданої форми. За допомогою пошарового друку і полімеризації з масиву таких плівок потім збираються харчові блоки, у яких точно задані форма, внутрішня пориста структура і вміст поживних речовин.

В майбутньому ця технологія може бути використана як в домашньому, так і в промисловому виробництві.
 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.