Китай готується здійснити на Місяці свої грандіозні "фермерські" плани

Станція «Чан'е-4» отримає другий шанс на запуск після невдачі в 2015 році, пише glavnoe.ua.

«Чан'е-4» відправиться на Місяць у червні в супроводі ракети Чанчжен-4C з ретранслятором на борту. Ракета повинна вивести станцію на зворотну сторону Місяця, в гігантський Басейн Південний полюс — Ейткен.

Якщо всі плани вдасться втілити в життя, Китай стане першою країною в історії, що здійснила висадку на зворотному боці Місяця.

Ровер «Чан'е-4» буде забезпечений «фермерським комплектом» — китайські учені не втрачають надії на родючість місцевого ґрунту і спробують здійснити необхідні заходи, щоб прокласти людству шлях до Місяця.

Крім того, Китай оголосив про плани запустити космічний зонд за зразками місячного грунту: «Чан'е-5» проходить останні випробування і буде готовий до старту в серпні 2018 року, передає The Daily Mail.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині продають елеватор за 10 млн грн

Торги відбудуться 19 січня 2018 року, пише rama.com.ua.

Комплекс включає в себе: вагову та адмінбудівлю, склади насіннєві лінії, склади фуражного зерна, лінії з переробки насіннєвого і фуражного зерна, зерносушарку СД-16, авторазгрузчик УРАГ-14 і інші спорудження елеваторного комплексу загальною площею 2405,1 кв. м.

Стартова ціна лоту визначена в 10,336 млн грн. Гарантійний внесок становить 516,8 тис. грн. Згідно з повідомленням на сайті,  майно знаходиться в іпотечній заставі та належить боржнику на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2012 р.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україні не вистачає власного рису

Про це розповіла директор Інституту зрошуваного землеробства НААН Раїса Вожегова, пише

«АгроЮг».

Слід зазначити, що Україна за останні роки виробляла рису-сирцю в до 150 тисяч тонн, що майже забезпечувало річне споживання в Україні (річне споживання у межах 170-180 тисяч тонн). Під рисовими сівозмінами було зайнято 62 тисяч га в Україні. Проте, за окупації Криму, площі посіву рису скоротились майже на 40%, призвело зменшення валового виробництва.


"Для вирішення проблеми забезпечення населення крупою рису Інститутом рису Національної академії аграрних наук України проводяться наукові розробки з підвищення урожайності, завдяки створенню нових адаптивних сортів та розширення посівних площ рису за використання нових способів поливу (краплинне і підгрунтове зрошення)", – розповідає про діяльність наукової установи Вожегова.

Таким чином, є позитивні результати досліджень, що свідчать про суттєве зростання урожайності нових сортів до 12-14 т/га. Також дослідженнями доведено можливість вирощування рису за нових способів поливу, які вже активно впроваджуються у господарствах Херсонської області. Це дає підстави для оптимістичних планів щодо розширення посівних площ рису та збільшення урожайності рису-сирцю та валових зборів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

НАЗК направило до суду справу проти голови Держпродспоживслужби

Національне агентство з питань запобігання корупції прийняло рішення про направлення до суду 4 протоколів про адміністративні правопорушення, серед них - стосовно голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи.

Про це повідомляє прес-служба НАЗК.

"Національне агентство встановило, що голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа, перебуваючи на керівних посадах центральних органів виконавчої влади, у період з 26 квітня 2015 року по 30 травня 2017 року не вийшов зі складу правління товариства, що має на меті одержання прибутку, та не склав повноважень голови комісії з припинення (ліквідатора) товариства", - йдеться у повідомленні.

В НАЗК зазначили, що вказане діяння містить ознаки адміністративного правопорушення, пов’язаного із корупцією, відповідальність за яке передбачено частиною другою статті 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держпідтримка виноградарства та садівництва збільшиться майже втричі

Зокрема:

- по закладенню і догляду за плодово-ягідними культурами та виноградом – 61,7 млн гривень (закладення 1046 га садів, ягідників та виноградників, 1328,6 га - догляд за молодими багаторічними насадженнями, 510 га - будівництво шпалери,   462,3 га - встановлення систем краплинного зрошення);

- будівництва холодильників з РГС – 13,5 млн гривень;

- придбання ліній товарної обробки плодів – 7,1 млн гривень;

- придбання механізмів та техніки – 33,2 млн гривень.

Варто також зазначити, що Урядом і надалі буде здійснюватися державна підтримка галузей виноградарства та садівництва. Так, на 2018 рік за держбюджетом передбачена сума у 300 млн гривень.

З метою ефективного використання коштів та спрощення процедури подання суб’єктом господарювання документів, розробляються відповідні зміни до Порядку використання коштів.

Подальша реалізація бюджетної програми дасть можливість зупинити негативні тенденції щодо скорочення площ багаторічних насаджень та валових зборів продукції, а також створить умови для розвитку галузей виноградарства та садівництва.

Довідка:

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік «Міністерству аграрної політики та продовольства України були передбачені видатки за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» обсягом 75,0 млн гривень, які згідно зі статтею 23 цього Закону та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 525 були спрямовані суб’єктам господарювання, що займаються садівництвом та виноградарством, на погашення бюджетної кредиторської заборгованості 2013-2014 років.

Додатково Кабінетом Міністрів України було схвалено розпорядження від 08.11.2017 № 791-Р “Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 525”, яким передбачалося збільшення видатків за бюджетною програмою 2801350 на 224,3 млн гривень, що дало змогу Мінагрополітики повернути суб’єктам господарювання зареєстровану в Казначействі кредиторську заборгованість за вищезазначеною бюджетною програмою у сумі 174,6 млн гривень та за рішенням суду 8,5 млн гривень по заборгованості, не зареєстрованій в органах Казначейства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП факторів, які вплинули на аграрну галузь у 2017 році

Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

Серед перших дефініцій у списку – послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до 937,5 млн дол.

Крім того, у підсумковому списку – синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони "Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів" та "Про безпеку та гігієну кормів").

На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн.), можна сподіватись на позитивну динаміку.

Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», - зазначив перший заступник Міністра.

Завершує short-list  усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview