178171

Легалізація сімейних фермерських господарств: Рада підтримала проект змін Податкового кодексу

"За" відповідний законопроект проголосували 253 народних депутата, повідомляє 112.ua.

Відповідно до пояснювальної записки, документ спрямовано на створення передумов для легалізації сімейних фермерських господарств.

"Також метою законопроекту є підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування в контролі над офіційним оформленням договорів оренди шляхом законодавчого встановлення сплати податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки (паї), до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок", - зазначили автори доопрацьованого документу.

Законопроект передбачає можливість селянам легалізувати свою діяльність і сплачувати єдиний податок, якщо вони працюють виключно в межах господарства, зареєстрованого відповідно до закону "Про фермерське господарство"; займаються виключно виробництвом с/г продукції, її переробкою і постачанням. При цьому працюють лише члени родини, інших людей не винаймають, а площа с/г угідь становить від 2 до 20 гектарів.

Документ також передбачає пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску для всіх членів фермерського господарства, у тому числі його голови (доплата ЄСВ за рахунок держбюджету протягом 10 років); встановлення сплати податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за паї, до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна зазначила, що автор основного законопроекту (№ 6490) передбачав обмеження обсягу продажу товарів для сімейних господарств сумою 1,5 млн грн. Однак у комітеті вирішили, що цього не треба робити.

"Люди на четвертій групі мають сплачувати податок як і юридичні особи, тільки ми їм маємо спростити все інше. Ми внесли багато змін, що такі особи, такі фермерські господарства не являються податковими агентами щодо членів свого господарства. Тобто, знімаємо все те навантаження по веденню такого фермерського господарства. Який фіксований податок - 0,95 % від нормативно-грошової оцінки землі. З яких 0,7 % іде в місцеві громади, 0,25 – в державний бюджет", - пояснила Южаніна.

Ваш вибір 'Подобається'.

Рада зробила крок до мінімізації агрорейдерства

За проект закону № 6049-д під час ранкового засідання ВРУ проголосували 251 обранців, пише ZIK.

Допрацьований проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» сьогодні винесли на повторне перше читання.

Як ідеться у пояснювальній записці до законопроекту, «метою і основними завданнями проекту закону є створення ефективного механізму використання масивів земель сільськогосподарського призначення з метою запобігання рейдерству та стимулювання зрошення, а також вирішення проблеми використання земель колективної власності на землю».

Народний депутат України Олег Кулініч, представляючи законопроект, наголосив, що проект закону покликаний встановити цивілізовані правила господарювання у сільськогосподарських масивах земель та зняти питання корупції і рейдерства в АПК.

«Нині склалася така ситуація, коли в кожному полі землю орендує один або два орендарі і постійно збільшується кількість «одноосібників», які планують господарювати самостійно. У результаті маємо на кожному полі велику кількість так званих шахматок. Ця ситуація викликає величезні складнощі та конфлікти між орендарями в межах одного поля. На практиці орендарі іноді можуть домовитися між собою усно про обмін, але юридично це самозахоплення земельної ділянки, тобто, як мінімум, це адміністративне правопорушення, а то і злочин», – наголосив народний обранець та додав, що законопроект пропонує справедливі умови господарювання.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Рада підтримала проект змін до Земельного кодексу щодо стимулювання створення сімейних фермерських господарств

За відповідний законопроект № 7060 проголосували 230 народних обранців, повідомляє Depo.ua.

Як повідомив заступник голови комітету аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, законопроектом пропонуються зміни, які направлені на спрощення доступу громадян України, які виявили намір створити або розширити сімейне фермерське господарство до земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності.

"Прийняття цього проекту закону дозволить збільшити кількість сімейних фермерських господарств та їх землеволодінь, сприятиме створенню нових робочих місці, зменшенню корупції у сфері земельних відносин, подальшому розвитку фермерства та сільськогосподарської обслуговуючої кооперації за участю сімейних фермерських господарств", – зазначив доповідач.

Зокрема, законопроектом передбачено:

– запровадження, поряд з традиційними земельними торгами, аукціонів, учасниками яких можуть бути виключно громадяни України, які є членами сімейних фермерських господарств, які на момент проведення аукціону мають в обробітку не більше 20 га землі,

– встановлення наступних вимог до лотів, які виставляються на земельні торги для створення та розвитку сімейних фермерських господарств: площа земельної ділянки не має перевищувати 5 га, строк оренди є фіксованим і визначається у 7 років (для багаторічних насаджень – 25 років, для меліорованих земель – 10 років);

– встановлення правила, за яким загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги для створення та розвитку сімейних фермерських господарств одним органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, не може становити менше 50% загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, прав власності та користування якими було набуто за результатами земельних торгів, організованих цим органом у попередньому календарному році;

– встановлення, що земельні ділянки, одержані в оренду на земельних торгах для створення та розвитку фермерського господарства мають використовуватись лише для лише для вирощування багаторічних насаджень, тваринництва, овочівництва, органічної продукції та зберігання і переробки вирощеної на ній продукції;

– надання права орендарю, який одержав в оренду на аукціоні земельну ділянку для створення та ведення фермерського господарства і добросовісно виконував усі умови договору оренди, право безоплатно одержати у власність частину орендованих земель (до 2,0 га), а іншу частину – викупити із розстроченням платежу на 20 років;

– встановити 7-річну заборону на відчуження земельних ділянок, які одержані громадянами в порядку безоплатної приватизації, передачу їх в користування третім особам, зміну їх цільового призначення;

– встановити заборону на передачу земельних ділянок державної та комунальної власності, які одержані у користування у поза аукціонному порядку, в користування третім особам;

– обмежити коло громадян, які мають право на безоплатне одержання від держави та територіальної громади земельних ділянок у приватну власність працівниками соціальної сфери, учасникам бойових дій та особами, які одержали такі земельні ділянки у користування до набрання чинності Земельним кодексом України, а також власниками будівель та споруд сільськогосподарського призначення, які розташовані на земельній ділянці;

– обмеження площі земельної ділянки державної та комунальної власності, яка може бути надана в оренду поза аукціонами для городництва до 0,6 га.

Ваш вибір 'Цікаво'.

З кожним роком попит на фермерські продукти зростає

Обсяг продажів фермерської продукції на внутрішньому українському ринку зріс на 15,5%, свідчать дані Мінагрополітики за минулий рік, пише НВ.

Проте в загальному обсязі вироблених товарів АПК частка фермерської продукції могла би бути більшою. Втім, за наступні три роки, до 2020-го, міністерство планує довести ці показники хоча б до 12%.

Щоб домогтися суттєвого зростання попиту на продукцію, фермерам перш за все необхідно навчитися продавати товари на внутрішньому ринку.

Ціни на фермерську продукцію у півтора-два рази вищі, ніж на заводську. Таку різницю виробники пояснюють малими обсягами виробництва. Зате при виготовленні використовуються виключно натуральні компоненти.

"Люди зараз ставляться до свого здоров'я, до своєї їжі більш уважно. Вибирають виробників, не дуже люблять мас-маркет (продукцію, розраховану на масового споживача, – ред.). Тож сьогодні якраз фермерська продукція є в пошані і набирає дуже великі обсяги І останнім часом це дуже видно", – каже Олеся Усенко, директор із розвитку мережі магазинів М'ясторія.

На думку співвласника інтернет-магазину Fermer Green Андрія Цвєткова, цей ринок є необмеженим, і він буде зростати, мінімум на 20% щороку.

Проте, незважаючи на високий потенціал фермерської продукції, перед виробником постає низка питань. Одне з них - як його товару потрапити на полиці магазинів?

"Коли до нас звертається мережа чи магазин, перше за все ми з'ясовуємо, чи є вони нашими однодумцями, чи співпадає наша філософія. Чи дійсно вони шукають якісний товар, а не лише ціна для них важлива. Бо зазвичай мережі, їх бізнес – це можель "дешевше купити і більше продати", заробити на об’ємах", – розповідає Тарас Ложенко, власник господарства Доообра ферма.

Співпраця з невеликими фермерськими господарствами має свою, відмінну від роботи з заводами, специфіку.

За словами Олександра Толстого, генерального директора мережі Winetime, перш за все виробник повинен надати всі документи, які сьогодні вимагаються на рівні законодавства. На другому етапі, якщо з документами все в порядку, тоді категорійні менеджери магазину, які займаються питаннями якості продукції, їдуть до фермера, здійснюють аудит.

"Ми стараємось побувати на самому виробництві, – зазначає він. – У нас є дуже простий принцип: ми самі вживаємо те, що ми продаємо. Це якщо дуже спрощено. Коли той, хто виробляє продукт, дійсно сам його вживає і впевнений у тому, що він класний, – для нас це дуже важливо. Інакше не може бути".

Перевірку на якість фермери проходять без проблем. А от з логістикою та надмірним регулюванням – їм впоратися доволі складно. Принаймні, зараз.

"З фермерами працювати достатньо складно. Вони вміють якісно робити ту продукцію, якою вони займаються все життя. Але такі питання, як логістика, терміни доставки, як треба товар запакувати, який він має мати вигляд, як притримуватися постійної якості, – з цим постійно виникають питання", – нарікає директор із розвитку мережі магазинів М'ясторія.

З нею погоджується Тарас Ложенко, власник господарства Доообра ферма. За його словами, сьогодні фермеру складно зібрати всю необхідну кількість документів, особливо це стосується дозволів. "В цьому дійсно проблема. Оскільки у держави є тільки вимоги для великих заводів, а немає окремих вимог для малого фермерства. Тож маленький фермер змушений відповідати всім вимогам великих виробництв. А це майже неможливо", – зазначає він.

Співвласник інтернет-магазину Fermer Green Андрій Цвєтков зізнається: складно організувати логістику навіть по Києву. Поштових операторів дуже багато, – Нова пошта, Інтайм, ще декілька, – але вони можуть привезти тільки через день.

"А доставити людям якісну свіжу продукцію треба день в день. Ніхто в Києві такого сервісу не робить", – зазначає Цвєтков.

Світова й українська тенденції підтверджують: люди цікавляться якісним харчуванням. І готові платити за нього гроші. Тож, фермерський ринок зростатиме й надалі. І не тільки в Києві та великих містах. А отже, виникає нова ніша для бізнесу.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Відкриття ринку землі важливе для надання кредитів Україні

Про це заявив експерт Світового банку (СБ), керівник програми "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні" Денис Нізалов.

"Скасування мораторію на продаж землі  украй важливе і з точки зору залучення приватних інвестицій, і з точки зору надання кредитів уряду України", - сказав він у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

Щодо приватних кредитів, на думку Д.Нізалова, існує невизначеність у правилах гри на ринку землі, яка перешкоджає надходженню інвестицій, зокрема у зрошення, переробку, зберігання, тваринництво, садівництво та інші галузі сільського господарства, які мають високу додану вартість, а також стимулюють зростання ВВП і поліпшення торговельного балансу України.

Як наголосив експерт, згода Міжнародного валютного фонду (МВФ) улітку 2017 року відстрочити вимогу про ухвалення закону "Про обіг землі" не означає його скасування. Ця вимога також залишається і серед умов інших програм міжнародного фінансування.

Д.Нізалов додав, що експерти СБ не бачать опору відкриттю ринку з боку фермерів, тоді як Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) повідомляла, що більшість аграріїв виступають проти.

"Наші експерти багато їздять регіонами, зустрічаються з фермерами та органами місцевого самоврядування. Я не бачу опору відкриттю ринку. Всі розуміють: рано чи пізно ринок відкриється. Є об'єктивні побоювання: малі фермери не матимуть доступу до фінансування або не зможуть захистити свої права. Але на ці запитання є відповіді. Система захисту прав нині активно вдосконалюється", - пояснив він.

Крім того, за словами Д.Нізалова, чимало малих фермерів уже працюють на власній землі, яку вони отримали ще в 1990-х, і ці ризики їх не стосуються.

Водночас експерт зазначив, що опоненти реформи останнім часом повертаються до дискусії про модель запуску землі, аргументуючи свою позицію невчасністю реформи.

"Головний аргумент - "ми не проти ринку, але не зараз". Однак поетапні моделі, розтягуючи реформу в часі, створюють додаткові ризики й не дають можливості реалізувати ті вигоди для власників землі й держави, які асоціюються з ліберальною моделлю ринку", - вважає він.

Термін упровадження реформи, на його думку, визначається тільки політичним процесом.

"За наявності волі закон можна ухвалити вже восени. Якщо ні - впевнений, що цю реформу впровадить перший наступний уряд, незалежно від його політичної орієнтації, оскільки саме земельна реформа є чи не єдиним дієвим інструментом виходу з кризи та прискорення економічного зростання в короткостроковій перспективі", - уточнив експерт.

При цьому Д.Нізалов додав, що ринок уже існує: близько 2,5 млн га земель сільськогосподарського призначення нині перебувають у вільному обігу, решта - в тіньовому обігу через різні схеми.

Ваш вибір 'Подобається'.

Фактори, що впливатимуть на ціну нового врожаю

Таку думку виданню «Факти» висловив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. Він поділився своїми прогнозами щодо посівної кампанії-2018 та факторів, що впливатимуть на ціну нового врожаю.

«У цьому році простежується деяке скорочення посівних площ під ранніми колосовими і бобовими культурами - ярий ячмінь, яра пшениця, горох, овес. По різних культурах невиконання планових параметрів складе від 6 до 12%», - вважає Павло Коваль.   

Експерт попередив про можливий спекотний початок літа та вплив такої погоди на вегетацію сільгоспкультур.

«Різноплановість прогнозів підтверджує ризиковий характер аграрного бізнесу. Важливо відзначити не просто наявність опадів, а їх наявність у потрібні фази вегетації сільськогосподарських культур. Судячи з прогнозів, з цим можуть бути певні проблеми в нинішньому році. Існують прогнози закінчення короткого сезону дощів у найближчі дні та спекотні кілька тижнів без опадів практично по всій території України. Якщо прогнози справдяться, можуть постраждати ярі зернові, особливо висіяні з запізненням у посушливих районах півдня України».

Водночас гарний врожай цьогоріч фахівці очікують від озимих пшениці, жита, ріпаку та ячменю. Вони сформували найбільший запас вологи під час танення снігів. Загалом врожай 2018-2019 в УАК оцінюють на рівні минулого року. А от ціни на продукцію сільгоспвиробників «стрибатимуть» через світові тенденції.

«Відносно цін можемо сказати, що вони будуть в значній мірі формуватися не в Україні й не в залежності від погоди на території України. Спостерігається тривала, близько 6 місяців, посуха в Бразилії та схожа ситуація в Аргентині, скорочення посівів пшениці в США, непроста посівна в Росії. Одним із факторів цінових коливань на аграрну продукцію стане подорожчання нафти у зв'язку з останніми подіями на Близькому Сході та в Ірані. Ми бачимо, що вже зараз барель нафти коштує майже 80 доларів».

Джерело: agro-business.com.ua