178171

На Харківщині з'явиться хлібопекарський комплекс

Про це повідомляє прес-служба Харківської обладміністрації.

У закладанні першого каменю в фундамент будівлі взяла участь голова ОДА Юлія Світлична.

Новий комплекс на 12 тисяч квадратних метрів розпочали будувати в Харківському районі області. Завершити споруду планують протягом 7 - 8 місяців, після чого тут встановлять 14 виробничих ліній. Особливістю підприємства є можливість виробляти заморожені сорти хлібу та напівфабрикатів, що дозволить Харківщині вперше в історії експортувати хлібобулочну продукцію до будь-якої точки світу. Подібного сучасного підприємства в Україні ще не існує.

"Харківська облдержадміністрація завжди буде партнером відповідальному бізнесу, який сплачує податки, створює нові робочі місця, виплачує достойну зарплату працівникам та створює якісні, європейські умови праці, - підкреслила під час церемонії старту будівництва Світлична. – На підприємстві буде створено 1 000 нових робочих місць. Середня зарплата складатиме 10 тисяч гривень".

Керівник області підкреслила активізацію діяльності як іноземних, так і внутрішніх інвесторів у Харківській області.

"У нас є гарні приклади співпраці з інвесторами. Такі, як Харківський плитковий завод, який за місяць відкриє ще одну лінію. Є Харківський тракторний завод, що нарощує виробництво та підвищує заробітні плати. Упевнена, що той напрямок, який ми сьогодні відкриваємо, буде ще одним кроком для того, щоб підвищувати економічні та соціальні стандарти на Харківщині", - сказала голова ОДА.

Вона звернулась до присутніх на заході представників майже 25 іноземних компаній з пропозицією розглянути можливості розвитку своїх виробництв на Харківщині.

Голова Національної асоціації промислового хлібопекарства Володимир Мисік назвав старт будівництва нового комплексу важливим результатом дворічної співпраці між асоціацією та Харківською ОДА. Він відзначив, що протягом останніх двох років керівником області Юлією Світличною була поставлена низка завдань, що сприяли розвитку пекарської галузі.

"Головою ХОДА були поставлені завдання побудувати нові млинові комплекси, і на сьогодні за 2 роки їх введено в експлуатацію до 10, у процесі проектування - ще 5. На останній зустрічі з Юлією Олександрівною ми обговорювали такий аспект як безпека продуктів харчування, зокрема - хлібу, та дотримання технологій у виробництві. Ще одне завдання, яке перед нами поставила голова ХОДА, - необхідність запаковувати весь хліб, що виробляється в Харківській області, і наш регіон першим в Україні за останні два роки вийшов на 100-відсоткове упакування хліба. Також Юлія Світлична поставила завдання реконструювати 3 заводи - Чугуївський, Куп'янський та Ізюмський. На сьогодні ці заводи збільшили потужність у 2 рази, адже їх хліб постачається не тільки в Харківську, але й у Донецьку та Луганську області", - розповів Мисік.

Він також висловив керівнику області вдячність за активну співпрацю з міжнародними партнерами щодо залучення інвестицій на Харківщину та налагодження контактів між регіонами та країнами. Зокрема, повідомив, що підписання угоди про співробітництво між Харківщиною та китайською провінцією Хейлунцзян уже дало результати: невдовзі буде створено декілька спільних українсько-китайських підприємств.

Під час урочистого заходу президент Міжнародної асоціації промислового хлібопекарства Джозеф Стріт відзначив вагомий вклад голови Харківської ОДА в розвиток хлібопекарської галузі та створення сприятливого інвестиційного клімату на території Харківської області.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Ферма на Львівщині продає полуницю за принципом «збери собі сам»

Теґи: 

На їхній плантації сьогодні дозрівають переважно італійські сорти, а вивчати технологію він свого часу їздив до Польщі, повідомляє zaxid.net.

Організовували господарство протягом двох років, з 2015-го, коли Микола повернувся з АТО і отримав ділянку. Розробили бізнес-план, залучили інвесторів, взяли кредит. Зізнаються: було дуже важко, адже і фізичної праці на цьому гектарі вкладено немало.

«Якщо починати цей бізнес, як починали ми, з нуля, треба бути готовим вкласти в гектар полуниці близько 800 тис. грн», ‒ говорить Іванна Стецьків, дружина та співвласниця ферми «ФайнаBerry».

Стандартів вирощування полуниці родина вчилася в одному з крупних (близько 700 га) ягідних господарств Любліна. Саме там їм розповіли про необхідність крапельного зрошення полуниці, яке згодом вони і облаштували у себе на плантації.

Крім того, важливо правильно підготувати ґрунт, постелити під кущі агроволокно та солому. Це захистить рослини від бур’яну.

У сезон на своїй плантації подружжя збирає кілька десятків, а то й сотень кілограмів ягоди, яку вони постачають у два львівські магазини. Крім того, роздрібні покупці можуть придбати полуницю і на самій фермі. Тут діє популярний у Великобританії, Німеччині та Канаді метод «Збери собі сам». Кілограм полуниць, які відвідувач самостійно собі назбирає на плантації «ФайнаBerry», буде коштувати йому 50 грн.

Микола Стецьків хотів би у майбутньому зорганізувати ягідний кооператив, але поки немає з ким об’єднуватися, тому він готовий ділитися досвідом з тими, хто охочий до створення ягідної ферми.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

У Німеччині на зборі суниці за годину заробляють стільки, як в Україні за день

За інформацією Асоціації південнонімецьких виробників спаржі та суниці (VSSE), кожен п’ятий учасник опитування повідомив, що пропозиція робочих рук значно скоротилася, а майже половина відзначила, що охочих стало менше, пише agroday.com.ua.

В даний час для збору врожаю суниці та спаржі у Німеччині щорічно наймається від 160 тис. до 180 тис. сезонних робітників, які тепер отримують встановлену законом мінімальну заробітну плату в розмірі 8,84 євро (270,5 грн) на годину. На думку німецьких аграріїв, такий розмір оплати має небажаний ефект: багато румунів заробили достатньо грошей і поїхали ще до завершення сезону.

Водночас, для порівняння, в Україні сезонним працівникам на зборі ягід платили 200-300 грн за день.

Нині VSSE та Асоціація сільськогосподарських роботодавців (GLFA) виступають за укладення ефективних угод для працівників по збору врожаю з інших країн, таких як Україна.

Варто відзначити, що полякам та румунам для роботи в Німеччині спецдозвіл не потрібен. Але для робітників, наприклад, із Західних Балкан існує певний порядок оформлення. Як зазначають в асоціації, подібні обмеження вкрай негативно позначаються на пропозиції робочих рук через те, що претендентам доводиться місяцями чекати на візу.

Нагадаємо, що на початку 2018 року в Польщі, яка також відчуває брак рук, набули чинності нові правила працевлаштування іноземців, згідно з чим українці, білоруси та громадяни інших неєвропейських країн можуть легально працювати на сезонних роботах до 9 місяців у році та без робочої візи.

У цьому сезоні у Польщі на збиранні суниці можна заробити в середньому 10-15 злотих за годину (70 -105 грн). Середня ціна за кошик у 2 кг – 2 злотих. Однак поляки жаліються, що українці стали менш охоче їхати до них на роботу. Для вирішення проблеми, польський уряд вирішив залучати іноземців соцзахистом через договір про допомогу на час збору врожаю (umowa o przy pomocy zbiorach).

60% агропідприємств Великобританії також повідомляють про нестачу низькокваліфікованої робочої сили. Ті, хто залишився після брекситу на британських полях, — вихідці зі Східної Європи старші сорока, що погано володіють англійською. Ситуація настільки критична, що фермери готові брати молдаван з румунськими та болгарськими паспортами.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ФАО попереджає про загрозу занесення вузликового дерматиту в Україну

Про це повідомляє прес-служба ФАО, пише milkua.info.

За інформацією, Білорусія, Республіка Молдова та Україна є країнами підвищеного ризику, в зв'язку з чим необхідно в найкоротші терміни розробити і прийняти регіональний план з надзвичайного реагування та забезпечення готовності.

«Великий досвід ФАО в питаннях контролю заразного вузликового дерматиту на Балканах і на Кавказі дає можливість запустити новий регіональний проект для посилення готовності до реагування і запобігання поширенню дерматиту, який почнеться з технічного семінару в Києві», — йдеться в повідомленні.

Оскільки дерматит є новим захворюванням, ветеринарні служби в цих країнах не мають досвіду роботи з транскордонними хворобами. Потенційні серйозні проблеми включають економічні втрати від смерті худоби, зниження продуктивності тварин, високу вартість проведення програм вакцинації та управління вогнищами захворювання, і найважливіше — торгові обмеження. Ризик, що насувається поширення захворювання на ще не уражені ним Білорусію, Республіку Молдову і Україну дуже високий, враховуючи спільні кордони цих країн.

«Дуже важливо знизити ризик появи спалахів і поширення вірусу, особливо в країнах, які ще не інфіковані і, відповідно, не знайомі з ним», — сказав Андрій Розстальний, експерт Регіонального відділення ФАО для Європи і Центральної Азії по племінній справі у тваринництві та ветеринарії.

Підхід ФАО до боротьби з хворобами грунтується на ретельному моніторингу ситуації шляхом постійної оцінки ризику і гармонізації дій, спрямованих на контроль і профілактику, введення програми вакцинації та створенні регіональних платформ для обміну інформацією, досвідом і практичними рекомендаціями всередині країни. Даний проект об'єднає провідних експертів для вирішення специфічних проблем властивих кожній окремій країні, досліджуючи нові підходи для зниження ризику і контролю за спалахами в разі потреби.

Уряд планує завершити процес передачі землі ОТГ у грудні

Теґи: 

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк під час онлайн-конференції на його сторінці у Facebook, передає УНН.

“Ми повністю вкладаємось в графік, навіть з невеликим випередженням і плануємо завершити цей процес в грудні поточного року”, — сказав він.

Мартинюк також розповів, що по третині, а це близько 200 ОТГ, технічна робота вже виконана, і на початку червня відбудеться підписання актів прийому-передачі землі від держави до громад.

Як повідомляв УНН, у лютому 2018 року практично всі створені в Україні об’єднані територіальні громади розпочали процес отримання земель у власність.

Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні скорочується кількість м'ясопереробних підприємств

Про це інформує Асоціація тваринників України (АТУ) з посиланням на дані Державної служби статистики, пише AgroTimes.

Так, на початок 2018 року кількість становила 299 проти 302 на початку 2017 року і 330 на початку 2016 року. Тобто за два роки кількість забійників зменшилася на 9,4%.

Нагадаємо, держава вводить нові вимоги до забою тварин, згідно з якими м'ясо тварин, забитих не в спеціалізованих забійних пунктах, вже з 2020 року не можна буде продавати, використовуючи його лише для власного споживання.

В асоціації переконані, що перед тим, як упровадити заборону на продаж м’яса тварин, забитих не на спецпунктах, потрібно розбудовувати широку мережу забійників, доступних у кожному населеному пункті України.

Наразі існує велика проблема з діяльністю забійників: частина з них законсервована і не працює,  частина – в неналежному стані. Боєнь, які відповідають високим санітарно-епідеміологічним стандартам, часто в деяких регіонах – одиниці. До того ж вони територіально віддалені.

Має бути ухвалена спеціальна державна програма розвитку тваринництва та м’ясної галузі, наголосили в АТУ.

Крім того, необхідно забезпечити певний адаптаційний період, протягом якого буде розроблено прозорий механізм впровадження вимог щодо забою тварин.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.