170513

НАБУ заявило про розкриття схеми з розкрадання чиновниками дорогої землі

Семи особам повідомлено про підозру у розкраданні особливо цінної землі в Києво-Святошинському районі, в результаті чого інтересам держави завдано збитків в розмірі майже 44 млн грн. Про це повідомила прес-служба НАБУ.

Зокрема, йдеться про:

- екс-президента Національної академії аграрних наук України (далі — НААН).

- співробітника Служби безпеки України ;

- віце-президента НААН;

- директора ННЦ Інститут землеробства НААН;

- екс-завідувача відділу ННЦ Інститут землеробства НААН;

- завідувача відділу впровадження ННЦ Інститут землеробства НААН;

- екс-начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держземагентства в Київській області.

Детективи НАБУ встановили, що впродовж 2013-2014 років підозрювані ініціювали ухвалення низки рішень, внаслідок яких понад 15 га державних земель незаконно перейшли в приватну власність. Йдеться про ділянки в передмісті Києва (село Гатне), які мали статус особливо цінної землі й повинні були використовуватися виключно з дослідницькою метою. 

Рішення про вилучення такої землі та зміну її цільового призначення може ухвалювати виключно Верховна Рада за поданням Кабінету Міністрів України. Натомість посадовці НААН у змові з службовими особами ГУ Держземагентства в Київській області проігнорували вимоги законодавства (ст.ст. 149, 150 Земельного кодексу України) і без погодженням із КМУ та без згоди парламенту ухвалили рішення про згоду на припинення права постійного користування земельними ділянкам НААН.

В результаті такого рішення ділянки перейшли у власність наперед визначених осіб. Серед отримувачів ділянок не тільки підозрювані  та їхні близькі особи, а й співробітники СБУ, посадовці НААН, Міністерства аграрної політики та інших органів влади. Загалом ці особи, отримали 144 ділянки, на 138 із яких права власності вже оформили.

З метою захисту інтересів держави детективи НАБУ ініціювали накладення арешту на 144 ділянки,  сформовані за рахунок протиправно вилученої особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани». Суд клопотання детективів НАБУ та прокурорів САП задовольнив.

Наразі встановлюється коло інших осіб, причетних до злочину. Стосовно низки з них триває процес погодження з САП повідомлень про підозру.

Розслідування наведених фактів детективи НАБУ здійснюють із квітня 2017 року. В межах цього ж провадження досліджуються й інші епізоди з розкрадання особливо цінної землі в інших регіонах України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яким буде врожай-2019: експерти дали прогноз

З початком весни в Україні стартувала посівна кампанія – з випередженням на місяць порівняно з 2018 роком. Наразі складно говорити про точні прогнози на урожай, але засіяти яровими зерновими, зернобобовими, круп'яними і іншими культурами аграрії готуються стільки ж гектарів, скільки і рік тому – більш 7 млн. Ще більше гектарів засіяно з осені озимими, які, за оцінками фахівців Мінагропроду, добре перенесли зиму. "Сегодня" за допомогою експертів оцінили перспективи нинішнього агросезону, а також з'ясували, якими можуть бути ціни на хліб, бакалію, "олію".

Аграрії і синоптики

За даними Мінагропроду, стан озимих 2019 року виявився найкращим за останні п'ять років: вони зійшли на 99% з 7,6 млн га засіяних площ, в хорошому і задовільному стані перебувають 86% посівів. Посівна триває в 11 південних і центральних областях, агрогосподарства висівають ранні ярі та зернобобові культури – пшеницю, ячмінь, овес і горох.

Начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко назвала ранній початок посівної хорошим знаком для майбутнього врожаю. Основний ризик, на її думку, – це швидке висихання ґрунту, пов'язане з недостатньою кількістю вологи в малосніжному лютому і сильними весняними вітрами. Народний синоптик Леонід Горбань також прогнозує посушливу вітряну весну і спекотні червень і липень з опадами нижче норми.

"Ці фактори можуть погубити врожай в південних регіонах, тому сіяти треба якомога швидше, щоб рослини, використавши вологу, встигли набрати силу до спеки, це допоможе їм вижити", – каже Горбань.

Проте в Мінагропроді сподіваються, що урожай виявиться на рівні трьох останніх років або близько 66 млн тонн.

Думка економістів

Ціни на харчі зростуть незалежно від того, яким виявиться урожай, впевнені експерти в області економіки. Головна причина – підвищення собівартості агропродукції. За даними Держстатистики, середня зарплата в агросекторі підвищилася за 2018 рік на 23% (до 7360 грн), на 10% подорожчали міндобрива, в результаті витрати на гектар від посіву до збирання врожаю зросли на 14%. Цього року очікується зростання ще на 7-20%. За словами виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, в результаті борошно і крупи подорожчають на рівень інфляції (до 8%), а ось соняшникова олія – навряд чи, тому що ціна на "олію" у нас вище, ніж в Європі, куди ми цей продукт експортуємо.

"Не перший рік наші ціни на ці товари на рівні або вище європейських, що стримує їх зростання, – розповів нам Пендзин. – Так, собівартість сільгосппродукції об'єктивно збільшується, але щоб її продати, нашим аграріям доведеться підвищувати продуктивність праці і зменшувати свій".

Чекаємо дорогу гречку, хліб і цукор

Найбільше підвищення цін цього року очікується на хліб, впевнені експерти.

"В Україні скорочуються посіви під жито, його доводиться імпортувати, через що житній хліб подорожчав за рік на 22%, – пояснив голова Нацради економічного розвитку Олексій Дорошенко. – Будь-який хліб у нас наразі дешевше, ніж у євросусідів, а попит на нього стабільний, тому очікую зростання цін за рік на 15%. Як і на борошно і макарони".

Подорожчають також гречка і цукор. Причина в тому, що гречки був надлишок, ціни падали, а сіяли її все менше, тому продукт подорожчає приблизно на 10% (+ 1,5-2 грн/кг), прогнозує Пендзин. Але, за даними Мінагропроду, посіви гречки цього року становитимуть 115 тис. га, що дозволить забезпечити попит. А ось в асоціації "Укрцукор" заявили про скорочення засіваються буряком площ на 25%, або до 230 тис. га через профіцит цукру в останні два роки. Пендзин каже, що дефіциту "піску" не буде, але ціна зросте на 8-10%, або до 13-13,5 грн/кг.

Нагадаємо, ранніми ярими зерновими культурами вже засіяно 16% площ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кернел продовжує лідирувати в експорті зернових

Про це повідомив Євген Осипов, генеральний директор Кернел, під час церемонії нагородження «Ліга Чемпіонів Агробізнесу Кернел 2018».

«Минулий рік для компанії Кернел був досить успішним. Вдалося досягти максимальної врожайності кукурудзи, а саме 10,9 тонн з гектара. Також добрі результати одержали по соняшнику і сої. В цьому році Кернел вийшов на перше місце по трейдингу зернових, ставши експортером №1 з України», - заявив Євген Осипов.

Він підкреслив, що у минулому році компанії вдалося пробити вікно для українського шроту в Китай, відправивши рекордну партію в 58 тисяч тонн.

Також Кернел інвестує кошти в будівництво нових елеваторів і реконструкцію діючих.

«Сьогодні тільки Балинський елеватор компанії Кернел дає 500 тисяч тонн приймання і перевалки. Ще зовсім недавно уявити було дуже важко, що один елеватор може прийняти таку кількість зерна. За фактом ми це бачимо у себе. Наш Трансбалктермінал в Одеській області за 2018 рік перевалив 4,2 млн тонн», - повідомив Євген Осипов.

За його словами, таких рекордних показників вдалося добитися завдяки тому, що всі підрозділи Кернел постійно працюють над поліпшенням ефективності виробництва.

«Для нас питання ефективності важливе у кожному процесі. Злагоджена робота всіх служб, які є в компанії, глибока взаємодія і взаємна довіра дозволяють компанії Кернел бути лідером українського агросектору», - констатував Євген Осипов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як в Україні змінились ціни на овочі «борщового набору»

Про це повідомляє інформаційний центр «Інфо-Шувар», із посиланням на дані моніторингу цін, який щоденно проводиться на майданчику найбільшого в Західній Україні гуртового ринку ОРСП «Шувар», що розташований у Львові.

Згідно наданої інформації, в березні, серед усіх  овочів «борщового набору» зростали ціни тільки на білоголову капусту. Від середини лютого до середини березня, капуста зросла в ціні в 1,5 рази і сьогодні є найдорожчою позицією серед інших овочевих складових українського "борщу".

Лідером за зниженням ціни, на початку весни, стала цибуля, її середня вартість знизилась на 21%, під впливом збільшення пропозиції імпорту з країн Середньої Азії. Імпорт, також, мав вплив і на ринок буряку та моркви, за останній місяць ці позиції стали дешевшими на 16% та 12%, відповідно.  Помітно знизились і ціни на картоплю, вона за останній місяць подешевшала на 20%.

Сьогодні вартість коренеплодів, фактично, відповідає цінам середини листопада, коли цю продукцію закладали в сховище із метою заробити на сезонному зростанні ціни. Втім, вартість картоплі за період зберігання зросла на 50%, цибуля подорожчала майже на 100%, а ціни на капусту збільшились на 130%.

Цікавим є і те, що сьогодні ціни на коренеплоди, навіть, нижчі, ніж рік тому. В середині березня 2019 року ціни на буряк та моркву були на 30% нижчими від цін в той самий період 2018 року. Натомість, картопля за рік подорожчала на 30%, а вартість цибулі та капусти зросла в 3,5 рази.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хто з українських агрохолдингів найбільше витрачає на розумні технології

Про це пише НВ.

Найбільші інноваційні агрохолдинги країни не викидають грошей на вітер — вони закопують їх у землю. З розрахунку приблизно по $5-7 на кожен гектар. До такого висновку дійшов НВ, складаючи рейтинг найбільш інноваційних з великих агрохолдингів країни.

Лідерами за цим показником стали гіганти — Кернел, МХП, Агропросперіс (AP Group). У першого з них, що володіє найбільшим земельним банком у країні, інвестиції в інновації становлять $5 на гектар. МХП витрачає навіть більше — $7.

Це більше, ніж у будь-якого з інших українських сільгоспгігантів, але недостатньо, щоб вразити Тараса Висоцького, гендиректора Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). За його розрахунками, щоб інновації були помітні й ефективні, потрібно витрачати на них суму, еквівалентну $50 на 1 га.

Поки що такі витрати — лише мрія українських аграріїв. Або, принаймні, одного з них — Артема Бєлєнкова, директора компанії SmartFarming. "Достатньо це чи ні [нинішній обсяг інвестицій в агроінновації] — філософське питання, — розмірковує він. — Я вважаю, що це не витрати, а інвестиції. Тому впевнений, що всі компанії можуть і мають більше інвестувати в цей напрям".

Читайте також: Як впроваджують новітні технології в найбільшому вітчизняному агрохолдингу

Проте лідери ринку намагаються зробити все можливе, а почасти й неможливе, щоб розвивати найбільш грошову галузь України. Вони інвестують, наприклад, в точне землеробство. В Укрлендфармінгу  розповіли, що завдяки цій технології зуміли на чверть підвищити врожайність на своїх полях. А в Агропросперісі показали супермодне оснащення агрономів — планшети зі спеціальними програмами й інтерактивною базою даних, яка дозволяє оперативно приймати логістичні рішення. "Завдяки цьому ефективність роботи зросла в кілька разів", — зазначають у компанії.

А ось технологіями GPS-трекінгу техніки навряд уже когось здивуєш: практично всі опитані НВ агрохолдинги відзвітували про 100-відсоткове оснащення ними своїх тракторів. Желько Ерцег, операційний директор холдингу Астарта, каже, що завдяки системі GPS-нагляду і моніторингу використання пального за чотири роки вдалося заощадити $15 млн. Це більше, ніж річний обсяг інвестицій в інновації семи найбільших агрохолдингів країни. В Астарті згодом запустять і мобільну платформу для моніторингу стану посівів, їх розвитку і фази росту, наявності комах і шкідників. Ці дані, за словами Ерцега, допоможуть підбирати добрива, засоби захисту та багато іншого.

Щоб позбутися агрономічних прорахунків, які можуть коштувати компанії мільйонів доларів, в Кернелі впроваджують проект цифрової платформи для автоматичного планування виробничих процесів, моніторингу їх виконання, а також розробки мобільних додатків для роботи в полі агрономів та інженерів.

Втім, найважливіші новаторства в аграрній галузі полягають в іншій, добре знайомій для українців сфері. За словами Бєлєнкова, 80% всіх інвестицій в інновації в агросфері спрямовуються на облік, документообіг та рішення по боротьбі з крадіжками.

При цьому в світі зараз аграрії концентрують зусилля в основному на автоматизації праці, зниженні ролі людини у виробничих процесах, а також на food traceability — можливості для споживача контролювати шлях, який проходять продукти харчування від поля до полиці магазину. Саме в цьому напрямку рухаються цивілізовані країни. Україна поки пасе задніх у хвості цієї комети, водночас вирішуючи свої специфічні проблеми зростання. 

Одначе в українських реаліях вже знайшлося місце для роботизації польової техніки, зауважує Богдан Кривицький, заступник гендиректора з інновацій в компанії ІМК. "Концептуально це можуть бути різні рішення. Але через років п'ять на наших полях їздитимуть роботизовані платформи або рої маленьких юнітів-роботів", — зазначає менеджер.

Але це буде завтра. Сьогодні ж картина в сфері проникнення інновацій в аграрний сектор виглядає так: на 5% від усієї ріллі комплексно впроваджується точне землеробство, а окремі його елементи покривають лише 20%. Про це говорить Ярослав Бойко, засновник консалтингової компанії AgriLab.

Але не в жадібності керівництва і не в злиднях стратегічного мислення причина відносно скромних інвестицій в агронауку й агротехніку.

Бєлєнков уточнює, що у кожної компанії є межа неможливостей. В першу чергу холдинги вкладають в техніку, нарощують земельний банк, будують елеватори, впроваджують системи зрошення. Інвестиції в інноваційні розробки істотно менш значимі на тлі таких основних потреб агрохолдингів.

А ще перед вітчизняними аграріями-інноваторами постає серйозна проблема у вигляді дефіциту кадрів . Говорячи про це, Бєлєнков пояснює, що компанії не можуть впровадити більше, ніж здатні "перетравити" їх співробітники. А кваліфікація останніх часом надто відстає від сучасного рівня розвитку сільгоспінфраструктури.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подорожчають яблука

Про це у коментарі УНН повідомив Олексій Дорошенко Голова асоціації постачальників торговельних мереж.

“Загалом фрукти не будуть зростати у вартості. Проте, яблука трохи піднімуться в ціні. Водночас Україна наразі починає експортувати хороші яблука, які залишилися від минулорічного врожаю”, — сказав Дорошенко.

За його словами, ціни на цитрусові та інші екзотичні фрукти будуть стабільними, зростання не буде.

“Це зумовлено, стабільним курсом гривні. Тому, поки вона буде стабільна ніякого підвищення не спостерігатиметься. Тим паче зараз сезон цих фруктів, тому їх буде вдосталь”, — зазначив Дорошенко.

Нагадаємо, врожай фруктів, зокрема яблук і груш, у цьому році буде меншим, ніж у минулому році, через досить високу плодовитість садів у 2018-му.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview