Неврожай суттєво вплине на курс долара

Експерти називають це однією з причин, по якій українців чекає чергове подорожчання продуктів. До неї додається зростання цін на паливо та добрива, а також бажання виробників заробити якомога більше, пише facenews.ua.

В цьому році аграрії вже зібрали більше половини полів — за їхніми підрахунками, Україна може зібрати близько 61 млн тонн зернових.

За словами віце-президента Асоціації фермерів і приватних землевласників України Віктора Гончаренка, урожай зернових культур знизився майже втричі.

«Урожай набагато менший, найгірший урожай в центральних регіонах. Наприклад, пшеницю ми рекордно збирали 50-60 центнерів з гектара, а зараз — лише 15-20. По кукурудзі теж через негоду серйозний недобір. Проблеми з гречкою: багато хто навіть не хочуть її збирати, так як урожаю майже немає, а в деяких областях її побив град», — говорить Гончаренко.

Через погодні умови також знизився збір і салатних овочів, фруктів і ягід, із-за чого протягом сезону вони вже додали в ціні і, за словами експертів, подорожчають ще 15-20%.

За даними Мінагрополітики, через неврожай, за найоптимістичнішими прогнозами, країна недоотримає $600 млн, адже зернові — одна з основних статей експорту. Фермери очікують подорожчання продуктів, однак поки не беруться робити точних прогнозів. За їх словами, все буде залежати від зернотрейдерів і тієї кількості зерна, які вони вирішать залишити в засіках. Відіб'ється ситуація і на курсі долара.

«У цьому році врожай набагато менше і, швидше за все, у наступному році це суттєво вплине на курс. Якщо підвищаться ціни на зерно і ми мало продамо врожаю зерна, то це може призвести до того, що курс долара може додати близько гривні», — говорить економіст Олександр Охріменко.

Виконавчий директор міжнародного центру Блейзера Олег Устенко вважає, що низький урожай — лише одна сторона медалі і прямо на курс долара він не впливає. Однак коливання можливі в тому разі, коли аграрії будуть скуповувати валюту, для того щоб запасти її для наступного сезону.

«З одного боку, після того, як аграрії збирають врожай, частину грошей вони конвертують у тверду валюту, щоб мінімізувати ризики під час осінньо-весняних польових робіт, і це відбивається на курсі. З іншого — ціна всередині країни безпосередньо залежить від світових цін, що відчують на собі і споживачі», — говорить Устенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна є найбільшим в світі імпортером оселедця з Норвегії

Для порівняння, всі країни ЄС за той самий період імпортували 30 тис. тон. Про це повідомив Дмитро Загуменний, Генеральний директор Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів», під час виступу на конференції «Рибний день», пише Інфо-Шувар.

«Ми лишаємось лідерами за обсягам імпорту норвезького оселедця і щороку посилюємо цей статус. З січня по серпень 2017 року, ми збільшили обсяг імпорту оселедця на 5%, в порівнянні з тим самим періодом 2016 року, а за весь 2016 рік, в порівнянні з 2015 роком, приріст взагалі склав 30%» - зауважив пан Загуменний.

Експерт зазначив, що попит на інші види риби та морепродукти в Україні також продовжує відновлюватись  вже другий рік поспіль. В 2017 році очікується чергове збільшення обсягів споживання, за попередніми оцінками Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів», в цьому сезоні країна імпортує більше 320 тис. тон рибної продукції, тобто, мінімум на 5 % більше, ніж в попередньому сезоні. У грошовому виразі, обсяг імпорту збільшиться до $ 500 млн.

«Правильніше навіть казати саме про відновлення  втрачених обсягів споживання після суттєвої девальвації в 2014-2015 роках. До показників 2013-го року нам, на жаль, ще далеко. Динаміка імпорту – це найкращій маркер споживання риби в Україні. Ми не маємо власного риболовецького флоту та власної морської риби, що має складати переважну частину в рибному раціоні за рекомендаціями ООВ та ВОЗ. Саме тому, залежність від імпорту на українському ринку риби та морепродуктів найближчі роки буде дуже високою. Тому, імпортозаміщення слід розглядати як основу стратегії розвитку для українського виробника. Втім, не слід забувати і про перспективи експорту, в української риби вони також існують», – розповів під час свого виступу Дмитро Загуменний, директор Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів».

За даними Дмитра Загуменного, сьогодні більше 80% ринку риби в Україні належить саме імпортній продукції. Більшість риби Україна купує в замороженому вигляді. Норвегія є головним постачальником до Україні, з цієї країни ми постачаємо близько 22% всієї риби, на другому місті знаходиться Ісландія з часткою 16%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стає невигідним вирощувати курей

Таку думку висловив голова ФГ «Прогрес» Сергій Прилуцький.

«Так склалося, що собівартість утримання свиней була дуже висока. Ми тримали їх дуже довго, потім, у зв'язку з тим, що економіки не було, змушені були вирізати, з коровами склалася та ж історія. Зараз переживаємо ту ж проблему на птахофабриці. Собівартість птиці — 12 грн, а ціна яйця — до 5 грн. То, відповідно, ми розуміємо — рано чи пізно ми змушені будемо розлучитися з цим напрямом, якщо у країні щось не зміниться», — розповідає Сергій Прилуцький у інтерв'ю виданню  Kurkul.com.

«Той, хто залишиться на ринку, розуміє, що кожен день у нього є збиток, тому що не можна продавати нижче собівартості. Але тут нікуди не дінешся, якщо птицю посадив, то 14 місяців її треба утримувати, не зважаючи на збитки. У цьому і заключаються складності виробництва яєць», - зазначив фермер.

Нагадаємо, експерти прогнозують, що курячі яйця до кінця року коштуватимуть до 30 гривень за десяток.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якщо наявний обсяг земель вийде на ринок, це буде 100 % хаос - експерт

«Фермерська спільнота на сьогоднішній день своєю більшістю виступає проти зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Відкриття ринку – це стрес для будь-якого суспільства. Якщо наявний обсяг земель вийде на ринок, це буде 100 % хаос», - підкреслив Сергій Біленко .

За його словами, фермери побоюються того, що буде перерозподіл прав на землю, і ті угіддя, які вони обробляли, перейдуть під контроль великих корпорацій, так як малі та середні сільгоспвиробники не мають належних фінансових ресурсів, щоб конкурувати з великими агрохолдингами.

Сергій Біленко зауважив, що сьогодні у зв’язку з недосконалістю реєстрів, відбувається подвійне реєстрація земельних ділянок

«Також однією з головних причин агрорейдерства стала плутанина з реєстрами прав на землю, що призвело до реєстрації подвійних договорів оренди. До 2013 року не було реєстру майнових прав в існуючому зараз вигляді, і реєстрація оренди земельних ділянок відбувалася у відповідних відділеннях земельних кадастрів. Якщо зараз фермер приходить до реєстратора або нотаріуса з наміром зареєструвати оренду земельної ділянки, то реєстратор повинен отримати виписку від Держгеокадастру, переконатися, що не було попередньої реєстрації, і тільки після цього вносити дані до реєстру. Але не всі реєстратори це роблять. Таким чином виходить подвійна реєстрація - в новому (Мін'юсту) і старому (Держгеокадастру) реєстрах», – зауважив експерт.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Світові запаси зернових б’ють новий рекорд

В результаті, глобальна пропозиція зернових в 2017/18 році перевищить прогнозний рівень і призведе до збільшення запасу зернових до кінця сезону в 2018 році до історичного максимуму.

Прогноз світового виробництва зернових в 2017 році, складений ФАО, вже у липні було підвищено на 18,4 млн. тон до 2 611 млн. тон, що трохи перевищило рекордний рівень 2016 року. Це було обумовлено більш сприятливими видами на урожай пшениці та кормових зернових.

Світове виробництво пшениці в 2017 році досягне, як очікується, 748,8 млн. тон, що на 8,9 млн. тон (1,2%) більше, ніж прогнозували в липні. Зростання обумовлене, головним чином, очікуваним збільшенням виробництва в Російській Федерації, де своєчасні дощі ще більше покращили види на урожай. Таке зростання з повністю перекриває перегляд у бік зниження прогнозів по США та Канаді, де суха погода в попередньому вигляді не дозволяє сподіватися на високі врожаї.

Підтверджується зростання ще по одній позиції: виробництво фуражного зерна в світі прогнозується на рівні 1 359 млн. тон, що на 9 млн тон вище липневого прогнозу. Коригування в бік підвищення, зроблене у минулому місяці, відображає зростання прогнозів на урожай кукурудзи та ячменю, особливо в Бразилії та Російській Федерації.

За прогнозами, світове виробництво рису досягне в 2017 році свого історичного максимуму і складе 503 млн. тон, що на 0,5% вище переглянутого прогнозу на 2016 рік і на 0,5 млн тон більше липневого прогнозу.

Прогнозований ФАО обсяг світової торгівлі зерновими в 2017/18 році з липня був підвищений на 8 млн. тон до рекордного показника 403 млн. тон, що означає перевищення на 8,7 млн. тон (2,2%) показника 2016/17 року.





Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд компенсуватиме відсотки на будівництво тваринницьких комплексів

Про це на презентації держбюджету заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман, передає Depo.ua.

"Наше завдання - створити сьогодні умови для збільшення поголів'я великої рогатої худоби, поголів'я свиней. Нам потрібно, щоб в країну було більше м'яса. Що для цього потрібно? Нам потрібні цільові фінансування, які дадуть можливість розвинути цю сферу. Ми будемо компенсувати з цих 2,3 млрд грн відсоткову ставку на будівництво нових тваринницьких комплексів у країні. Нові ферми, нові тваринницькі комплекси, нові молочні комплекси - це дасть нам можливість наситити ринок України всередині якісним м'ясом, якісним молоком, збільшити поголів'я тварин і це в тому числі дасть нам можливість зменшити внутрішні ціни на цю продукцію. В середньостроковій перспективі у нас будуть нові такі підприємства, будуть створюватися робочі місця. Сьогодні весь агробізнес цього чекає", - сказав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview