174499

Перевірка Держпродспоживслужби підтвердила факт виробництва фальсифікованого масла

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів провела розслідування фактів, оприлюднених в ЗМІ, щодо діяльності молокопереробних підприємств (цехів) у Полтавській та Івано-Франківській областях та виробництва ними масла солодковершкового.

Перевірку проводили фахівці головних управлінь Держпродспоживслужби в Івано-Франківській і Полтавській областях за дорученням Держпродспоживслужби.

Згідно з результатами перевірки було підтверджено, що на даний час потужності ТОВ «Техмолпром», ТОВ «Гадячсир», ТОВ «Лозинський молочний завод», ТОВ «Полтавамолпрод», яке знаходиться у селі Шишаки Полтавської області, а також ПВП «Молокозавод-Карпати» за адресою Рожнятів Івано-Франківська область не здійснюють виробничої діяльності.

Крім того, виробник нібито білоруського масла, маркування якого зазначає адресу смт Житянка Івано-Франківської області, взагалі відсутній в реєстрі операторів ринку.

Відповідно, масло солодковершкове, яке реалізовується зараз в торгових мережах на території України під маркою зазначених підприємств, фальсифіковане і відповідно до Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» є небезпечним харчовим продуктом, який має шкідливий вплив на здоров’я людини та є непридатним для споживання.

Робота в даному напрямку триває. Зокрема, Держпродспоживслужба доручила своїм територіальним органам посилити роботу з цього питання, у тому числі щодо забезпечення вилучення з обігу у разі виявлення фальсифікованої продукції з її подальшою утилізацією.

Звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства, вилучення та відкликання з обігу небезпечної продукції повинні забезпечувати оператори ринку.

У разі виявлення вказаної продукції в торгових мережах закликаємо інформувати територіальні органи Держпродспоживслужби.

Ваш вибір 'Подобається'.

Збитки пасічників через загибель бджіл оцінюють у 120 млн гривень

Про це повідомила виконавчий директор Спілки пасічників України Тетяна Сушко, пише Agronews.

«На сьогодні за приблизними підрахунками, зробленими на основі звернень пасічників, загинуло близько 35-40 тисяч бджолосімей. Одна бджолосім’я (займає один вулик – ред.) коштує від 2,5 до 3 тисяч гривень, помножте на загальну кількість бджолосімей, які вже загинули, і ви отримаєте цифру втрат», — повідомила Сушко.

За її словами, на цей час отруєння бджіл не припинилися. В основному вони відбуваються в результаті оброблення неякісними хімічними препаратами соняшнику і кукурудзи, які зараз проходять період цвітіння.

Сушко додала, що більшість агровиробників як і раніше «не чують бджолярів» і не дотримуються вимог обробітку полів засобами для захисту рослин.

Виконавчий директор Спілки пасічників відзначила, що на сьогодні залишаються не підрахованими втрати, які понесли пасічники в результаті втрати збору меду і воску у цьому році.

Ваш вибір 'Подобається'.

На відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм буде направлено 220,1 млн грн

Відповідне рішення було прийняте 12 липня на засіданні Комісії Мінагрополітики для надання державної підтримки галузі тваринництва. На засіданні були присутні керівники та представники департаментів міністерства, керівники ДП "Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин" та асоціації "Український клуб аграрного бізнесу".

Зокрема, буде частково відшкодовано вартість будівництва 4-х об’єктів свинарства, 2 – птахівництва, 2 - ВРХ. Об’єкти розташовані у Вінницькій, Волинській, Чернівецькій, Чернігівській, Тернопільській та Хмельницькій областях.

Загалом, станом на 5 липня 2018 р, Комісії було надано 9 пакетів документів, у ході розгляду яких одну заявку було відхилено та направлено заявнику на доопрацювання.

За результатами засідання Комісії буде підготовлено відповідний наказ Мінагрополітики щодо нарахування 220,1 млн гривень за 8 тваринницьких об’єктів.

Нагадаємо, що в структурі програм державної підтримки АПК на поточний рік основний фокус зроблено на підтримці розвитку тваринництва, враховуючи затяжну кризу в цій галузі, зменшення показників поголів’я та виробництва м’ясомолочної продукції. Програми, загальним обсягом фінансування 4 млрд грн, мають різну конфігурацію, орієнтовані на виробників різного масштабу та господарства населення.

Станом на липень Міністерство аграрної політики та продовольства України здійснило нарахування дотацій фізичним особам за вирощування молодняку великої рогатої худоби у сумі 6,7 млн грн. Зазначені кошти спрямовано до підрозділів облдержадміністрацій з питань АПК для виплати громадянам - утримувачам телят. Дотацію нараховано 3 573 фізичним особам за утримання 6 064 телят.

Також, в рамках програми із надання спеціальної бюджетної дотації за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності сільгосппідприємствам перераховано 259 млн гривень. 

Ваш вибір 'Подобається'.

ТОП-10 морських зернових терміналів

Elevatorist опублікував рейтинг 10 найбільших морських терміналів з перевалки зерна.

Місця в рейтингу розподілилися таким чином:

1. ТІС-Зерно — 5 млн 432 тис. т;
2. Трансбалктермінал — 3 млн 110 тис. т;
3. Нібулон — 2 млн 759 тис. т;
4. Іллічівський зерновий термінал — 2 млн 681 тис. Т;
5. Бруклін Київ — 2 млн 636 тис. т;
6. Зерновий термінал Грінтур-Екс — 2 млн 507 тис. Т;
7. Дунайська судоходно-стивідорна компанія — 2 млн 456 тис. Т;
8. МСП Ніка-Тера — 2 млн 429 тис. Т;
9. Олімпекс Купе Інтернейшнл — 2 млн 216 тис. Т;
10. ТІС-Міндобрива — 1 млн 838 тис. т;

Лідер рейтингу ТІС-Зерно належить компанії Трансінвестсервіс. В даний час «ТІС» представляє собою групу з 5 терміналів: ТІС — Зерно, ТІС — Міндобрива, ТІС — Руда, ТІС — Вугілля, ТІС — Контейнерний термінал.

Джерело: agroinsider.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.

Інвесторам слід розвертатися в бік харчової промисловості

Протягом 2018-2025 років у харчовій промисловості слід вирішувати локальні завдання щодо модернізації, реконструкції, технічного оновлення і переозброєння виробничих потужностей, а також розвитку її логістичної інфраструктури і реалізацію інших окупних проектів, в яких будуть зацікавлені переважно національні інвестори, зокрема агрокомпанії, вважає провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль.

Адже пріоритети інвесторів в агропродовольчій сфері економіки України змінюються залежно від їх очікувань на окупність капіталу, що вкладається, зазначив науковець.

За його словами, нині у цій сфері вони віддають перевагу інвестиційно привабливому сільському господарству, де норма прибутку на капітал найвища. Тому капітальні інвестиції на розвиток виробництва продукції сільського господарства зростають високими темпами. У 2017 році вони склали 63,3 млрд грн, що на третину (+31,2%) перевищує показники 2016 року і у півтора рази (+51,4%) – 2015 року.

Натомість капітальні інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, де має місце певний надлишок виробничих потужностей, торік склали лише 18,9 млрд грн – у 3,4 разу менше, ніж у сільське господарство.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, остання сприятлива для інвесторів у сільському господарстві фаза циклу Саймона Кузнеця розпочалася у 2010 році і досягла піку у 2017 році. Ця тенденція зберігатиметься до 2025 року, поступово послаблюючись.

Після 2025 року прогнозується збільшення кількості зношених і застарілих виробничих потужностей, які слід замінити, більш високі темпи зростання цін на харчові продукти порівняно з цінами на сільськогосподарську сировину і підвищення рівня інвестиційної привабливості харчової промисловості, зазначив Микола Кісіль.

З огляду на це, на його думку, у період 2018–2025 років органам влади та управління економікою через ринкові механізми слід більш активно залучати капітал національних агрокомпаній в експортоорієнтовані проекти перероблення сільськогосподарської продукції.

Агроінвесторам за цей час необхідно буде розробити чи переглянути свої інвестиційні та інтеграційні стратегії, а також розробити нові програми й проекти, з метою створення інноваційних, екологобезпечних, експортноорієнтованих і ефективних виробництв харчової продукції та її логістики.

Економічні цикли розвитку української агропродовольчої сфери співпадають з відповідними світовими тенденціями, тому слід очікувати, що з 2025 року темпи зростання цін на світовому ринку харчової продукції будуть циклічно зростати, що сприятиме припливу інвестицій і досягненню прийнятного рівня їх окупності, підсумував Микола Кісіль.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Восени усі види добрив подорожчають на 40-50%

Це дуже добре буде відчутно восени — перед початком посівної, стверджує у своєму блозі на сайті «АгроІнсайдер» Дмитро Гордійчук, директор інформаційного агентства «Інфоіндустрія».

Крім того, за його словами, у світі відбувся також значний ріст цін на карбамід. Вітчизняний карбамід ще можна придбати за старими цінами, проте ріст цін на нього от-от розпочнеться і триватиме аж до весни 2019 року.

За останній місяць додали в ціні щонайменше 15% і фосфорні добрива.

На тлі вітчизняного дефіциту добрив здорожчання на світовому ринку неодмінно призведе до росту цін на добрива перед посівною в Україні щонайменше на 50%.

Два вітчизняних заводи, які після росту цін на їх продукцію, відновили свою роботу, — «Сумихімпром» і «Дніпровський завод мінеральних добрив», максимум здатні забезпечити внутрішню потребу у фосфорних добривах на третину. Наразі вони відчувають гостру потребу у сировині, яка раніше надходила з Сирії. У зв’язку з війною у цій країні, тепер сировину доводиться закуповувати у Тунісі, Єгипті чи Марокко, де ціну на фосфорну кислоту підвищили на 28%. За словами Гордійчука, варто розуміти, що здорожчання сировини на 28%, призведе до росту ціни на добрива на 35—40%.

Загалом же, зважаючи, що раніше Україна імпортувала 69% усіх видів добрив з Росії, зараз необхідно дуже швидко знайти заміну цим постачальникам. Нею, за словами експерта, могли б стати ті самі Туніс, Марокко та Єгипет, проте потрібно подбати про спрощену реєстрацію цих добрив.

Стосовно білоруських добрив, яких раніше Україна імпортувала близько 21%, їх частку максимум вдасться збільшити до 35%.

Джерело: agroday.com.ua