Петиція про легалізацію медичної марихуани в Україні набрала необхідні 25 тисяч підписів

Автори петиції вимагають законодавчо врегулювати доступ пацієнтів до препаратів з канабісу при лікуванні хронічного болю та низки інших хвороб, у тому числі, хвороби Альцгеймера, Паркінсона, втрати ваги під час СНІДу, а також різних форм склерозу та інших важких хвороб, пише hromadske.ua.

Парламентарів закликали шляхом зміни законодавства створити належні умови для повноцінного застосування рослин у медичній та науковій діяльності, в тому числі з метою розробки, клінічних досліджень та державної реєстрації лікарських засобів чи протоколів лікування, що передбачають використання продуктів з вмістом канабіноїдів.

Також петицією вимагається врегулювати питання легального обігу продуктів, що містять канабіноїди, в тому числі хворими особами.

Підписантами петиції виступили низка українських правозахисних громадських організацій, зокрема, «Українська Асоціація Медичного Канабісу», БФ «Діти з гемофілією», БФ «Пацієнти України» та інші.

Нагадаємо, 30 січня на сайті Верховної Ради зареєстрували петицію з вимогою внести зміни до законодавства, щоб канабіс можна було використовувати у медичних та наукових цілях.

Очільниця Міністерства охорони здоров'я Уляна Супрун підтримала петицію і закликала сприяти легалізації медичного канабісу.

Супрун пояснила, що медичний канабіс застосовують при таких захворюваннях як хвороба Альцгеймера, ракові захворювання, хронічний біль, синдром подразненого кишківника, в тому числі хвороба Крона та виразковий коліт, множинний склероз, а також епілепсія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні впали ціни на свинину, курятину та яйця

Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Зокрема, у лютому тушка куряча впала в ціні на 51 коп. до 58,1 грн/кг, свинина в середньому подешевшала на 97 коп. до 104,36 грн/кг, яйця на 87 коп. — до 23,9 грн за десяток. Яловичина також стала доступнішою — кілограм м'яса подешевшав на 70 коп. до 128,36 грн.

У лютому також впали в ціні яблука — на 4 коп. до 9,43 грн/кг, олія соняшникова — на 5 коп. до 35,07 грн/кг.

Водночас, зросло в ціні масло вершкове — на 30 коп. до 40,08 грн/200 г, крупи гречані — на 42 коп. до 16,76 грн/кг, риба морожена — на 1 грн 18 коп. до 75,5 грн/кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії запропонували відкрити дані про обсяги зерна на елеваторах

Українська зернова асоціація ініціювала вдосконалення кількісного контролю на елеваторах. Такий превентивний спосіб покликаний запобігти подібних ситуацій, що сталась з Агроінвестгруп, повідомляє прес-служба УЗА.

Зокрема, УЗА пропонує змінити нормативно –правову базу, що передбачає вдосконалення механізму контролю за обігом зерна на елеваторах, відкритості та прозорості на ринку зберігання зерна, зменшення ризиків власників зерна-поклажодавців від недобросовісності роботи окремих суб’єктів господарювання на ринку надання елеваторних послуг.

УЗА публічно ініціювала роботу над вирішенням проблеми зловживань компанії «Агроінвестгруп» аби в подальшому унеможливити подібні випадки. Так, було проведено низку зустрічей з учасниками ринку, ми отримали пропозиції від бізнесу і громадськості. Все це ми опрацювали і публічно обговорили, і дійшли висновку, що дана пропозиція є найбільш ефективна і має превентивний характер.

Потенційний поклажодавець, в тому числі трейдерські компанії, що отримують право власності на зерно безпосередньо на елеваторі за умовами EXW, мають можливість перевірити станом на дату укладання контракту, об’єм зерна, того чи іншого виду та класу, який зберігається на елеваторі та пропонується ним до продажу на умовах EXW. Така інформація є першою ланкою в перевірці Зернового складу на благонадійність та відкритість. Однак, варто зазначити, що на етапі перевірки зернового складу, поряд з отриманням інформації з реєстру, є важливою також співпраця трейдерів з сюрвеєрськими компаніями. Так, маючи інформацію з реєстру про об’єм наявного зерна на елеваторі, представник сюрвеєра зможе перевіряти не тільки об’єм виду зерна, який розглядається трейдером до контрактування, але і перевірити загальний об’єм такого виду зерна, того чи іншого виду та класу, що зберігається в цей час на елеваторі. Поєднання двох ланок перевірки надасть можливість діючим та потенційним поклажодавцям мінімізувати свої ризики при користуванні послугами зернових складів та ввірені їм для зберігання своєї власності.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні немає інформації про використання 8 млн га державних земель

Два останні роки Україна звітує про рекордні врожаї. Але якщо подивитися впритул, ми впевнені аутсайдери за рівнем урожайності з гектару, пише Економічна правда.

Урожайність пшениці у нас у 2,4 рази нижча за німецьку та у 1,3 рази за польську. Урожайність овочів - у 3,9 та 3,4 рази відповідно. Більше того -  43% ріллі поступово втрачають гумус та поживні речовини.

Ситуація була б набагато кращою, якби у статистиці не брали участь землі найбільшого агрохолдингу країни - держави.

Чиновники вирішують долю 25% усіх земель, або 10,5 млн га.

Такої кількістю земель може похвалитись не кожна країна Європи: наприклад, у Німеччині всього 12 млн га ріллі - як державної, так і приватної.

Величезні ділянки земель найбільшого агрохолдингу залишаються "тера інкогніта" для усіх, крім чиновників.

Навіть Держгеокадастр, який держава зобов’язала картографувати та перерахувати всі землі, має найгірше уявлення саме про стан земель, що контролюються Україною.

За даними економіста Київської школи економіки Олега Нів’євського, у користуванні державних підприємств перебуває близько 550 тис. га, у користуванні Національної академії аграрних наук (НААН) ще 450 тис га (чверть Києва), з яких не оформлено правовстановлюючих документів на земельні ділянки площею 34,7 тис. гектар.

"Потаємність" у оформлені земель пояснюється просто - поки земля залишається "непорахованою", на ній можна додатково заробити.

На самозахоплених державних землях ростуть незаконні будівлі або ж їх обробляють за заниженими цінами "друзі" посадових осіб.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рентабельний бізнес: вирощування люцерни сулить гарний прибуток

Ця цінна бобова культура є прекрасним кормом для сільськогосподарських тварин. Два кілограми люцернового сіна прирівнюються за поживністю до кілограма вівса. Крім того, люцерна, як і всі бобові, може бути прекрасним сидератом, який збагатить ґрунт азотом, пише pro-consulting.ua.

Коріння цієї рослини йдуть в землю на кілька метрів, тому люцерна добуде собі воду навіть в посушливих регіонах, однак при застосуванні поливу її врожайність зростає вдвічі.

Люцерну вирощують навіть в пустелях Аравійського півострова, але чомусь в Україні їй приділяють незаслужено мало уваги.

Інвестувавши в виробництво люцерни в нашій країні, можна зайняти вільну рентабельну нішу бізнесу, попутно відновивши продуктивність збіднених ґрунтів.

Аналітиками Pro-Consulting підготовлений бізнес-план вирощування люцерни на площі 1,5 тис. гектарів. Застосування сортів насіння Серафима дозволить щорічно одержувати 100 тис. тонн цінної зеленої біомаси. Після сушіння з неї вийде близько 25 тис. тонн сіна, яке буде пресувати в тюки по 20 кг і поставлятися на експорт.

Для вирощування люцерни найбільш підходять ґрунтово-кліматичні умови південного сходу України - Дніпропетровська, Запорізька області. Там же недалеко розташовані і українські порти, через які отримане сіно відправлятиметься на ринки арабських країн, які гостро потребують кормів для худоби.

Вже на другий рік з моменту початку реалізації бізнес-плану виручка від продажу люцерни перевищить 1 млн доларів США, що дозволить покрити всі витрати на організацію підприємства. На третій рік грошовий обсяг продажів подвоїться і буде залишатися стабільним протягом наступних трьох років.

Після закінчення циклу життя люцерни, поле можна буде знову засіяти, витративши малу частину отриманих доходів. А можна перейти і на іншу культуру, оскільки ґрунт після люцерни буде рясно збагачена азотом та іншими поживними речовинами, а люцерною засіяти нову збіднену ділянку. Таким чином інвестор зможе одночасно збільшувати свій капітал і підвищувати продуктивність землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Російський осетер масово мігрує в Україну

Керівництво Азовського басейну філії «Росморпорт» (РФ) вступило в суперечку з «Росрибальством» через питання, яку рибу варто випускати в річку Дон, пише Главком.

«У Москві вимагають осетра і лосося, поки їм намагаються пояснити чому це не потрібно і неможливо», - пояснюють російські чиновники.

«Ми мали намір випустити ляща і сазана, але «Росрибальство» висунуло вимоги по випуску молоді чорноморського лосося і російського осетра. У 2018 році ми неодноразово повідомляли їм про те, що виконати це неможливо через відсутність на рибоводних заводах Ростовської області необхідної кількості молоді осетра і лосося. Але випуск ляща і сазана нам так і не узгодили», - повідомив директор Азовського басейну філії підприємства Андрій Вахрушев.

У свою чергу екс-міністр сільського господарства Ростовської області В'ячеслав Василенко поділився думкою про те, що вирощений в Ростовській області вважає за краще йти жити в Україну. Де його і ловлять місцеві рибалки.

Видання privet-rostov також зазначає, що у найближчі роки випуск молодого російського осетра малоймовірний. «Це пов'язано відразу з двома факторами: будівництвом Керченського мосту і Багаєвського гідровузла. Підрядники, мабуть, скупили всю рибу, щоб компенсувати свої роботи», - пише російське медіа.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview