150670

Податківці відкрили полювання на аграріїв: на чому найчастіше ловлять

Українські аграрії потрапили під ковпак податківців. Довгий час сільськогосподарські підприємства платили єдиний податок і користувалися спеціальним режимом  ПДВ, тому були нецікаві фіскалам. Сплату податку на прибуток не треба було перевіряти, ПДВ, по суті, - теж, так як він зараховувався на спецрахунки і міг використовуватися для власних потреб виробників.

Замість ПДВ аграрії платили фіксований сільськогосподарський податок в залежності від нормативно-грошової оцінки землі (з 2015 року - єдиний податок 4 групи, який практично зберігав колишні умови).

Все змінилося, коли в 2016 році спецрежим частково скасували (виробникам зерна і технічних культур дозволили залишати собі тільки 15% ПДВ, тваринникам - 80%, іншим сільгоспвиробникам - 50%). Також в минулому році повернули норму про відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур, щоб якось компенсувати аграріям фінансові втрати від зміни податкових правил. З 2017 року спецрежим прибрали остаточно, замінивши його механізмом бюджетних дотацій.

Оскільки АПК залишається провідною галуззю економіки, а ПДВ від сільгоспвиробників перераховується до бюджету, податківці почали активні перевірки аграріїв. Крім ПДВ податківці цікавляться також сплатою ПДФО.

Як зазначають юристи, велика частина податкових перевірок стосуватиметься агросектора в 2017 і 2018 році. Нинішні податкові перевірки аграріїв будуть пов'язані зі скасуванням спецрежиму з ПДВ. Так як вже зараз виявляється велика кількість помилок, які з різних причин допускають сільгоспвиробники у веденні фінансової звітності (помилився в трактуванні закону бухгалтер підприємства або закони змінювалися так швидко, що важко було виконати всі вимоги).

Проблеми, пов'язані з перевірками ДФС аграрного сектора, умовно можна розділити на дві групи: помилки і порушення, пов'язані з ПДВ та порушення касової дисципліни.

Податкова плутанина

Перше, на що звертають увагу фахівці, - це на складності з урахуванням «розщепленого» в 2016 році ПДВ. З одного боку, податківці самі до кінця не розуміють, як треба правильно розділяти податковий кредит, а з іншого, у зв'язку з податковими новаціями, аграрії встигли наробити помилок, які відразу впадають в очі контролерам.

Зокрема, з липня 2015 року податковий кредит підприємства в будь-якому випадку повинні вказувати в декларації з ПДВ. Навіть якщо компанія не має права на податковий кредит у зв'язку з проведенням операцій, не пов'язаних з господарською діяльністю чи неоподатковуваних податком на додану вартість, то вона все одно повинна нараховувати умовні зобов'язання з цього податку. Не всі підприємства це роблять і не показують у звітності податковий кредит.

Податкова приходить і на всю суму прихованого кредиту нараховує податкові зобов'язання і при цьому не визнає сам податковий кредит.

«Такі випадки виявляються дуже швидко і не вимагають спеціальної перевірки, завдяки введенню електронного адміністрування ПДВ», - розповіла податковий експерт, партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова

Крім того, з кінця 2015 року сільгоспвиробники повинні були донараховувати ПДВ при операціях з продажу продукції до певної бази. Згідно ст. 188 Податкового кодексу, ця база повинна була бути не нижче, ніж виробнича собівартість продукції. Майже всі аграрії донараховували ПДВ, але проблема в тому, що ці донарахування вони відображали в своїх «сільськогосподарських» деклараціях, а повинні були - в звичайних формах звітності, за якими відбуваються взаєморозрахунки з бюджетом. Тут податківці також відразу проводять донарахування.

З цим порушенням безпосередньо пов'язаний третій блок проблем - неправильне заповнення дев'ятого додатка в звітності з ПДВ в 2016 році. Нагадаємо, воно передбачало визначення бази для обчислення розміру податку на додану вартість і його процентного розподілу за різними напрямками від сільськогосподарської і не сільськогосподарської діяльності.

Проблеми «звичайної ціни»

Багато порушень виявляється в частині застосування так званої «звичайної ціни» при продажі сільгосппродукції. Коли в 2016 році повернули відшкодування при експорті зернових, трейдери отримали значні суми з держбюджету (36 млрд грн. При загальному відшкодування в 94 млрд грн.). Щоб не повторювати ситуацію, коли надходження ПДВ нижче, ніж його відшкодування з бюджету, податківці змістили акценти в перевірочній діяльності.

З'явився новий регламент проведення перевірок та оформлення актів перевірок, що створило чимало труднощів для фермерів. І тепер замість перевірок вигодонабувача, тобто трейдерів (у яких немає особливих активів), податківці починають питати сільгоспвиробників, чому ті продавали через посередників, а не напряму трейдеру.

А також вимагати доказів, що компанія була поінформована про рівень «звичайних цін» на ринку в 2016 році. Звичайна ціна - середня ціна товару на ринку. І треба довести, що ціни продажу відповідають ринковим. Як уже згадувалося, в 2016 році стаття 188 НК була змінена (змінилося визначення бази оподаткування ПДВ) і базою стала «звичайна ціна».

У той же час аграрії нерідко занижували вартість продукції, щоб платити менше податків, вважаючи за краще готівкові розрахунки (пам'ятаючи про те, що при спецрежимі не було особливого контролю).

Тому практично у всіх аграрних підприємств ДФС легко може знайти порушення касової дисципліни. Найпоширеніший випадок, коли підприємство продає власне вирощену продукцію за готівку. Дрібні підприємці не зацікавлені оформляти документи, щоб «не світитися», купуючи і продаючи в тіні.

Але сільгоспвиробники повинні якось списати з балансу продукцію, продану за готівку. Продавати за документами дорого невигідно, ось і продають за заниженою ціною, щоб менше платити податків. Тоді і вилазить «боком» поняття звичайної ціни.

В рамках перевірок виявляють багато інших порушень. Наприклад, несвоєчасне оприбуткування виручки, або неграмотне оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів.

Скажімо, не ідентифікується кінцевий споживач продукції при продажу зі складу. Тобто, фермер отримує готівку і пише, що продано «кінцевому споживачу». Цього, за словами юристів, робити категорично не можна. Так як штрафи становлять 100% від неправильно оприбуткованої суми.

Точно також штрафують за порушення по ПДФО. Наприклад, коли йде реалізація продукції в рахунок погашення плати за оренду земельних паїв, то спрацьовує те саме поняття «звичайної ціни». І тут податківці застосовують цей принцип не тільки по частині ПДВ, але і ПДФО. Тобто, коли оплата селянам оренди паю товарами йде за заниженою ціною.

«Ось цей розмір «знижки» податківці трактують як отримання громадянами додаткового матеріального блага і обкладають такий дисконт податком з доходів фізосіб», - розповіла Ольга Богданова.

Тому, щоб уникнути неприємностей під час податкових перевірок в цьому році, юристи радять аграріям звернутися до аудиторів і перевірити ще раз свою документацію до того, як наскочать контролери з ДФС.

Адже вже є і судова практика, яка інколи виявляє навіть комічні випадки. Скажімо, підприємство за відомістю скуповує молоко у населення і виробляє молочну продукцію. Але податкова швидко з'ясувала, що продають його померлі люди. В результаті фірмі довелося підкоритися вимогам податківців і сплатити донарахування в двократному розмірі (з урахуванням штрафу).

До чого готуватися

«А вже з наступного року треба працювати над фінзвітністю, тому як на практиці бухгалтерська звітність в агросекторі знаходиться в незадовільному стані. Не тому що бухгалтера неписьменні, а тому що занадто багато змін відбулося в останні роки. Дуже важко перебудуватися, в тому числі на автоматизований облік ПДВ», - розповіла Ольга Богданова.

За словами експерта, прозора зрозуміла і достовірна звітність важлива не тільки для правильної сплати податків, а й для отримання кредитів під викуп землі, коли дозволять її продаж юрособам.

Тому завдання на 2018-2019 роки - налагодити бухоблік, вичистити з нього помилки і підтвердити фінансову звітність аудиторськими висновками.

Адже банк повинен буде переконатися в безперервній діяльності сільгоспвиробника, в тому, що він має прибуток, а інформація в звітах відповідає дійсності. Поки спостерігається зворотне. Навіть у тих, хто зараз отримує банківське фінансування, бухоблік далеко не в ідеальному стані.

ubr.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

П’ять тисяч домогосподарств отримують гуманітарну допомогу ФАО у Східній Україні

П’ять тисяч домогосподарств, які проживають уздовж 8-км зони відносно лінії розмежування, отримають вище вказану допомогу. Організація надає 125 кг корму кожному виробнику для забезпечення  збалансованого високобілкового харчування тварин. Поставки концентрованих кормів вже розпочато і триватимуть до початку червня. Кожне домогосподарство отримає 50 кг подрібненої кукурудзи, 50 кг пшениці і 25 кг соєвого шроту. Комбінація даного зерна є універсальним кормом для різних типів сільськогосподарських тварин - великої рогатої худоби, свиней та свійської птиці. Цей вид допомоги є особливо актуальним, оскільки багато жителів уже вичерпали минулорічні кормові запаси, а до найближчого збору врожаю ще кілька місяців.

«З самого початку конфлікту у східних регіонах України ми побачили різке збільшення кількості присадибних господарств, оскільки це виявилося єдиним способом боротьби з нестачею харчів та зниженням доходів. ФАО вбачає неабияку потребу у підтримці тваринництва, оскільки для людей з низьким рівнем доходів, немає жодного іншого джерела білків, окрім ведення власного господарства», -  розповідає Фаррух Тоіров, координатор програми реагування ФАО у надзвичайних ситуаціях в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як врятувати урожай від бур’янів?

Запобіжні механічні заходи, такі як сівба очищеним від бур’янів насінням, постійне скошування бур’янів (до їх цвітіння!) забирають багато сил, але на жаль, не завжди дають результат, який задовольняє аграрія. До того ж, треба враховувати, що, наприклад, однорічні бур’яни, хоча і є менш небезпечними ніж багаторічні, але дуже швидко розмножуються насінням, тому не так вже й легко їх  повністю вивести з поля без допомоги хімічних препаратів.

Відомо, що серед усіх ярих культур, соя найбільш засмічується бур’янами. Це можна зрозуміти, виходячи з її біологічних особливостей. Прямі втрати від бур’янів у посівах сої коливаються в межах 27–38 % урожаю, залежно від сорту, виду бур’янів, їх сирої маси і густоти стеблостою, сезону, родючості і вологості ґрунту, системи землеробства, клімату та інших умов навколишнього середовища.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кому вигідний земельний мораторій?

Розмови про те, «чи варто продавати землю одразу після зняття мораторію чи краще почекати кілька років допоки ціна на пай виросте… а якщо потім знову мораторій введуть?.. а чи, взагалі, хтось її купляти захоче?…» точаться ледь не на кожному кутку українських сіл, інформують Економічні Відомості.

В думках селяни вже підраховують свої можливі прибутки. Багато хто при цьому навіть забуває, що вже давно здав свій земельний уділ комусь в оренду на багато років вперед, і вже точно в найближчій перспективі продати його не зможе.

Згідно із офіційною статистикою, 19,5 млн. га земель сільськогосподарського призначення із загальної площі у 42,8 млн. га сьогодні на правах оренди використовуються зареєстрованими сільськогосподарськими підприємствами.

Проте, 15,1 млн. га земель с/г призначення все-таки знаходиться у використанні домашніх господарств. Іще 7,3 млн га — у розпорядженні центральних та місцевих органів влади. 0,9 млн га — у розпорядженні держави. Тобто, торгувати і торгуватися українцям є чим і за що.

Згідно із даними Держкадастру, нормативна вартість 1 га землі с/г призначення в Україні на сьогодні складає майже 31 грн. В доларовому еквіваленті, за сьогоднішнім курсом — це майже $1200. В середньому, згідно зі статистикою, власник паю має в своєму розпорядженні 3,25 га землі с/г. Тобто, якщо він вирішить продати свою земельну ділянку одразу ж після зняття мораторію, то зможе навіть за цією ціною отримати на руки $3858.

Насправді, для селянина, часто колишнього колгоспника, а тепер пенсіонера, який щомісячно отримує від держави менше 2 тис. грн. ($77) — це просто колосальна сума. Це його пенсія за чотири роки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні ніде зберігати виноград

Теґи: 

До 2009 року урожай винограду в Україні збільшувався завдяки сприятливому клімату. Темпи приросту виробництва в період з 2007 по 2009 року становив 119,6%, 116,3% та 112% відповідно. Проте, в 2010 році показники врожайності різко знизилися - падіння по відношенню до показників 2009 року склало 63,3%. У наступні періоди ситуація в сегменті стабілізувалася. Станом на 2015 рік обсяги виробництва винограду в Україні склали 386,3 тис тонн.

Про це повідомляють експерти компанії Pro-Consulting.

Однак, незважаючи на те, що ємність ринку винограду в Україні сьогодні становить близько 450-500 тис тонн, цього недостатньо для забезпечення норм споживання населення.

Так, кожен українець щороку повинен споживати 12 кг винограду, в той час як фактичний обсяг виробництва становить 1 кг на душу населення.

Іншими словами, нарощування обсягів вирощування столового винограду в Україні є одним з ключових напрямків на сьогоднішній день. Найгостріше відчувається брак якісних фруктосховищ, які можуть забезпечити тривале зберігання стиглих ягід до моменту їх реалізації кінцевому споживачеві.

В Україні виноград найактивніше вирощується в Одеській області, на Закарпатті, в Херсоні, Миколаєві та частині Запорізької області. Загальна площа виноградників - 41,8 тис га.

Що ж стосується наявності обладнаних фруктосховищ, то в нашій країні, на сьогоднішній день практично немає компаній, що спеціалізуються саме на зберіганні винограду. Як правило, в рамках одного фруктосховища може забезпечуватися зберігання різних видів фруктів.

У нинішніх економічних умовах доцільно створення сховища винограду місткістю 1000 тонн з регульованим газовим середовищем, що забезпечує якісне зберігання продукції.

Поява подібних компаній на ринку стане каталізатором виробництва конкурентної продукції - винограду з покращеними споживчими характеристиками. Крім того, високий попит на площі для зберігання забезпечить підприємству стабільний дохід.

Сумарна вартість будівництва сховища винограду з позначеними вище характеристиками може становити близько $ 0,85-0,9 млн. Велика частина інвестицій (близько 70-75%) буде потрібна на закупівлю обладнання, будівельні роботи обійдуться в 5-7% від загальної суми вкладень.

Інші витрати у вигляді закупівлі винограду складуть близько 20-22% інвестицій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний експорт зріс на 39%

Теґи: 

Найбільше зростання експорту спостерігалося у постачаннях живих тварин та продуктів тваринного походження (159,1% до І кварталу 2016 року). В абсолютних цифрах цієї продукції було експортовано на $213 млн.

Продуктів рослинного походження було поставлено на зовнішні ринки на суму $2,3 млрд (135% до аналогічного періоду минулого року), жирів та олії тваринного або рослинного походження – на $1,28 млрд (136% до аналогічного періоду минулого року), готових харчових продуктів – на $0,75 млрд (151% до аналогічного періоду минулого року).

Слід зазначити, що збільшення експорту спостерігалося за усіма групами аграрних товарів. Зокрема, таке збільшення було забезпечено за рахунок постачань: соняшникової олії (на $315,7 млн), соєвих бобів (на $225,9 млн), кукурудзи (на $140,4 млн), цукру (на $116,3 млн), пшениці (на $110,6 млн), ячменю (на $65,8 млн) та інших видів продукції.

Нагадаємо, що головними торговими партнерами в аграрної галузі для України залишаються країни Азії - 44,4% (від усього українського експорту), країни ЄС - 28,6% та африканські країни - 18%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview