Понаїхали і працюють

Сучасну українську економічну ситуацію в сільському господарстві складно назвати легкою і привабливою для бізнесменів-початківців. Чи можливо в нашій країні організувати високорентабельне виробництво, якщо доводиться все починати з нуля в новому місці? Особливо, коли бізнесмени - переселенці, вимушені виїхати з рідного дому через війну. На наші питання дав відповідь Іван Куличенко, директор фермерського господарства "Грінфілд”.

AgroReview: Чи складно починати все наново в іншому місті?

Живучи в Донецьку, наша діяльність не була пов'язана з сільським господарством. Чому я обрав сільське господарство замість індустрії або чого-небудь іншого? Бо у мене, відповідно до моїх зацікавленостей і планів на життя, повинна бути робота, яка дасть мені достатній обсяг доходів з одного боку, і не буде віднімати весь вільний час з іншого. Вузькотоварне і вузькоспеціалізоване сільське господарство, яке сконцентровано на 1-2 культурах, здатне дати серйозний дохід поруч із, як мінімум, півроком вільного часу.
 
AgroReview: Скільки часу потрібно витратити фермеру-початківцю для оформлення необхідних документів?

Ми оформлювали документи на землю як ОСГ (Особисте селянське господарство) упродовж року. Але як показує практика наших колег, це могло зайняти 3 роки і не дати ніякого результату, цей шлях не такий простий, а досить тернистий. Потрібно не здаватися, наполягати на своєму і не боятися бюрократичних складнощів, із якими доведеться зіткнутися в будь-якому випадку.
 
AgroReview: Що вплинуло на вибір географічного розташування для організації фермерського господарства і продукту вирощування?

Оскільки ми переселенці з Донбасу, і на даний момент проживаємо в Києві, знову далеко переїжджати не хотілося, ми обрали Правобережну Україну, хоча Полтавщину ми теж розглядали. Я проаналізував декілька карт: ґрунтову, кліматичну і також карту сумарного забруднення навколишнього середовища. Зіставивши інформацію, отриману з цих карт, я вибрав район, в якому мені б хотілося займатися своїм господарством - відносно чистий, з досить родючими землями і необхідною кількістю опадів - Андрушівський район Житомирської області. У планах на майбутнє - розширення площі нашого фермерського господарства. Багато сільських мешканців здають свою землю, зайняту кукурудзою і ячменем, в оренду. Ці культури дають мізерну віддачу з гектара, а такі культури як часник здатні давати в 10 разів більшу віддачу, тому вони цікаві для розвитку господарства. У перспективі ми розглядаємо варіанти оренди землі у селян і готові запропонувати їм більш вигідні умови оренди, ніж вони отримують зараз. Фермери, які вирощують зернові, не зможуть з нами змагатися в цьому відношенні.
 
Часник не входить в топ-10 українського експорту, хоча може і повинен входити, як і будь-які інші культури, які потенційно здатні дати більшу віддачу з площ, відведених на їхнє вирощування. Але тут фермери стикаються з певними проблемами, які легко проілюструвати на власному досвіді. Наше новостворене господарство вже в перший рік своєї роботи стало використовувати систему крапельного поливу. У селі, де знаходиться наше господарство, місцеві жителі дивляться на нас як на інопланетян: там в принципі не використовуються ніякі системи поливу, навіть найпримітивніші. Це свідчить про вкрай низький рівень фермерської культури і рівень загальної освіти, про відсутність грошей на всі ці системи. У населеному пункті в принципі відсутній інтернет - люди темні і забиті. Звичайно, із загальної маси виділяються 3-4 фермери, які тримають це село на плаву, обробляють свою землю і землю односельців. Але ці люди вважають доцільнішим вирощувати зернові та сою, тому що це не вимагає особливих навичок, знань, вивчення чогось нового і застосування нових технологій.


 
AgroReview: Наскільки внутрішній ринок заповнений часником і які перспективи експорту цього продукту в Європу?
Україна виробляє близько 10-15% часнику, який споживає. З цього обсягу приблизно 80-85% вирощується в приватних домогосподарствах. Разом із відносно великими, дрібними і середніми спеціалізованими підприємствами, що займаються часником, вирощується мізерна кількість - не більше 2-3% від загального споживання. Говорити про конкуренцію тут не доводиться, тому що тема виробництва часнику, як і багато інших тем агропромислового сектора, знаходиться в повному запустінні. Крім того, значна частина виробленого в Україні часнику, йде на експорт до Європи, паралельно з чим в Україну імпортується більш дешевий і набагато менш якісний китайський часник. Для того, щоб часник краще ріс, китайські аграрії використовують велику кількість гербіцидів, і в кінцевому рахунку такий продукт позбавляється будь-якої користі, і стає шкідливим. Українські фермери також використовують гербіциди, але в більш розумних кількостях.
 
AgroReview: Що заважає українським фермерам вирощувати стільки часнику, скільки необхідно вітчизняному споживачеві?
Вхід в будь-який бізнес містить певні бар'єри. Часниковий бізнес не є винятком. Це пов'язано, по-перше, з тим, що досить велика кількість коштів іде в посадковий матеріал (він дорогий). Потім, якщо розкладати всю структуру вартості, посадка часнику вимагає використання спеціалізованої техніки, якої мало, потрібен досвід вирощування цієї культури саме в промислових масштабах, потрібні технології і, відповідно, значні фінансові вливання. Це все буде, воно знаходиться в стадії активного розвитку, але поки знаходиться на тому етапі, що Україна виробляє буквально мізерну кількість часнику. І та квота в ЄС, яка нам виділена, взагалі практично не заповнена. У минулому році вона становила близько 600-700 тонн і Україна не змогла надати достатню кількість продукту. Поряд із цим, квота Європи для Китаю становила всього 45 тонн часнику, і Китай її значно перевищив.
 
AgroReview: Чи існують дотації від держави для фермерських господарств?
Про державні дотації я не чув. Формально в Законі "Про фермерське господарство" прописана для новостворених господарств прокладка комунікацій: електрики, газу, доріг. Але це все працює вкрай слабо у зв'язку з відсутністю коштів у бюджеті. Є програми з часткової компенсації нової придбаної техніки, але робота цієї допомоги налагоджена таким чином, що переважній більшості фермерів вона не доступні, а левову частку фінансових вливань отримують окремі структури. Це пов'язано з грошима, хабарами, незрозумілими процедурами - загалом, не так все просто, як виглядає на папері.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експорт молока за перший квартал 2017 року виріс на 82%

Про це повідомив економіст інвестиційного відділу Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак в ексклюзивному коментарі AgroReview.com.

«Це позитивна тенденція, та радіти зарано, бо, по-перше, I квартал не дуже показовий - основний експорт у нас відбувається в другому та третьому, а також, частково, четвертому» - зазначив він.

 Як повідомив експерт, в значній мірі зростання експорту також було забезпечене зростанням світових цін.

 «В натуральному вимірі експорт зріс приблизно на 40%. Але це теж дуже непогано. Однак експорт був нижчим, ніж в першому кварталі 2015 року, коли ситуація теж не була сприятливою для експортерів. Особисто для мене, найприємнішим в тенденціях є те, що перші суттєві об'єми продукції були експортовані до ЄС. Так, вони і далі є незначними на фоні експорту до інших регіонів - не більше 3%, однак, це вже певний прорив. Адже ЄС - це найвибагливіший ринок світу, найконкурентніший і найзахищеніший. Крім того, ЄС сам є найбільшим експортером молокопродуктів в світі. Тому кожен відсоток в структурі експорту, який іде до ЄС - це великий плюс для української молочної галузі та для її репутації. Під час останньої торговельної місії до країн  Південно-Східної Азії на потенційних покупців найбільше враження справляла інформація про те, що ми експортуємо молочні продукти до ЄС. Отже, ми на вірному шляху» - підкреслив Андрій Ярмак.

Також експерт прогнозує зростання обсягів експорту масла.«Хочу сказати, що вперше масло стало основним експортним товаром. Це також не погано.Наші виробники змогли скористатися зростанням світових цін на цей продукт.І в найближчі місяці, я думаю, ми побачимо ще більш стрімке зростання експорту масла та сухого молока з України», - зазначив Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Податківці відкрили полювання на аграріїв: на чому найчастіше ловлять

Українські аграрії потрапили під ковпак податківців. Довгий час сільськогосподарські підприємства платили єдиний податок і користувалися спеціальним режимом  ПДВ, тому були нецікаві фіскалам. Сплату податку на прибуток не треба було перевіряти, ПДВ, по суті, - теж, так як він зараховувався на спецрахунки і міг використовуватися для власних потреб виробників.

Замість ПДВ аграрії платили фіксований сільськогосподарський податок в залежності від нормативно-грошової оцінки землі (з 2015 року - єдиний податок 4 групи, який практично зберігав колишні умови).

Все змінилося, коли в 2016 році спецрежим частково скасували (виробникам зерна і технічних культур дозволили залишати собі тільки 15% ПДВ, тваринникам - 80%, іншим сільгоспвиробникам - 50%). Також в минулому році повернули норму про відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур, щоб якось компенсувати аграріям фінансові втрати від зміни податкових правил. З 2017 року спецрежим прибрали остаточно, замінивши його механізмом бюджетних дотацій.

Оскільки АПК залишається провідною галуззю економіки, а ПДВ від сільгоспвиробників перераховується до бюджету, податківці почали активні перевірки аграріїв. Крім ПДВ податківці цікавляться також сплатою ПДФО.

Як зазначають юристи, велика частина податкових перевірок стосуватиметься агросектора в 2017 і 2018 році. Нинішні податкові перевірки аграріїв будуть пов'язані зі скасуванням спецрежиму з ПДВ. Так як вже зараз виявляється велика кількість помилок, які з різних причин допускають сільгоспвиробники у веденні фінансової звітності (помилився в трактуванні закону бухгалтер підприємства або закони змінювалися так швидко, що важко було виконати всі вимоги).

Проблеми, пов'язані з перевірками ДФС аграрного сектора, умовно можна розділити на дві групи: помилки і порушення, пов'язані з ПДВ та порушення касової дисципліни.

Податкова плутанина

Перше, на що звертають увагу фахівці, - це на складності з урахуванням «розщепленого» в 2016 році ПДВ. З одного боку, податківці самі до кінця не розуміють, як треба правильно розділяти податковий кредит, а з іншого, у зв'язку з податковими новаціями, аграрії встигли наробити помилок, які відразу впадають в очі контролерам.

Зокрема, з липня 2015 року податковий кредит підприємства в будь-якому випадку повинні вказувати в декларації з ПДВ. Навіть якщо компанія не має права на податковий кредит у зв'язку з проведенням операцій, не пов'язаних з господарською діяльністю чи неоподатковуваних податком на додану вартість, то вона все одно повинна нараховувати умовні зобов'язання з цього податку. Не всі підприємства це роблять і не показують у звітності податковий кредит.

Податкова приходить і на всю суму прихованого кредиту нараховує податкові зобов'язання і при цьому не визнає сам податковий кредит.

«Такі випадки виявляються дуже швидко і не вимагають спеціальної перевірки, завдяки введенню електронного адміністрування ПДВ», - розповіла податковий експерт, партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова

Крім того, з кінця 2015 року сільгоспвиробники повинні були донараховувати ПДВ при операціях з продажу продукції до певної бази. Згідно ст. 188 Податкового кодексу, ця база повинна була бути не нижче, ніж виробнича собівартість продукції. Майже всі аграрії донараховували ПДВ, але проблема в тому, що ці донарахування вони відображали в своїх «сільськогосподарських» деклараціях, а повинні були - в звичайних формах звітності, за якими відбуваються взаєморозрахунки з бюджетом. Тут податківці також відразу проводять донарахування.

З цим порушенням безпосередньо пов'язаний третій блок проблем - неправильне заповнення дев'ятого додатка в звітності з ПДВ в 2016 році. Нагадаємо, воно передбачало визначення бази для обчислення розміру податку на додану вартість і його процентного розподілу за різними напрямками від сільськогосподарської і не сільськогосподарської діяльності.

Проблеми «звичайної ціни»

Багато порушень виявляється в частині застосування так званої «звичайної ціни» при продажі сільгосппродукції. Коли в 2016 році повернули відшкодування при експорті зернових, трейдери отримали значні суми з держбюджету (36 млрд грн. При загальному відшкодування в 94 млрд грн.). Щоб не повторювати ситуацію, коли надходження ПДВ нижче, ніж його відшкодування з бюджету, податківці змістили акценти в перевірочній діяльності.

З'явився новий регламент проведення перевірок та оформлення актів перевірок, що створило чимало труднощів для фермерів. І тепер замість перевірок вигодонабувача, тобто трейдерів (у яких немає особливих активів), податківці починають питати сільгоспвиробників, чому ті продавали через посередників, а не напряму трейдеру.

А також вимагати доказів, що компанія була поінформована про рівень «звичайних цін» на ринку в 2016 році. Звичайна ціна - середня ціна товару на ринку. І треба довести, що ціни продажу відповідають ринковим. Як уже згадувалося, в 2016 році стаття 188 НК була змінена (змінилося визначення бази оподаткування ПДВ) і базою стала «звичайна ціна».

У той же час аграрії нерідко занижували вартість продукції, щоб платити менше податків, вважаючи за краще готівкові розрахунки (пам'ятаючи про те, що при спецрежимі не було особливого контролю).

Тому практично у всіх аграрних підприємств ДФС легко може знайти порушення касової дисципліни. Найпоширеніший випадок, коли підприємство продає власне вирощену продукцію за готівку. Дрібні підприємці не зацікавлені оформляти документи, щоб «не світитися», купуючи і продаючи в тіні.

Але сільгоспвиробники повинні якось списати з балансу продукцію, продану за готівку. Продавати за документами дорого невигідно, ось і продають за заниженою ціною, щоб менше платити податків. Тоді і вилазить «боком» поняття звичайної ціни.

В рамках перевірок виявляють багато інших порушень. Наприклад, несвоєчасне оприбуткування виручки, або неграмотне оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів.

Скажімо, не ідентифікується кінцевий споживач продукції при продажу зі складу. Тобто, фермер отримує готівку і пише, що продано «кінцевому споживачу». Цього, за словами юристів, робити категорично не можна. Так як штрафи становлять 100% від неправильно оприбуткованої суми.

Точно також штрафують за порушення по ПДФО. Наприклад, коли йде реалізація продукції в рахунок погашення плати за оренду земельних паїв, то спрацьовує те саме поняття «звичайної ціни». І тут податківці застосовують цей принцип не тільки по частині ПДВ, але і ПДФО. Тобто, коли оплата селянам оренди паю товарами йде за заниженою ціною.

«Ось цей розмір «знижки» податківці трактують як отримання громадянами додаткового матеріального блага і обкладають такий дисконт податком з доходів фізосіб», - розповіла Ольга Богданова.

Тому, щоб уникнути неприємностей під час податкових перевірок в цьому році, юристи радять аграріям звернутися до аудиторів і перевірити ще раз свою документацію до того, як наскочать контролери з ДФС.

Адже вже є і судова практика, яка інколи виявляє навіть комічні випадки. Скажімо, підприємство за відомістю скуповує молоко у населення і виробляє молочну продукцію. Але податкова швидко з'ясувала, що продають його померлі люди. В результаті фірмі довелося підкоритися вимогам податківців і сплатити донарахування в двократному розмірі (з урахуванням штрафу).

До чого готуватися

«А вже з наступного року треба працювати над фінзвітністю, тому як на практиці бухгалтерська звітність в агросекторі знаходиться в незадовільному стані. Не тому що бухгалтера неписьменні, а тому що занадто багато змін відбулося в останні роки. Дуже важко перебудуватися, в тому числі на автоматизований облік ПДВ», - розповіла Ольга Богданова.

За словами експерта, прозора зрозуміла і достовірна звітність важлива не тільки для правильної сплати податків, а й для отримання кредитів під викуп землі, коли дозволять її продаж юрособам.

Тому завдання на 2018-2019 роки - налагодити бухоблік, вичистити з нього помилки і підтвердити фінансову звітність аудиторськими висновками.

Адже банк повинен буде переконатися в безперервній діяльності сільгоспвиробника, в тому, що він має прибуток, а інформація в звітах відповідає дійсності. Поки спостерігається зворотне. Навіть у тих, хто зараз отримує банківське фінансування, бухоблік далеко не в ідеальному стані.

ubr.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.

Рослини, які змінили меню світу

Шоколад, картопля та помідори - це трійка нових продуктів, що з’явились в Європі. Інколи нові смаки, фрукти та овочі не відразу стали популярними.

Кукурудза походить з Центральної та Південної Америки. Ацтеки вважали її символом життя. Колумб в 15 столітті привіз її до Іспанії, де її спочатку розводили, як диковинку, а згодом оцінили і харчову цінність.  Сьогодні за площею насаджень кукурудзу перевищує тільки пшениця.

Топінамбур (земляна груша)

За походженням вона з Північної Америки, з провінції Топінамбур, звідки в неї ця назва. Цю трав’янисту рослину  після появи її в Європі в 17 столітті стали культивували у Франції і Англії як овоч. Топінамбур знайшов Колумб під час своєї подорожі вперше в Америку. Він описав її як «велику моркву з смаком каштана». Тепер солодка картопля є основою їжею мільйонів людей.

Картопля

Картопля мовою інків «папа» . Цей овоч привезли іспанці, він був основою економіки в Перу. Картопля протягом двісті років стала основною їжею в багатьох європейських країнах. Деякі історики твердять, що ріст кількості людей, який відбувся під час європейського промислового перевороту, завдячується картоплі.

Помідор

Ацтеки і майя культивували томати. Вже в 16 столітті в Іспанії і Італії також  почали вирощували помідори. І завдяки цьому плоду піца стала улюбленою стравою. Інші європейці тільки в 19 столітті переконалися в корисності томатів.

Шоколад

Шоколад був улюбленим напоєм ацтекського правителя Монтесуми. Коли Кортес з'явився в Мексиці, боби какао так високо цінилися, що використовувались як гроші. У 19 столітті, коли цукор і молоко були призначені для покращення смаку, шоколад став міжнародним ходовим товаром.

За матеріалами: franyk.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

П’ять тисяч домогосподарств отримують гуманітарну допомогу ФАО у Східній Україні

П’ять тисяч домогосподарств, які проживають уздовж 8-км зони відносно лінії розмежування, отримають вище вказану допомогу. Організація надає 125 кг корму кожному виробнику для забезпечення  збалансованого високобілкового харчування тварин. Поставки концентрованих кормів вже розпочато і триватимуть до початку червня. Кожне домогосподарство отримає 50 кг подрібненої кукурудзи, 50 кг пшениці і 25 кг соєвого шроту. Комбінація даного зерна є універсальним кормом для різних типів сільськогосподарських тварин - великої рогатої худоби, свиней та свійської птиці. Цей вид допомоги є особливо актуальним, оскільки багато жителів уже вичерпали минулорічні кормові запаси, а до найближчого збору врожаю ще кілька місяців.

«З самого початку конфлікту у східних регіонах України ми побачили різке збільшення кількості присадибних господарств, оскільки це виявилося єдиним способом боротьби з нестачею харчів та зниженням доходів. ФАО вбачає неабияку потребу у підтримці тваринництва, оскільки для людей з низьким рівнем доходів, немає жодного іншого джерела білків, окрім ведення власного господарства», -  розповідає Фаррух Тоіров, координатор програми реагування ФАО у надзвичайних ситуаціях в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як врятувати урожай від бур’янів?

Запобіжні механічні заходи, такі як сівба очищеним від бур’янів насінням, постійне скошування бур’янів (до їх цвітіння!) забирають багато сил, але на жаль, не завжди дають результат, який задовольняє аграрія. До того ж, треба враховувати, що, наприклад, однорічні бур’яни, хоча і є менш небезпечними ніж багаторічні, але дуже швидко розмножуються насінням, тому не так вже й легко їх  повністю вивести з поля без допомоги хімічних препаратів.

Відомо, що серед усіх ярих культур, соя найбільш засмічується бур’янами. Це можна зрозуміти, виходячи з її біологічних особливостей. Прямі втрати від бур’янів у посівах сої коливаються в межах 27–38 % урожаю, залежно від сорту, виду бур’янів, їх сирої маси і густоти стеблостою, сезону, родючості і вологості ґрунту, системи землеробства, клімату та інших умов навколишнього середовища.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.