178171
182818

Порошенка закликали накласти вето на закон про "олійні правки"

Європейська Бізнес Асоціація звернулася до Президента України Петра Порошенка з проханням накласти вето на ухвалений Верховною Радою учора проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-д від 4 квітня 2018 року.

Про це повідомляє прес-служба асоціації, пише agravery.com.

«На думку представників Комітету зернових та олійних культур асоціації, у разі підписання, зазначений законопроект створить дискримінаційні умови на ринку та призведе до порушення принципів вільної конкуренції. Окрім того, у коротко та середньостроковій перспективі, його прийняття призведе до падіння цін на внутрішньому ринку сої та ріпаку та, як результат, до зниження виробництва цих культур в Україні», — йдеться у повідомленні.

В асоціації наголошують, що підхід, запропонований законопроектом, не узгоджується з принципами рівності прав суб’єктів підприємницької діяльності та заборони будь-якої дискримінації господарюючих суб’єктів, а також суперечить зобов'язанням, взятим Україною при вступі до Світової організації торгівлі та підписанні Угоди про Асоціацію.

Ваш вибір 'Подобається'.


Українська молочка тримає високі ціни та нарощує експорт

Деякі, користуючись зростанням попиту, навіть примудрилися ціни підвищити, пише ІНФАГРО.

Зараз свіжі молочні продукти в дешевій упаковці продаються великими операторами в основному за наступними цінами:

молоко 2,5%, плівка – 18-19,0 ​​грн / л
кефір 2,5%, плівка – 19,5-22,0 грн / л
сметана 15%, плівка – 43-48 грн / кг
сир 9% – 90-100 грн / кг

Зниження цін на окремі види свіжих молочних продуктів, і то лише по акціях, очікується тільки в другій половині червня.

Що стосується зовнішньої торгівлі свіжими молокопродуктами, можна відзначити відчутне збільшення експорту ультрапастеризованого молока. Минулого місяця цього товару вивезли з країни 2,3 тис. тонн. При цьому левова частка товару відправлена ​​не в Молдову, як раніше, а в Ліван. Виявляється, можуть українські виробники нарощувати свою присутність на світових ринках.

В імпорті свіжих молокопродуктів кардинальних змін поки що немає. У квітні їх завезли 550 тонн. Основу імпорту складають кисломолочні та сирні продукти.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Погода диктує свої правила гри світовому ринку пшениці

При цьому споживання продовжить зростати і за прогнозами аналітиків Міністерства сільського господарства США досягне 753,8 млн тонн, що на 10 млн тонн більше минулорічного показника, повідомляє прес-служба УКАБ.

За даними травневого звіту від МСГ США, прогнози щодо світового виробництва пшениці переглянуто у бік зменшення через суттєве скорочення обсягів виробництва в Росії. Відомство прогнозує виробничі показники для даної країни на рівні 72 млн тонн, що значно поступається показнику роком раніше в 85 млн тонн. Така оцінка базується на поточному стані озимих і ярих зернових — на півдні, в Ростовській області (посуха більш ніж на половині території), Краснодарський край теж страждає від недостачі вологи. Переглянуті в бік зменшення виробничі показники і для Індії (-3,51 млн тонн), ЄС (-1,18 млн тонн), Пакистану (-1,2 млн тонн), Казахстану (-0,8 млн тонн), Китаю (-0,8 млн тонн) та України (-0,5 млн тонн).  Кінцеві світові запаси пшениці також вперше за багато років знизяться у порівнянні з попереднім роком на 6,1 млн тонн та складуть 264,3 млн тонн. Найбільш суттєво скоротяться запаси зернової в країнах Європейського Союзу, Росії та США.

Ольга Харабара, аналітик ринків зернових та олійних культур Асоціація «Український клуб аграрного» зазначає, що наразі є всі передумови для росту світових цін на пшеницю в короткостроковій перспективі, зважаючи на скорочення світового виробництва даної зернової культури та несприятливі погодні умови в окремих країнах-виробниках. Котирування в Чикаго вже характеризуються стабільним підвищувальним трендом — гравці ринку активно відслідковують ситуацію в США, де моніторинг посівів не підтвердив зменшення посухи в регіонах вирощування озимої пшениці, а сівба ярої пшениці на Північному Заході має всі шанси затриматися через опади, які прогнозуються в найближчі дні. Підігрівають ринок і новини з Росії, де панують посушливі погодні умови, а темпи сівби ярої пшениці значно відстають — наразі засіяно 3,5 млн га або 27,4% від прогнозу проти 38% у 2017 році.

Щодо України, то вітчизняна пшениця вийшла з перезимівлі найкраще за всю історію спостережень. Було зафіксовано загибель лише 100 га озимої пшениці на території України, при цьому позитивний ефект від перезимівлі був нівельованих посушливими погодними умовами в квітні травні.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Мінус худоба, плюс - алергія: селяни звинувaтили фермерa в отруєнні пестицидами

Про це йдеться в сюжеті кaнaлу "Укрaїнa", повідомляє Depo.з посиланням на "Сьогодні".

Пестициди внесли і нa одне з полів, яке розтaшовaне через дорогу від людських хaт. Селяни кaжуть, що після цього почaлa дохнути худобa, зокремa, зaфіксовaні випaдки зaгибелі кролів. Крім того, у людей виникли проблеми зі здоров'ям. В одній із родин у сімох дітей почaлaся aлергія.

"Починається з горла, нежить не проходить. Тобто, воно не лікується ніякими ліками", - розповідає місцева жителька Галина Духова.

Фермери ж стверджують, що жодних норм безпеки не порушувaли.

"Ми бризкaли мaйже 300 метрів від селa. Зa нормaми допускaється більше 200 метрів. Отже ніяких порушень ми не зробили", - пояснює фермер Володимир Дядюшa.

Твaрини ж, переконує він, гинуть від хвороби. Щоб встaновити причину, сільський головa Богдaнівки зaпропонувaв зробити лaборaторний aнaліз. Селяни відмовилися, бо поховaли загибле поголів'я. Відтaк говорити про стовідсоткове отруєння пестицидaми зaрaз неможнa, проте в сільрaді обіцяють суворо контролювaти роботу aгрaріїв.

"Як тільки вітер буде вбік нaселеного пункту, внесення будь-яких пестицидів, нaвіть не шкідливих для здоров'я, зaбороняється", – зaпевняє головa Богдaнівської сільрaди Aнaтолій Івaщук.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Неконтрольований ринок пестицидів: які загрози несуть законодавчі ініціативи

У рамках круглого столу «Вплив неконтрольованого ринку пестицидів на екосистему України», що відбувся 23 травня у Комітеті Верховної Ради, очільники, депутати, провідні експерти галузі, спеціалісти, та представники громадських організацій зібралися, щоб обговорити небезпеку прийняття Законопроекту № 6606, який передбачає внесення змін у правила ввезення до України пестицидів. Він скасує вимогу Закону України «Про пестициди і агрохімікати», відповідно до якої обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Круглий стіл ініційований громадською спілкою «Українська промислова асоціація захисту рослин». Керівник спілки Сергій Кузьменко підняв актуальні проблеми шкідливого впливу агрохімікатів та зазначив, що сьогодні на українському ринку пестицидів та агрохімікатів можна констатувати появу досить великої кількісті контрафактної продукції. За виявлену підробку встановлено стягнення адміністративного штрафу та конфіскація недоброякісної продукції. Крім того, її утилізація теж коштує чималих ресурсів. Про появу великої кількості підробок говорить також факт, що у користувачів пестицидами зникла проблема переробки використаної тари. Адже її збирають і навіть скуповують шахраї, які розливають у готову ємність свій фальсифікат.

Така безконтрольність і безвідповідальність спричиняє небезпеку нашій екології, а отже і здоров’ю, подекуди і життю наших громадян. Тож у разі прийняття Законопроекту № 6606, ми втратимо повний контроль над якістю і вмістом завезених  пестицидів.

Інші учасники круглого столу з Держпродспоживслужби Віктор Стефківський, ГО «Українська Бізнес Асоціація» Володимир Чеповий, Всеукраїнської молодіжної організації «Студентська республіка» Андрій Гедрович, представники Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  і Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, народні депутати Віктор Кривенко, голова «Асоціації тваринництва України» Ірина Паламар підтримали позицію щодо екологічних ризиків нанесення шкоди екосистемі України через неврегульованість ринку пестицидів. На часі мають підніматися питання про відновлення українського промислового та наукового потенціалу країни, а не знищуватися прийняттям необдуманих рішень. Необхідно консолідуватися навколо створення законодавства України, наближаючи його до міжнародних стандартів з урахуванням збереження, розвитку та адаптування національних інтересів.

У  разі, якщо народні обранці не дослухаються до озвучених аргументів Ірина Паламар, у своєму емоційному виступі зазначила, що не здаватиметься і буде вимагати Президента України накласти вето на цей злочинний закон, який насправді суперечить Конституції Україні.

Ваш вибір 'Подобається'.


Польські фермери не можуть зібрати урожай полуниці без українських заробітчан

Все менше поляків та українців виявляють бажання працювати на сільськогосподарських роботах у Польщі, пише provse.te.ua.

Через це у польських фермерів виникають проблеми із збором ягід, овочів та фруктів. В першу чергу це відноситься до продукції, якість якої залежить від погодних умов та має обмежений термін збирання.

Щоб якось вплинути на ситуацію, польський уряд навіть запровадив договір про допомогу на час збору урожаю (umowa o pomocy przy zbiorach). Чиновники сподіваються, що гарантії кращого соціального захисту допоможуть залучити більше іноземців до сезонних робіт.

Проте це не завжди допомагає. Наразі найбільш гостро ця проблема проявилась по відношенню до полуниці, сезон збору якої уже триває. Якщо раніше українці були рятівниками польських фермерів та допомагали збирати ці ягоди, то тепер вони все частіше намагаються працевлаштуватись в інших галузях польської економіки.

У 2017 році в Польщі було зібрано близько 180 тис. тонн полуниці. За прогнозами експертів, цього року урожай може досягти більше 200 тис. тон. Проте польські фермери скаржаться, що багато може пропасти в полі – нема кому збирати. З огляду на тимчасовість заробітку та дуже важкі умови праці під відкритим небом, люди стають все менш схильними до сезонного працевлаштування.

«За зібраний кошичок я плачу 3 злотих. Але я не дивуюсь, що люди не хочуть працювати, тому що деякі фермери платять по 1,5 злотих, особливо в околицях Варшави. Платити більше за роботу не можу, бо закупівельники диктують умови. У минулому році ціна на полуницю була хороша. Працівники заробляли, і я був задоволений. Якщо в цьому році ціна погана, то хто захоче працювати за копійки?», – розповідає Себастьян Вьєцко, фермер з містечка Гронув у Вармінсько-Мазурському воєводстві.

Незважаючи на додаткові витрати, бюрократичні перепони та необхідність організації житла для іноземних працівників, він дуже розраховує українців, адже місцеві жителі не хочуть йти працювати.

Частково в цьому винуваті самі польські роботодавці, які часто брали заробітчан на роботу без оформлення необхідних документів, створювали жахливі умови, використовували працю або не платили обіцяних зарплат. Крім того, тепер трудові мігранти орієнтуються на виробництво, де можна заробити набагато більше, або обирають професії з легшими умовами роботи. Ситуація в польській економіці дозволяє це.

Зараз польські фермери змушені всілякими способами шукати собі робітників. До пошуку залучають і тих, хто працює постійно або працював раніше. У них немає вибору – необхідно зібрати врожай або залишитись з нічим. В цих умовах іноземні працівники можуть розраховувати на підвищення зарплат.

Нагадаємо, на початку року в Польщі набули чинності нові правила працевлаштування іноземців, завдяки яким українці, білоруси та громадяни інших неєвропейських країн можуть працювати на сезонних роботах до 9 місяців в рік. Крім того, в Польщі можна легально працювати без робочої візи.

Ваш вибір 'Подобається'.