Прибутковість та ефективність агрокомпанії: як забезпечити сталий розвиток аграрного бізнесу

Організатори запросили топ-керівників відомих своїми успіхами агрохолдингів і авторитетних експертів виступити в якості спікерів, тому програма майбутньої конференції «Прибутковість та ефективність агрокомпанії» вийшла дуже насиченою. Виступаючі представлять практичні кейси з різними аспектами забезпечення постійного розвитку таких агрохолдингів: «Агродім», Agrogeneration, Agricom Group, «Сварог Вест Груп», Vitagro, «Астарта-Київ».

Несподівану оцінку PR як ефективного безкоштовного інструменту підвищення прибутковості компанії дасть засновник бізнес-студії BogushTime. Визнаний французький експерт аграрного ринку Жан-Жак Ерве виділить найгостріші проблеми українських агрокомпаній, які їм заважають розвиватися. А представники проекту IFC познайомлять учасників конференції з найновішими тенденціями в сфері фінансування та страхування аграрного бізнесу. Про важливість логістичної складової в загальному успіху компанії розповість Віра Климик, генеральний директор Ukrinvestland. Звичайно, в рамках однієї конференції охопити всі сторони функціонування сільгосппідприємств неможливо, але основні питання учасники форуму обговорять.

Ви хочете стати успішніше й ефективніше? Тоді Вам точно буде цікаво! Нові ділові контакти, корисна інформація, приємна атмосфера і сюрпризи від організаторів. Чекаємо Вас 10 листопада 2017 року у Київському Гольф Центрі!

 

Мін’юст унеможливив реєстрацію подвійних договорів оренди землі

Про це повідомила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова, пише AgroPolit.com.

«Однією з головних причин виникнення конфліктів в аграрному секторі є існування подвійних договорів оренди землі. Ситуації, коли двоє орендарів заявляють про свої права на одну й ту ж ділянку і обидва показують документи на неї, на жаль, не рідкість», — зазначила Олена Сукманова.

За її словами, перед тим як оформити будь-який договір оренди землі, реєстратор повинен пересвідчитися, що право оренди землі не було зареєстровано у відділі земельних ресурсів, де до 2013 року реєстрували відповідні договори.

"Для перевірки реєстратор зобов’язаний надіслати запит у Держгеокадастр і отримати відповідь, що ділянка не орендується, відсканувати її та внести у реєстр. Але на практиці реєстратори або не направляють запит, або не дочікуються відповіді, а то і не знають, що така відповідь повинна бути надана і повторно реєструють договір оренди земельної ділянки, яка вже в оренді", — зазначила заступник міністра.

Як наслідок, в одного і того ж паю з’являються два орендарі, які часто силовими методами, із залученням охоронних фірм та тітушок починають вирішувати, хто має право обробляти цю землю та збирати з неї врожай, наголосила вона.

"Щоб вирішити цю проблему ми запровадили на технічному рівні автоматичний обмін даними між нашим реєстром майнових прав і Держгеокадастром. Тепер реєстратор фізично не може завершити процедуру внесення даних і закрити розділ у реєстрі, поки автоматично не «підтягнуться» дані від Держгеокадастру про наявність чи відсутність реєстрації земельної ділянки", — повідомила Олена Сукманова.

За її словами, більше не потрібно сподіватися на порядність, законослухняність та педантичність реєстраторів, оскільки вони змушені будуть витримати процедуру хочуть вони цього, чи ні.

"Окрім того, це технічне нововведення є черговим кроком Мін’юсту у боротьбі з тими, хто захоплює агропідприємства. Автоматичний обмін даними між реєстрами звузить можливість для рейдерських захоплень, адже саме подвійні договори оренди часто використовуються рейдерами як інструмент старту атаки на фермерські господарства", — сказала заступник міністра.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Найбільший агрохолдинг презентував новий логотип

Як йдеться в повідомленні компанії, фірмовий стиль і логотип компанії був створений спільно з провідним українським  агентством Tough Slate Design під керівництвом креативного директора і власника агентства Дмитра Цапко, пише Аgroportal.ua.

«Ключовими завданнями рестайлінгу було зберегти історичний символ в логотипі і відійти від асоціації компанії з вирощуванням зерна. Також новий логотип повинен лаконічно представляти МХП за кордоном у зв'язку з активною експансією холдингу в світі. Позиціонування компанії як лідера аграрного ринку України залишилося незмінним», — коментує директор по зв'язках з громадськістю та корпоративної соціальної відповідальності МХП Олена Кузьменко.

За її словами, новий знак — це трансформація історичного елемента «млин», який був присутній в логотипі компанії ще з 1998 р. Оновлений млин став сучасним, мінімалістичним, але зберіг автентичність першого знака, а разом з ним — і історію компанії. За рахунок скорочення назви з «Миронівський хлібопродукт» до МХП логотип виглядає сучасним і легким для сприйняття. А дескриптор коротко пояснює, чим займається компанія, і демонструє її масштаби.

Геометрія логотипу у вигляді млину символізує рух і мету, акцентуючи увагу на головному — безперервному досягненні результату, додала Кузьменко.

Довідка: МХП — вертикально інтегрована компанія. Серед напрямків діяльності — рослинництво, птахівництво (займає 55% українського ринку курятини) і м'ясопереробки. Земельний банк МХП становить близько 370 тис. га. З 2008 року акції компанії котируються на Лондонській фондовій біржі.
 

Україна збільшить обсяги постачань зернових до Китаю

У ході перемовин також було обговорено створення українсько-китайської міжвідомчої робочої групи та, зокрема, питання, які планується на ній вирішувати, а також напрацювання механізму подальшої двосторонньої співпраці.

У свою чергу китайська сторона подякувала за сприяння у напрямку збільшення поставок обсягів зернових та висловила впевненість у співпраці з трейдерськими групами для задоволення потреб китайського партнера та виконання домовленостей зі сторони ДПЗКУ.

Також сторони наголосили на важливості переговорних процесів та висловили готовність до активізації взаємодії за всіма напрямками можливого співробітництва.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-5 імпортерів вітчизняної м’ясної продукції

Про це поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського зберігається позитивна тенденція збільшення обсягів експорту м’яса та субпродуктів.

Якщо ще у 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса та субпродуктів утримувала Росія, то 2017 року переважали поставки на ринки країн Європи та Азії.

За 9 місяців 2017 року найбільше вітчизняної м’ясної продукції закупили Єгипет (17,1%), Нідерланди (14,3%), Ірак (8,8%), Білорусь (8,4%) та Азербайджан (7,6%).

Постійними крупними імпортерами залишаються також Гонконг, Німеччина, Грузія та Казахстан.

За три квартали 2017 року експорт до названих країн займав близько 74% у загальній вартості проданого за кордон українського м’яса, зазначив Микола Пугачов.

Що нагуглишь, те й пожнеш: як соцмережі допомагають у агроекспорті

Власниця агрокомпанії "Зоря" в Житомирській області Ірина Костюшко вже кілька років знаходить клієнтів по всьому світу через соціальні мережі. Так, влітку минулого року компанія з Південної Африки замовила "Зорі" партію проса, яку та без затримок оплатила і за підсумком викупила. Здавалося б, випадок для українських підприємців нетривіальний. Але недавно в своєму Facebook власниця Зорі розповіла про новий контракт. "У нього був негативний досвід з українськими компаніями, і складно було вибудовувати відносини", - зізнається Ірина.

Як їй вдалося переконати клієнта і налагодити співпрацю?

Кардинальний поворот

Шлях в агробізнес виявився непростим. Щоб досягти успіху в новій справі, Ірині довелося повністю вийти із зони комфорту і з нуля вивчати особливості роботи на землі. За фахом Ірина - медик.

 

Після ретельного вивчення специфіки сільськогосподарської діяльності та законодавства вона вирішила придбати фірму з наявними зембанком і матеріально-технічною базою. Суму інвестицій в свій аграрний проект Костюшко не називає.

Понад півроку Ірина вивчала пропозиції. І взимку 2013 свій вибір зупинила на приватно-орендному підприємстві "Зоря", яке працювало з 1929 року, але в 2013 році виявилося на межі банкрутства.

Відродження "Зорі"

Колишній колгосп Зоря комунізму спеціалізувався на тваринництві і виготовленні молока. Після розформування колгоспу активи перейшли в управління колишньому голові. Так почався занепад підприємства: - матеріально-технічна база не оновлювалася, оброблялося лише 300 га землі з наявних 1350 га. У компанії вирощували в основному кормові культури, трохи жита і пшениці. З 1500 голів великої рогатої худоби залишилося менше 40.

Як їй вдалося вдихнути в колишній колгосп друге життя? "Розуміючи, що ключовий актив "Зорі" - саме земля, я вирішила відновити діяльність компанії, сконцентрувавшись на олійному льоні", - розповідає Костюшко.

Вона переконана, що саме цей напрям сьогодні є одним з найбільш перспективних. Ставка зіграла. За перший рік роботи дохід підприємства зріс на 550%, а рентабельність досягла 50%. Крім того, "Зоря" отримала кращий в регіоні урожай - 360 тонн, з урожайністю 12 ц / га. І показники врожайності продовжують збільшуватися. А разом з ним - і масштаби і перспективи розвитку зовнішньої торгівлі.

Власниця "Зорі" заснувала асоціацію льонарів і щорічно проводить Фестиваль льону, який в 2017-му став міжнародним.

Курс на експорт

Ірина Костюшко переконана в тому, що в Україні вигідно вирощувати льон. За її словами за останні 3 роки витрати на 1 гектар в середньому становили не більше $ 288. Рентабельність вирощування льону олійного, за її словами, близько 46%.

Щоб уникнути ризиків неврожаю, власниця Зорі диверсифікувала портфель культур. Частину земель засіяли гречкою, вівсом і просом, а частину засадили лікарськими травами - фенхелем, календулою і валеріаною. Лікарські трави "Зорі" йдуть як на експорт, так і на внутрішній ринок. Частину культур висаджують під замовлення. Власне, так працюють і з південно-африканським партнером, покупцем проса.

Однак таких замовників поки небагато, каже Костюшко. І сподівається на технології і соціальні мережі, завдяки яким уклала свій перший зовнішньоторговельний контракт з австрійською компанією. "Google - велика справа. За допомогою пошукової мережі ми в перший же врожайний рік вийшли на австрійців. Близько 100 т зерна відправили їм без трейдерів", - згадує вона. Перша виручка склала приблизно € 300 тис. Але у випадку з європейцями існує перешкода - щоб експортувати олійний льон в ЄС, необхідно сплатити 10% мито", - розповідає власниця Зорі.

Зараз Костюшко налагоджує контакти не тільки в ЄС, але і з представниками близького зарубіжжя і країн СНД, потенційним покупцями своєї продукції в далеких країнах, конкуруючи за ринки збуту з казахами і росіянами. Подальший розвиток свого бізнесу Костюшко бачить, як і більшість українських аграріїв, в поглибленні переробки - компанія вже випускає зі свого насіння невеликі обсяги лляної олії під брендом Зоря. А в найближчі п'ять років вона планує наростити зембанк здо 5 тис. га і запустити власну переробку насіння льону і соломи.

Марія Бровинська
ЛIГАБiзнесIнформ

Ваш вибір 'Нічого сказати'.