Призначено нового голову ДПЗКУ

Теґи: 

Кабінет міністрів України призначив головою правління Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) колишнього керівника найбільшої в Україні компанії з будівництва мостових конструкцій і транспортних розв'язок «Мостобуд» - Дмитра Гавриша, повідомляє УНІАН.

Відповідне рішення було ухвалено під час засідання Кабміну в середу. Джерело повідомило, що Гавриш народився в Чернівецькій області, за освітою - економіст. Близько 20 років працював у комерційних структурах, зокрема й з іноземним капіталом. З 2004 по 2010 рік він обіймав посаду заступника голови правління компанії «Мостобуд».

Нагадаємо, 21 квітня виконувач обов'язків голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) Олександр Григорович заявив про відхід у відставку. Після чого керівництво компанією тимчасово перейшло до першого заступника голови правління ДПЗКУ Віталія Шулежка.

ДПЗКУ - вертикально інтегрована компанія, яка проводить весь цикл робіт із зерновими і продуктами їх переробки: від виробництва до експорту. До складу ДПЗКУ входять 55 філій, їх загальна робоча місткість становить 3,75 млн тонн сільгоспкультур, в тому числі, сумарні потужності з перевалки на експорт Одеського і Миколаївського портів - близько 2,5 млн тонн зернових вантажів на рік.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд визначився з кандидатурою на посаду профільного заступника МінАПК

Про це він сказав на засіданні уряду.

«Нам потрібно отримати профільного заступника міністра аграрної політики і продовольства саме з питань розвитку українського фермерства, і ніхто краще не знає, що потрібно краще зробити, ніж ті, хто займається цією роботою, тому я абсолютно повністю підтримую призначення Віктора Васильовича на посаду профільного заступника», - сказав Гройсман.

"На наступному засіданні уряду ми призначимо, я думаю, колеги не будуть заперечувати, профільного заступника міністра, з якого і ви, і я будемо вимагати реальної роботи", - заявив Володимир Гройсман.

За словами прем'єра, також уряд забезпечить один мільярд гривень на цільову підтримку фермерства в Україні. Гройсман зазначив, що фермерські господарства на селі повинні стати розвиненими, а їхня кількість має бути збільшена.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів України затвердив концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських операцій в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд прийняв програму підтримки фермерства на 2018-2020 рр

Концепція спрямована на створення організаційних, правових та фінансових передумов для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів, покращення матеріально-фінансового становища сільського населення.

Цей документ був підготовлений Мінагрополітики в тісній співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників – найбільшим професійним об’єднанням фермерів в Україні.

«Ми маємо підняти українське фермерство на абсолютно новий якісний рівень. Це дасть можливість створити нові робочі місця на селі, наситити якісними продуктами внутрішній український ринок, та зробити значний внесок у розвиток національної економіки», - зазначив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, звертаючи увагу на важливості ухвалення Концепції.

Презентуючи проект Концепції членам Уряду перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк наголосив, що системна державна підтримка дозволить реалізувати виробничий та соціальний потенціал фермерських господарств, сприятиме розвитку сільських територій та нарощуванню виробництва агропродукції з високою доданою вартістю.
«Впровадження системної підтримки фермерства дозволить збільшити виробництво валової продукції сільського господарства вдвічі за три роки до 12% та розвинути переробку сировини всередині країни. Це забезпечить зростання валютної виручки від аграрного експорту та підвищить маржинальність для суб’єктів господарювання», - підкреслив перший заступник Міністра агрополітики.

Також він акцентував, що програма підтримки не є декларативною, а підкріплена значним фінансовим ресурсом. «У наступному році Уряд пропонує закласти в держбюджеті рекордну суму на підтримку фермерських господарств – 1 млрд гривень. Крім того, продовжують діяти й інші напрями підтримки, зокрема, надання пільгових кредитів, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, здешевлення кредитів».

Програма включає в себе фінансові інструменти підтримки виробництва тваринницької продукції, садівництва, виноградарства та переробки сільськогосподарської продукції, здешевлення агрокредитів і агрострахування та підтримку фермерів-початківців.

Також планується проведення спеціальних земельних аукціонів на право оренди земель під садівництво виноградарство, хмелярство та вирощування органічної продукції.

У результаті реалізації Концепції очікується збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 12%, зростання кількості робочих місць в п’ять разів - із 100 тис. до 0,5 млн, технічне переоснащення фермерів, збільшення на 10% площ під органічними культурами.

Концепція стимулюватиме набуття господарствами статусу фермерів та об’єднання фермерів в кооперативи.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший виробник курятини в Україні намітив велике розширення

Про це йдеться в опублікованому на сайті нефінансовому звіті холдингу за 2016 рік, передає Інтерфакс-Україна.

У планах агрохолдингу до 2023 року придбати м'ясопереробні потужності в країнах ЄС і Великобританії, а також збільшити присутність на ринках продуктів харчування з високою доданою вартістю.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский та ін.


Чистий прибуток МХП в 2016 році склала $69 млн проти чистого збитку в $113 млн в 2015 році. Виручка зросла на 7% - до $1,1 млрд.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кооперація допоможе розвитку комерційного виробництва часнику в Україні

Драйвером негативного тренду є Китай, який вже сьогодні займає 80% в структурі світового врожаю часнику та 75 % в обсязі світового експорту. Саме збільшення майже на третину виробничих площ в Китаї спровокувало суттєве падіння світових цін на часник в цьому сезоні.

За даними «Інфо-Шувар», в Україні товарний часник в порівнянні з минулим роком подешевшав мінімум на третину саме під впливом збільшення конкуренції з імпортом на фоні збільшення пропозиції власної продукції.
В умовах, що склались, найпершим орієнтиром для успішного часникового бізнесу в Україні є ставка на підвищення ефективності виробництва та збільшення частки товарного часнику в цьому виробництві. Про це та інші аспекти часникової галузі України дискутували експерти та самі виробники, під час «Третього часникового форуму UkrUp», який відбувся у Києві 9-10 вересня 2017 року.

Зокрема експерти наголосили, що, на даний момент, головною проблемою українського виробництва часнику є відсутність досвіду у вирощуванні, але найгіршим є те, що більшість фермерів не мають навіть короткострокової маркетингової стратегії. Саме тому, на фоні збільшення виробничих площ в комерційному секторі, поки що продуктивність в більшості господарств є досить низькою, а експортний потенціал залишається не розкритим. Нагадаємо, Україна вже кілька років поспіль не може вичерпати експортну квоту на часник у розмірі 500 тонн, тоді як, згідно УкрСтат, загальний обсяг виробництва українського часнику станом на 2016 рік склав майже 190 тис. тонн.

Втім, фахівці галузі впевнені в тому, що Україна цілком може увійти в ТОП-5 світових виробників часнику: наша продукція може скласти гідну конкуренцію китайському часнику не тільки на внутрішньому ринку а й назовні. Цього досягти можливо за рахунок зменшення собівартості через збільшення врожайності, підвищення якості продукції та системної роботи з потенційними ринками збуту.

Виконати такі завдання самотужки українським фермерам буде досить важко, з огляду на відносно невеликі площі українських комерційних проектів, тому кооперація в часниковому секторі – це цілком логічне продовження тенденції розвитку комерційного виробництва в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Голову правління ДАК "Хліб України" затримано на отриманні хабара

Про це повідомляє прес-служба ГПУ.

"Зазначений зловмисник, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення вимагав та отримав через посередника від керівництва ПСП "Йосипівське" неправомірну вигоду в сумі $7 тис. за узгодження укладання угоди оренди майнового комплексу дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство", - уточнюється в повідомленні.

Наразі зазначені особи затримані з метою виявлення і фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального злочину. Проводяться обшуки за місцем проживання і роботи посадової особи, а також інші першочергові слідчі дії.

Найближчим часом буде вирішено питання про повідомлення затриманим щодо підозри за ч. 3 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), а також про звернення до суду з клопотанням про обрання їм запобіжного заходу.

Досудове розслідування перебуває на контролі керівництва Головного слідчого управління Генпрокуратури.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview