178171

Равликовий бізнес окупиться за 2 роки

Про це пише kurkul.com.

За словами Романа Репка, тим, хто має кілька соток землі починати набагато простіше будуть менші витрати на старті. Чоловіки починали равликовий бізнес у гаражі в центрі Тернополя.

«Потім біля приватного будинку поставили три маленькі теплиці, в яких вирощували молюсків. За два роки розкрутилися, заснували товариство «Elite Snaile» — «Елітні равлики» й уже маємо теплиці на 400 кв м у селі Новики Збаразького району. А починали з 25 кг молюсків. Як розводити равликів на фермі закритого типу, у нас мало хто знає. Насправді, це досить простий бізнес, якщо добре вивчити всі його нюанси», — пригадує Роман Репко.

Підприємці розробили інтенсивний метод вирощування равликів. Синтезували досвід із різних країн, і на фермі тернополян равлики тепер розмножуються двічі на рік. За підрахунками Романа Репка, за два роки витрати на облаштування теплиці, інкубатора, за умови власної землі, окупляться повністю.

«Кілограм маточного стада для розмноження вартує  €10-12 в Україні та €17 в Польщі. На початок треба купити 20-40 кг розплідника. Це дозволить поспостерігати за равликами, погодувати, вивчити їх і зрозуміти, чи вистачить сил і часу на такий бізнес, на наших курсах усе детально пояснюємо, допомагаємо зробити підрахунки, розпочати справу», — пояснює Роман Репко.

За словами підприємця, в країнах Європи зараз існує великий попит на равликів, а от сировини бракує. Кілограм живого приспаного равлика коштує до чотирьох доларів.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Скотоферма: чому українці їдять курятину замість свинини

Всі, хто пов’язаний зі свинарською галуззю, напевно чули про циклічність в цьому бізнесі, точніше, навіть, відчували. Ця циклічність відображається в коливанні з 3-4-річною періодичністю і обсягів виробництва, і цін, і інвестиційної активності, оскільки ці речі взаємопов’язані. Зв’язок тут дуже простий: зростаючі ціни на м’ясо і прибутковість виробництва спонукають до збільшення поголів’я, через деякий час виробництво зростає і ціни починають падати, потім поголів’я починає скорочуватись і далі – по колу. Насправді, мало б бути навпаки, тобто розширення виробничих потужностей мало б починатись ще за низьких цін напередодні їх очікуваного росту, щоб максимально охопити період наступного подорожчання. Але на практиці виходить так як виходить. До речі, в розвинутих країнах, яким не треба було заново вчитись працювати в ринкових умовах, як нам, таких циклів немає. Це все добре видно з наведених графіків.

Як видно, останній пік поголів’я в нашій країні прийшовся на 2014 рік. Згідно з законом циклічності вже мало б бути помітним нове зростання, але на початок 2018 року ми спостерігали тільки прискорення спаду. Що ж сталося з нашим циклом? Його більше немає? Ні, він ще є! Хоча і дуже слабкий і помітний тільки в категорії промислового свинарства.

Так, починаючи з вересня минулого року офіційна статистика щомісяця фіксує скорочення відставання кількості свиней в сільськогосподарських підприємствах від відповідних показників попереднього року. Якщо в вересні 2017 р. у порівнянні з вереснем 2016 р. промислове поголів’я було на 10,4% нижче, то в березні 2018 р. у порівнянні з березнем 2017 р. відставання скоротилося до 5,4%.

Паралельно з цим приблизно в той же час зареєстровано збільшення імпорту племінних і якісних товарних свиней з Європи (переважно з Данії). Тільки за останній квартал минулого року було завезено понад 5 тис. голів, тоді як за три попередніх квартали – менше 3 тис. За два місяці цього року імпорт вже майже сягнув 2 тис. голів і, імовірно, буде зростати далі.

Отже, позитивні тенденції, незважаючи на ускладнену АЧС ситуацію, все ж таки є, проте цього недостатньо, щоб змінити баланс попиту і пропозиції на ринку і змусити ціни на м’ясо і сало рухатись вниз.

По-перше, попри цей підйом в професійному свинарстві, в категорії господарств населення спад продовжується. Причому протягом останніх п’яти місяців відставання поголів’я від попереднього року там тільки збільшувалося. Станом на початок березня воно складало вже понад 10% або більше 300 тис. голів. Це дуже суттєво, адже в домогосподарствах утримується ще 45% всього поголів’я свиней в Україні.

По-друге, той підйом в професійному секторі, який ми згадували, ще дуже слабкий. Відставання в поголів’ї складає ще близько 200 тис. голів і повністю ліквідувати його буде дуже складно. Особливо враховуючи той факт, що наявність свиноматок в сільськогосподарських підприємствах залишається набагато нижчою (на 11%) ніж торік. Крім того, інвестиційну привабливість в секторі все ще важко назвати високою через ту саму АЧС. Отже якщо під кінець цього року і вдасться наздогнати минулорічний показник кількості свиней в сільгосппідприємствах, то середньорічне поголів’я очевидно буде залишатися нижчим ніж торік. Забій буде нижчим ніж торік.

Таким чином, ми не бачимо можливостей для збільшення або принаймні повторення минулорічних обсягів виробництва свинини в Україні в цьому році. За нашими розрахунками воно, навпаки, впаде, причому доволі суттєво – на 6%. А це означає знову високі ціни, імпорт і продовження зміни структури споживання м’яса на користь курятини.

А зростання вже будемо чекати в 2019 році. І це поки що не прогноз, а лише сподівання.

У Португалії створили найдорожчу в світі шоколадну цукерку

До її складу увійшли шафранові нитки, білий трюфель, мадагаскарська ваніль і їстівне золото, пише agroportal.ua.

Цукерку у формі ромба атестували як найдорожчу в світі представники «Книги рекордів Гіннесса». Її ціна становить €7728 ($9489). Кондитерський виріб випущено обмеженою партією — 1000 шт.

Ціна цукерки висока через інгредієнти, що використані при виробництві. Начинка складається з шафрановых ниток (висушених рилець квітки шафрану, ціна яких досягає 2 тис. $/кг), шматочків білого трюфеля, мадагаскарської ванілі і золотих пластівців. Зверху цукерку покрили їстівним золотом.

Попередній рекорд належав творінню данського шоколатьє Фріца Книпшилдта — цукерка La Madeline au Truffe коштувала 250 $/шт.

 

Аеропоніка дає змогу отримувати від 4 до 14 урожаїв на рік

Про це повідомив Олександр Кандул, комерційний директор Cyber Grow System, під час Smart Agro Forum, пише propozitsiya.com.

Аеропоніка – це технологія, за якої поживні речовини подаються до коріння рослин у формі аерозолю, без використання грунту чи субстратів. Технологія, яку спочатку стали застосовувати в Китаї, має низку переваг. Приміром, для боротьби з шкідниками землю в звичайних теплицях слід міняти принаймні один раз в три роки. Крім того, вирощування в теплиці потребує щорічного внесення органічних добрив. При вирощуванні рослин без грунту не потрібні полив, прополка, розпушування грунту, підживлення рослин. Крім того, аеропоніка дає змогу максимально скоротити період вегетації й отримувати від 4 (огірки, помідори) до 12-14 (салат) урожаїв на рік. Метод економить воду й добрива, мінімізує ризики зараження хворобами. Завдяки аеропоніці можна вирощувати багато культур поруч. А вертикальний спосіб вирощування економить площу, тож під аеропоніку можна відвести абсолютно різні приміщення, навіть підвали й склади.

Говорячи про переваги аеропоніки, Олександр Кандул зазначив: “Дуже добре використовувати так звані заглиблені теплиці. Помідорів кваліфікований технолог може збирати 6 кг з куща за оборот. 4 обороти – 144 кг/кв м на рік. Цикл вирощування помідора – близько 80 днів. Огірка – 4-5 кг з куща – 150 кг/кв м (цикл 65-68 днів).

Теплиця в 10 соток салату: 1-разова інвестиція – 288 тис. дол, дохід – $315 тис в рік, витрати – $172 тис, валовий прибуток – $143 тис, окупність – близько 3 років.

Помідор: разові вкладення – $233 тис, дохід – $274, витрати – $113 тис, валовий прибуток – $161 тис., окупність – приблизно через 3 роки.

Українська компанія CyberGrow займається проектами в сфері інтернету речей. Це проект на стику IT і сільського господарства. Команда розробляє систему «розумної» теплиці, де всіма процесами по догляду за рослинами можна керувати віддалено. Компанія вже близько 5 років займається аеропонікою.

Ваш вибір 'Подобається'.

Українська агрокомпанія отримала від ЄБРР $5 млн на будівництво біогазової установки

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) виділив агропромисловій групі компаній «Дніпровська», одному із найбільших виробників птахівничої продукції в Україні, кредит у розмірі  $5 млн на будівництво біогазової установки, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з інформацією на сайті банку, на біогазовій установці використовуватиметься курячий послід із фермерських господарств. Очікується, що установка допоможе оптимізувати енергопостачання й скоротити експлуатаційні витрати.

Загальна вартість проекту оцінюється в $5,85 млн.

Агропромислова група компаній «Дніпровська» займається птахівництвом, рослинництвом і переробкою технічних культур. Виробляє продукцію під ТМ «Дніпровські курчата» і «Знатна курка». Постачає продукцію на ринки Близького Сходу, Азії, Африки й Океанії під ТМ Ulas і Katkut.

До складу групи входять ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (Дніпропетровська область), ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький», ТОВ «Агропроінвест-08» (обидва – Запорізька область) та інші підприємства.

Група компаній обробляє понад 15 тис. га орендованих земель у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними культурами є зернові, зернобобові та олійні. Група компаній також виробляє соняшникову та соєву олію, соняшниковий і соєвий шрот.

За результатами 2016 року частка групи на українському ринку курятини склала близько 7%.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Майже половина злиттів і поглинань довелось на АПК

Такі результати дослідження консалтингової компанії KPMG, передає НВ Бізнес.

Зазначається, що загальний обсяг ринку злиттів і поглинань збільшився на 37% до $1 млрд, а кількість угод зросла до 67, що більше на 22% порівняно з попереднім роком. При цьому майже половина злиттів і поглинань припало на аграрний сектор, частка якого склала 44%.

«Інвестиції в цей сектор як для іноземних інвесторів, так і для локальних, пов’язані з меншими валютними ризиками в зв’язку з експортною виручкою, а також забезпечують порівняно високу прибутковість на капітал», – пояснює Дмитро Мусатов, керівник відділу корпоративних фінансів KPMG в Україні. За його прогнозами, аграрний сектор залишиться привабливим для інвесторів ще багато років.

Найбільшою угодою на ринку M&A торік стала покупка компанією «Кернел» Андрія Веревського 100% холдингу «Українські аграрні інвестиції», що належала російській групі Onexim. Сума угоди склала $155 млн.

Також влітку «Кернел» придбав 100% компанії «Агро Інвест Україна» у сербського бізнесмена Міодрага Костича за $43 млн. Після придбання активів компанія стала найбільшим землевласником в Україні із земельним банком понад 600 тис. га.

До найбільших угод в агросекторі також можна віднести продаж кримських активів холдингом «Миронівський хлібопродукт», що належить Юрію Косюку. «Кримська фруктова компанія», «Дружба Народів Нова» та «Дружба Народів» були продані за $78 млн. Ім’я покупця не розголошується.
Крім того, Олександр та Галина Гереги придбали 75% акцій 10 аграрних підприємств у міжнародного трейдера Glencore. Сума угоди склала $55 млн.

Мусатов зазначає, що більше половини угод складають покупки в середині країни. Дві третини покупок компаній контролюють українські бізнесмени. Приміром, в Європі частка внутрішніх угод істотно менша, а в США складає понад 56%.

Зазначимо, що обсяг українського ринок злиттів і поглинань в 4 рази нижчий, ніж в середньому у світі та менше однієї десятої від ринку США або Великобританії.

Нагадаємо, з початку 2018 року світовий ринок M&A побив 18-річний рекорд та вже досяг $1 трлн.

На думку Мусатова, ринок злиттів і поглинань в Україні буде тісно пов’язаний з розвитком інноваційних технологій, які можна застосовувати в різних галузях. До ризиків для інвесторів в українські компанії експерт відносить швидке проведення реформ, втручання державних органів влади у діяльність компаній, неефективну судову систему та низький рівень захищеності міноритарних акціонерів.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Цікаво'.