174499

Що дасть Україні моніторинг земельних відносин

Відповідне рішення вже прийняли в уряді.

Які наслідки воно матиме для учасників земельного ринку і не тільки — розбиралися журналісти сайту "24".

Кабінет міністрів України ухвалив постанову "Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України". В уряді нагадали: у форматі пілоту перший Моніторинг земельних відносин був проведений Держгеокадастром у 2015 році за підтримки Світового банку. Тоді дослідження акумулювало дані шести відомств: Держгеокадастру, Мін’юсту, Державної фіскальної служби, Держстату, Держводагентства, Державної судової адміністрації. Відповідно до постанови, з 1 вересня цього року впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі.

Цього разу будуть акумулюватися групи даних: склад земель, кількість землевласників та землекористувачів, середній розмір земельних ділянок, реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, кількість та площа ділянок, переданих в оренду, наданих у користування та переданих у власність громадянам безоплатно, суми нарахованих та сплачених платежів за користування земельними ділянками – всього понад 140 показників.

Моніторинг і "техзавдання"

Як відзначив у коментарі сайту аналітик Андрій Вігірінський, ідея моніторингу – в тому, щоб мінімізувати ризики, пов'язані як з можливостями незаконного використання, заволодіння земельними ділянками юридичними та фізичними особами, які не мають на них права, так і з метою мінімізації можливостей ухилення від оподаткування, плюс наявність єдиного інформаційного ресурсу/бази даних, яка дасть можливість тим самим контролюючим органам та органам місцевого самоврядування володіти повнотою інформації щодо того чи іншого об'єкту, без необхідності оформлювати звернення/запити до органів. Це захист прав власників, користувачів, держави.

"Бачимо, що є прагнення об'єднати інформацію щодо земельних відносин, у тій чи іншій частині реалізації правомочностей щодо неї, якою володіють різні органи державної влади. У першу чергу, інформацію про те, кому, що належить у якому обсязі, в яких межах, чи оформлено правоустановчі документи, на якій підставі тощо. Хто володіє земельною ділянкою, дані реєстрації угод щодо угідь, зміни власників, користувачів", – уточнив аналітик.

Далі за планом проведення моніторингу – узагальнення інформації щодо фіскальних навантажень, нараховані-сплачені податки, судові спори. Це теж важлива інформація, наголосив експерт, адже часто бачимо тільки результат розгляду справи у суді у вигляді рішення, яке породжує права та обов'язки.

"Якщо обмін інформацією чи її внесення будуть оперативними, це спрацює на упередження неправомірних посягань на земельну ділянку через судовий процес, це можна буде попередити ще на стадії судового розгляду", – констатував Вігірінський.

Не менш важливим є облік інформації про порядок відчуження земельних ділянок через аукціони, торги, приватизацію тощо.

Положення проекту Закону України про держбюджет на 2018 рік передбачають проведення грошової оцінки земель с/г призначення, а це дає нам підстави розуміти, що Україна готується до скасування мораторію на продаж такого типу земельних ділянок, тим самим закладаючи основи ринку землі, наголосив аналітик.

"Ініціатива, визначена постановою, має велике значення: на її основі у подальшому можна буде відслідковувати і земельні відносини, пов'язані з купівлею/продажем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у тому числі і для громадян, і для суспільства в цілому. Така інформаційна система дозволить моніторити і рівень цін, і покупців, і обсяги реалізації",– уточнив він.

Важливими будуть саме дотримання принципів функціонування цього порядку, актуальність та оперативність надання відомостей та інформації, яка у ньому відображатиметься. В ідеалі, коли процес буде доведено до автоматизму, дані будуть оновлюватись постійно, відомості щодо земельної ділянки будуть відображатись актуально на момент запиту, а не з часовим лагом у декілька днів/місяців, необхідних для відповіді від кожного органу.

Моніторинг і перспектива

Віце-президент холдингу AgroGeneration, директор компанії Sigma Bleyzer Вадим Бодаєв  запевнив, що моніторинг потрібен в будь-якому випадку. Це ще не реформа, але об'єктивна необхідність для її проведення, для запуску нормального механізму ринкових відносин на ринку землі.

"Немає закону – реформи немає. Закон визначає питання відносин учасників ринку землі та умови продажу або не продажу землі. Але моніторинг потрібно робити, щоб розуміти, в якому стані ми зараз перебуваємо. Тому що отримати об'єктивне розуміння, кому яка земля належить, і хто яку діяльність веде і що з нею відбувається — практично неможливо", — відзначив Бодаєв.

Він уточнив: дані про приватних власників землі частково є у відповідному реєстрі, але і він далеко не об'єктивний (зокрема, є багато людей, які не оформили свою земельну власність з різних причин, є багато померлих власників – і це масивні обсяги землі).

"З іншого боку, є власник держава, чия земля перебуває у власності або в розпорядженні державних підприємств. І ми не розуміємо, що ці підприємства роблять із землею. Там якраз найбільші проблеми: тіньовий обіг, тому що землю здають в суборенду, а кому, як, за які гроші, і де ці гроші – це найголовніше питання. Сьогодні ніхто не знає, скільки у держави в обробці землі. Для цього треба робити моніторинг",— пояснив Бодаєв.

Він також констатував, що нормального реєстру землі, де видно всіх її власників, приватних і державних, досі немає, хоча на це виділялися гроші в тому числі і міжнародних організацій. Але, на думку експерта, це не має стати на заваді моніторингу. "Він буде робитися за фактом. Наприклад, у районної влади є розуміння. Це ж легко зрозуміти на місці – хто так чи інакше працює з тією чи іншою землею. І так само об'єктивно можна зрозуміти — де які є накладки, і намагатися їх вирішувати. Це і є завдання", – уточнив Бодаєв.

Труднощі і часові межі

На першому етапі будуть труднощі в реалізації, відзначив Андрій Вігірінський. Причина – кількість суб'єктів інформаційної взаємодії та інформаційних даних є значною, а також обсяг даних, якими вони повинні обмінюватись, теж чималий. Як ми знаємо, з великими даними державі часто важко впоратись, особливо якщо існує спротив (згадаймо ефективність наповнення того ж реєстру власників землі).

Але нині прийшов час таки впроваджувати моніторинг далі, впевнений Вадим Бодаєв. Він пояснив: в результаті спроб щось врегулювати після "дикого" періоду, безорганізаційного, намагаємося побудувати цю систему. А не можемо в цей момент її навіть описати. Побудувати щось нове неможливо, тому що маса запитань без відповідей. Тому зараз відкотилися назад – щоб дати відповіді на ці запитання, після яких можна почати реформу.

"У Кабміні зрозуміли, як це почати?" – поцікавились ми. "А Кабмін – це ми і є, як і Верховна Рада", – наголосив експерт. Він нагадав, окремі політики вже давно пропонували провести референдум з питаннь про ринок землі. Але це як проводити референдум в дитсадку на тему "Чи є життя на Марсі". З одного боку – так, дізналися б думку суспільства. З іншого – як люди, які не розуміють тему, можуть щось вирішувати? Тому цей етап підготовки, дискусій і суперечок повинен був мати місце. Наступний крок на цьому шляху – якраз зрозуміти, скільки у нас землі і хто нею керує, на ці питання і має дати відповідь моніторинг. Наступний крок буде – зрозуміти, яка вартість оренди, ціна цих відносин.

Згідно із задумом урядовців, до 31 березня 2018 року Міністерство аграрної політики та продовольства повинне оприлюднити інформацію про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин на своєму офіційному веб-сайті і надати Кабінету Міністрів України звіт про результати.

Причому, уточнив Бодаєв, результати моніторингу земельних відносин, які отримає держава, не будуть істиною в останній інстанції, адже все залежатиме від методик оцінки.

"Але це вже буде набір інформації, з яким експертне співтовариство зможе працювати і критикувати, в разі потреби. А сьогодні всі фантазують на ці теми, наводячи приклади інших країн. Ці приклади – необхідний об'єкт для вивчення, але в Україні вже сформувалися свої взаємини, і просто взяти будь-яку модель і перенести нам – неможливо. Нам потрібно будувати свою",– наголосив експерт.

Як саме будувати – досі немає єдиного плану. Але є велике сподівання, що моніторинг сприятиме його розробці.

 

Як на Вінничині заробляють на ягодах цілий рік?

Про це пише propozitsiya.com.

Снітківська громада почала зі стратегії, провівши глибокий аналіз потенціалу території та її ресурсів. Тутешні села завжди славилися щедрими садами. Проте здаючи землю в оренду під вирощування зернових, село не отримало б достатньої кількості робочих місць. Технології великих агрохолдингів із застосуванням сучасної широкозахватної техніки та високою продуктивністю мають зворотній бік: мало зайнятих людей на гектар.

«Розробка стратегії на підставі аналізу вивела нас на те, що вирощування ягід і фруктів, окрім працевлаштування селян, підвищить рентабельність кожного гектара. Візьмімо чисту математику: прибутковість одного гектара пшениці за максимального врожаю 10 т – це близько 30 тис. грн. Тоді як прибутковість тієї ж полуниці за врожайності 10 т/га, навіть за мінімальної оптової ціни в 10 грн/кг, вже 100 тис. грн. До того ж у виробництві зернових на гектарі працює один тракторист та один комбайнер. Натомість у виробництві сортових ягід на одному гектарі буде задіяно щонайменше 20-30 людей», – пояснює сільський голова Сніткова Віктор Ольшевський.

Одним з перших заснував тут фермерське господарство Сергій Українець, керівник «Тріада МК». Людям без оплати роздали якісний посадковий матеріал, агрономи провели майстер-клас з висаджування й догляду за рослинами, а вирощені ягоди закуповують. За 4 роки висадили яблучні сади, ягідники, а цього року ще й чимало вишень. І все це на невеликих ділянках, близько 200 га.

У Сніткові важливо було не просто налагодити вирощування ягід, а й піти далі – створити переробне підприємство, додає С. Українець. Адже вирощування ягід – сезонна робота. Тож у Вінниці розпочали будівництво комбінату з замороження та виробництва соків, а цьогоріч планують закласти лінію з виготовлення джемів.

У господарстві все йде за чітким планом: у травні починають збирати полуницю, потім переходять на літню малину, далі – на осінню, з осінньої малини – на збирання яблук. Відтак починається обрізування, а в січні – місяць відпочинку, і планування. Потім - знову 11 місяців роботи, обсяг якої постійно більшає. Дерева підростають, тож щороку потрібно ще більше садівників. Якщо в перший рік їх працювало 10-12, наступного – вже 20-30. Цьогоріч кількість зайнятих людей знову зросте, кажуть у господарстві. Як наслідок, збирати ягоди на угіддя господарства приїжджають з усієї округи, а роботи вистачає не лише в сезон, а й впродовж року.

Селяни охоче сприйняли ідею з ягідництвом. Нині у Сніткові ягідною справою займається чи не кожен мешканець. Працюючи від восьмої ранку до п’ятої вечора, мають 5-6 тис. грн.

Вивести ягідну справу на високий рівень у селі допомогло проведення водогону. За мізерного бюджету сільради в 300 тис. грн Снітків зміг залучити 1,8 млн грн на будівництво водогону. Завдяки фонду DESPRO нині мають водогін. Його збудували за вісім місяців і ввели в експлуатацію 2016 року. Сьогодні створено комунальне підприємство, що надає послуги водопостачання.

Усе це позитивно вплинуло на ситуацію в селі. Подорожчали помешкання, люди їдуть сюди, бо є робота й гарні побутові умови. А нещодавно в селі збудували дитсадок, адже кількість дітей теж зростає.

 

МВФ вимагає почати підготовку до земельної реформи

Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив постійний представник Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Йоста Люнгман.

За його словами, основна мета земельної реформи - зміцнення та стабілізація аграрного сектору України.

"Ми розуміємо, що потрібен час для ефективної й оптимальної реалізації земельної реформи. Також ми розуміємо, що до її імплементації необхідно досягти консенсусу по всім параметрам. Саме тому строки по впровадженню земельної реформи все ще обговорюються. Але в той же час ми вважаємо, що уряду пора почати підготовчу роботу перед запуском ринку земель",- сказав Люнгман.

Вчені готові почати пересадку свинячих органів людині через 2 роки

За словами одного з дослідників з національного проекту з ксенотрансплантації, перша така операція з пересадки може пройти всього через 2 роки, пише agroportal.ua.

Нещодавні експерименти, проведені в Китаї, Японії, Південній Кореї, Європі та США, показали, що тварини з пересадженим свинячим органом можуть жити кілька років. Наприклад, бабуїн c серцем свині прожив 3 роки в Національному інституті охорони здоров'я США.

У Китаї знаходиться перший у світі промисловий завод по виробництву клонованих поросят. В Інституті біотехнологій в Шеньчжені щорічно виробляється 500 свиней. Також в Китаї є менш великі ферми.

Потреба в клонованих органах в Китаї зросла після того, як уряд у 2015 році заборонив використовувати для цих цілей органи страчених злочинців, які були головним джерелом протягом десятиліть. За даними китайського МОЗ, менше 10 тисяч чоловік пожертвували свої органи в період з 2010 по 2016 року — цього недостатньо: щорічно понад 1,5 млн пацієнтів потребують трансплантації.

За словами Чжао Цзицзяна, директора Дослідницького центру по вивченню метаболічних захворювань у Медичному університеті Нанкіна в провінції Цзянсу, в країні існує величезний попит на операції по пересадці із-за великої кількості серцево-судинних захворювань, раку легенів і гепатиту.

«Ми очікуємо, що уряд, нарешті, припинить мовчання і дозволить клінічні випробування», — розповідає Чжао.

Органи свині схожі на людські за розміром і метаболізмом, і тому найбільш підходять для трансплантації. У Китаї в листопаді минулого року успішно пройшла пересадка печінки свині мавпі.

Аграрії просять посприяти відновленню нормальної торгівлі зерном

 

Найбільші аграрні асоціації України надіслали офіційне звернення до прем’єр-міністра та міністра юстиції з проханням якомога скоріше зареєструвати наказ Міністерства фінансів від 18 вересня №776, що вирішує проблему з блокуванням податкових накладних, через яку велика кількість підприємств не може реалізувати зібраний врожай.

Звернення підписали Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР), Асоціація виробників молока, асоціація «Свинарі України», Аграрний союз України, Українська аграрна конфедерація та Український клуб аграрного бізнесу.

«Ми відправили колективне звернення від імені усіх найбільших аграрних асоціацій до прем’єр-міністра та міністра юстиції з проханням якомога скоріше зареєструвати цей наказ Мінфіну в Міністерстві юстиції. Якщо вони бачать в ньому недоліки й необхідність допрацювання, то матимуть можливість внести подальші зміни. Ми й самі маємо ряд пропозицій, але зараз гальмувати цей наказ не можна, інакше це буде злочин проти всієї сільськогосподарської галузі», - наголосив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Нагадаємо, нормальна торгівля сільськогосподарською продукцією стала неможлива у зв’язку з роботою автоматичної системи зупинки реєстрації податкових накладних. Ця програма відносить операції аграрних підприємств до розряду фіктивних, оскільки вони закуповують одні товари (засоби захисту рослин, насіння, мінеральні добрива та ін.), а продають зовсім інші (пшеницю, ячмінь, соняшник тощо). Розблокування податкової накладної відбувається шляхом подачі до ДФС так званої технологічної карти, яка надає інформацію про діяльність підприємства. Реєстрація техкарт проводиться співробітниками податкової вручну за рішенням спеціальної комісії в ДФС, що в масштабах всієї галузі займе тривалий час. Саме тому згаданий наказ Мінфіну передбачає автоматичну (а не шляхом рішення комісії) реєстрацію технологічних карт для всіх сільськогосподарських підприємств, що були платниками ПДВ за спецрежимом у 2016 році або є отримувачами бюджетних дотацій цього року.

У своєму зверненні аграрії наголосили, що більшість рослинницької продукції реалізується восени після збирання врожаю, тому проблеми в роботі системи і ДФС загрожують створенням штучної кризи у всьому рослинництві і потребують негайного вирішення.

«Неможливість реєстрації податкової накладної, що є передумовою надання податкового кредиту покупцеві, призводить до призупинення оплати за відповідними договорами купівлі-продажу і відповідно ставить під загрозу зриву проведення осінніх польових робіт. Зазначене спричинить колапс агропромислового комплексу України, різке зростання цін та дефіцит цілої низки харчових продуктів», - йдеться у зверненні.

Щоб попередити ці проблеми, аграрії закликали прем’єр-міністра та міністра юстиції сприяти якнайшвидшій державній реєстрації вищезазначеного наказу Мінфіну для набрання ним чинності в найкоротший строк.

Звідки Україна імпортує картоплю

За попередніми оцінками, у 2017 році Україною вироблено 20,5 млн тонн картоплі. Внутрішнє споживання очікується на рівні 6,3 млн тонн. Відповідно, збільшення експорту не впливає на забезпечення внутрішнього ринку.

Основним покупцем в 2017 році, як і минулоріч, стала Білорусь – 10 тис. тонн на 2,58 млн доларів США. Також 0,6 тис. тонн на 61,1 тис. доларів США було експортовано до Молдови.

За той саме період 2017 року до України було ввезено 3,8 тис. тонн картоплі на 2 млн доларів США. Переважна частка імпорту до України становила насіннєва картопля – 2,2 тис. тонн на 1,5 млн доларів США, з яких 1,3 тис. тонн на 811 тис. доларів США було ввезено із Нідерландів, а 0,84 тис. тонн на 604 тис. доларів США – з Німеччини.

Довідка:

У 2016 році Україна експортувала 5,03 тис. тонн картоплі на 1,3 млн доларів США. Основними покупцями були:

- Білорусь - 4,46 тис. тонн на 1,19 млн доларів США;

- Грузія - 0,3 тис. тонн на 45,4 тис. доларів США;

- Молдова - 0,1 тис. тонн на 16,3 тис доларів США.

Було імпортовано до України у 2016 році 9,86 тис. тонн картоплі на 3,89 млн доларів США. Основними постачальниками були:

- Франція - 4,16 тис. тонн на 1,31 млн доларів США;

- Німеччина - 1,59 тис. тонн на 0,81 млн доларів США;

- Нідерланди - 1,4 тис. тонн на 0,93 млн доларів США;

- Данія - 1,34 тис. тонн на 0,45 млн доларів США.