178171

Сімейна ферма заробляє на курях 100 тис. грн прибутку за рік

Про це розповів Петро Багачевич, експерт з фінансування аграрного сектору IFC, пише agroday.com.ua

За його розрахунками, мала сімейна ферма зі 100 га землі може стабільно вирощувати для продажу 350 органічних курей щомісяця. Це 4200 голів реалізації на рік.

За них можна виручити приблизно 0,5 млн грн. Річний прибуток складе 17-20% від цього доходу, тобто приблизно 85-100 тис. грн.

«Це та сума, яка лишиться у ферми на розвиток. Уже після вирахувань на оплату праці (до 100 тис. грн), ремонт обладнання, корми тощо», — пояснює Багачевич.

Звісно, органічне виробництво має більші витрати, особливо на старті, коли треба підготувати ґрунт для вирощування кормової бази, отримати органічні сертифікати тощо. Але і ціна реалізації такої продукції теж вища.

«Органічний продукт – не масовий. Попит на нього зростає, тому проблем з реалізацією немає», — зазначає експерт IFC.

Окрім того, маючи до 20% маржі та офіційно зареєстроване виробництво фермер може взяти у банку кредит на розвиток. За рахунок цих коштів — наростити стадо, найняти більше працівників, покращити виробничі процеси, розвивати канали продажу, а отже створити передумови для отримання ще вищих прибутків, підсумував він.

 

Чому фермери масово відмовляються від вирощування малини

Про це під час сесії Волинської облради повідомив депутат Анатолій Грицюк, пише volynua.com.

За його словами, на Волині склалася катастрофічна ситуація у секторі ягідництва, якою має зайнятися Антимонопольний комітет.

«Хотів би звернути увагу на змову заготівельників, які цього року різко опустили ціну на ягоди. Вважаю, що антимонопольний комітет має втрутитися у цю проблему. Потрібна державна підтримка, адже люди масово відмовляються від вирощування ягід. Вартість малини впала до 10 – 12 грн. Селяни масово викорчовують саджанці малини, оскільки вирощувати її стало нерентабельно. В нас і так люди мігрують у Польщу на заробітки. Це катастрофа. Потрібно залучати інвесторів у цю галузь, яка є доволі перспективна», – зазначив депутат.

Українцям радять не купувати “масло” по 11 гривень та “білу воду” під метро

Такі поради пролунали від експертів під час круглого столу на тему безпеки харчових продуктів, повідомляє Укрінформ.

"Коли ми говоримо про загальні рекомендації для споживача, перша і основна - споживачеві слід бути пильним. Треба уважно перечитати інформацію, яка нанесена (на пакування - ред.). Якщо візуально здається, що це масло, але при прочитанні виявиться, що там основні - жири, то це, в кращому випадку, спред. Треба стежити за ціною, і якщо зустрічаєте в супермаркеті масло по 11 грн, подумайте, чи варто вірити, що це масло", - сказав Микола Мороз, генеральний директор директорату з безпечності та якості харчових продуктів Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Читайте також: Тіньові надої: в Україні фальсифікують до 25% молочної продукції

Він додав, що якщо хтось біля станції метро о 17-ій годині бачить домашнє молоко, яке простояло цілий день і не скисло, то теж варто задуматися.

"І останнє - це не боятися відстоювати свої права, звертатися зі скаргою в Держпродспоживслужбу. На даний час мораторію (на перевірку - ред.) немає, окремих дозволів не потрібно, досить швидко буде проведено перевірку. Таким чином ви захищаєте не лише себе, а й інших споживачів. Тому що вони (служби - ред.) оперативно реагують на цю інформацію", - підкреслив Мороз.

За словами голови Громадської ради при Держпродспоживслужбі України Віталія Башинського, більшість країн світу вже зрозуміли, що боротися з фальсифікатом краще за все, навчаючи споживача, оскільки якщо він не хоче голосувати за якогось виробника своїми грошима, то той просто зникне.

"Тому потрібно читати інформацію на пакуванні для того, щоб зрозуміти вміст продукту. Ви перш за все повинні знати, що держава здатна перевірити те, що там написано. По-друге, якщо ви бачите, що люди беруть цей продукт, вони за нього вже проголосували. Отже, вибирайте те, що люди вибирають, навіть якщо ви не в своїй країні, бо там, де їдять місцеві, завжди готують краще, ніж там, де їдять туристи", - порадив Башинський.

Читайте також: Українці втрачають довіру до молочних продуктів промислового виробництва

Він також вважає, що орієнтуватися треба на ті торговельні мережі, де система контролю вища, ніж в інших продавців.

"На сьогодні репутаційна відповідальність у деяких торговельних мережах ще збережена, і вони роблять свої внутрішні перевірки", - поінформував експерт.

Щодо стихійної торгівлі, то Башинський називає її катастрофою.

"Я - ветеринарний лікар. І скажу, що в трьох випадках з 10 я бачу, що біля зупинок метро продають м'ясо тварин, які загинули своєю смертю. Також не купуйте "білу воду" біля метро, бо її не можна назвати молоком. Не купуйте сир, бо він може містити значний відсоток соди - аби не прокис. Ні в якому разі не купуйте продуктів у стихійних місцях торгівлі", - закликав фахівець.

За його словами, для цього є спеціальні місця, зокрема агропродовольчі ринки, де принаймні є лабораторія ветсанекспертизи.

 

Україна йде на рекорд з експорту курятини

Такими прогнозами поділився Сергій Карпенко, генеральний директор Спілки птахівників України, пише Інфоіндустрія.

В 2017 році спостерігається зростання промислового виробництво м’яса бройлерів на 3,3% або на 30 000 тонн., а за 7 місяців 2018 року виробництво в с/г підприємствах зросло на 5,6%.

Було експортовано рекордну кількість м’яса птиці в 2017 році: 270 000 тонн. В 2018 році цей показник сягне позначки в 290 000 тонн. Поряд із збільшенням експорту спостерігається тенденція до збільшення імпорту в Україну м’яса птиці. В минулому році імпортовано 116 000 тонн, а в поточному очікується на рівня 130 000 тонн.

Протягом 2017 року в ЄС було експортовано 66,7 тис. тонн м’яса птиці і м’ясних продуктів. Україна займає 3-є місце серед всіх країн, які експортують в країни Європейського Союзу.

Споживання яєць у 2017 році складало 247 штук на людину. У 2018 році прогнозується збільшення споживання яєць до 254 штук на людину».

McDonald's відмовиться від використання штучних інгредієнтів

Ці та інші штучні добавки, виявлені в булочках, сирі і соусах для окремих найвідоміших бургерів McDonald's, більш не використовуватимуться в складі продуктів ресторанів мережі, пише Інтерфакс-Україна.

У складі "Біг Мака", "Роял чізбургера", а також бургери дитячого меню відтепер не міститимуть штучних консервантів, ароматизаторів і барвників, заявила компанія.

McDonald's прагне стати більш орієнтованою на здорове харчування, очікуючи, що це допоможе компанії повернутися до зростання продажу на американському ринку, що є для неї основним, пише газета The Wall Street Journal.

Навесні цього року McDonald's стала використовувати свіже, а не заморожене м'ясо для виробництва "Роял чізбургера". Крім того, компанія відмовилася від штучних добавок у наггетсах і перейшла на використання вершкового масла замість маргарину при приготуванні "Макмаффіна" з яйцем.

Вже після цих змін продаж наггетсів і бургерів виріс, зазначають у McDonald's.

Відмова від штучних інгредієнтів та їх заміна натуральними скоротить термін зберігання продуктів або потребуватиме їх додаткового заморожування, попередила компанія.

Тоді як у сирі та інших продуктів замінити штучні добавки натуральними виявилося нескладно, проблема виникає із маринованими огірками, що використовують у бургерах McDonald's.

У компанії зазначають, що їй може знадобитися більше двох років, щоб позбутися від штучних добавок при приготуванні огірків, домігшись збереження колишнього смаку.

Відповідно до звітності компанії за другий квартал поточного року, зіставний продаж McDonald's в США виріс на 2,6%. Темпи його підвищення, однак, виявилися гіршими за консенсус-прогноз ринку, що передбачав зростання на 3%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Вчені створили смачну ковбасу з штучних клітин

У США вчені створили смачну ковбасу з штучних клітин свині. Метод був розроблений учасниками стартапу New Age Meats, які взявши тканини у свині Джессі, лабораторним шляхом виростили з них тканину, придатну для вживання в їжу. Запрошені на церемонію дегустації представники веганського руху, якийсь час вагалися і обговорювали між собою етичні проблеми, пов'язані з поїданням м'яса. Проте було вирішено, що раз тварина не постраждала, то її тканини цілком придатні для їжі.

На думку більшості дегустаторів, запропонована ним ковбаса нічим не відрізнялася від натуральної, а значить, учасники стартапу змогли відкрити нову еру в харчовій промисловості. Вона не потребуватиме від виробників витрат на утримання та забій свійських тварин. Вчені говорять, що експеримент з Джессі став першим кроком. Далі дослідники мають намір працювати з коровами, вівцями і навіть рибами, де будуть розроблені нові, вдосконалені методи.

Джерело: aspekty.net