Створено біопрепарати, які розкладають пестициди

Про це пише agroday.com.ua.

Результати дослідження підтвердили за допомогою клітин біолюмінесцетних бактерій, які показали відсутність токсичності у грунтів, що спочатку містили пестициди.

Дослідники зафіксували ферментні біопрепарати на натуральному цеоліті — дешевому мінеральному носії, обробленому під дією низькотемпературної плазми.

Така обробка дозволила збільшити сорбційну ємність цього матеріалу і забезпечила його ефективне введення в грунт для видалення пестицидів.

Для розробки препарату вчені використовували стабілізований поліамінокислотами фермент органофосфатгідролазу.

В ході дослідження вчені визначили, що комбіноване використання ферментних препаратів та антибіотиків перешкоджало розвитку стійкості до антибіотиків у бактерій і дозволило знизити ефективні дози препаратів в 8,5 разів.

Це сталося завдяки тому, що фермент органофосфатгідролаза здатний прискорювати не тільки гідроліз пестицидів, а й молекул, які синтезуються бактеріями для переходу в стан, стійкий до антибіотиків.

Відзначається, що застосування подібних ферментних біопрепаратів в агросекторі поліпшить якість продукції та підвищить ефективність виробництва.

Надалі вчені планують більш ретельно дослідити можливості використання розроблених ферментних біопрепаратів для стабілізації стійкості у більш широкого кола бактерій до різних антибіотиків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому дорожчають банани?

За останні кілька днів ціни на ці фрукти зросли майже на 10%, а від початку місяця банан став дорожчим більш ніж на 20%.

За даними порталу «Інфо-Шувар», який щоденно проводить моніторингу цін на плодоовочеву продукцію в Східній Європі, сьогодні на гуртових ринках України ціни на банани подекуди вже сягають 45-47 грн/кг (1,35-1,41 EUR/кг), за нижчою ціною 38-44 грн/кг (1,14-1,32 EUR/кг) оптові компанії пропонують залишки бананів не дуже високої якості.

Як вже повідомлялося раніше, зростання ціни на банани зумовлено суттєвим зниженням світового врожаю. Через несприятливі погодні умови, холодну та похмуру погоду, валове виробництво бананів у головних країнах виробниках знизилося на 18-20%.

Варто відзначити, що зростання ціни майже не вплинуло на внутрішній попит на банан. За даними «Інфо-Шувар» за перші два місяці зими Україна імпортувала майже 47 тис. тонн бананів, тобто на 5% більше, ніж в той самий період попереднього сезону, коли банан коштував майже на 60% дешеве .

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Імпорт пальмової олії в Україну максимальний за сім сезонів

Обсяг склав 11,3 тисячі тонн, коли за останній місяць минулого року 12,5 тисяч тонн. Про це повідомили в УкрАгроКонсалт. Згідно повідомленню імпорт скоротився також і відностно січня 2017 року на 2,6 %. Тоді в Україну було поставлено 11,6 тисяч тонн, пише landlord.ua.

За даними аналітиків, разом з цим, за 2017/18 маркетинговий рік Україна імпортувала найбільше за останні сім сезонів.

«У 2017/18 сезоні (вересень-січень) Україна імпортувала максимальний за останні сім сезонів обсяг пальмової олії — 101,7 тис. тонн, що майже на 18% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого сезону, тоді було поставлено 86,2 тисяч тонн. За п’ять місяців 2017/18 сезону обсяг реекспорту з України скоротився на 47,4% і склав 2 тис. тонн проти 3,8 тис. тонн роком раніше», — кажуть економісти.

Згідно повідомленню, Індонезія основний постачальник цього продукту в Україну.

«Географія імпорту пальмової олії в Україну продовжує демонструвати зміни, характерні для початку поточного сезону. Так, Індонезія продовжує нарощувати поставки і займає 77% всього українського імпорту. Малайзія — 7%, навпаки, знизила товарний потік і поступилася першістю новому гравцеві — Гондурасу — 12%. Крім того, в числі лідируючих експортерів залишається Колумбія — 3%, яка вперше поставила пальмову олію в Україні у 2017/18 сезоні», — додали в УкрАгроКонсалт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Шахраї "кинули" фермера на 300 тисяч гривень

44-річний житель Липоводолинського району розповів поліції, що він вперше вирішив скористатися інтернетом і заощадити на придбанні мінеральних добрив і потрапив на шахраїв, пише ТСН.

«Фермер розповів в поліції, що спочатку зв'язався з представником однієї з компаній, що знаходиться в Києві. Обидві сторони домовилися про спосіб оплати та строк отримання товару. За домовленістю керівник агрофірми перерахував обумовлену суму в 300 тис. грн і підтвердив замовлення. Коли під час чергового телефонної розмови відправник почав плутатися в термінах відправки, він повідомив, що поскаржиться в поліцію, після чого телефон продавця перестав відповідати, а оголошення на сайті видалили », - наголошується в повідомленні.

Поліція за даним фактом відкрила кримінальне провадження за ч.3 ст. 190 (шахрайство, вчинене у великих розмірах) Кримінального кодексу України. Правоохоронці намагаються встановити і затримати зловмисників, причетних до шахрайської схеми.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ефективний агробізнес = великий агробізнес?

Генеральний директор УАК Павло Коваль під час конференції «Сучасні тренди землекористування в Україні та їх вплив на ефективність агробізнесу» презентував результати діяльності с/г підприємств різних розмірів, які були отримані в ході досліджень Української аграрної конфедерації, акцентувавши увагу на ефективності використання землі досліджуваними підприємствами.

Аналізуючи ефективність сільськогосподарських ділянок різних форм власності, експерт зазначив:

«Я впевнений, що дрібні індивідуальні виробники не реалізують експортний потенціал України. А ми сьогодні вже не можемо від цього відмовитись. Давайте відмовимось від 30% валютних надходжень, заборонивши адміністративним шляхом агрохолдинги. Давайте відмовимось від 43% експорту, давайте відмовимось від 18% українців, зайнятих у сільському господарстві. Давайте проаналізуємо: хто створював останні 15 років робочі місця? Конкурентні робочі місця».

На думку Леоніда Козаченка, президента ВГО "УАК", майбутнє аграрного розвитку країни у гармонійному співіснуванні 3 видів фермерських господарств та грамотній диферсифікації підтримки кожного з них: найбільше допомоги мають отримати від держави найменші господарства, меншу - середні і найменше - великі агрохолдинги. Можливо, агрохолдинги потребують підтримки лише у дешевих кредитах та державній компенсації відшкодування вартості техніки вітчизняного виробництва. 

Важливо: у оновленій програмі держпідтримки компенсацію збільшено з 20% до 25%. Також збільшено перелік техніки - з 800 до 2300 найменувань від 60 українських виробників. У бюджеті-2018 на цей напрям передбачено майже 1 млрд гривень.

Продовження виступу експертів у відео:

Виступи спікерів наживо можна переглянути за посиланням, а також на нашій сторінці у facebook.

Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ГМО-кукурудза корисна для здоров'я: результати досліджень

Італійські вчені прийшли до висновку: генетично модифікована кукурудза менш схильна до небезпеки зараження мікотоксинами – продуктами життєдіяльності цвілевих грибів, пише 24tv.ua.


Використання ГМ-культур значно знижує ризик отруєнь забрудненим зерном. Крім того, технології генної інженерії допомагають підвищити врожаї кукурудзи на 5-25% в залежності від регіону. Робота опублікована в журналі Scientific Reports, йдеться в Naked-science.
Кукурудза – друга з найбільш популярних у всьому світі ГМО-культур після сої. ЇЇ посіви займають 95,9 мільйона гектарів, що становить близько третини від усіх площ, зайнятих кукурудзою. Велика частина полів ГМО-кукурудзи розташована в США, Бразилії, Аргентині та Канаді.

Метааналіз включає дослідження, що проводилися впродовж 20 років – з 1996 по 2016 рік. У початковий список потрапили 6 006 робіт, з них вчені відібрали 79 статей, в яких порівнювалися врожайність, якість зерна та швидкість розкладання біомаси генетично модифікованої і звичайної кукурудзи, а також взаємодія культур з іншими організмами – наприклад комахами.
З'ясувалося, що застосування ГМО-кукурудзи дозволяє отримувати на 5-25% більше зерна з тієї ж площі. Також генетично модифікована кукурудза виявилася на 29-36% більш стійкою до різних мікотоксинів. За словами вчених, причина в тому, що ГМО-кукурудза стійка до впливу комах, які переносять цвілеві гриби і ушкоджують рослини, створюючи сприятливе середовище для розмноження грибів.

Мікотоксини викликають отруєння, порушують функції нирок і можуть посилювати ризик розвитку онкологічних захворювань, тому зерно проходить очистку. Автори аналізу дослідження вважають, що застосування ГМО-кукурудзи може спростити цей процес і знизити ризик отруєнь.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview