178171
182818

Топ-10 імпортерів українського зерна в 2016/2017 маркетинговому році

Лідерами з імпорту українського зерна стали Єгипет, який закупив 5,8 млн тонн, Індія - 3 млн тонн, Іспанія - 2,9 млн тонн. У першу п'ятірку також потрапили Нідерланди з 2,4 млн тонн і Саудівська Аравія з 2,3 млн тонн. Подальші місця рейтингу розподілилися наступним чином: Іран - 2,2 млн тонн, Італія - 2 млн тонн, Бангладеш - 1,8 млн тонн, Туніс і Південна Корея - по 1,7 млн тонн.

Зазначимо, що у 2015/2016 маркетинговому році, як і в попередні роки, Єгипет був лідером із закупівлі українського зерна. Тоді африканська країна придбала 4,7 млн тонн. Друге місце посіла Іспанія (3,9 млн тонн), третє - Китай (3 млн тонн). Інші місця в рейтингу також розподілилися інакше: Саудівська Аравія - 2,3 млн тонн, Таїланд - 2,2 млн тонн, Італія - 2,1 млн тонн, Індонезія - 1,7 млн тонн, Нідерланди та Бангладеш - 1,4 млн тонн, Ізраїль - 1,3 млн тонн.

Джерело: ЦТС

Ваш вибір 'Цікаво'.


Основні імпортери українських зернових

Це утричі перевищує показники 2010 року і на 4% більше, ніж 2016 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Також був досягнутий рекордний обсяг закордонних поставок кукурудзи – 19,4 млн т. Це на 12,2% більше проти показників 2016 року і у 4,8 разу перевищує результати 2010 року, зауважив експерт.

Обсяги експорту пшениці, хоча й перевищили показники 2010 року у 3,6 разу, лишилися майже на рівні 2016 року і становили торік 17,3 млн т.

Порівняно з 2016 роком помітно– в 1,6 разу – збільшився експорт сорго зернового. Обсяги його зарубіжних поставок склали торік 148,3 тис. т. Це майже у 4 разу перевищує показники 2010 року.

Поставки ячменю за кордон лишилися майже на рівні попереднього року – 4,9 млн т.

Обсяг експорту жита збільшився порівняно з 2016 роком більш ніж у 4 рази і становив минулого року 25 тис. т.

Експорт рису збільшився 2017 року на 3% – до 1,2 тис. т.

Проте рекордні обсяги експорту зернових культур у 2017 році внаслідок невисоких світових цін на сировину не принесли рекордної валютної виручки. Вона збільшилася проти результатів 2016 року лише на 7% і становила торік 6,5 млрд дол. США, зауважив науковець.

Найбільшими покупцями українського зерна у 2017 році, як і раніше, були країни Азії, Африки, та Європи.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових з 2011 року традиційно утримує Єгипет. Минулого року він закупив українського збіжжя на 10,5% більше, ніж 2016 року – на 833,8 млн дол. США. Його частка у загальному експорті цього виду сільськогосподарської продукції склала 12,8%.

Іспанія, збільшивши обсяги закупівель зерна майже на 10% порівняно з 2016 роком – до 475,6 млн дол. США (7,3%), виборола друге місце у топ-10.

Їй поступився Китай – 447,3 млн дол. США (6,9%).

Далі йдуть Нідерланди, які 2016 року посідали лише 13 місце у рейтингу імпортерів вітчизняних зернових. Торік вони закупили цього виду агропродукції на 446,5 млн дол. США (6,9%), перевищивши показники 2016 року у 2,2 разу.

Італія минулого року в 1,3 разу збільшила обсяги імпорту зерна у вартісному обсязі – до 340 млн дол. США (5,1%).

Експорт зернових до Індонезії залишився майже на рівні 2016 року і становив торік 329 млн дол. США (5,1%).

Бангладеш імпортував зерна на 317 млн дол. США (4,9%) – на 10% більше, ніж 2016 року.

Експорт українського збіжжя до Саудівської Аравії склав торік 295 млн дол. США (4,5%).

Ізраїль закупив цього виду сільгосппродукції в 1,6 разу більше, ніж 2016 року – на 281 млн дол. США (4,3%). Внаслідок цього він перемістився з 15 місця до топ-10.

Обсяги поставок до Індії склали 266 млн дол. США (4,1%).

Впритул до топ-10 наблизився Туніс, який торік збільшив обсяги імпорту українського зерна в 1,4 разу – до 260 млн дол. США (4%).

Справжньою «родзинкою» 2017 року стала Туреччина, яка у попередні роки майже не закуповувала зернові в Україні. Минулого року вартісний обсяг експорту вітчизняного збіжжя в цю країну склав 237 млн дол. США – 3,6% у загальному експорті цієї продукції.

Загалом на зазначені 12 країн припадає близько 70% у вартісному обсязі експорту українських зернових культур.

Після досягнення в черговий раз максимального експорту зернових за підсумками 2016/17 маркетингового року – 43,9 млн т – за результатами першої половини нинішнього маркетингового року поки що фіксується відставання, підсумував Микола Пугачов.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


ТОП-3 покупці української картоплі

У грошовому вимірі сумма експорту цих коренеплодів склала 3,44 млн долларів США.

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Найбільшими покупцями української картоплі були Білорусь (10,5 тис. тонн на $2,6 млн), Молдова (4 тис. тонн на $0,5 млн) та Азербайджан (2,5 тис. тонн на $242 тис.).

У 2017 році було імпортовано до України цих коренеплодів 3,8 тис. тонн на $2,05 млн. Найбільшими імпортерами були Нідерланди (1,4 тис. тонн на $859 тис.) та Єгипет (0,5 тис. тонн на $207 тис.).

Загалом, позитивне зовнішньоторговельне сальдо у 2017 році за цією позицією склало $1,4 млн.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Топ-10 імпортерів української м’ясної продукції

Торік обсяги експорту продукції м’ясної групи збільшилися проти показників 2016 року на 37% і становили 531,3 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, на тлі рівномірної географічної диверсифікації експорту цього виду агропродовольства по основних регіонах – ЄС, Азія та  Африка – минулого року деякі країни значно посилили свої позиції у списку основних покупців м’яса та субпродуктів.

2017 року рейтинг імпортерів вітчизняного м’яса вперше очолили Нідерланди. Торік вони закупили цієї продукції на 80,5 млн дол. США – у 2,4 разу більше, ніж 2016 року. Частка цієї країни в українському експорті м’ясної продукції склала 15,1%.

Єгипет збільшив обсяги імпорту м’яса та субпродуктів проти показників 2016 року на 73% – до 69,4 млн дол. США. З часткою у 13,1% він посів друге місце у рейтингу.

Ірак закупив м’ясної продукції на 51,2 млн дол. США (9,6%),а Білорусь – на 49,6 млн дол. США (9,3% загального експорту цієї групи).

Обсяги експорту вітчизняного м’яса до Азербайджану збільшилися у 2,7 разу і склали 37,8 млн дол. США (7,1%).

Також помітно посилив свої позиції Гонконг, який закупив в Україні м’яса майже на 30 млн дол. США (5,6%), перевищивши показники 2016 року у 2,4 разу.

За ними слідують Грузія, яка торік імпортувала українського м’яса та субпродуктів на 22,9 млн дол. США (4,3% експорту), Німеччина – на 21,7 млн дол. США (4,1 %) та Казахстан – на 20,8 млн дол. США (3,9%).

Завершують топ-10 основних імпортерів української продукції м’ясної групи Об’єднані Арабські Емірати. Торік ця країна закупила м’яса на 19,2 млн дол. США (3,6%), майже втричі перевищивши показники 2016 року.

Загалом ці країни акумулювали майже 76% закордонних поставок м’ясної продукції, зазначив експерт.

За його словами, 2017 року помітно збільшили обсяги закупівель цього виду українського агропродовольства Словаччина (16,1 млн дол. США; 3,0% експорту) і Туреччина (7,3 млн дол. США; 1,4% експорту), виборовши собі місце у топ-20 імпортерів.

Тенденція збільшення обсягів поставок українського м’яса та субпродуктів за кордон зберігається й цього року. У січні 2018 року експорт цього виду продукції перевищив показники відповідного періоду 2017 року на 76% і склав 38,7 млн дол. США, підсумував Микола Пугачов.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Топ-3 нішеві культури, вирощування яких буде вигідним для українських аграріїв

23 лютого в Києві в рамках виставки «Технології 2018» відбувся семінар «Нішеві культури: модне віяння чи життєва необхідність?», на якому група компаній AMG представила топ-3 нішеві культури, вирощування яких буде вигідним для українських аграріїв. Про це пише propozitsiya.com.

На першому місці опинився високоолеїновий соняшник, переваги якого вже оцінили провідні українські виробники. Так, прибуток від його вирощування збільшився за цей рік на 100 дол./га.

Друге місце зайняло сорго. Як повідомили організатори семінару, особливо цікавим він є для тваринників, адже може використовуватися у якості силосу, а також для виробників спирту.

Сорго здатен навіть замінити кукурудзу, тому що за багатьма показниками він значно вигідніший. Так, його ціна набагато нижча. Також зауважимо, що сорго невибагливий до умов вирощування, тобто урожайність його не так сильно залежить від грунту та кількості внесених добрив. Тож, навіть небагатий фермер зможе вирощувати сорго на своїх полях.  До переваг культури належить й її соле- та посухостійкість (до 14 днів без вологи). Також сорго допомагає боротися з вовчком.

Третє місце посів кондитерський соняшник, який відрізняється високою рентабельністю та має високий експортний потенціал. Його вартість починається від 700 дол./т. Особливо поширеними серед українських фермерів виявилися чорний та смугастий сорти.

Ваш вибір 'Цікаво'.


ТОП-5 аграрних інновацій цього року

Головні 5 аграрних інновацій 2018 року окреслили у компанії Baker Tilly, пише landlord.ua.

«Система GPS, точне землеробство, портативні метеостанції — цими технологіями вже не здивуєш сучасного аграрія. Упродовж останніх кількох років все більше венчурних інвесторів вкладають кошти саме в агростартапи, що зумовлює появу на ринку багатьох інноваційних продуктів. Деякі з них вирішують одні з найгостріших проблем фермерів», — наголосили у компанії

Так, за даними матеріалу, вирішити проблему надмірного, чи, навпаки, недостатньої вологості грунту допоможе датчик від компанії CropX. Цей пристрій аналізує стан грунту на певному клаптеку землі, та вносить необхідну кількість води.
Знизить собівартість виробництва полуниці, допоможе AGROBOT SW 6010. Він здатен збирати полиницю не пошкоджуючи її, та автоматично сортує цю ягоду по ящиках. В компанії впевнені, машина здатна зменшити використання людського ресурсу на полі, бо велика частка у структурі собівартості полуниці складає саме заробітна плата збирачам.
Згідно матеріалу, на ринку аграрних помічників з’явились і пристрої біологічноого контролю.

«Parabug — це новий інструмент для кращого застосування біологічного контролю за сільськогосподарськими шкідниками. Parabug використовує безпілотні літальні апарати для швидкого розповсюдження корисних комах, біологічних речовин, гранул та інших сільськогосподарських матеріалів. За допомогою Parabug ви зможете вносити необхідні засоби швидко, вчасно та саме на ту ділянку, яка цього потребує», — йдеться у повідомленні.
На допомогу системі Parabug, може прийти система датчиків Semios. Їх завдання відслідковувати  кількість шкідників на певній площі, та, у випадку перевищення критичної кількості небезпечних для врожаю комах, надсилає повідомлення фермеру.

Зекономити використання добрив, допоможе Adapt-N та New Leader NL5000 G.

«Аналізуючи стан ґрунту, самої сільськогосподарської культури та погодні умови, продукт від компанії Agronomic Technology Corp. — Adapt-N — дає змогу застосовувати добрива лише на необхідних ділянках й у відповідних нормам обсягах. Спіральний розкидач агрегату New Applicant NL5000 G5 Dry Applicator дозволяє забезпечити внесення мінеральних добрив із максимальною точністю, а також допомагає зберігати гранули сухого диспергованого добрива в місцях розміщення», — повідомили у компанії Baker Tilly.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.