178171
182818

ТОП-5 найбільших виробників ріпакової олії

Про це повідомляє  Latifundist.com.

У ТОП-5 виробників ріпакової олії увійшли:

  1. «Оліяр» (Ставчанський МЕЗ) — 32,9%;
  2. «АДМ Іллічівськ» (ADM, Archer Daniels Midland Company) — 32,5%;
  3. Вінницький олієжировий комбінат (промислова група ViOil) — 18,6%;
  4. Маслоекстракційний завод «Градоліт» — 6,5%;
  5. «Захід-Агроінвест» — 4%.

За даними Держстату, в 2017 році в Україні вироблено 84,3 тис. т ріпакової, свиріпової і гірчичної нерафінованих олій.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Рейтинг продуктивності сільськогосподарських угідь в різних регіонах країни

Мінрегіонбуд оприлюднив дані про продуктивність сільськогосподарських угідь в різних регіонах країни. Цей показник залежить як від врожайності культур, так і від того, що вирощують місцеві фермери, пише etcetera.media.

У грошовому вираженні самими «врожайними» виявилися угіддя Івано-Франківської області. В середньому 100 гектарів землі виробляють тут продукції на 1,2 млн гривень. Близьки показники мають поля Вінницької, Чернівецької, Черкаської, Львівської та Київської областей.

Найменш продуктивними виявилися угіддя Запорізької, Миколаївської та Одеської областей. В середньому тут виробляється продукції на 450-525 тис. гривень.

Південні регіони більше страждають від літніх посух. В останні роки врожайність зернових тут в 1,5 рази нижче, ніж в Західній Україні і Поділлі.

Крім того, дається взнаки відсутність лісів, яка призводить до вивітрювання грунту. За оцінками експертів, з цієї причини, а також через неправильну агротехніку, українські чорноземи можуть зникнути в найближчі 75 років.

Нагадаємо, що за прогнозами ООН, через глобальне потепління Україна може втратити до 20% свого аграрного потенціалу. При цьому найбільший збиток понесуть саме південні регіони країни.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Україна потрапила в ТОП-10 світових експортерів курятини

Про це повідомляє УНН з посиланням на World's Top Exporters.

Відзначається, що світовим лідером з експорту курятини є Бразилія. У 2017 році країна експортувала м'яса птиці на 6,4 млрд дол. США. Друге місце з показником в 2,6 млрд дол. належить США. Третє - Нідерландам. У минулому році Нідерланди експортували м'яса птиці на 1,1 млрд дол.

Україна з показником в 313,4 млн дол. посідає восьме місце в рейтингу. Замикає десятку лідерів Аргентина. У минулому році країна експортували м'яса птиці на 285,2 млн дол.

Також повідомляється, що з 2013 року Україна збільшила експорт м'яса птиці на 35,3%.

Нагадаємо, в березні поточного року Місія Генерального директорату Європейської Комісії з питань охорони здоров'я та безпеки харчових продуктів (DG SANTE) перевірила якість курятини найбільшого експортера країни - компанії "Миронівський хлібопродукт". Єврокомісія дійшла висновку, що продукція цієї компанії відповідає міжнародним стандартам FSSC 22000, ISO 22000 та BRC Food.

Ваш вибір 'Подобається'.


ТОП-3 продукти, які подешевшали найбільше

Про це пише gazeta.ua.

"Найбільше, на 1,2 гривні подешевшала гречка. На кінець квітня вона коштувала 18,8 гривень за кілограм. Продовжує знижуватись ціна українського національного продукту – сала. Воно подешевшало на 1 гривню. У середньому продають по 70 гривень за кілограм. Курячі яйця подешевшали на 60 копійок. У середньому коштують 26,6 гривень за десяток", - написав у Facebook директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

За його словами, темпи інфляції знижуються повільніше, ніж передбачав Нацбанк.

"У квітні 2018 року найбільш суттєво подорожчала свинина – на 6 гривень. Тепер коштує в середньому 116 гривень за кілограм. Яловичина, морква, буряк, капуста, яблука, курячі філе і тушка подорожчали від 1,1 до 2,5 гривень. Яловичину в середньому продають по 125 гривень за кілограм. На кінець квітня середня ціна кілограму моркви сягала 12,9 гривень, буряку – 12,6 гривень і білокачанної капусти – 9,2 гривні. Також майже на чверть гривні зросла вартість соціальних сортів хліба. Найдешевший білий хліб продавали по 15,2 гривень за кілограм, чорний – 16,1 гривень", - підсумував Дорошенко.



Топ-5 хай-тек трендів у тваринництві

Доктор Лоуелл Кетлетт, декан Університету штату Нью—Мексико, каже, що значне збільшення у виробництві м'яса зажадає «продовження застосування все нових і нових технологій», пише aggeek.net.

Ось п'ять тенденцій, які, на його погляд, є найбільш значущими в тваринництві:

  • Датчики

Фразу «для цього є спеціальний додаток» тепер можна застосувати практично до чого завгодно. Замінюючи поточний об'єктив камери молекулярної лінзою, можна використовувати електричні імпульси, які можуть змінювати фокус 60 разів в секунду. Це розробляється для миттєвого аналізу крові, фізичного моніторингу здоров'я серця і швидкості обміну речовин.

«Інфрачервоні лазери можуть забезпечити ще більшу деталізацію. Всі ці технології змінять підхід до підтримки здоров'я тварин. І мікропроцесори, які коштують близько $1000, в даний час можуть заповнювати профілі ДНК менш ніж за дві години. Це змінює все, що стосується здоров'я людей і тварин», — говорить він.

Телефон Кетлетт зараз в 32 мільйони разів потужніший, ніж комп'ютер, який доставляв людей на Місяць. Це відкриває багато можливостей. Наприклад, в технології розпізнавання осіб, яка може стати засобом визначення здоров'я тварин. Уже дві великі фірми, Cargill і Zoetis, які працюють над цією технологією для тварин. Google робить те ж саме, але для здоров'я людини.

  • Робототехніка і безпілотники

В останні роки в робототехніці були зроблені великі успіхи. Вони більш чутливі і спритні в наданні допомоги по догляду за тваринами і моніторингу.

Автоматизовані доярі і роботи, що займаються доглядом за тваринами, — це два швидкозростаючих сектора в сільському господарстві. Комерційні дрібні роботи доступні менш ніж за $1000 і можуть перевозити до 2 кг корисного навантаження на відстань до 10 км.

«Потужність комп'ютера, для будь—яких цілей і пропозицій — нескінченна. Ми буквально підірвали двері до робототехніки», — каже Кетлетт.

  • Тривимірний друк

«Можливо, ніяка нова технологія не пропонує більше можливостей для виробництва в усьому світі, ніж здатність «друкувати» нові продукти. Вже можливий «друк» печінки і нирок людини. І що ще більш важливо: нові вакцини і ліки були частково надруковані з використанням «біологічних будівельних блоків», — каже Кетлетт.

  • Зв'язок людини і тварин

Ті, хто працює в тваринництві, повинні уважно за цим стежити. Кетлетт пояснює, що нові медичні дослідження показують, «як люди і тварини змінюються фізично, коли взаємодіють один з одним. Йдеться про хімічні сполуки. Вони стануть ще однією важливою областю для нових проектів на об'єктах інтенсивного тваринництва».

  • Великі дані/хмарні сховища

Можливість збирати великі обсяги даних з, здавалося б, незв'язаних між собою областей, «назавжди змінить здоров'я людей і тварин. У майбутньому, коли виникне спалах якогось захворювання, через кілька годин вакцина буде «надрукована», а спалах буде контролюватися». Технологія пропонує великі перспективи в галузі тваринництва.

Приготуйтеся до змін

«У міру того, як швидкість і здатності комп'ютерів будуть рости, здатність збирати і використовувати інформацію про всі аспекти сільського господарства буде також активно розвиватися. Значення знань про всі аспекти життя тварин перевищить фактичну цінність самого продукту. Інформаційна революція пов'язує глобальних, місцевих виробників і споживачів разом способами, які здавалися неможливими ще десять років тому. Приготуйтеся до революції даних — революції, яку ми раніше ніколи не бачили», — прогнозує доктор Кетлетт.

Джерело: milkua.info



ТОП-7 експортерів вітчизняної агропродукції

Зокрема, зарубіжні поставки м’яса птиці збільшилися у січні-березні цього року до 75 тис. т проти 65 тис. т за відповідний період 2017 року. Експорт вершкового масла за І квартал 2018 року збільшився втричі проти показників січня –березня минулого року – з 3 тис. т до 9 тис. т. Експорт яєць за три місяці поточного року перевищив відповідні результати 2017 року у 2 рази і становив 26 тис. т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Загалом же, зазначив він, за даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-березні 2018 року склав 4,4 млрд дол. США. Це на 0,2 млрд дол. США – на 4,5% – менше відповідних показників I кварталу 2017 року.

При цьому у загальній структурі вітчизняного експорту частка сільськогосподарської продукції склала 38%.

Основними ринками збуту залишаються три регіони – країни Азії, Африки та ЄС. Загалом на них припадає 95% вартості українського експорту сільгосппродукції.

Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції вже кілька років поспіль утримують азійські країни. За січень-березень 2018 року вони закупили українського продовольства на 1,7 млрд дол. США, зазначив експерт. Частка Азії за цей період склала 38,6% від загального експорту аграрної продукції.

Понад третину вітчизняного експорту сільгосппродукції – 34% – припадає на країни Європейського Союзу. За І квартал цього року вони закупили українського продовольства на 1,5 млрд дол. США.

Обсяги експорту до країн Африки склали 0,7 млрд дол. США – 15,9% від загального експорту аграрної продукції.

Обсяги експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД залишилися на рівні показників минулого року – 0,3 млрд дол. США, забезпечивши частку у 6,8% від загального експорту аграрної продукції, зауважив Микола Пугачов.

За результатами І кварталу 2018 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції очолила Індія, яка закупила українського продовольства на 530 млн дол. США.

На другому місці – Єгипет, який імпортував з України сільгосппродукції на 346 млн дол. США.

Значну виручку українські експортери отримали також з Іспанії (305 млн дол. США), Нідерландів (274 млн дол. США), Італії (253 млн дол. США), Туреччини (246 млн дол. США) та Китаю (193 млн дол. США).

Ці сім країн забезпечили близько 50% доходів від експорту продукції агропромислового комплексу у січні-березні 2018 року, зазначив Микола Пугачов.

Визначальними позиціями у товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту залишаються зернові культури (за рахунок кукурудзи і пшениці), насіння олійних (в першу чергу, соя), олія (в основному, соняшникова) та продукція харчової промисловості. Їх спільна частка складає близько 88% в аграрному експорті.

Найбільші частки у загальній вартості закупівель українського зерна мають Єгипет (18%), Іспанія (12,4%), Італія (7,8%), Китай (7,4%), Нідерланди (7,3%), Марокко і Туніс (по 5,4%). Спільно з Ізраїлем, Туреччиною, Лівією та Португалією (мають частки не менше 3%) ці країни забезпечують близько 80% грошових обсягів українського експорту цієї групи продукції.

Олійне насіння та плоди користувались найбільшим попитом у Туреччині (22,2%), Ірані (14,4%), Білорусі (9,0%), Єгипті (8,3%), Нідерландах (8,2%), Італії (6,8%), Греції (4,7%), Лівані (4,6%) та Німеччині (4,0%). На ці країни припадає понад 4/5 вартості вітчизняного експорту олійних культур.

Домінуючим покупцем жирів і олій українського виробництва традиційно виступає Індія з часткою 44,9%. Решта основних країн-імпортерів – Ірак (6,2%), Іспанія (5,8%), Нідерланди та Італія (по 5,7%), Китай (4,6%) – помітно відстають від неї. За результатами І кварталу 2017 року спільна частка цих країн склала близько 73% у загальній вартості експорту товарів цієї групи.

Географічна диверсифікація поставок м’яса і субпродуктів призвела до посилення ролі країн – членів ЄС як визначальних споживачів. У січні-березні 2018 року вітчизняна м’ясна продукція найбільшим попитом користувалася у Нідерландах (20,4%), Іраку (10,2%), Словаччині (10,0%), Білорусі (8,1%), Гонконгу (6,7%), Німеччині (6,2%), Азербайджані (4,7%) та ОАЕ (4,5%). Ці країни акумулювали понад 70% у вартості продукції даної групи, підсумував Микола Пугачов.

Ваш вибір 'Подобається'.