Торгові війни Трампа обрушили цукрову промисловість України
Спадний ціновий тренд на цукор на світових ринках боляче вдарить по українських виробниках, пише UBR. Вже зараз вирощувати цукровий буряк стало просто невигідно, а фермери змушені переорієнтуватися на інші культури.
Експерти прогнозують скорочення посівних площ на чверть, що в свою чергу завдасть удару по переробній промисловості – робота не менше восьми цукрових заводів може бути припинена вже цієї осені. Спусковим гачком у цьому процесі стало неодноразове підвищення облікової ставки ФРС, яке обвалило валюти найбільших експортерів.
Чому падають ціни
Вартість цукру знижується ось вже кілька поспіль. З вересня 2016 року ціни контрактів на лондонській біржі впали майже у 2 рази з 600 $/тонна до 360 $/тонна. Багато в чому це пов’язано з кризою перевиробництва. Однак не менший вплив на неослабний тренд має, на думку аналітиків ФАО, знецінення бразильського реала і індійської рупії минулої осені.
«Девальвація національних валют країн – об’єктивний процес. В минулому році різко почали змінюватися настрої міжнародних інвесторів. Вони були налякані торговими війнами, невизначеністю в політиці США, тому стали вилучати свої вкладення з регіонів, які здавалися їм найбільш небезпечними. То в Бразилії відбулася політична криза, в Індії також були проблеми політичного характеру з сусідніми країнами, причому ці держави піддавалися критиці з боку США. Паралельно ФРС стала піднімати облікову ставку, що тільки прискорило процеси», – проаналізував виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.
Зважаючи на те, що Індія і Бразилія є найбільшими постачальниками цукру на світові ринки, девальвація валют призвела до здешевлення їх цукру і подальшої глобальної ланцюгової реакції, внаслідок чого ціна на заваленому солодким товаром ринку обвалилася. Це сильно вдарило по всіх цукрових експортерах, в тому числі і по Україні.
«За 2018 рік було експортовано майже 585 тис. тонн цукру з України, що на 2%, або 14,5 тис. тонн менше, ніж у 2017 році. У той же час у ціновому вираженні експорт цукру знизився на 23%, або на $63,6 млн. Така велика різниця між змінами в натуральному і вартісному вираженні, свідчать про те, що значно просіла ціна цукру на світовому ринку. Так, якщо в 2017 році середня ціна реалізації цукру за кордон склала $467,4/тонна, то в 2018 році — вже 370,2/тонна, тобто на 21%», – проаналізувала експерт аграрних ринків асоціації Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) Дарина Гриценко.
Посіви скорочуються, заводи закриваються
Ціни на цукор на внутрішньому ринку в силу нерозривно пов’язані з світовими, тому зниження вартості на стратегічний харчовий продукт (цукор є одним з найпоширеніших консервантів), зрозуміло, дуже радує простих українців. Проте в середньостроковій перспективі цей тренд неминуче вдарить по фермерам, що вирощують цукрові буряки.
В асоціації «Укрцукор» прогнозують, що посівні площі під цією культурою в 2019 році скоротяться до 220-230 тис. га проти 280 тис. га в 2018 році. Причина проста – вирощувати буряк стало невигідно, адже в той час, як падають закупівельні ціни, собівартість виробництва тільки зростає.
«Якщо експорт скорочується, то ми виробляємо більше, ніж потрібно для внутрішнього ринку. Профіцит вдарив фінансово по фермерам, значна частина яких вже кілька років не може отримати достатньо високу ціну за цукрові буряки. У свою чергу дефіцит сировини призведе до того, що виробники цукру не зможуть запустити всі цукрові заводи до наступного маркетингового року. Орієнтовно працювати не стануть як мінімум 8 заводів», – прокоментувала заступник голови правління асоціації «Укрцукор» Руслана Бутыло.
Закуповувати за кордоном
Утім, експерти заспокоюють – зродукту на складах предостатньо і панікувати підстав прямо зараз немає. Однак втрата посівних площ при збереженні зовнішньої кон’юнктури веде цукрову промисловість в «лихі» 90-ті.
«Такі експортери цукру, як Індія, мають підтримку держави. Це нормально: два роки підтримують виробника, потім п’ять років він заробляє гроші державі. У 2017 році у нас теж була державна підтримка, коли Україна виробила понад 2 млн тонн цукрових буряків і багато експортувала, а в 2018 році цієї підтримки вже не було. Але хто буде вирощувати цукрові буряки та виробляти цукор собі в збиток? Ніхто. Тому ми і маємо просідання в 2018 році, а 2019 рік впаде ще сильніше. Наскільки сильно – остаточно стане зрозуміло в травні. Але якщо ситуація не зміниться, то в кінцевому підсумку доведеться, як вже було у 90-ті роки, завозити цукор з-за кордону. У цьому випадку він додатково подорожчає на вартість логістики, тобто приблизно на 15-20%», – розповів голова правління асоціації «Укрцукор» Андрій Дикун.