Третину молочної продукції виробляють із неякісної сировини

Про це пише landlord.ua.

Незважаючи на це, економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак вважає, що професійні виробники не вирізатимуть худобу. «Є зростання виробництва й продуктивності, залишають ринок ті, хто утримував молочне поголів’я як соціальний проект, не вкладаючись у нього», — зазначає він.

За даними FAO, прибутковість виробництва молока у 2016 році зросла на 8,4%, а переробки — знизилася на 6,8%. За чотири місяці 2017‑го прибутковість виробництва молока зросла на 28% проти того самого періоду 2016 року, а прибутковість переробки за цей самий період упала на 12%.

«Переробники й далі конкурують між собою, не мають ефективних асоціацій, їх тиснуть виробники знизу й торгові мережі зверху. Саме тому більшість українських переробників молока сьогодні мають вельми жалюгідний фінансовий стан», — вважає Ярмак.

Про конфлікт між виробниками молока та переробниками каже й Анатолій Дідура, заступник директора компанії «Куликівське молоко». Він говорить, що обидві сторони «перетягують» ковдру, намагаючись збільшити власні прибутки коштом іншого. Виробники молока вимагають збільшення цін на сировину в періоди його сезонного зменшення, а молокопереробники намагаються отримати максимально високу ціну в період «великого молока». Більшого успіху тут досягли виробники молока, вважає експерт, і не в останнє завдяки об’єднанню в асоціації різного рівня, які лобіюють їхні інтереси й синхронізують роботу.

Не менш актуальне питання про якість сировини порушив аналітик Інфагро Максим Фастєєв. «Третина всієї переробки молока становить категорія «сировина від населення», основну частину якого де‑юре приймають другим сортом, а за фактом це несортоване молоко. Якщо з 2018‑го потрібно відмовитися від цієї сировини, то молочна галузь може опинитися під загрозою існування. Або поліпшення сортності відбуватиметься тільки на папері, а несортове молоко будуть приймати за першим сортом, але навіщо тоді потрібні такі «зміни»?», — каже експерт.

Водночас переробники молока не мають механізмів впливу на виробників молока щодо його якості, зазначає Дідура. Більшу частину року ринок відчуває дефіцит сировини. Крім того, санкції контрольних органів за неякісну сировину в Україні належним чином не діють. Не сприяє підвищенню якості молока й поява практично в кожному районі нелегальних підприємств, які готові купити в селян сировину будь‑якої якості.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ферма в Англії виростила врожай без втручання людей

Від посіву до збору врожаю, людська праця замінена автоматами, керованими з контрольної кімнати. Проект, що називається Hands Free Hectare, був завершений минулого місяця з виходом 4,5 т ячменю, пише kurkul.com.

Автоматизоване господарство було спільним проектом Університету Гарпера Адамса в Шропширі, Англія, і Precision Decisions, спеціалізованої сільськогосподарської компанії в Йорку.

Експерти погоджуються, що реалізація технології автоматизації в останні роки прискорилась за рахунок зниження витрат та зміни демографічних показників у робочій силі.

У Hands Free Hectare агрономи та інженери використовували модифіковані трактори та дронів для вирощування ячменю з площі в 1 га. Дрони з мультиспектральними датчиками робили аерофотознімки поля, а ще дрібніші машини на рівні рослин брали зразки, щоб оцінити, які добрива застосовувати і де. Камери відеоспостереження були використані для виявлення інвазивних бур'янів або хвороб.

Успіх Hands Free Hectare також демонструє економічну доцільність повної автоматизації, стверджують дослідники. Проект частково фінансується компанією Innovate UK, державною установою, яка допомагає британській економіці перейти на новий, високотехнологічний рівень. У цілому підприємство витратило близько 250 тисяч доларів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Чернігівщині безкоштовно роздають корів

Так на Чернігівщині діє програма  їх підтримки, пише Голос України.

Торік у 20 районах 39 молодих високопродуктивних корів отримали  багатодітні родини.

Цього року сім родин з Варвинського, Корюківського, Куликівського і Талалаївського районів також отримали нетелей. До того ж, вибирали худобу самі. На ці потреби з обласного бюджету виділено понад мільйон гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні зростає попит на новий вид м’яса

Про таку динаміку повідомляє ProConsulting. пише agropolit.com.

Як зазначається, пересічний українець щорічно споживає 0,2—0,3 кг індичатини. Це в 10 разів менше, ніж в інших країнах. В Ізраїлі цей показник становить 12 кг, у Польщі — 6 кг.

За виробництва у 20—22 тис. т м’яса індички потреба внутрішнього ринку оцінюється в 90—100 тис. т.

Рентабельність бізнесу на індичатині становить у середньому 20—25%. Інтерес інвесторів до нього зростає, та існує дефіцит професійних кадрів», — розповідають експерти.

За розрахунками, кошти, вкладені в створення підприємства з виробництва індичатини потужністю до 120 тис. голів на рік, окупляться через 5—6 років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найпівнічніша чайна плантація у світі знаходиться в Україні

Про це пише “Агро-Центр”.

Все розпочалося далекого 1949 року. За вказівкою радянського керівництва на цій території було запропоновано провести такий собі незвичайний експеримент вартістю 10 мільйонів рублів – виростити теплолюбні південні сорти чаю, цитрусові та евкаліпт на півночі і, навпаки, північні рослини на півдні.

Грузинські, індійські, цейлонські, яванські та інші сорти чаю на Закарпатті уже на третій рік зростання дали врожай понад 2,5 тон з 2 га площі! Так виник сорт чаю зі своєрідними смаковими властивостями, на якому позначилися кліматичні особливості регіону.

Хоч результат увінчався успіхом, з часом плантація почала занепадати. Часта зміна власників господарства, а з початку 90-х ще й повна відміна фінансування згубно вплинула на дійсно унікальне для України місце. Зараз важко уявити масштаби експерименту, оскільки плантація поросла бур’янами, чагарниками, але попри все чай глибоко пустив українське коріння і бореться за існування. Проте найбільше, мабуть, вражає байдужість місцевого населення, яке цілеспрямовано з метою наживи викопує ще збережені чайні кущі і продає їх на ринку туристам, як “екзотичні дерева”.

Василь Комендар – професор ботаніки з Ужгорода належить до того кола осіб, яке прагне захистити і зберегти поле для нащадків. Адже для упорядкування території потрібно не так вже й багато коштів, а правильне інвестування у розвиток чайного бізнесу в Україні дало би прибуток вже після першого року вкладення у нього грошей. Однак ні влада, ні відомоство у с. Чинадієво, якому належать ці території, ні місцеве населення не переймаються подальшим майбутнім чайного поля.

Тому поки ми заварюємо чашку відбірного китайського чаю, плантація справжнього українського тонізуючого напою десятиліттями чекає на вирішення своєї долі.a

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Укрспирт виходить на турецький ринок

Теґи: 

Як йдеться в повідомленні держпідприємства, в рамках цієї програми 9 жовтня 2017 р. відбулася робоча зустріч з представниками компанії «OZTURK GROUP» і ТОВ «Агропродукт-Херсон».

«На зустрічі обговорювалися питання реалізації в Турецьку Республіку післяспиртової барди сухої і можливість виробництва на потужностях ДП «Укрспирт» післяспиртової барди гранульованої, яка відповідає вимогам до продукту DDGS», - йдеться в повідомленні підприємства.

За даними «Укрспирту», зараз проводяться тендерні закупівлі обладнання з виробництва сухої барди у відповідності з експортними вимогами. В.о. керівника ДП «Укрспирт» Юрій Лучечко запевнив представників компанії «OZTURK GROUP» в якісному виконанні майбутніх контрактів.

Довідка: Державне підприємство «Укрспирт» — найбільший виробник спирту та спиртовмісної продукції в Україні. Загальна виробнича потужність ДП «Укрспирт» — понад 30 млн декалітрів в рік. Його роботу забезпечує 41 виробничий майданчик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview