У фермерів продовжують відбирати землю за шаблоном

Про це пише прес-служба ВАР.

Абсурдність ситуації полягає в тому, що скарги складені начебто від імені пайовиків підприємств з великою кількістю фактичних помилок, які повторюються слово у слово в обох випадках і не можуть бути не поміченими співробітниками Мін’юсту. Однак, тим не менше, вони все ж розглядаються.

Перше звернення надійшло від представника юридичної служби агропідприємства «Віскар Агро» (Київська обл., Кагарлицький район) Олександра Вашеки 16 листопада. Він повідомив, що «Антирейдерська» комісія прийняла до розгляду заяву, яку мала відкинути одразу, оскільки в ній перераховано 11 скаржників, тоді як підписів стоїть 12; люди нібито дізналися про порушення своїх прав у 2015 році, але за законом, Комісія не розглядає скарги, подані пізніше, ніж через 60 днів після виявлення порушень; крім того, згідно тексту скарги, паї постраждалих знаходяться в Обухівському районі, в той час як насправді всі пайовики підприємства, в тому числі й скаржники, проживають в Кагарлицькому.

Коментуючи ситуацію на прохання ВАР, юрист Сергій Мірошниченко (Юридична фірма ОМП), зазначив, що вже зустрічав у своїй практиці ідентичні тексти скарг, а наступного тижня асоціація отримала звернення від ще одного свого учасника, на якого до «Антирейдерської» комісії надійшла така ж скарга з набором тих самих помилок.

Григорій Кулініченко з господарства «Агробізнес» розповів, що підозрює, хто за цим стоїть: «На нас надійшла скарга від групи людей, які здають нам в оренду земельні паї. Засідання комісії ще не було, про дату нам повідомлять пізніше, але я вже бачив текст, і він слово в слово збігається з тим, що ви публікували у справі «Віскар Агро». Я впевнений, що автором цих скарг є одна з жителів того населеного пункту, на території якого знаходяться наші паї. Вона виконує замовлення зацікавлених осіб, які хочуть, щоб ця земля перейшла до них».

Комісія поки не призначила засідання у справі компанії «Агробізнес», тоді як скарга на «Віскар Агро» найближчим часом буде розглядатися повторно. Служба корпоративної безпеки ВАР надає господарствам відповідну юридичну підтримку та супроводжує представників підприємств на засідання Комісії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Правила гри» бюджетної підтримки АПК можуть змінитися

Про це зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

Цим документом передбачається диверсифікація напрямів бюджетної підтримки – обсяги фінансування по жодній з наявних бюджетних програм не перевищують третини загального бюджету у 6,3 млрд грн, закладеного на підтримку розвитку сільського господарства.

Позитивним для державної підтримки є те, що планові обсяги асигнувань за програмами для представників малого аграрного бізнесу – невеликих фермерських господарств – можуть перевищити 60% загального «бюджету підтримки», зауважив Леонід Тулуш.

Уряд має «повернути борг» представникам малого аграрного бізнесу, передбачивши для них у держбюджеті-2018 реальні можливості для участі у бюджетних програмах підтримки, наголосив експерт.

Водночас, сільгосптоваровиробникам слід враховувати, що «правила гри» у сфері бюджетної підтримки можуть дещо змінитися. Держава вже не буде підтримувати суб’єктів аграрного мікробізнесу, які не пройдуть державну реєстрацію і не отримають статус фермерського господарства. В першу чергу, це стосується високотоварних господарств населення, які здійснюють систематичний продаж власновиробленої сільгосппродукції, не реєструючись суб’єктом господарювання, зазначив Леонід Тулуш.

За його словами, якщо ще п’ять років тому в держбюджеті передбачалося надання бюджетної підтримки господарствам населення, зокрема по напрямах «Спеціальна бюджетна дотація фізичним особам за утримання та збереження молодняку ВРХ», «Бюджетна дотація фізичним особам за продані на забій і переробку молодняк ВРХ та свиней», «Часткове відшкодування витрат фізичних осіб на закупівлю установки індивідуального доїння», то нині без набуття підприємницького статусу та включення до реєстру сільгосптоваровиробників отримання бюджетної підтримки буде неможливим.

Враховуючи це, збільшення обсягів бюджетної підтримки суб’єктів малого підприємництва на селі є можливим при досягнення двох умов: з одного боку, формування відповідних бюджетних програм підтримки та забезпечення можливості участі у них представникам малого аграрного бізнесу, а з іншого – трансформації суб’єктів мікробізнесу на селі у підприємницькі структури та їх включення у відповідні реєстри для здійснення бюджетних виплат. При цьому держава може забезпечити стимулювання такої трансформації за рахунок спеціального напряму бюджетної програми «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» (код 2801230), підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Чернігівщині спалах сказу на молочній фермі. Постраждали 15 людей

За цей час з хворою худобою контактувало багато людей. П'ятнадцяти з них вже зробили щеплення. У місцевій лікарні кажуть, що поки що вакцини вистачає, пише atmagro.ru

"Після того, як одна з корів впала, ми відправили матеріал в лабораторію, де встановили, що це сказ, - каже Сергій Перекута, начальник Семенівської державної лікарні. – Як тільки діагноз підтвердився, весь персонал ферми відправили в лікарню".

На фермі працює близько чотирьох десятків людей. Після обстеження лікування призначили тринадцяти – тим, хто контактував безпосередньо з інфікованими коровами, у кого на руках були синці. Крім працівників ферми в зону ризику потрапили два ветеринара.

На щастя, в госпіталізації цих людей немає необхідності, у них не спостерігається проявів захворювання. Необхідні щеплення. Корів встигли прищепити тричі – вони на карантині, будуть спостерігати за ними два місяці.

"Співробітники ферми, яких зараз прищеплюють, переживають, - у людей вдома домашні тварини, діти. Ми пояснили їм, що збудник не стійкий, гине протягом 15-20 хвилин, - зазначив Сергій Перекута. – Причиною зараження корів, швидше за все, стали дикі тварини – це могли бути єнот або лисиця. Ферма розташована в прикордонній зоні, де заборонено відстріл тварин".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Львівщині відкриють виробництво круп

Про це повідомила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Наталія Хмиз, пише lviv.sq.com.ua

За її словами, в області вирощують зернові, але готову крупу не виробляють.

"Зараз нами сформований інвестиційний проект, тому що є запит, і це області потрібно. Його пропонували цілому ряду інвесторів. Сьогодні рішення вже прийнято одними з тих, хто готовий будувати потужності для переробки круп, аби результатом була продукція, що вирощена й вироблена як готовий продукт у Львівській області", - зазначила директор департаменту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Структури Ріната Ахметова отримали ключові активи хлібного холдингу

Про це пише оглядач «ОЛИГАРХА» Владислав Боровиков в статті «Ахметов розправив булки»

З 2011 року найбільшим кредитором Lauffer став державний Ощадбанк, який видав групі Лещинського (головні керуючі українські компанії - «Урожай» і ТД «Золотий Урожай») кредит на 700 млн грн. Навесні 2014 року Lauffer перестав обслуговувати борг, який на сьогоднішній день перевищив 2 млрд грн, включаючи пеню та відсотки, відзначає автор матеріалу.

У Лещинського заявили, що втратили активи нібито на 2,5 млрд грн через анексію Криму, а також окупації Донбасу. І коли Ощадбанк спробував почати стягувати борг, виявилося, що більшість застав стали недоступними.

«Основну частину вимог - 1,65 млрд грн - Ощадбанк пред'явив до головної компанії групи Лещинського ТД «Золотий Урожай» в ході її банкрутства, - пише Владислав Боровиков. У 2015 році банк домігся від Запорізького госпсуду визнання його головним кредитором. Однак забезпечені заставою активи становили менше 1 млн грн, а більшу частину узаконеного обов'язку суд відніс до четвертої черги. Ощадбанк домігся скасування рішень з приводу того, що його вимоги поставили в останню чергу, і Вищий госпсуд в грудні 2015 року відправив справу на новий розгляд. Однак, повторно розглянувши спір, Запорізький і Донецький апеляційні госпсуди в цей раз переконали у своїй правоті «вишку», яка погодилася з тим, що раз «Золотий Урожай» не отримував гроші безпосередньо, а виступав лише поручителем перед іншими підприємствами групи, то борг Ощадбанку не є першорядним. Цей вердикт у серпні 2016 року де-факто поставив крапку в спробах Ощадбанку повернути велику частину грошей, які заборгували йому компанії Лещинського».

«Другим тривожним дзвіночком для Ощадбанку стало укладення домовленості між компаніями Лещинського зі структурами Ріната Ахметова, з яким Лещинський разом володів деякими підприємствами на Донбасі», - зазначає журналіст.

Справа в тому, що з квітня 2014 року по грудень 2016 року Перший український міжнародний банк, що належить Ахметову, видав кредитів підприємствам групи Лещинського майже на 900 млн грн. У квітні 2017 року ПУМБ зажадав їх достроково повернути, а в жовтні 2017 року переуступив борг фінансовій компанії «БРАВО». ФК «БРАВО» звернула стягнення на заставлене майно в перебігу жовтня-листопада. Йдеться про активи холдингу «Донбасхліб» (об'єднує хлібозаводи на Сході України), хлібозавод «Салтівський» (Харків), агрохолдингу «Агро-Весна» і ряд інших.

«За паперами ФК «БРАВО» належить Анфісі Білокуровій, відомої як менеджер ТОВ«Еста Холдинг» Ріната Ахметова, і в 2010-2011 керувала ВАТ «Київський центральний універмаг»(зайняла цю посаду після покупки ЦУМу компаніями Ахметова)», - повідомляє автор статті.

«Таким чином, поки Ощадбанк намагається зрозуміти, коли він зможе розраховувати на повернення майже 2 млрд грн, структури Ахметова отримали ключові ліквідні активи хлібного холдингу Лещинського», - констатує Владислав Боровиков.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-4 продукти, які підробляють найчастіше

Про це пише Politeka.

Так, на першому місці в рейтингу підроблених продуктів виявився мед. Його натуральність можна перевірити за допомогою декількох способів: підроблений мед має присмак паленого цукру, його рекомендують зберігати у холодильнику.

Найбільш простим способом визначити підробку меду можна просто залишивши банку на час. Натуральний мед кристалізується, у той час як штучний буде зберігати «товарний вигляд».

На другому місці – сметана. При покупці потрібно уважно дивитися на склад – якщо там вказано «сметанний продукт», знайте – при виготовленні продукту використовувалися рослинні жири, а молочний білок замінили соєвим.

Найпростішим способом перевірки буде опустити ложку сметани в окріп. Справжній продукт повністю розчинитися, а підроблений – осяде на дно.

Також люблять підробляти молоко. Несумлінні виробники, в гонитві за прибутком, можуть розбавити його пальмовою олією, меламіном, а також содою або крохмалем. Єдиним способом не попастися є придбання продукту тільки у перевірених продавців.

Не меншою популярністю користується і червона ікра. На її підробці люди наживають цілі статки. З метою фальсифікації продукту, підприємці можуть фарбувати її чи робити з водоростей.

Справжня ікра має гіркуватий смак і лопається при натисканні, а підробка – просто розмазується. Більше того, справжня ікра має круглу форму, а рідини в банці має бути небагато.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview