У зразках меду зі всього світу знайдена велика концентрація інсектицидів

Висновки дослідників опубліковані в журналі Science, пише УНІАН.

Через зростаюче занепокоєння з приводу можливого негативного впливу неонікотиноїдів на поведінку і працездатність бджіл, їхнє використання в деяких країнах контролюється: наприклад, у Франції використання неонікотиноїдів для комерційного виробництва меду заборонено. Для того, щоб з'ясувати масштаби поширення неонікотиноїді ву світовій індустрії меду, автори нової роботи склали спеціальну карту, яка показує концентрацію активних речовин неонікотиноїдів в комерційно доступних марках меду. Для цього науковці зібрали 198 зразків меду з різних країн і виміряли у них концентрацію п'яти найпоширеніших активних речовин неоникотиноида: ацетаміприду, клотианідину, імідаклоприду, тіаклопріду і тиаметоксану. Дослідники з'ясували, що 75% зразків меду містили хоча б один з неонікотиноїдів: з них 30% містили один вид, 45% — два або більше, а 10% зразків містили чотири або п'ять неонікотиноїдів. Найвищі показники були у Північній Америці: пестициди були виявлені у 86% зібраних зразків; найменший показник був у країнах Південної Америки — 57%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У продажу з’являться яблука, що не темніють на зрізі

Модифіковані декілька поширених сортів: «Голден Делішес», «Гранні Сміт» і «Фуджі». Їх розробила фірма Okanagan Specialty Fruits з Канади., пише landlord.ua.

Нові яблука отримали назву Arctic® apple. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомляє Руслана Радчук, науковий співробітник відділу молекулярної генетики Інституту генетики культурних рослин із Гатерслебену, Німеччина.

«Особливість ГМО яблук в тому, що вони зовсім не темніють на зрізах, оскільки ген полфіенол оксидази частково репресований. В нормі при зрізах яблука вивільняються різні фенольні сполуки, які при доступі кисню полімеризуються за допомогою вищезгаданого ензиму, утворюючи меланін, як у нашій шкірі при засмазі. ГМ-яблука меланін не утворюють», — пише Радчук.

Решта смакових якостей в ГМ-яблука не змінені, додаткового обприскування хімікатами вони не потребують. Подейкують, маркування «ГМО» на продукції не вимагають, але Okanagan Specialty Fruits зробить таку позначку.

«Фірма хоче націлитись на свідомих і нелякливих покупців і продемонструвати, що це класне ГМО», — зазначає генетик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тарифні квоти ЄС будуть збільшуватись для 18 українських товарних груп протягом 5 років

Але, окрім того, в 2017 році також відбулось планове збільшення обсягів імпортних тарифних квот (Tariff Rate Quotas) для 18 позицій українських аграрних товарів. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Як вже добре відомо, з 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 ЄС про надання Україні додаткових торговельних преференцій. Відповідно до документу, додаткові квоти вже діють на 5 позицій українських агротоварів: мед, виноградний сік, ячмінна крупа та борошно, обробленні томати, овес. А з 1 січня 2018 року також почнуть діяти додаткові преференції на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Але, я хочу відмітити, що окрім того, в 2017 році, паралельно із цим, відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, було планово збільшено тарифні квоти для  18 українських аграрних товарів», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, які закріплені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, передбачена модифікація тарифних квот в частині їх збільшення на цілу низку українських аграрних та харчових товарів.

«Ці позиції збільшуватимуться одноразово протягом п’яті років, у середньому на 10% в рік. Наприклад, в 2016 році розмір квоти на українське м'ясо птиці складав 16 000 тонн, а в 2017 році він зріс до 16 800 тонн, в 2018 році розмір тарифної квоти буде вже на рівні 17 600 тонн », - відмітила Ольга Трофімцева. Вона додала, що обсяги торговельних преференцій збільшуватимуться й надалі на: баранину, ячмінну крупу та борошно, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, мед, яйця та інші.

«Всі ці поступові зростання об’ємів торговельних преференцій для української продукції є додатковими можливостями для наших експортерів на європейському ринку. Але я відмічу в черговий раз, що українські експортери успішно поставляють свою продукцію до ринків ЄС в значних обсягах і поза межами імпортних тарифних квот. Сьогодні 287 українських підприємств отримали право доступу до європейського ринку, в тому числі 107 експортують на цей ринок харчову продукцію для споживання людиною», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Нагадаємо, станом на 4 жовтня 2017 року, вже вичерпні на 100% імпортні тарифні квоти ЄС на такі українські товари, як: мед, цукор, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, овес, ячмінь, кукурудза, пшениця. Але залишається низька товарів, де квоти не вичерпні взагалі: баранина, яловичина, гриби, продукція з обробленого молока та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як обрати якісні продукти в магазині?

Нині в парламенті розглядають законопроект, який ці держстандарти знівелює. Тобто, виробникам не вказуватимуть, як саме виробляти той чи інший товар. Головне – аби вони були безпечними. У профільному комітеті парламенту аргументують –  так Україна наближає свої стандарти до європейських, пишуть fakty.ictv.ua.

Чиновники радять не лякатися необов’язковості держстандартів. Фабрики свою продукцію виробляють за так званими технічними умовами – власною, секретною рецептурою. У Держпродспоживслужбі, яка ці умови вивчає, звітують: вони цілком безпечні й не поступаються європейським. Хоча зізнаються: перевірити сумлінність  дотримання можуть лише раз на 2 роки і з попередженням.

Фахівці радять більше не зважати на красиві написи ДСТУ, а самостійно читати склад кожного продукту. Виробники зобов’язані вказати на етикетці всі наявні інгредієнти. Хоча, часто навіть ця порада не працює. Як у разі з вершковим маслом. У більшості зразків продукції незалежні експертизи виявляють пальмову олію.

"Було написано: вершкове масло! На ньому всьому, до речі, було написано ДСТУ, і в складі лише вершкове масло й жодної згадки про рослинні жири. Це – 60% відвертого фальсифікату", – каже керівник відділу тестувань Ніна Кільдій.

Окрім уважного вивчення етикеток, фахівці радять довіряти лише перевіреним брендам. А в разі обману – не лінуватися писати скарги в Держпродспоживслужбу. Саме ці звернення в умовах мораторію на перевірки допоможуть чиновникам робити несподівані ревізії й ловити на гарячому несумлінних виробників.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині “доять” чорну ікру тоннами

Зараз ж вони “видоюють” з неї ікру за 100 доларів США за 100 грамів, пише “Агро-Центр”.

Ферма розташована на Київщині. Рибу тут не вбивають, а роблять їй УЗД. Потім з неї “видоюють” ікру, тож риба знову може вагітніти. Осетри живуть до 100 років, а ікру починають давати на 7-10 році життя. Зараз на фермі живе 50 тисяч рибин. За рік вдається зібрати до однієї тонни чорної ікри. Компанія OSETR вже імпортує ікру до країн ЄС. У вересні перша партія ікри відправилася до Америки. Київські бізнесмени на рівних конкурують з російськими виробниками чорної ікри.

У перспективі фермери планують вирощувати осетрів-альбіносів. Ці риби дають рідкісну ікру з золотавим відблиском.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Вже зібрано 5 млн тонн кукурудзи

Загалом цьогорічний врожай зернових та зернобобових культур вже складає 42,9 млн тонн із 11,1 млн га (76% від 14,6 млн га), Зокрема, з них:

- гречка - 165 тис. тонн із 148 тис. га (81% від 182 тис. га) при врожайності 11,2 ц/га;

- просо - 73 тис. тонн із 50 тис. га (89% від 56 тис. га) при врожайності 14,5 ц/га.

Крім того, проводиться збирання:

- соняшнику - 8,9 млн тонн із 4,7 млн га (79% від 5,9 млн га) при врожайності 19,1 ц/га;

- сої - 2,1 млн тонн із 1,1 млн га (57% від 2,0 млн га) при врожайності – 18,1 ц/га;

- цукрових буряків - 4,5 млн тонн із 107 тис. га (34% від 318 тис. га) при урожайності 426 ц/га.

Поряд із збиранням врожаю проводиться підготовка ґрунту під посів озимих культур та посів озимих. На даний час, підготовлено 7,6 млн га (95% до прогнозованих 8,1 млн га).

Посів озимих культур на зерно під урожай 2018 року проведено на площі 5,0 млн га (69% від прогнозних 7,2 млн га). У тому числі:

- озимої пшениці та тритикале - 4,5 млн га (74% до 6,1 млн га);

- жита - 122 тис. га, (76% від 161 тис. га);

- ячменю - 335 тис. га (36% від 926 тис. га).

Посів озимого ріпаку проведено на площі 805 тис. га (104% до прогнозних 777 тис. га).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview