Україна вже імплементувала 400 технічних регламентів ЄС у агрогалузі

Про це сказав представник України при ЄС Микола Точицький в інтерв'ю люксембурзькому виданню «AGEFI Luxembourg», пише Укрінформ.


«Станом на сьогодні близько 400 технічних регламентів ЄС вже наближені до українського законодавства», - повідомив посол.

Точицький зазначив, що за цим стоять роки тяжкої підготовчої роботи, спрямованої на запровадження сучасних та єдиних з ЄС стандартів ведення сільського господарства, вимог у галузі безпеки продуктів харчування.

«Цими результатами ми великою мірою завдячуємо Угоді про асоціацію з ЄС, яка містить важливий розділ щодо наближення законодавства ЄС до національного, зокрема, в галузі санітарних та фітосанітарних стандартів», - сказав представник України при ЄС.

Він підкреслив, що зона вільної торгівлі Україна-ЄС відкриває суттєві торговельні можливості для українських експортерів у світлі нульових або знижених тарифів на практично 97% усіх товарів, що постачаються в ЄС, включаючи імпортні квоти для багатьох чутливих сільськогосподарських продуктів.

«Процес законодавчої апроксимації – вулиця з двостороннім рухом. В міру просування зазначених законодавчих реформ покращуватимуться й інвестиційний та бізнес-клімат в Україні. Європейські компанії першими відчують позитивні змін», - переконаний Точицький.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як молочники розвиваються за рахунок іноземних грантів

Одним з найбільш успішних проектів є розвиток молочного бізнесу в Україні. Ця програма реалізується за підтримки уряду Канади, Міністерства закордонних справ України, Міністерства торгівлі і розвитку, а також компанії Данон в Україні. Підтримка надається сімейним молочним фермам. Грантові кошти надаються на придбання обладнання, впровадження тренінгових програм.

За словами Директора Департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олександра Паливоди, під час візитів на підприємства, які отримали гранти, виявилося, що такий підхід є для них дуже вигідним. Це вже більш високий рівень розвитку кооперативів, пише "Херсон Daily".

Ферми закупили новітнє доїльне обладнання, лабораторне обладнання, яке дозволяє з високою точністю визначати якість молока. Також отримали досвід, як правильно продавати і працювати з підприємствами, які закуповують молоко. В результаті вони підвищили ціни на свою продукцію з 6 грн. за ІІ сорт до 9,50 за вищий сорт.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перспективна галузь: чому Україна відстає від світових темпів переробки курячого посліду

Щорічно в світі домашньою птицею виробляється близько 192 млн тонн посліду, який частково випаровується, частково утилізується і потрапляє в ґрунт у залежності від чисельності пташиного поголів'я в регіоні. Внесок України в цей обсяг становить близько 5 млн тонн посліду - 2,6% від світового і 9,9% від європейського показника, пише ubr.ua

Ці цифри свідчать про значну економічну і екологічну проблему, пов'язаної з послідом, яку можна було б вирішити шляхом його переробки в тому числі і в універсальне добриво, - повідомляє прес-служба Pro-Consulting.

В даний час обсяги світового виробництва органічних добрив, у тому числі і з курячого посліду, здаються мікроскопічними порівняно з десятками мільйонів тонн випуску їх з мінеральних - калійних, азотних і фосфорних аналогів.

Незважаючи на це, сегмент органічних добрив динамічно розвивається і за останні сім років цей ринок збільшився на 71%. Завдяки світовому тренду на використання органічних продуктів харчування і підвищення загальної екологічності життя зростає попит і на нехімічні добрива.

Тільки в 2016 році з курячого посліду було вироблено на 22,2% добрив більше, ніж роком раніше.

Україна поки відстає від світових темпів збільшення переробки посліду, хоча ця галузь є дуже перспективною з огляду великих обсягів невикористаної сировини.
Причинами недостатнього розвитку вітчизняного ринку можуть бути наступні фактори:

- переробка курячого посліду поки знаходиться на етапі становлення і ще не потрапила у фокус уваги більшості вітчизняних інвесторів і фермерів;
- кризові явища в національній економіці і геополітиці (виробництво добрив залежить від газу) справили негативний вплив на українську галузь виробництва добрив;
- фермери використовують послід для удобрення своїх угідь і виробляють сухі і компостні добрива «кустарним методом», чим створюють тіньовий сегмент ринку;
- нестача в Україні необхідного обладнання для переробки посліду у відповідності з сучасними стандартами.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На скільки за рік подорожчало пиво

Про це повідомляє finance.ua.

При цьому експорт пива зріс практично в 1,5 рази до 11,33 млн дал. Зросли обсяги й імпорту пива – на 35% до 2,94 млн дал.

Незважаючи на те, що експорт в 4 рази більший від імпорту, торговий баланс поки що не на користь України. Експорт в грошовому вираженні склав $31,81 млн, а імпорт – $35,82 млн.

Основні експортери – найбільші виробники пива в Україні: “Оболонь”, “Перша приватна броварня”, Carlsberg Ukraine (“Карлсберг Україна”) і “САН ІнБев Україна”.

Вони продають своє пиво переважно в Алжир, Білорусь і Молдову.

А ось ввозять пиво в Україну з Бельгії, Мексики і Німеччини.

У період з грудня 2016 року по грудень 2017 року середня відпускна ціна виробників пива зросла на 19,5% з 10,16 грн/л до 12,14 грн/л. При цьому варто відзначити, що з 1 січня 2017 року було підвищено акциз на пиво на 12,1% з 2,48 грн/л до 2,78 грн/л.

У 2018 році ставки акцизу на хмільне не переглядалися.

“Складно прогнозувати, чи допоможе вето парламентаріїв зупинити процеси знищення галузі. А поки, останнє десятиліття демонструє стабільне скорочення обсягів виробництва і штату співробітників підприємств-виробників пива”, – розповідає експерт ринку алкогольних напоїв Ігор Товкач.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграріїв залишили практично без дотацій - експерт

Про це в ефірі News One заявив експерт Сергій Биков, пише businessua.com.

Польща при цьому є прямим конкурентом України на міжнародних ринках збуту продукції, нагадав він.

"Якщо перерахувати на євро ті дотації, які виділяє український уряд фермерам у 2018 році, то вийде близько 200 млн. Це у двадцять разів менше, ніж традиційно отримують польські фермери", - сказав С. Биков.

З цієї причини держава робить ставку на високоприбуткові підприємства, на кшталт "МХП", які здатні витримати конкуренцію на зарубіжних ринках і забезпечити Україну валютною виручкою навіть за таких умов, пояснив експерт.

"Це абсолютно виправдана політика для підтримки тих підприємств, які є високоприбутковими, які дійсно генерують додану вартість, які відправляють продукцію на експорт і які відповідно привозять в Україну валютну виручку і фінансують економіку України", - сказав С. Биков.

Експерт нагадав, що дотації в Україні з'явилися за рекомендаціями МВФ, який вимагає виведення вітчизняного агросектора з тіні.

"Відповідно, якщо ви (агрокомпанії – ред) показуєте більше прибутку, ви платите більше податків, ви ведете бізнес прозоро, тоді ви отримуєте дотації з боку держави. І цілком логічно, що є ряд не задоволених фермерів, які хочуть платити менше, а отримувати більше", - зазначив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Равликова ферма: успішний агробізнес з високою рентабельністю

Вирощувати равлика навіть простіше, ніж вирощувати птицю, кролика або барана: равлики не вибагливі в харчуванні, вимагають менше уваги, часу, місця і витрат.

Равликова ферма в Україні – швидкий прибуток.  Від ікри до дорослого товарного равлика – всього пів року, повідомляє Національний промисловий портал.

Попит на равликів в Західній Європі та Азії вже давно випереджає пропозицію і, за оцінками експертів, не буде задоволений в найближчі 10 років.

На даний момент у світі продається 420-450 тис. тонн цих молюсків на € 10 млрд. Попит на равлика постійно зростає. Тільки французькі та італійські ринки самостійно складають €300 млн. Франція імпортує понад 80% своїх потреб, Італія імпортує 60% потреб, експортний потенціал равликів близько € 200 млн. Ціновий ринок також збільшується на рівні 4,5% річних.

Тільки мала частина, світового обороту харчових равлики, всього 15-20%, вирощуються на спеціальних фермах, а решта збираються в природних умовах, проте в більшості країн світу і Європі збір равлики в дикій природі заборонений, це завдає шкоди природі та екології.

Лідером серед покупців равлики є Китай з часткою понад 40% від світового імпорту. За ним слідують європейські країни, що славляться своєю екзотичною кухнею – Франція, Італія, а також Греція, Бельгія, Румунія і Польща.
Україна також знаходиться в світовому равликовому тренді. Вітчизняні підприємці вже включилися в процес постачання гурманів цим делікатесом. Експорт равликів з нашої країни виріс за 4 роки більш ніж на два порядки, з 3 тонн у 2013 році до 360 тонн у 2017 році.

Крім наявності постійно зростаючого попиту на світовому ринку, вирощування равлики має ряд переваг перед іншими видами тваринництва.

Сьогодні в Україні равликами займаються 10 компаній, у 2018 – відкриються нові равликові ферми.

"М’ясо равлика – справжній гастрономічний делікатес з ніжною структурою і вишуканим тонким смаком", – розповідає польський професор, голова «Асоціації Равлик України» Тім Шапед.

М’ясо равлика складається з високоякісного і легкозасвоюваного білка (що містить незамінну і дуже цінну амінокислоту – холін), води та жирів. У хімічному складі велику кількість вітамінів і мінеральних елементів: фосфор, магній, калій, мідь, кальцій; тіамін, піридоксин, рибофлавін, кобаломін, фолієва кислота – це практично всі вітаміни групи B, а також вітамін К, вітамін РР, вітамін Е і ретинол, за змістом якого равлики є рекордсменами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview