178171
182818

Українці можуть купити на зарплату все менше сала

Теґи: 

Такими розрахунками на своєму Facebook поділився Олексій Дорошенко, голова Асоціації постачальників торговельних мереж, пише agroday.com.ua.

«Ми порахували, скільки можна придбати національного продукту за середню зарплату в кожній області України, — розповідає Дорошенко. — Для розрахунку взяли дані офіційної статистики за березень 2017 і 2018 років».

Фахівець звертає увагу на велику нерівномірність у розмірі середньої зарплати між регіонами України і ціною сала. Окрім того, сало стало соціальним продуктом №1 за рівнем зростання вартості минулого року: за результатами 2017-го сало додало в ціні 67% і лише цьогоріч за рахунок імпорту дещо подешевшало.

«Розрахунки показали, що за рік купівельна спроможність впала на 30%. Якщо в березні минулого року українець на середню заробітну плату міг купити 168 кг продукту, то в березні 2018 – 117 кг. Це при тому, що середня зарплата в Україні за цей період часу зросла на 24%, тобто з 6752 до 8382 грн», — зазначає Дорошенко.

У регіональному розрізі найбільше сала можуть придбати жителі Волинської і Рівненської областей – по 145 кг за середню зарплату регіону, а також Запорізької області – 137 кг.

Найменше сала можуть дозволити собі купути жителі Чернігівщини – 92 кг, а також Одещини, Харківщини та Херсонщини – по 94 кг у кожній області.



На Львівщині планують виробляти халяльну курятину

Теґи: 

Про це в інтерв’ю журналу «Наше птахівництво» розповів спеціаліст із вирощування птиці «Агролю» Ярослав Бондарук, пише AgroTimes

Крім того, компанія має намір запустити виробництво халяльної продукції, що дасть змогу розширити ринок і географію постачань як в Україні, так і за її межами.

Довідка

ТОВ «Агроль» було створене на базі колишньої Яворівської птахофабрики. Нині високотехнологічне птахогосподарство за голландськими технологіями щорічно вирощує понад 2 млн бройлерів.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Вчені знайшли спосіб підвищити посухостійкість рослин

Про це повідомляє zerno-ua.

Згідно з дослідженням, в разі нестачі води пептид CLE25 переміщюється від коренів до листя і запобігає втраті води, закриваючи пори на поверхні листка.

Команда вчених на чолі з Фумінорі Такахаші спочатку вивчала пептиди CLE, що накопичуються в листках рослини і допомагають закрити пори, як відповідь на стрес-фактор. Застосування багатьох пептидів CLE до коренів рослин показало, що тільки CLE25 призводить до закриття пор. За допомогою високочутливої системи мас-спектрометрії, вчені змогли маркувати молекули CLE25 і візуалізувати їх рух від коренів до листя. В результаті стало відомо, що пептидний гормон CLE25 допомагає рослинам зберігати вологу.

Зараз японські вчені розробляють суміш функціональних пептидів з добривами для підвищення посухостійкості сільськогосподарських культур.

Джерело: kurkul.com

Ваш вибір 'Цікаво'.


У Дніпрі з'явиться потужний завод з перероблення соняшнику та сої

Відповідна інформація опублікована на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України, пише agrotimes.net

Очікується, що новий завод зможе за добу переробляти до 1,4 тис. тонн соняшнику і 800 тонн сої.

Будівництво заводу проведуть у дві черги. Перша з них передбачає реконструкцію старого заводу залізобетонних виробів і будівництво нових споруд.

У межах другої черги побудують два елеватора та стоянки вантажного автотранспорту.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Ринок Індонезії є дуже перспективним для експорту агропродукції

Про це повідомив провідний економіст ФАО Дмитро Приходько, пише AgroTimes

За його словами, в майбутньому в цій країні зростатиме споживання передусім тваринницької продукції.

Зокрема, в найближчий час споживання м’яса птиці в Індонезії зросте на 18%, свіжих молочних продуктів – на 22%, яловичини – на 26%.

«Цікавим фактом є і те, що незважаючи на тривалу урбанізацію і зростання доходів, населення Індонезії не зраджує рису як основній продовольчій культурі», – додав Дмитро Приходько.

Очікується, що споживання рису населенням країни зростатиме і надалі та збільшиться на 12%.

Крім цього, споживання пшениці зросте на 11%. Також суттєві перспективи на цьому ринку є в сої та кукурудзи, зауважив економіст.

 



Держгеокадастр передає об’єднаним громадам вже орендовані ділянки

Про це розповів доктор економічних наук, заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин, передає agropolit.com.

За словами Мартина, що громада фактично не може розпоряджатися такою землею.

«Держгеокадастр передає місцевим громадам у комунальну власність переважно ті ділянки, які він вже передав в оренду! Яка користь керівництву ОТГ від того, що громаді віддають уже передану в оренду на 7 чи 10 років землю? Вона тільки на папері вважатиметься комунальною, а реально розпоряджатися нею громада не зможе. До того часу, як закінчиться укладений договір оренди, навіть інший склад ради вже розпоряджатиметься землею», — зазначає Мартин.

Зі слів експерта, ОТГ у більшості випадків стають номінальними власниками. Так, передана земля рахуватиметься як комунальна власність, але де-факто повернеться в управління громади досить нескоро.

До того ж врахуйте: більшість договорів оренди укладаються таким чином, щоб автоматично продовжитись на другий термін. Відтак, об’єднаним громадам віддають землю за принципом — «на тобі, боже, що мені негоже», а звичайні «необ’єднані» сільські громади взагалі не отримують нічого», — додає Мартин.

Наразі меморандум про передачу земель із обласними управліннями Держгеокадастру підписали майже всі ОТГ. Таку ситуацію фахівець пояснює тим, що громади погоджуються на такий варіант, щоб мати хоч щось.

Ваш вибір 'Подобається'.