170513

Українські поля пропонують удобрювати залишками медуз

До такого висновку прийшли японські вчені, які почали використовувати медузне добриво на рисових полях, пише «Агро-Юг».

Альтернативне застосування морських тварин відбулося після того, як вони заполонили навколишні води, заважаючи рибальству.

Причому, ця проблема актуальна не тільки для Японії. У доповіді ФАО говориться, що стрімке зростання популяції медуз стало однією з можливих причин виснаження рибних запасів в Середземному і Чорному морях. Медузи поїдають велику кількість ікринок і мальків риб, а надмірне рибальство призводить до подальшого скорочення популяцій риб.

Зменшити популяцію медуз може використання їх як сировини для виробництва органічних добрив. Для цього медуз подрібнюють, опріснюють та сушать. Далі вносять в ґрунт перед посадкою.

У результаті поле насичується азотом (12-13%) та пригнічується ріст бур’янів. Наприклад, в Японії урожайність рису була така ж сама, як й при застосуванні хімічних добрив.

Фактично, сировина для виготовлення таких добрив є і в Україні. Восени 2017 р. пляжі Одеси заполонили великі медузи-коренероти. Цьогоріч велика кількість гігантів спостерігалася на Запорізькому і Херсонському узбережжі Азовського моря. Медузи були не тільки в воді, а й уздовж всього узбережжя.

Експерти зазначають, що медузи для півдня – це унікальний ресурс. Їх можна відловлювати й продавати до азійських країн, де медуз споживають у їжу. А можна переробляти на добрива.

До того ж, добрива з медуз добре утримують вологу в ґрунті, що є лімітуючим фактором для південних областей.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Селянам пообіцяли допомогти повернути вкрадений урожай соняшника

Про це повідомляє прес-служба Харківської ОДА, передає УНН.

"Так, житель області звернувся з проханням допомогти розібратися з проблемою, що виникла через неправомірні, на його думку, дій з боку фермера", - сказано в повідомленні.

"Пару тижнів тому фермер з населеного пункту, де проживає моя мати, заїхав на її приватну власність і скосив третину врожаю соняшника", - зазначив заявник.

Олександр Скакун запросив заявника на наступне засідання штабу мобільного реагування на випадки порушення прав землевласників, уточнили в Харківській ОДА.

В адміністрації наголосили, що Скакун головною метою своєї діяльності бачить саме "забезпечення захисту аграріїв від спроб рейдерських захоплень земель і зібраного врожаю".

"Це та інші питання, які були озвучені під час прийому громадян, заступник голови Харківської ОДА пообіцяв детально вивчити і надати заявникам відповіді та можливу допомогу в рамках законодавства України", - додали в прес-службі обласної адміністрації.

Нагадаємо, в Первомайському районі Харківської області жителі села Картамиш заявили про те, що з їх полів компаніями "Фермер Агро" та "Щедрі лани Слобожанщини" був скошений соняшник. Зазначені фірми пов'язують з місцевим бізнесменом Андрієм Оборою. У той час як земля, з якої його техніка скосила урожай, перебуває в оренді фермерського підприємства "Добрий господар".

Директор СП "Добрий господар" Анна Камінська, в свою чергу, завила про рейдерство і про погрози на свою адресу від Обори та його партнера по "бізнесу" Андрія Карбаня.

З метою не допустити вивезення скошеного урожаю селяни були змушені вийти на поле, а після - блокували виїзд вантажівок Обори з соняшником з села. Однак, урожай все одно був вивезений, повідомило "Інформ бюро".

Місцева районна адміністрація в конфлікт втручатися не стала, пославшись на те, що "цю справу повинні вирішити суди".

Уточнимо, що за інформацією селян, їх урожай скосила і вивезла техніка, яка пригнана з ОРДЛО і перебуває на території України нелегально.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зниження цін на яблуко в Україні триває

Аналітики проекту EastFruit повідомляють, що в Україні триває зниження цін на яблуко. При цьому негативний тренд відстежується в основному в сегменті тієї продукції, яку фермери не закладають в сховище з різних причин: відсутність потужностей по зберіганню, невідповідна якість яблук або необхідність в обігових коштах.

Так до кінця нинішнього тижня практично на всі сорти фермери опустили мінімальні показники цін до позначки 3 грн/кг ($0.11/кг). При цьому слід зазначити, що на яблука більш високої якості фермерам вдалося утримати ціни в раніше зафіксованому діапазоні 6-7 грн/кг ($0.21-0.25/кг). Аутсайдерами тижня виступили такі сорти як «Джонаголд» і «Ренет Симиренка», а за більш високими цінами пропонувалися «Гренні Сміт», «Гала», «Голден Делішес» і «Айдаред».

У той же час, за даними аналітиків EastFruit, українське яблуко продовжує відвантажуватися на експорт. Природно, на сьогоднішній день, це незначні обсяги, але географія країн-покупців українського яблука має всі шанси збільшити вже в цьому сезоні, що надалі може привести до збільшення обсягів експортованого яблука.

Ціни українського яблука, що відвантажується на експорт, в рази відрізняються від внутрішнього ринку, але для того, щоб почати продавати свою продукцію, необхідно докласти чимало зусиль. І необхідно зазначити, що більшість моментів слід враховувати ще з розробки бізнес-плану яблучного проекту, так як привести до всіх стандартів існуючий сад набагато складніше і дорожче, ніж врахувати всі моменти ще при розробці проекту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

у 99% випадків фермеру доведеться платити, щоб потрапити на полиці супермаркетів

 Це говорить і про зменшення купівельної спроможності населення, і про те, що мережі залишають на своїх полицях лише ті товари, які користуються попитом. Тобто що купують – те й виставляється.

З іншого боку, зменшилось бажання потрапити до торговельних мереж. Фермерам, особливо невеликим, важко порозумітися з рітейлом. Про це в ефірі AgroFM розповів Олексій Дорошенко, голова Асоціації постачальників торговельних мереж.

«Здавалось би, торговельна мережа – це добре. Тобі треба привезти продукцію до логістичного центру, вони самі її розвезуть по магазинах, і ти лише займаєшся виробництвом і чекаєш грошей. Але так все виглядає лише в теорії», — говорить фахівець.

Насправді торговельні мережі не хочуть працювати з малими та середніми постачальниками. «Вони їх не розуміють. Але, на жаль, це взаємно. Малі і середні виробники теж не розуміють, що таке торговельна мережа», — додає він.

Зайти до торговельної мережі є великою проблемою. І не лише через те, що виробнику доведеться сплатити за кожну позицію свого продукту (у 99% випадків). Ця сума може сягати 1 млн грн, а іноді й більше. Треба також забезпечити стабільні поставки – в кількості і якості, яка потрібна торговельній мережі.

Дорошенко розповідає, що найдорожче завести в супермаркет ті продукти, за які йде висока конкуренція на полицях. Наприклад, охолоджені напої. Їх виробники можуть заплатити і 10 млн грн, аби більш нікого не пускати на ці полиці.

По тій же картоплі ситуація інакша — тут явно не йде мова про мільйони гривень, говорить він.

Інколи сам супермаркет зацікавлений в поставці певного товару, а пропозиції немає. Тоді вони можуть запропонувати найвигідніші умови: або ви не платите за доступ на полицю, або термін повернення грошей за поставлений товар буде значно меншим.

«Але таких товарів зараз небагато – які дійсно цікаві мережам і при цьому конкуренції серед постачальників немає», — констатує Дорошенко.

Він також додає, що вітчизняні мережі за останні 20 років так і не навчилися працювати з овочевою та фруктовою групою. Досі проблемою всіх супермаркетів є, наприклад, неякісна картопля.

Тому споживачі все частіше купують овочі на ринках, а вже в магазин йдуть за іншими продуктами. Якщо у 2015 році 55-60% споживачів здійснювали покупки в мережах чи невеликих крамничках, то зараз більше половини всіх покупок відбувається на ринках. До того ж, там дешевше, підсумував фахівець.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Борисполі фабрика “Рошен” будується на орендованій землі

Теґи: 

На сесії Бориспільської міської ради не набрало потрібної кількості голосів питання про надання дозволу ТОВ «Бісквітний комплекс «Рошен» на проведення експертної грошової оцінки земель, яка передує викупу землі, пише poglyad.

Це означає, що на даний час «Рошен» будується на орендованій землі.

Заступник міського голови Людмила Ковальова розповіла, що декілька місяців тому підприємству було передано  договір на підписання, але поки по кошторису триває узгодження цінової політики з УКБ, документ у підписаному вигляді місту ще не повернули.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На відкриття булочної знадобитися від $20 тисяч. Окупиться вона за півроку

Такими розрахунками в інтерв’ю Асоціації рітейлерів України поділився Юрій Коробка, топ-менеджер компанії Fedets Family Bakery, який відповідає за тиражування нових точок «Булочної №1», «Сімейна пекарня» і «Франс.уа».

За його підрахунками, $5 тис. складе паушальний внесок, ще від $15 тис. — інвестиції в обладнання, меблі, ремонт і т. д.

Термін повернення інвестицій може становити від чотирьох місяців. Але багато що залежить від локації і дотримання стандартів мережі в разі франчайзингу.

Між відкриттям булочної в торговому центрі або в сегменті стріт-рітейлу експерт радить вибирати останній.

“У торгових центрах є ряд мінусів: наприклад, вони прив’язують оренду до валюти, така локація обійдеться дорого при тому, що не у 100% випадків вона виявиться затребувана”, – розповідає Коробка.

Крім того, щоб торгова точка приносила прибуток з першого дня, потрібно розміщувати її в трафікових місцях, вони працюють самі на себе. Також — приділяти увагу маркетингу.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.