Український органічний березовий сік поїде до Австралії

Компанія має намір поставляти в Австралію три найменування продукції під ТМ "Pani Olena", пише delo.ua.

Хоча етикетка продукції містить українські національні мотиви, компанія не орієнтована виключно на діаспору. "Ми орієнтовані на споживачів, які надають перевагу органічній продукції. Це не тільки діаспора. Наша цільова аудиторія ширша", — уточнюють у компанії.

"Лилак" входить в єдину групу компаній разом з ТОВ "Галс ЛТД" та ТОВ "Грандвест", які також спеціалізуються на виробництві органічних соків (ТМ "Spring drops", "Глибкон", "Панська легенда").

Вихід на ринок Австралії не перший для компанії "Вайт". Продукція представлена на ринках Польщі, Румунії, Угорщини, Чехії, Франції, Італії, Німеччини та Швейцарії.

За оцінками Мінагропроду, внутрішнє споживання органічних продуктів в 2017 році може досягти 25 млн євро.

Станом на 1 червня 2016 року в органічному секторі України зареєстровано 239 підприємств, з яких 162 — сільгоспвиробники.

На думку експертів, розвиток в Україні ринку органіки пов'язаний з затребуваністю цієї ніші на зовнішніх ринках, в першу чергу, Євросоюзі.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Будемо їсти картоплю польську і помідори турецькі

Будемо їсти картоплю польську і помідори турецькі. Такі прогнози Радіо Свобода оприлюднив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, пише propozitsiya.com.

Експерт зазначив, що ціни в Україні прив’язані до цін на ринках у сусідніх європейських країнах. Це, на думку економіста, може зумовити ріст частки імпортної городини на українському ринку.

Проте, додає він, зростання цін до рівня європейських не означає аналогічного рівня доходів. У зв’язку з цим українці насправді їдять менш поживні харчі, ніж європейці, зауважує О. Пендзин із посиланням на дослідження Економічного дискусійного клубу.

«Можливо, лідером подорожчання стане картопля, адже вона менше за всіх зросла в ціні за останній рік, і все ж таки це найдешевша культура в нашому раціоні. Її ціна складає близько 7 грн/кг. Це найдешевший продукт і, очевидно, буде собою витісняти всі інші в міру того, як дохід у багатьох родинах знижується», – вважає генеральний директор Української асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко.

У той же час, керівник інформаційного центру для аграріїв «Інфо Шувар» Тетяна Гетьман щодо овочів «борщового набору» припускає, що Україна могла би забезпечити себе цими продуктами, адже має достатньо овочевих та фруктових сховищ для зберігання.

«Але цього сезону, по-перше, не дуже сприятливі погодні умови для врожаю, по-друге, скорочення виробничої площі», – констатує вона.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна йде на черговий рекорд з експорту замороженої малини

За даними «Інфо-Шувар», тільки  за липень  2017 року, з України було вивезено майже 900 тон  замороженої ягоди. Це в  2,5 рази більше, ніж за липень  минулого сезону.  За перші 7 місяців 2017 року,  загальний обсяг експорту малини склав  3,5 тис. тон, це в 3 рази більше від результату за той самий період 2016 року.  В цілому, за весь минулий рік, Україна експортувала  більше 7 тис. тон замороженої малини,  при цьому, максимальний обсяг було вивезено з країни в серпні та вересні.

« Україна має можливість в цьому сезоні встановити  черговий  рекорд з  експорту замороженої малини.  Ціни на сировину в українських господарствах сьогодні формуються, переважно, під впливом попиту з боку іноземних покупців замороженої ягоди. Попит на ремонтантну малину на свіжому внутрішньому ринку не є досить високим. Слід  зауважити, що в цьому сезоні, ажіотаж на нашому ринку обумовлений перш за все слабким врожаєм малини в інших країнах ЄС, насамперед, в Сербії та Польщі, які належать до найбільших європейських виробників цієї ягоди», – розповідає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

В  цьому сезоні, як і в попередні роки, майже всю заморожену малину ми постачаємо в країни ЄС, частка інших країн не перевищує 3%.  Польща – головний покупець, в цю країну ми постачаємо більше 60% всього експортного обсягу замороженої малини.

Діапазон  закупівельних цін на українську малину   є досить широким, вартість сировини залежить від обсягу промислової партії та якості ягоди. Так, найбільші переробні підприємства України сьогодні приймають промислові  партії малини по  22-25 грн/кг (0,70- 0,80 EUR/кг), дрібні «заморозчики» скуповують ягоду невеликими обсягами по 18-20 грн/кг (0,58- 0,65 EUR/кг).  Для порівняння, в сусідній Польші переробні підприємства скуповують малину в господарствах  по  4,8-5,3 zl / кг (1,13-1,25 EUR/кг).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У скільки оцінюють вартість найбільшого українського агрохолдингу

Про це пише «Інтерфакс-Україна».

"Якщо виходити з вартості активів, то у нас вона (капіталізація компанії) становить близько $150 млн. А якщо говорити про вартість всього бізнесу, ґрунтуючись на оцінці майбутніх грошових потоків, це вже інша справа. Тут потрібно дивитися на те, скільки я готовий зараз віддати за ті прибутки, які зможу отримувати через енну кількість років", - сказав він

За оцінками С.Чернявского, на земельному банку агрохолдингу в рік можна заробити $50-60 млн. "Для нашої галузі використовується мультиплікатор 5-6 - це $250-350 млн в залежності від інвестклімату та бачення потенційного покупця. Це цілком розумна ціна для земельного банку, що працює ефективно", - зазначив гендиректор холдингу.

С.Чернявскій розраховує, що починаючи з 2018 року, коли завершиться реструктуризація і становище агрохолдингу стане більш стабільним, вартість компанії зросте.

Він зазначив, що в питанні реструктуризації "Мрія" знаходиться на завершальній стадії імплементації домовленостей з трьома з чотирьох забезпечених кредиторів.

"Ми також очікуємо, що до кінця року завершимо цей процес і з нашим четвертим забезпеченим кредитором. Що стосується незабезпечених кредитів, то тут процедура дуже складна і вимагає узгодження багатьох фінансових інститутів. Уже проведена велика робота: досягнута домовленість з усіма ключовими кредиторами і спільно з ними розроблений план реструктуризації, який ми зараз реалізуємо", - повідомив ген директор "Мрії".

За його словами, у вересні холдинг буде запускати реструктуризацію боргу в Україні через процедуру банкрутства декількох ключових юридичних осіб.

"Це робиться для того, щоб кредитори могли формально узгодити реструктуризацію боргу і списання старого кредиту", - уточнив С.Чернявскій.

Керівник агрохолдингу, вказав, що зараз якщо мова і йде про продаж компанії, то тільки як цілого бізнесу.

"Це відсіває практично всі пропозиції. Мало хто в Україні готовий інвестувати таку суму в цілому, і особливо в сільському господарстві. Звичайно, це може бути великий міжнародний стратегічний інвестор. Є кілька країн, які цікавляться сільським господарством в нашому регіоні. Але поки борги «Мрії» не реструктуровані, складно говорити про предмет потенційної угоди - дуже багато юридичних нюансів", - зазначив С.Чернявскій.

Агрохолдинг "Мрія" - вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, заснований в 1992 році. До теперішнього часу його земельний банк становить близько 180 тис. га, розташованих в Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській і Рівненській областях. Вирощує пшеницю, соняшник, картоплю, кукурудзу, сою, рапс, ячмінь, горох, гречку і сорго. Елеваторні потужності холдингу оцінюються в 600 тис. тонн.

У серпні 2014 року "Мрія" повідомила про прострочення виплати близько $9 млн процентного доходу і близько $120 млн в рахунок погашення боргу за її зобов`язаннями. Сукупна заборгованість перед усіма фінансовими кредиторами з урахуванням гарантій, наданих пов`язаним з сім`єю Гут компаніям, на момент оголошення дефолту агрохолдингу становила близько $1,3 млрд.

На початку лютого 2015 року операційний контроль над ним перейшов до кредиторів, які обрали нове керівництво, а у вересні 2016 року комітети кредиторів і бондхолдерів агрохолдингу погодили умови реструктуризації боргового портфеля, який наразі складає близько $1,1 млрд.

За фактом шахрайства порушено низку кримінальних справ. Син І.Гути - Микола - оголошений в розшук по лінії Інтерполу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінфін спрощує реєстрацію податкових накладних для аграріїв

Міністерство фінансів розробило рішення, яке спрощує платникам аграрного сектора реєстрацію податкових накладних. Про це повідомляє прес-служба міністерства, пише РБК.

Таке рішення було прийнято у зв'язку із збільшенням зупинених Системою оцінки ризиків ДФС податкових накладних вказаної категорії підприємців.

Зокрема, спостерігається зростання зупинених накладних у представників сільського, лісового і рибного господарств. У червні їх кількість за вказаною сектору склало 5% від загальної кількості зупинених накладних, в липні - 18%, у серпні - 29%.

Тому, для спрощення процесу Мінфін розробив такі зміни в критерії:

1. Для всіх платників. Платники можуть надати документи (технологічну карту) до вчинення правочину, і вона буде розглянута протягом 10 робочих днів. Якщо ця картка за встановленою формою врахується ДФС, податкові накладні/розрахунки коригування з цієї операції зупинятися не будуть.

2. Для платників сільськогосподарського сектору. Технологічна карта буде враховуватися автоматично системою моніторингу без розгляду ДФС, якщо:

2.1. платник - товаровиробник сільськогосподарського сектора внесений в Реєстр отримувачів бюджетної дотації згідно з Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України";

2.2. платник на 31 грудня 2016 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року); 2.3. А також, якщо такі платники (пункт 2.1, 2.2) мають загальну площу власної або орендованої земельної ділянки понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року, яка задекларована до 20 лютого 2017 року і за період з 1 січня 2017 не було одночасного зміни засновника та директора підприємства.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Які дотації у европейських фермерів

Близько 19 млрд євро витрачено на розвиток сільських територій, ще 3 млрд євро пішло на заходи з покращення конкуренції, пише landlord.ua.

За інформацією Європейської комісії, половину від загального об’єму державної підтримки отримали чотири країни: Німеччина, Італія, Іспанія та Франція. Це цілком прогнозовано, оскільки тут виробляється 55% аграрної продукції та проживає майже половина сільського населення Європи.

Проте державна підтримка в ЄС не завжди відповідає обсягам виробництва продукції, підрахували в Економічному дискусійному клубі. Наприклад, у Болгарії виплати на третину перевищують виробництво.

У середньому європейські фермери тільки прямих виплат отримують 229 євро на гектар оброблюваних земель. В Мальті та Греції цей показник перевищує 400 євро. Найменше виплачують в Латвії – 94 євро на гектар.

«Для порівняння, торік в Україні на гектар сільгоспугідь виплачено 1,5 євро. У 2017 році аграрії отримають до 5 євро», – кажуть аналітики ЕДК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview