Український суд відхилив позов кримських фермерів по водній блокаді

Український суд відхилив позов кримського рибокомбінату, який  через блокаду окупованого півострова отримав збиток у розмірі 53 млн рублів, до управління Північно-Кримського каналу в Херсонській області та Державного комітету з водного господарства України. Кримські фермери заявили, що готують позов до Європейського суду з прав людини. Про це повідомив адвокат Олександр Молохов, пише qha.com.ua

"У нас з самого початку не було ніяких ілюзій, і ми не розраховували на те, що в Україні цей позов буде розглянуто по суті. Ми припускали, що нас будуть відфутболювати. Відповідно, суд відмовився прийняти позов до розгляду, і ми подали апеляційну скаргу", –зазначив він.

Молохов повідомив, що український суд відмовився приймати позов з тієї причини, що підприємство не сплатило в повному обсязі державне мито. За його словами, підприємства розорені і не можуть виплатити суму в 600 тисяч рублів.

Відзначимо, Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал. Подача води в Крим припинилася після анексії півострова Росією.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрострахування страхує не так сільгоспкультури, скільки доходи аграрного бізнесу

Україна активно залучена у вирішення продовольчої проблеми. Сьогодні вона займає лідируючі позиції на світових аграрних ринках. Перш за все, це стосується експорту зернових культур. Дуже важливо, щоб поставки української сільгосппродукції на зовнішні ринки здійснювалися без збоїв, гарантовано. Саме агрострахування дозволяє домогтися вирішення цього завдання.

Згідно даних, ринок агрострахування в Україні за  2017 рік збільшився на 30%. Тільки за останній рік обсяг страхових премій зріс на 30 % у гривнях та на 28 % — у доларовому еквіваленті. Передбачається, що позитивна динаміка збережеться й у 2018 р. Адже простір для зростання — величезний. Сьогодні в Україні застраховані лише 5% від засіяних площ. І це в державі, де сільське господарство є однією з провідних галузей національної економіки. Для порівняння: рівень агрострахування у Франції становить 30-35%, в Іспанії - 60%, в Канаді він сягає 80%, а в Америці - 90% від усіх засіяних площ.

За словами експертів, зростання ринку страхових послуг буде викликано, в першу чергу, збільшенням погодних ризиків. Якщо раніше вони були пов’язані в основному із пошкодженням озимих від морозів, то сьогодні з’явилася і загроза від весняних заморозків, посухи, граду. Погода створює для аграріїв більш жорсткі умови господарювання, а тому сільгоспвиробникам необхідно зрозуміти, що агрострахування сприяє в критичних ситуаціях збереженню агробізнесу, а в нормальних умовах - його подальшому розвитку.

«Українські фермери, намагаючись максимально здешевити своє виробництво та  сподіваючись на прихильність природи, прагнуть уникнути агрострахування. При цьому не завжди беруть до уваги, що насправді страхують не тільки сільгоспкультури, скільки власний бізнес. Незалежно від того, чи застраховані пшениця або кукурудза, в разі настання погодного ризику вони все одно загинуть. Але якщо ці та інші сільгоспкультури застраховані, то виживе бізнес. Тому що аграрій, завдяки відшкодуванням завданих збитків, отримає можливість пересіяти свої поля або компенсувати пристойну частину очікуваного доходу. Агрострахування забезпечує більше стабільності в доходах», -  зазначає експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

За його словами, без страховки дуже ризиковано управляти грошовими потоками. «Перш за все, це стосується малих і середніх сільгоспвиробників. Тому що їх поля знаходяться в одному місці. І якщо піде град, то він може знищити весь їх урожай», - підкреслив Володимир Юдін.

Як зауважив експерт, розвиток  в Україні агрострахування збільшить можливості банківського сектору та інвесторів належним чином профінансувати аграрну галузь. «Найголовніше — це те, що сільськогосподарські виробники отримають змогу ефективніше управляти їхніми виробничими ризиками. Це матиме й інші позитивні наслідки для економіки. По-перше, аграрне виробництво отримає новий поштовх, оскільки страхування від погодних ризиків стимулює використання кращих виробничих технологій. По-друге, фінансова стабільність і гарантування доходів – ключова складова гармонійного розвитку сільського господарства. Саме агрострахування є основним інструментом мінімізації збитків та управлінням усіма сільськогосподарськими ризиками для сільгоспвиробників», - констатував Володимир Юдін.

В Україні наразі існують різні програми страхування для рослинних культур і тварин. Для вибору найбільш ефективного варіанту страхування потрібно спочатку визначити, від яких ризиків і на який період аграрій бажає застрахувати своє виробництво.

Так, у компанії «Агрориск» на сезон «весна-літо» 2018 року діє програма «МультіРіск», за якою можуть бути застраховані врожаї пшениці, жита, ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Сума відповідальності встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю сільськогосподарської культури. Крім таких катаклізмів як град, весняні та осінні заморозки, крижана кірка, посуха, сель, землетрус, буря, ураган, повінь "МультіРіск" страхує також і від форс-мажорних обставин, як знищення врожаїв шкідниками або вогнем.

«Врегулювання страхового випадку за продуктом здійснюється як по всій застрахованій площі поля, так і за пошкодженою його частиною. Завдяки цьому фермер зможе провести, наприклад, пересів культури тільки на пошкодженій ділянці поля. Для цього знадобиться значно менше фінансових та часових витрат, що є вагомою перевагою в особливо активний для фермерів весняно-літній період. Нам важливо не просто продати страховку. Нам також важливо пояснити аграрію, як працює конкретний страховий продукт. І якщо наш клієнт стикається зі страховим випадком, то все робимо для того, щоб він отримав відшкодування збитків», - зазначає Володимир Юдін.
 

Довідка: Компанія «Агрориск»  з 2003 року працює на ринку агрострахування  і є першим незалежним постачальником послуг в Україні, що спеціалізується на управлінні сільськогосподарськими ризиками. Компанія розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для агровиробника.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Бізнес на фруктових чіпсах окупається за два роки

Про це свідчить досвід підприємства «Еко Чіпси», яке свого часу вклало у бізнес кілька десятків тисяч доларів, пише Agravery.

Чіпси виробляють з усього — полуниці, дині, яблук, груш, цитрусових, і навіть овочів — гарбуза, цукіні, кабачків, моркви чи то буряку. Останнім часом асортимент розширила екзотика — сушені ківі, хурма, імбир і карамболь.

П’ятидесятиграмову пачку сухого продукту продають за 30-60 грн, тоді як кілограм яблук від фермера коштує 15-20 грн. На виготовлення партій йде від 8 до 20 годин, все залежить від соковитості фрукту. Коефіцієнт усушки складає 1:25 – 1:6.

«За рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я, потрібно їсти щонайменше 400 грамів овочів чи фруктів на добу. Це до 50 грамів чіпсів», — каже Олексій Руденко, засновник «Еко Чіпсів».

Для виготовлення продукції знадобиться сировина, сушка, овочерізка чи слайсер. Останній коштує від кількох сотень до кількох тисяч гривень. А от перш ніж купувати дорогий сушильний апарат, Руденко рекомендує почати з невеликого побутового приладу і зрозуміти, чи «піде» бізнес.

Нині в Україні нараховується 10-15 виробників овочевих та фруктових чіпсів. «Навіть якщо з’являться нові гравці, то ринок слід наростити мінімум вдесятеро і кожен матиме із цього зиск», — вважає засновник «Еко Чіпсів».

Продукція розходиться переважно на внутрішньому ринку, хоча нею цікавляться у США, ОАЕ, Словаччині, Норвегії, Австрії та Польщі. Аби налагодити зовнішні поставки, мінімальна партія має складати 1-2 тонни. Поки що українські виробники, навіть кооперуючись, забезпечити регулярно таких об’ємів не можуть.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Директор українського Google будує пивзавод

Про це він повідомив в інтерв'ю LIGA.net .

"Я скажу так: я будую маленький пивзавод", - зазначає він. Менеджер додав, що в Facebook у нового бренду відкрита сторінка. 

На питання журналіста про те, чи буде це крафтовое пиво, Шлемко зазначив, що це вже дуже банальне слово, і обмежився фразою: "добре пиво".

За словами Шоломко, у нього в пивному бізнесі є партнери. "Я там практично нічого не роблю: я вдохновляю, мотивую, розподіляю фінансові потоки", - додає він.

Пивний бізнес буде називатися Rebrew. Будівництво заводу відбувалося в 2017 році, а в цьому він буде запущений в комерційну експлуатацію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дрони допоможуть заощадити на внесенні азотних добрив

За словами науковців, така система дозволить заощадити на внесенні добрив та підвищити ефективність виробництва, пише superagronom.com.

Одна з головних проблем при внесення азотних добрив — правильно розрахувати потребу, адже надмірна кількість речовини у ґрунті може призвести до серйозних екологічних наслідків. Вирішити цю проблему взялась група датських дослідників, які розробили систему, спроможну визначати точну потребу рослин у добривах, пише agroxxi.ru.

Їх система базується на дослідженні характеристик світла, яке відбивається від листя рослин у поєднанні з площею поверхні листа. Як запевняють дослідники, використовуючи ці два фактори можна з високою точністю визначити потребу рослин у азоті в конкретний період їх росту.

На початкових стадіях вчені досліджували технологію на прикладі посівів картоплі, наразі вони працюють над створенням безпілотного літального апарату, який дозволить виконувати швидкі аналізи, ґрунтуючись на автоматизованих системах для вимірювання вищевказаних параметрів.

На думку дослідників, такі дрони допоможуть знизити кількість внесення азотних добрив до мінімального рівня, що у подальшому дозволить скоротити витрати та підвищити ефективність вирощування сільськогосподарських культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

До корів застосують технологію розпізнавання обличчя

Технологія візуалізації Cainthus дозволяє ідентифікувати окремих корів за кілька секунд, пише agropravda.com.

Ця інформація використовується як частина математичного алгоритму, керованого штучним інтелектом, спільно з аналізом подачі та споживання води та корму, відстеженням поведінки і передаються безпосередньо фермеру.

Отримані дані використовуються для прогнозування проблем і коректування режимів годівлі.

Сума інвестицій Cargill в технологію Face ID поки не розголошуються.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview