"Укрзалізниця" підвищила тарифи на залізничні вантажні перевезення

Про це повідомляє прес-служба "Укрзалізниці".

Даний наказ опублікований у газеті «Урядовий кур’єр» від 31 жовтня 2017 року №204. Цим наказом введена в дію індексація тарифів на 15%.

За словами в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євгена Кравцова, цьогорічний розмір індексації тарифів на перевезення вантажів 15% – це компромісне рішення, котре визріло в ході тривалого діалогу ПАТ «Укрзалізниця» та учасників ринку перевезень. Усі кошти від індексації тарифів компанія акумулюватиме на окремому інвестиційному рахунку та звітуватиме про їх використання.

 

 

Як зміняться ціни на молочну продукцію

Про це повідомила аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

Відповідно в другій половині жовтня середньозважена ціна на молоко екстра ґатунку склала 10,58 грн/кг (з ПДВ), а середня за місяць — 10,23 грн/кг. Все ж залишаються значні цінові коливання навіть на молоко однакого ґатунку, які залежать від об’єму партії.

Ціна на молоко вищого ґатунку коливається від 7,5 до 10 грн/кг, знову ж таки в залежності від партії. Найвищі ціни притаманні Центральному та Західному регіонам.

Перший ґатунок у жовтні коштував в середньому 7,50-9 грн/кг. Максимальна ціна попиту була у Західному та Східному регіонах.

Така цінова політика може вплинути на те, що стабілізація цін відбудеться вже незабаром, а тим паче може і відкотися до очікуваних раніше 10 грн. Адже, основний драйвер попиту на молочні продукти, експорт, вже не такий активний. Масло, яке давало найбільшу підтримку цінам у світі зараз різко дешевшає. Так, на кінець жовтня його ціна в основних експортних регіонах досить значно просіла: у США опустилася на 2% — до 5 дол./кг, в Океанії — на 1,9% — до 5,8 дол., а Європі — найбільше — на 11,3% — до 6,4 дол./кг.

Крім того, світові експерти прогнозують, що перша половина 2018 року буде характеризуватися черговим зниження цін, як на молочні продукти, так і на молоко. Тому, фермерам вже зараз потрібно готуватися до таких змін.

Ваш вибір 'Цікаво'.

«Нібулон» проведе роботи з днопоглиблення Дніпра

Про це повідомив Володимир Клименко, заступник генерального директора СП «Нібулон», на круглому столі «Аграрна Україна. Концепція світової першості», проведеного в рамках виставки «Агрокомплекс», пише propozitsiya.com.

Аграрна логістика – болюче питання для Україні. «У нас не просто високі портові збори, вони в 5-10 разів вище, ніж в портах ЄС, а ці країни – наші конкуренти на світовому ринку зерна. Ці гроші на логістику йдуть з кишені сільгоспвиробника. Втрачає в першу чергу селянин, який вирощує зерна», - підкреслив В. Клименко.

95% експорту «Нібулону» йде через порти України, для цього побудовані перевалочні комплекси потужністю близько 50 млн т зерна: «Це колосальні інвестиції за останні 15 років. Але жодної копійки не витрачалося на будівництво зерновозів. Останній зерновоз в «Укрзалізниці» було збудовано 1993 року. З того часу парк не оновлювався».

Тому трейдери мають багато логістичних проблем.

«Осінь – це вже не пора битви за урожай, а битви за перевезення», -  також додав Микола Ковальський, директор з маркетингу агропромхолдингу «Астарта-Київ».

Для вирішення цих проблем «Нібулон» принципово переводить вантажі на річки України. «Ми побудували 10 річкових елеваторів і робимо так, щоб порти були вздовж ріки Дніпро з Півдня до Півночі», - підкреслив В. Клименко.

З компанією «Нібулон» співпрацює 4,5 тис. малих фермерських господарств. «Вони вже відчули суттєву грошову різницю – везти зерно до річкових елеваторів чи в порт», - додав спікер.

У найближчі три роки компанія планує побудувати ще 10 річкових елеваторів, і випускати 15 нових суден щороку. Також заплановані днопоглиблюючі роботи на Дніпрі. «Більше на Дніпрі практично ніхто серйозно не працює. Ми вже прокопали 134 км на Південному Бузі, і перевезли 1 млн т зерна в цьому сезоні», - пояснив В. Клименко.

Він додав, що місяць тому на воду спущено унікальний інженерний комплекс для днозаглиблюючих робіт, аналогу якого в Україні немає. Комплекс проходить випробування. Мета «Нібулону» - підрівняти і заглибити річкове дно в районі Кременчуга.

Також компанія ставить перед собою мету - відновити водний шлях Е-40 між Балтійським і Чорним морем, так званий шлях «із варяг у греки». Нібулон займається частиною цього амбітного проекту, підсумував В. Клименко.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На ринках ЄС зростає попит на українську агропродукцію

При цьому імпорт із європейських країн зріс на 11,7% та становив $ 1,581 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Взагалі, збільшення нашого експорту до ринків країн ЄС відбулось в основному за рахунок зростання обсягів постачання таких продуктів як: кукурудза – на 57,4%, насіння свиріпи або ріпаку – на 72,9%, соняшникова олія – на 23%. Окрім того, значно зросло постачання м’яса та харчових субпродуктів птиці, меду, кондитерських виробів, маргаринової продукції та таких цікавих нішевих продуктів як сорго чи насіння льону», - зазначила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

Вона відмітила, що ключовими імпортерами української сільськогосподарської та харчової продукції серед країн ЄС є Нідерланди з часткою 17,6%, Іспанія – 15,5%, Польща – 12,9%, Італія – 11,9% та Німеччина – 9,9%.

«Дуже приємно відмітити, що на ринках ЄС зростає попит на українську готову продукцію. Наприклад, за січень-вересень 2017 року було експортовано вершкового масла на суму $ 12,6 млн, а у той самий період 2016 року ця цифра становила лише на $ 5 тис. Також зросли поставки українського морозива, згущеного молока, крохмалю, кондитерських виробів з цукру тощо», - відмітила Ольга Трофімцева.

Заступник Міністра нагадала, що станом на сьогодні вже повністю використані тарифні квоти на цілу низьку українських аграрних товарів: цукор, мед, ячмінь, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, кукурудза, пшениця.

«Серед додаткових торговельних преференцій, які вступили в дію з 1 жовтня 2017 року, українські експортери вже повністю використали квоти на мед обсягом 2 500 тонн. На 36,5% використані квоти на оброблені томати, а на 5,9% – квота на ячмінну крупу та борошно. У повному обсязі наразі залишаються не вичерпаними додаткові торговельні преференції на виноградний сік – 500 тонн та овес – 4 000 тонн», - резюмувала Ольга Трофімцева.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні збільшилося виробництво картоплі

Примітно, що понад 98% врожаю вирощено господарствами населення.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», пише ГолосUA.

«Згідно балансових розрахунків, в 2017 році на продовольче споживання може бути спрямовано 6,3 млн тонн картоплі, що в розрахунку на особу становить 148,2 кг при раціональній нормі 124 кілограми», - зазначили економісти.

Аналітики підкреслили, що на посадковий матеріал під урожай використано 5,3 млн тонн картоплі, а близько 45% від отриманого врожаю складуть кормові потреби, переробка і втрати.

«Імпорт та експорт картоплі очікується в невеликих обсягах (до 15 тис тонн), що не викличе суттєвого впливу на попит і пропозицію на внутрішньому ринку», - резюмували в прес-службі.

 

За попередніми даними, в 2017 році валовий збір картоплі складе 21, 9 млн тонн, що трохи (на 0,5%) перевищує минулорічний обсяг. Примітно, що понад 98% врожаю вирощено господарствами населення.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», передав кореспондент ГолосUA.

«Згідно балансових розрахунків, в 2017 році на продовольче споживання може бути спрямовано 6,3 млн тонн картоплі, що в розрахунку на особу становить 148,2 кг при раціональній нормі 124 кілограми», - зазначили економісти.

Аналітики підкреслили, що на посадковий матеріал під урожай використано 5,3 млн тонн картоплі, а близько 45% від отриманого врожаю складуть кормові потреби, переробка і втрати.

«Імпорт та експорт картоплі очікується в невеликих обсягах (до 15 тис тонн), не викличе суттєвого впливу на попит і пропозицію на внутрішньому ринку», - резюмували в прес-службі.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/ekonomika/v_ukraine_uvelichilos_proizvodstvo_kartofelya__issledovanie_2054
Golos.ua © 2015

За попередніми даними, в 2017 році валовий збір картоплі складе 21, 9 млн тонн, що трохи (на 0,5%) перевищує минулорічний обсяг. Примітно, що понад 98% врожаю вирощено господарствами населення.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», передав кореспондент ГолосUA.

«Згідно балансових розрахунків, в 2017 році на продовольче споживання може бути спрямовано 6,3 млн тонн картоплі, що в розрахунку на особу становить 148,2 кг при раціональній нормі 124 кілограми», - зазначили економісти.

Аналітики підкреслили, що на посадковий матеріал під урожай використано 5,3 млн тонн картоплі, а близько 45% від отриманого врожаю складуть кормові потреби, переробка і втрати.

«Імпорт та експорт картоплі очікується в невеликих обсягах (до 15 тис тонн), не викличе суттєвого впливу на попит і пропозицію на внутрішньому ринку», - резюмували в прес-службі.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/ekonomika/v_ukraine_uvelichilos_proizvodstvo_kartofelya__issledovanie_2054
Golos.ua © 2015

Ваш вибір 'Подобається'.

Вчений назвав основну проблему українського агросектора

Чим довше фермер обробляє землю, тим краще ставлення. Такий висновок зробив керівник агрохімічної лабораторії з дослідження грунтів університету Міссурі-Дельта-Центр Девід Данн в інтерв'ю propozitsiya.com.

«В Америці є цілі династії фермерів. Вони знають, що колись земля буде належати їхнім синам, онукам, і це породжує більш відповідальне ставлення до неї», - підкреслив він.

В Україні експерт відвідав Південний регіон, що славиться своїми чорноземами. Наочно переконався, що українські ґрунти є одними з кращих за показниками та якістю в усьому світі.

Серед типових помилок українських аграріїв Д. Данн назвав насамперед рівень pH, дефіцит калію і фосфору, і управління рівнем азоту.

«Ці помилки допускають і американські фермери. Щоб їх уникнути, звичайно, потрібно проводити аналіз грунту. В Україні бачив тільки один аналіз грунту, і там дійсно спостерігався дефіцит калію». - пояснив дослідник.

Відповідаючи на питання, як оцінити економічну ефективність моніторингу стану грунту, експерт зазначив, що майбутня врожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості грунту. В рамках загального бюджету на добрива припадає близько 20% витрат. Тобто, розрив дуже великий.

«Потенціал культур стрімко виріс за рахунок селекції, контролю шкідників і бур'янів, застосування ЗЗР. Однак, підвищуючи результати врожайності, збільшується винос поживних речовин із ґрунту.

Додам, що за час моєї роботи, спочатку фермери були цілком задоволені результатами в 40 бушелів сої з акра (27,2 ц/га - ред.), Зараз отримують 60 (40,8 ц/га - ред.) - і вони нещасливі . Так як середня врожайність становить 65 бушелів/акр (44,2 ц/га). Але потрібно враховувати, що у нас інтенсивне зрошення. У минулому сою сіяли для сівозміни, а зараз це одна з основних вирощуваних культур», - поділився досвідом Д. Данн.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.