"Укрзалізниця" підвищила тарифи на залізничні вантажні перевезення

Про це повідомляє прес-служба "Укрзалізниці".

Даний наказ опублікований у газеті «Урядовий кур’єр» від 31 жовтня 2017 року №204. Цим наказом введена в дію індексація тарифів на 15%.

За словами в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євгена Кравцова, цьогорічний розмір індексації тарифів на перевезення вантажів 15% – це компромісне рішення, котре визріло в ході тривалого діалогу ПАТ «Укрзалізниця» та учасників ринку перевезень. Усі кошти від індексації тарифів компанія акумулюватиме на окремому інвестиційному рахунку та звітуватиме про їх використання.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зміняться ціни на молочну продукцію

Про це повідомила аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

Відповідно в другій половині жовтня середньозважена ціна на молоко екстра ґатунку склала 10,58 грн/кг (з ПДВ), а середня за місяць — 10,23 грн/кг. Все ж залишаються значні цінові коливання навіть на молоко однакого ґатунку, які залежать від об’єму партії.

Ціна на молоко вищого ґатунку коливається від 7,5 до 10 грн/кг, знову ж таки в залежності від партії. Найвищі ціни притаманні Центральному та Західному регіонам.

Перший ґатунок у жовтні коштував в середньому 7,50-9 грн/кг. Максимальна ціна попиту була у Західному та Східному регіонах.

Така цінова політика може вплинути на те, що стабілізація цін відбудеться вже незабаром, а тим паче може і відкотися до очікуваних раніше 10 грн. Адже, основний драйвер попиту на молочні продукти, експорт, вже не такий активний. Масло, яке давало найбільшу підтримку цінам у світі зараз різко дешевшає. Так, на кінець жовтня його ціна в основних експортних регіонах досить значно просіла: у США опустилася на 2% — до 5 дол./кг, в Океанії — на 1,9% — до 5,8 дол., а Європі — найбільше — на 11,3% — до 6,4 дол./кг.

Крім того, світові експерти прогнозують, що перша половина 2018 року буде характеризуватися черговим зниження цін, як на молочні продукти, так і на молоко. Тому, фермерам вже зараз потрібно готуватися до таких змін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Нібулон» проведе роботи з днопоглиблення Дніпра

Про це повідомив Володимир Клименко, заступник генерального директора СП «Нібулон», на круглому столі «Аграрна Україна. Концепція світової першості», проведеного в рамках виставки «Агрокомплекс», пише propozitsiya.com.

Аграрна логістика – болюче питання для Україні. «У нас не просто високі портові збори, вони в 5-10 разів вище, ніж в портах ЄС, а ці країни – наші конкуренти на світовому ринку зерна. Ці гроші на логістику йдуть з кишені сільгоспвиробника. Втрачає в першу чергу селянин, який вирощує зерна», - підкреслив В. Клименко.

95% експорту «Нібулону» йде через порти України, для цього побудовані перевалочні комплекси потужністю близько 50 млн т зерна: «Це колосальні інвестиції за останні 15 років. Але жодної копійки не витрачалося на будівництво зерновозів. Останній зерновоз в «Укрзалізниці» було збудовано 1993 року. З того часу парк не оновлювався».

Тому трейдери мають багато логістичних проблем.

«Осінь – це вже не пора битви за урожай, а битви за перевезення», -  також додав Микола Ковальський, директор з маркетингу агропромхолдингу «Астарта-Київ».

Для вирішення цих проблем «Нібулон» принципово переводить вантажі на річки України. «Ми побудували 10 річкових елеваторів і робимо так, щоб порти були вздовж ріки Дніпро з Півдня до Півночі», - підкреслив В. Клименко.

З компанією «Нібулон» співпрацює 4,5 тис. малих фермерських господарств. «Вони вже відчули суттєву грошову різницю – везти зерно до річкових елеваторів чи в порт», - додав спікер.

У найближчі три роки компанія планує побудувати ще 10 річкових елеваторів, і випускати 15 нових суден щороку. Також заплановані днопоглиблюючі роботи на Дніпрі. «Більше на Дніпрі практично ніхто серйозно не працює. Ми вже прокопали 134 км на Південному Бузі, і перевезли 1 млн т зерна в цьому сезоні», - пояснив В. Клименко.

Він додав, що місяць тому на воду спущено унікальний інженерний комплекс для днозаглиблюючих робіт, аналогу якого в Україні немає. Комплекс проходить випробування. Мета «Нібулону» - підрівняти і заглибити річкове дно в районі Кременчуга.

Також компанія ставить перед собою мету - відновити водний шлях Е-40 між Балтійським і Чорним морем, так званий шлях «із варяг у греки». Нібулон займається частиною цього амбітного проекту, підсумував В. Клименко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На ринках ЄС зростає попит на українську агропродукцію

При цьому імпорт із європейських країн зріс на 11,7% та становив $ 1,581 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Взагалі, збільшення нашого експорту до ринків країн ЄС відбулось в основному за рахунок зростання обсягів постачання таких продуктів як: кукурудза – на 57,4%, насіння свиріпи або ріпаку – на 72,9%, соняшникова олія – на 23%. Окрім того, значно зросло постачання м’яса та харчових субпродуктів птиці, меду, кондитерських виробів, маргаринової продукції та таких цікавих нішевих продуктів як сорго чи насіння льону», - зазначила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

Вона відмітила, що ключовими імпортерами української сільськогосподарської та харчової продукції серед країн ЄС є Нідерланди з часткою 17,6%, Іспанія – 15,5%, Польща – 12,9%, Італія – 11,9% та Німеччина – 9,9%.

«Дуже приємно відмітити, що на ринках ЄС зростає попит на українську готову продукцію. Наприклад, за січень-вересень 2017 року було експортовано вершкового масла на суму $ 12,6 млн, а у той самий період 2016 року ця цифра становила лише на $ 5 тис. Також зросли поставки українського морозива, згущеного молока, крохмалю, кондитерських виробів з цукру тощо», - відмітила Ольга Трофімцева.

Заступник Міністра нагадала, що станом на сьогодні вже повністю використані тарифні квоти на цілу низьку українських аграрних товарів: цукор, мед, ячмінь, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, кукурудза, пшениця.

«Серед додаткових торговельних преференцій, які вступили в дію з 1 жовтня 2017 року, українські експортери вже повністю використали квоти на мед обсягом 2 500 тонн. На 36,5% використані квоти на оброблені томати, а на 5,9% – квота на ячмінну крупу та борошно. У повному обсязі наразі залишаються не вичерпаними додаткові торговельні преференції на виноградний сік – 500 тонн та овес – 4 000 тонн», - резюмувала Ольга Трофімцева.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні збільшилося виробництво картоплі

Примітно, що понад 98% врожаю вирощено господарствами населення.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», пише ГолосUA.

«Згідно балансових розрахунків, в 2017 році на продовольче споживання може бути спрямовано 6,3 млн тонн картоплі, що в розрахунку на особу становить 148,2 кг при раціональній нормі 124 кілограми», - зазначили економісти.

Аналітики підкреслили, що на посадковий матеріал під урожай використано 5,3 млн тонн картоплі, а близько 45% від отриманого врожаю складуть кормові потреби, переробка і втрати.

«Імпорт та експорт картоплі очікується в невеликих обсягах (до 15 тис тонн), що не викличе суттєвого впливу на попит і пропозицію на внутрішньому ринку», - резюмували в прес-службі.

 

За попередніми даними, в 2017 році валовий збір картоплі складе 21, 9 млн тонн, що трохи (на 0,5%) перевищує минулорічний обсяг. Примітно, що понад 98% врожаю вирощено господарствами населення.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», передав кореспондент ГолосUA.

«Згідно балансових розрахунків, в 2017 році на продовольче споживання може бути спрямовано 6,3 млн тонн картоплі, що в розрахунку на особу становить 148,2 кг при раціональній нормі 124 кілограми», - зазначили економісти.

Аналітики підкреслили, що на посадковий матеріал під урожай використано 5,3 млн тонн картоплі, а близько 45% від отриманого врожаю складуть кормові потреби, переробка і втрати.

«Імпорт та експорт картоплі очікується в невеликих обсягах (до 15 тис тонн), не викличе суттєвого впливу на попит і пропозицію на внутрішньому ринку», - резюмували в прес-службі.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/ekonomika/v_ukraine_uvelichilos_proizvodstvo_kartofelya__issledovanie_2054
Golos.ua © 2015

За попередніми даними, в 2017 році валовий збір картоплі складе 21, 9 млн тонн, що трохи (на 0,5%) перевищує минулорічний обсяг. Примітно, що понад 98% врожаю вирощено господарствами населення.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», передав кореспондент ГолосUA.

«Згідно балансових розрахунків, в 2017 році на продовольче споживання може бути спрямовано 6,3 млн тонн картоплі, що в розрахунку на особу становить 148,2 кг при раціональній нормі 124 кілограми», - зазначили економісти.

Аналітики підкреслили, що на посадковий матеріал під урожай використано 5,3 млн тонн картоплі, а близько 45% від отриманого врожаю складуть кормові потреби, переробка і втрати.

«Імпорт та експорт картоплі очікується в невеликих обсягах (до 15 тис тонн), не викличе суттєвого впливу на попит і пропозицію на внутрішньому ринку», - резюмували в прес-службі.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/ekonomika/v_ukraine_uvelichilos_proizvodstvo_kartofelya__issledovanie_2054
Golos.ua © 2015

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчений назвав основну проблему українського агросектора

Чим довше фермер обробляє землю, тим краще ставлення. Такий висновок зробив керівник агрохімічної лабораторії з дослідження грунтів університету Міссурі-Дельта-Центр Девід Данн в інтерв'ю propozitsiya.com.

«В Америці є цілі династії фермерів. Вони знають, що колись земля буде належати їхнім синам, онукам, і це породжує більш відповідальне ставлення до неї», - підкреслив він.

В Україні експерт відвідав Південний регіон, що славиться своїми чорноземами. Наочно переконався, що українські ґрунти є одними з кращих за показниками та якістю в усьому світі.

Серед типових помилок українських аграріїв Д. Данн назвав насамперед рівень pH, дефіцит калію і фосфору, і управління рівнем азоту.

«Ці помилки допускають і американські фермери. Щоб їх уникнути, звичайно, потрібно проводити аналіз грунту. В Україні бачив тільки один аналіз грунту, і там дійсно спостерігався дефіцит калію». - пояснив дослідник.

Відповідаючи на питання, як оцінити економічну ефективність моніторингу стану грунту, експерт зазначив, що майбутня врожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості грунту. В рамках загального бюджету на добрива припадає близько 20% витрат. Тобто, розрив дуже великий.

«Потенціал культур стрімко виріс за рахунок селекції, контролю шкідників і бур'янів, застосування ЗЗР. Однак, підвищуючи результати врожайності, збільшується винос поживних речовин із ґрунту.

Додам, що за час моєї роботи, спочатку фермери були цілком задоволені результатами в 40 бушелів сої з акра (27,2 ц/га - ред.), Зараз отримують 60 (40,8 ц/га - ред.) - і вони нещасливі . Так як середня врожайність становить 65 бушелів/акр (44,2 ц/га). Але потрібно враховувати, що у нас інтенсивне зрошення. У минулому сою сіяли для сівозміни, а зараз це одна з основних вирощуваних культур», - поділився досвідом Д. Данн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview