Укрзалізниця та агрохолдинги планують поповнити парк зерновозів

Про це інформує Укрзалізниця, пише Укрінформ.

"Уже за кілька тижнів залізничники та аграрії планують визначити, яку кількість вагонів-зерновозів бажають придбати окремі агрохолдинги, а також лізингові умови, на яких ці вагони надаватимуться Укрзалізниці", - йдеться у повідомленні.

Така домовленість стала результатом зустрічі в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євгена Кравцова із представниками Української зернової асоціації, що представляє 90% експорту зернових та олійних культур.

За словами президента Української зернової асоціації Миколи Горбачьова, упродовж останніх сімнадцяти років спостерігається постійне підвищення врожайності зернових, а відтак зростає й потреба в рухомому складі.

«Якщо врожаї збільшуватимуться такими ж темпами, - вже 2021 року експорт зернових сягне 70 млн тонн при нинішніх 47 мільйонах тонн. Для того, щоб Укрзалізниця змогла перевезти всі ці обсяги продукції, - модернізацію рухомого складу потрібно починати вже зараз», - зазначив Горбачьов.

В.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Кравцов зазначив, що, окрім поповнення парку вагонів-зерновозів, необхідно продовжувати працювати з автоматизованою системою їх розподілу.

«Автоматизована система розподілу вагонів-зерновозів між клієнтами має функціонувати й надалі, а критерії розподілу вагонів мають вдосконалюватись у процесі діалогу з бізнесом», - додав Кравцов.

Він також наголосив, що у пікові періоди особливо потрібною є ініціатива щодо запровадження маршрутних відправок зернових составів. Але при цьому важливо враховувати інші ринки та галузі економіки, чиї поїзди збільшать час простою, пропускаючи поїзди з зерном. Учасники зустрічі погодилися, що реалізація запланованих спільних заходів дозволить суттєво покращити ситуацію із перевезенням зернових вже під час наступної збиральної компанії.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Форум зернопереробників – 2017» Виробництво. Експорт. Інновації

Всупереч тенденції зниження внутрішнього споживання і рентабельності виробництва готової продукції, український ринок борошна і круп продовжує розвиватися, відбувається модернізація та будівництво нових зернопереробних підприємств і нарощування темпів виробництва. Багато в чому це відбувається завдяки розширенню асортименту продукції та розвитку експорту, що сприяло зростанню обсягів поставок і стало стимулом для пошуку виробниками нових ринків збуту.

Розуміючи стратегічне значення борошномельного і круп'яного ринку, союз «Мукомоли України», FAO та ЄБРР проводять III Міжнародну конференцію «Форум зернопереробників: ринок і технології – 2017». Захід відбудеться 28-29 вересня в р. Одеса, готель «Чорне море», (вул. Маразліївська, 1, Парк Шевченка).

Участь у заході візьмуть провідні виробники борошна та круп, трейдери та імпортери борошномельно-круп'яної продукції, закордонні та українські експерти з ринку сировини і готової продукції, постачальники техніко-технологічних рішень для переробки зерна та визначення якості борошномельно-круп'яної продукції.

В рамках заходу буде проведена виставка продуктів переробки зерна і зернопереробного обладнання. В ході виставки свою продукцію представлять компанії: Сквирський КХП, Барвінківський КХП, "Білоцерківхлібопродукт", Шевченківський завод продтоварів, Укр-Агро-Продукт (ТМ «Новоукраїнка», ТМ «Хлебородар») та інші борошномельно-круп'яні підприємства.

Програма форуму

З питань участі, спонсорства, виступу з доповіддю звертайтеся в оргкомітет конференції

Керівник оргкомітету

Святослав Ткаченко

+380633577359, +380562320795

[email protected]

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Пасічники обурені закупівельними цінами на мед

Таке зростання експорту тішить Міністерство агрополітики, урядовців, але не виробників. Вони заявили, що цьогоріч готові до протестів, пише Експрес.

"Річ у тому, що більшість пасічників - селяни, 40% із них - старшого віку, - розповідає Віталій Батіг, голова Спілки пасічників. - Вони виробляють мед, але не мають ані часу, ані можливостей реалізовувати його, бо для цього треба занедбати пасіку та їхати з товаром до міста. Цим користуються закупівельники. Вони скуповують мед майже за безцінь. Тримати свій товар, очікуючи кращого покупця, пасічники також не можуть, бо мед втрачає свої корисні властивості. Тому вони віддають його дуже дешево, у середньому по 35 гривень за кілограм", - наголошує він.

За його словами, на ринках і в магазинах ціна меду значно вища. "Але держава ігнорує проблему. Для неї головне - показники експорту. А краще б заохочували українців їсти більше меду. Колись наші пращури з'їдали по 20 кілограмів меду на рік, і були набагато міцнішими, ніж ми. Нині в Україні виробляють приблизно 1,5 кілограма меду на душу населення, але дуже багато йде за кордон. А Інститут гігієни харчування ЮНЕСКО рекомендує кожній людині для нормального функціонування організму споживати протягом року не менше як чотири кілограми меду. Однак до цих рекомендацій наближаються хіба що японці та новозеландці", - зазначає Віталій Батіг.

В Японії мед продають не в магазинах, а в аптеках, і він є обов'язковим у дитячому харчуванні. Щодо Європи, то там найбільше меду їдять у Швейцарії - приблизно 1,4 кілограма на душу населення.

"В Україні в1982 році на кожного припадало 0,3 кілограма меду. Сьогодні ця цифра в Україні зменшилась до... однієї чайної ложки на місяць, тобто до 12 грамів (трохи більше як 150 грамів на рік)! І при цьому ми тішимося експорту меду ,замість того, щоб замислитися: в Японії середня тривалість життя становить 88 років, а ця країна імпортує приблизно 98% меду. Середня тривалість життя в Україні - 64 роки, а ми намагаємося вивезти свій мед, який здатний покращити наше здоров'я, продовжити життя", - підсумовує Віталій Батіг.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молочарі отримують одні з найбільших зарплат в області

За словами Степана Барни, на сьогодні підприємство “Молокія” - це одне найкращих і найефективніших підприємств, що працюють на території Тернопільської області, які переймаються не тільки тим, як отримати прибутки, а й створенням робочих місць. Наразі на підприємстві працює 1400 працівників, які в середньому отримують 7000 гривень на місяць. Це майже на 2000 гривень більше, ніж середній показник по області.

Окрім того, варто зазначити, що сума сплачених податків, близько 30 мільйонів гривень, - це добре наповнення нашого бюджету.

Поруч із цим підприємство створило перший в Україні проект кооперативного руху, за якого відбувається активна співпраця між виробником і переробником продукції.

В даному випадку ми є свідками того, як відроджуються ті традиції, які мали місце раніше. І у подальшому тим шляхом, яким рухається Черкащина разом із підприємством “Молокія”, ми напрацюємо формат із районами Тернопільської області. Основним нашим завданням є відродження села. Село буде жити, коли буде жити тваринництво, коли люди отримуватимуть гарні зарплати за результати своєї праці.

 
Ексклюзивно для AgroReview
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Регіональне підприємство запускає новий формат кооперації

За словами Степана Барни, на сьогодні підприємство “Молокія” - це одне найкращих і найефективніших підприємств, що працюють на території Тернопільської області, які переймаються не тільки тим, як отримати прибутки, а й створенням робочих місць. Наразі на підприємстві працює 1400 працівників, які в середньому отримують 7000 гривень на місяць. Це майже на 2000 гривень більше, ніж середній показник по області.

Окрім того, варто зазначити, що сума сплачених податків, близько 30 мільйонів гривень, - це добре наповнення нашого бюджету.

Поруч із цим підприємство створило перший в Україні проект кооперативного руху, за якого відбувається активна співпраця між виробником і переробником продукції.

В даному випадку ми є свідками того, як відроджуються ті традиції, які мали місце раніше. І у подальшому тим шляхом, яким рухається Черкащина разом із підприємством “Молокія”, ми напрацюємо формат із районами Тернопільської області. Основним нашим завданням є відродження села. Село буде жити, коли буде жити тваринництво, коли люди отримуватимуть гарні зарплати за результати своєї праці.

 
Ексклюзивно для AgroReview
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скарб в городі: через каблучку з діамантами проросла морква

Виявилося, що через обручку проросла морква, яку витягла з землі невістка жінки, пише facenews.ua.

Грэмс впустила перстень з пальця, коли полола бур'яни біля свого будинку в вересні 2004 року.

Спроби знайти каблучку виявилися безуспішними, і жінка, нічого не сказавши чоловікові, замовила і почала носити його дублікат. Після цього вони переїхали в інше місто, однак ферма залишилася у власності їхніх родичів.

Коли невістка Грэмс Колін Дейлі знайшла моркву з надітим на неї кільцем, вона показала знахідку чоловікові, і той одразу впізнав коштовність, яка належала його матері.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview