Урядова модель передачі земель громадам може збільшити корупцію

Про це на своїй сторінці у Facebook, заявив керівник програм практичної політики Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай, пише landlord.ua.

На засіданні Кабінету Міністрів України 31 січня 2018 року прийнято рішення позбавити право одноосібного ухвалення рішення щодо розпорядження землею біля ОТГ Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Згідно нього, Держгеокадастр має передати землі державної власності за межами населених пунктів у комінальну власність об’єднаних територіальних громад до кінця 2018 року.

На думку Олександра Солонтая, таке рішення Кабміну має право на існування, але тимчасово.

«Щодо передачі земель за межами населених пунктів, основне слово має терміново сказати Верховна Рада, яка з 2014 року гальмує розгляд відповідних законопроектів. Якщо їх не проголосувати, то замість земельної децентралізації, відбудеться посилення корупції для фермерів та аграріїв, яким замість одного органу, доведеться давати хабарі в два», — заявив він.

Таке рішення урядовців стосується лише 665 вже створених об’єднаних територіальних громад. Загалом вони  отримають у свою власність 760 тисяч гектарів прилеглих земель.

«Нажаль, уряд знову згадує тільки про ОТГ, і забуває про міста обласного значення, але всеодно нове розпорядження уряду це перемога. Можливо, в майбутньому містам теж дозволять стати учасниками об’єднання громад, і тоді це питання зніметься», — додав експерт.

Алгоритм передачі землі передбачає чотири етапи. ОТГ звертається з клопотанням до обласного управління Держгеокадастру. Після відбувається інвентаризація земель ОТГ, які до цього не були передані у користування. Потім, реєстрація проінвентаризованих ділянок в державному кадастрі. І останній етап — передача земель у комунальну власність громади наказом начальника обласного управління Держгеокадастру.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ситуація з дотаціями в АПК може обернутися банкрутством виробників і ціновим шоком - Юрій Косюк

Євросоюз витрачає на аграрні субсидії третину свого бюджету, що дозволяє європейським фермерам, навіть нічого не заробляючи, мати за рахунок субсидій заробіток від 300 до 700 євро за гектар. В цей же час українські фермери отримують мізер, але повинні бути не гірше європейських на світових ринках - і це положення речей не можна вважати справедливим. Таку думку висловив глава «Миронівського хлібопродукту» Юрій Косюк, розмірковуючи для видання «РБК», чому дотації в ЄС допомагають фермерам розвиватися, а в Україні - можуть привести до банкрутства.

«Ми знаходимося на території Європи, ми йдемо в Європу, і ми повинні бути в однакових умовах і стандартах. Або європейці знижують свою підтримку, і Україна тоді знаходиться з ними на рівних позиціях, або Україні потрібно буде визнати, що дуже багато низькоефективних виробників просто збанкрутують. Це може викликати певний ціновий шок і певний сплеск безробіття. Відповідно, державі треба розуміти, чи готова вона підтримувати галузь і яким чином витримувати баланс з ЄС», - зазначив глава  «МХП».

За його словами, на сьогоднішній день в Україні до кінця не встановлений механізм розподілу дотацій, а суми, напрямки та одержувачі змінюються з року в рік. У минулому році в країні діяв принцип, згідно якому сума компенсацій росла при збільшенні податків, сплачених в казну. Але такий підхід «не влаштував популістів, що сидять в «тіні» і претендують на дотації», говорить Косюк.

«Ми таких дуже багато знаємо, чий бізнес перебуває в «тіні», чий бізнес обертається навколо придбання товарів сільськогосподарського призначення через готівкові кошти», - сказав він.

Таким популістам, за словами Юрія Косюка, допомагають окремі політичні сили, які ставить перед собою завдання позбавити пташників, а в більшій мірі великих виробників, держпідтримки. В цьому напрямку у них є якийсь прогрес - така норма вже закладена в законодавстві і повинна вступити в силу в 2022 році. Але глава «МХП» впевнений, що будь-який удар по великим птахівникам зрикошетить на дрібні фермерства, які, не маючи запасу міцності, можуть просто не витримати і зникнути.

«Багато дрібних і неефективних виробників можуть закрити свої виробництва. І, думаю, що в кінці кінців такі речі позначаться на споживачі ціною. Все дуже просто: зменшиться пропозиція - збільшиться ціна. Це буде важко перший-другий рік. Потім бізнес адаптується до цього. Але до цього треба бути готовими, що буде вище ціна, і буде безробіття, і дуже багато можливостей для популістів »- пояснив він.

Це ж стосується спроб роздути скандал в ЗМІ про суму держпідтримки, виділеної «МХП» в минулому році, додав він. Косюк підкреслив, що його компанія є публічною і кожен може подивитися на її фінансові результати. Держпідтримка, каже він, впливає на них, але незначно.

Як буде розподілятися держпідтримка в 2018 році глава «МХП» поки не знає, але стверджує, що така плутанина в галузі вперше за останні 15 років.

«Ще ніхто не бачив філософію розподілу цих грошей. А це найголовніше. Ми боремося з Міністерством економіки, щоб вони підготували якісь зрозумілі правила гри. Поки правила гри ніхто не видав, і я не впевнений, що вони взагалі у них є», - резюмував Юрій Косюк.

Джерело:
comments.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Чумак» звинуватили в обмані споживачів

За результатами розгляду в діях ПРАТ «Чумак» встановлено ознаки порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Про це повідомляє ХЕРСОН.сity.

Так, відділенням встановлено, що в магазинах і торгових мережах України реалізовується виготовлена ПРАТ «Чумак» майонезна продукція з різним вмістом жиру, зокрема, «майонез «Апетитний» 30%», «майонез «Французький провансаль 30%», «майонез «Пісний 30%», «майонез «Салатний»15%», «майонез «Справжній Легкий 30%» (далі - майонези).

Таким чином виробник пропонує споживачам в асортименті продукт «майонез» з жирністю 15% і 30%.

При цьому, дослідженням встановлено, що майонезний продукт жирністю менше 50% є «майонезним соусом».

Тобто, при маркуванні продукції «майонез «Апетитний» 30%», «майонез «Французький провансаль 30%», «майонез «Пісний 30%», «майонез «Салатний»15%», «майонез «Справжній Легкий 30%» ПРАТ «Чумак» має вказувати на упаковці, що це «майонезний соус», враховуючи низьку частку жиру в ній.

Враховуючи викладене, в діях «Чумака», які полягають у розміщенні на упаковках вищевказаної продукції написи «майонез» замість «майонезний соус», встановлено ознаки порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього підприємства.

У зв'язку з цим, ПРАТ «Чумак» рекомендовано припинити дії, які містять ознаки зазначеного порушення шляхом припинення розміщення на упаковках продукції інформації, що вводить в оману споживачів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська пивоварня у списку кращих у світі

Компанія вже другий рік поспіль потрапляє до списку авторитетного американського видання, пише agroday.com.ua.

Rate Beer щорічно складає рейтинг, в якому беруть участь пивоварні з усього світу. Оцінюють пивоварів незалежні експерти. Важливим чинником для високої оцінки є відгуки споживачів. Зазначимо, що кращим сортом пива визнано Pravda DWIPA.

«Ципа» була заснована у 2015 році у селі Кваси, що на  Закарпатті. Пиво тут варять лише з натуральних інгрідієнтів зі вмістом солоду не менше 50% у пивному суслі. Солод, хміль та дріжджі переважно використовують німецькі та чеські, джерельну воду – закарпатську.

Процес бродіння проходить в спеціальних чанах у формі яєць. «Це і дало назву броварні, адже «Ципа», як пташеня, народжується з яйця», — зазначають у компанії.

Дозріває пиво у старовинному підвалі природнім шляхом не менше 30 діб. А деякі сорти — до декількох місяців. Кінцевий продукт не підлягає пастеризації та фільтрації.

У пиво додають оригінальні гуцульські додатки, приміром яфини (чорниця), карпатські трави або смерекові гілочки.

Нагадаємо, що український ринок пива представлений в основному вітчизняною продукцією. Імпорт становить лише 1-2%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Який реальний стан вітчизняного сільського господарства

Може це така хвороба – намагатися говорити про сільське господарство або гарне, або погане, але тільки не правду? Про це пише економіст Олександр Охріменко у своїй статті для 112.ua.

Україну люблять лякати, що вона стає аграрною країною або навіть сировинним придатком. При цьому забувають сказати, що ЄС є найбільшим експортером пшениці і м'яса птиці в світі, а США – найбільший експортер кукурудзи в світі. Якби в Україні були б такі запаси нафти і газу, як у Росії, то Україна теж могла б бути світовим лідером на ринку експорту і продавати величезні обсяги нафти і газу на експорт. Але в Україні немає ні нафти, ні газу, але є інше багатство – це с/г землі, і потрібно зробити так, щоб посунути США і ЄС на світовому ринку зерна, ось тоді Україну будуть поважати у всьому світі і навіть побоюватися. Їсти всі хочуть, а хто годує світ, той і диктує свої умови. Тому варто тільки порадіти, що частка експорту продовольства в загальному експорті України за 2017 рік склала 45%, що на 17% більше, ніж в 2016 році. У світі є попит на продовольство, і Україна може цей попит задовольнити. Але, не все так просто.

У 2017 році в Україні зібрали зерна менше, ніж в 2016. Все вірно, за минулий рік було зібрано 61 млн тонн зерна, що на 7,3% менше, ніж у минулому році. Дійсно, менше, але це не трагедія, і, тим більше, не говорить про кризу в сільському господарстві України. Менше виростили і насіння соняшнику, але більше картоплі та цукрових буряків. Менше було зібрано сої, але більше ріпаку. Менше зібрали яблук, зате більше винограду. І таких прикладів багато в українському аграрному бізнесі. Сільське господарство завжди залежить від природних, і не тільки природних факторів, тому не буває кожен рік рекордним по урожаю зерна та виробництва с/г продукції. Так, 2017 рік виявився менш вдалим, ніж 2016, але якщо порівняти з іншими роками, то цілком успішним. У 2010 році збір зерна (без урахування Криму) був лише 34 млн тонн. Але хто про це пам'ятає.

В останні роки сільське господарство України успішно розвивається, і падіння виробництва в 2017 році це нормальне явище для сільського господарства. Але й цього можна було б уникнути, якби...

Для порівняння: врожайність зерна на сільськогосподарських підприємствах становила 45,3 ц/га, а врожайність зерна в особистих господарствах селян (сюди ж включають і фермерські господарства) усього 34 ц/га. Ось вам і відповідь, чому нижче. У 2017 році близько 27% всіх площ, засіяних під зерно, обробляли особисті господарства. Вони не мають ні техніки, ні грошей, ні достатніх навичок обробки землі, в результаті у них врожайність завжди нижча. Тому вони просто неефективно використовують землю. Часи сапок і коней на полях вже давно пройшли, але цього не розуміють наші "горе-реформатори". Вони продовжують фантазувати про "вишневі садки біля хати", про серпи і граблі, як головний технологічний уклад виробництва сільськогосподарської продукції в Україні. Для того щоб Україна могла виробляти багато і якісної с/г продукції, потрібні технології 21 століття, де більше праці машин, а не ручної праці, як це прийнято в особистих господарствах. Україна за рівнем врожайності тієї ж пшениці істотно відстає від Німеччини. І це при тому, що в Україні чорноземи, а Німеччина не може похвалитися такими землями. Зараз все вирішують нові технології, які включають правильну підготовку с/г землі до посіву, якісний посівний матеріал, обробку під час зростання і збирання врожаю з мінімальними втратами і подальшу переробку і зберігання. Це все інвестиції та інвестиції, без яких в Україні завжди буде врожайність нижча, ніж у Німеччині, незважаючи на чорноземи під ногами.

Всі ці розмови: "давайте кредитувати фермерів і селян" - це дурість і незнання елементарних основ світового аграрного бізнесу. Безглуздо давати кредити фермерам, якщо вони не можуть в заставу віддати с/г землю. Без застави фермер найчастіше не думає погашати кредит. Тому не дивно, що на поточний момент частка проблемних кредитів у загальному обсязі виданих кредитів в Україні близько 60%. Просто їх не погашають. Хоча і банки не поспішають видавати кредити фермерам та одноосібникам. Все одно не погасять, не варто збільшувати обсяги проблемних кредитів. Але і кредитування с/г підприємства теж складно без нормального застави. У світовій економіці не буває кредитування с/г виробників без застави землі. Тільки застава землі більш-менш дисциплінує аграрних монстрів, щоб вони думали, як погасити кредит, а не як "кинути" банк.

Що стосується виробництва продукції тваринництва, то тут теж падіння в 2017 порівняно з 2016 роком. І знову не все так однозначно. За 2017 рік було вироблено м'яса (у живій вазі) 3,2 млн тонн, що на 0,7% менше, ніж в 2016 році, але на 0,2% більше, ніж у 2013 році. А ось виробництво молока дійсно істотно знизилося порівняно з 2013 роком (мінус 4%). І поголів'я корів зменшується, як і поголів'я свиней, тільки поголів'я курей зростає. Причиною тому є той факт, що виробництво кормів зменшується, а вартість їх зростає. Тому виробляти продукцію тваринництва не завжди вигідно. Крім того, велика частина молока в Україні, на жаль, виробляється в особистих господарствах, а воно там дуже низької якості і його доводиться додаткового переробляти, щоб отримати дійсно нормальну сировину для молочної промисловості. Без нормальної кормової бази не можна забезпечити нормальну роботу тваринництва. І знову-таки, це має бути не сарай на особистому подвір'ї, а ферми, де більшу частину робить автоматика, де стерильна чистота і висока якість виробленого молока та м'яса.

Якщо вже робити реформи, то сам Бог велів в Україні серйозно зайнятися реформами у сільському господарстві. Запустити ринок с/г землі, зняти всі обмеження на скупку землі великими закордонними холдингами, розширити можливості для будівництва підприємств харчової промисловості і обслуговування сільського виробництва. Україні потрібні хороші елеватори і порти, і овоче-і фруктосховища, не кажучи вже про масло - і молокозаводи. Все це і є те, що може реально зробити в Україні економічне диво. Судіть самі – якщо в умовах економічного хаосу і безладу, в якому живе економіка України після 2013 року, сільське господарство показало зростання, у той час як промисловість падає, це чи не найкраща ознака того, що може врятувати Україну і забезпечити її майбутнє.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Криптовалютна ферма допомагає вирощувати овочі

Про це пише gagadget.com.

Охолодження більш, ніж 30 ASIC-пристроїв, що використовуються для добування, вимагало дуже великих фінансових витрат, а установка вентиляторів забирала багато часу, тому підприємець вирішив використовувати тепло, що генерується фермами, для обігріву імпровізованої багатоповерхової теплиці-акваріума. На першому поверсі Брюс розводить арктичних гольцов (вид риб), вода в якій вони плавають, стає відмінним добривом для рослин, розташованих на іншому поверсі. Пророщений ячмінь йде на корм рибам, а базилік і салат Харді їсть і продає.

Брюс каже: «Дохід, отриманий мною від майнінгу, дозволяє покрити всі витрати, оплачувати працю найманих робітників і розвивати ідею з вирощуванням риби і агрокультур. Біткоін допоміг мені створити цю демонстрацію, за допомогою якої ми хочемо показати людям нову концепцію, яка, я впевнений, буде затребувана в світі».

І він виявився прав: винаходом вже зацікавилися голова місцевого муніципалітету Дуейн Кларк, а також місцеві та китайські інвестори.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview