В Україні обвалився експорт цукру

За липень поточного маркетингового року українські виробники експортували 36,7 тис. тонн цукру, що на 46% менше, ніж у попередньому місяці. Про це повідомляє прес-служба асоціації «Укрцукор».

Основні поставки липня здійснювалися в Узбекистан - 89%. Також, незначні відвантаження були в Молдову - 4%, Азербайджан - 3% і Таджикистан - 2%. Сумарно за вересень-липень 2017/2018 МГ експортовано 538 тис. тонн цукру.

Нинішні посівні площі під цукровим буряком становлять 280 тис. га, що на 13% менше ніж у минулому році. У сезоні буде працювати близько 40 цукрових заводів.

Україна експортувала в червні 2018 року 67,7 тис тонн цукру, що на 25% більше, ніж у попередньому місяці. Цукровиробники повідомляють, що основні поставки цукор у червні були в Узбекистан - 51% і Лівію - 35%. 5% цукру відправили в Азербайджан, Вірменія і Грузія купили по 3% українського цукру, інформує UBR

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Борщ із малини став головною стравою фестивалю на Житомирщині

На фестивалі проводилась дегустація страв з цієї ягоди, головною з яких був малиновий борщ, пише kurkul.com.

Так зафіксували лідерство українських постачальників малини на європейському ринку.

У селі працюють приємства з переробки та заморожування ягід. Продукцію експортують за кордон. Вирощування ягід може дати місцевим людям хороший дохід і постійну зайнятість.

«Ми хотіли показати Малинівську громаду як сильну потужну спільноту, яка може гарно працювати та весело відпочивати. Це перший фестиваль такого формату в нашому селі. Дівчата зварили 300 л малинового борщу — головної страви фестивалю. За смаком він нагадує кисіль або густий глінтвейн», — розповіла сільський голова Наталія Парфіненко.

Крім дегустації страв з ягоди, провели конкурси, в яких виграли 300 саджанців ягід. Для дітей організували атракціони, квести з аніматорами, майстер-клас із ліпки глиною.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український фермер виростив гігантську картоплю

Відзначається, що величезна картоплина-рекордсмен у господаря з села Гірське заважила на 1 кг 395 грамів.

Картопля у Савчака посаджена на площі 60 гектарів. Вирощуванням цієї культури він займається десять років. Рекордний результат на місцевому  ґрунті показала картопля голландського сорту Імпала (з одного гектара Імпала здатна давати до 60 тонн плодів - Ред.).

"Значною мірою, високої врожайності картоплі сприяли погодні умови. Ну, і звичайно, допоміг належний догляд. На всіх стадіях вирощування ми ретельно дотримувалися технологій. Були там плоди по 800 грамів, по кілограму. А ось ця картоплина - рекордсмен", - розповів фермер.

Дерунами з такого примірника цілком можна нагодувати трьох чоловіків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експорт м’яса птиці збільшився майже на чверть

Про це заявив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, позитивних зрушень в експорті м’яса та субпродуктів вдалося досягти завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського.

Якщо ще у 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса та субпродуктів утримувала Росія, то з 2017 року переважають поставки на ринки країн Європи та Азії, зауважив експерт.

За шість місяців 2018 року найбільше продукції цієї групи – 21% – закупили Нідерланди, які торік вперше очолили рейтинг імпортерів вітчизняного м’яса.

Значно менші закупки здійснюють Словаччина (9,6%), Ірак (8,2%), Білорусь (7,7%), Німеччина (6,1%), Азербайджан (5,5%) та Гонконг (4,5%),

Сукупно ці країни акумулюють близько 63% експорту вітчизняної м’ясопродукції у грошовому виразі, поінформував експерт.

Характерною рисою І півріччя 2018 року стало зростання вартості та обсягів експортних поставок м’яса птиці. Вартість збільшилася майже на чверть – +23% – зі 196 млн дол. США до 241 млн дол. США при зростанні обсягів експорту м’яса птиці зі 147 тис. т до 152 тис. т. За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, минулорічна тенденція щодо збільшення обсягів експорту цього виду продукції зберігатиметься й 2018 року, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МХП та Agrohub запускають онлайн-відеокурс про те, як створити стартап

Теґи: 

Він складатиметься з 10 відеоуроків, що будуть корисні не тільки технологічним підприємцям початківцям, а й тим, хто вже занурений у тему. Тим, хто вже стартував — і вийшло, а також тим, чий стартап так і «не злетів».

Давати поради, ділитися лайфхаками і застерігати від помилок будуть українські та зарубіжні стартапи та експерти — організатори курсу постаралися зібрати найкращий пул практиків.

Після проходження курсу сформується чітке розуміння, на що звернути увагу на самому початку шляху, який план з обов'язкових «to do» для себе скласти, чого робити не варто і з якими проблемами можна зіткнутися, коли запускаєш свій стартап.

Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом та комунікацій МХП: «За 8 місяців роботи зі стартапами в рамках програми MHP accelerator, організованої Radar Tech, Agrohub і МХП, ми розглянули понад 180 заявок від команд, побачили "внутрішню кухню" українських стартапів, їх сильні сторони, ефективні дії та типові помилки, що їх припускаються на різних етапах розвитку. Такий досвід може принести користь всьому суспільству. Це наштовхнуло нас на ідею створення курсу How to Startup, відкритого для всіх зацікавлених, залучених в тему створення та розвитку власної справи».

У How to Startup будуть включені і поради з аналогічних світових курсів. Для цього проводиться спеціальна аналітична робота, під час якої автори курсу збирають, узагальнюють й адаптують кращі українські та міжнародні практики.
Юлія Порошенко, засновниця Agrohub, співзасновниця Radar Tech: «З кожним днем ​​в Україні стає більше технологічних підприємців. Ми хочемо, щоб вони були успішні. І щоб люди, які тільки замислюються про власну справу, відчули себе впевненіше і наважилися на запуск».

Щомісяця в країні з'являється близько 500 стартапів, за оцінкою StartupNetwork. Але, згідно з Startup Genome Report, усього 10% стартапів виживає, перетворюючись на прибуткові компанії. І частіше причина невдачі — внутрішня, а не викликана конкуренцією.

Автори підкреслюють, що курс буде орієнтований на стартапи з усіх галузей, не тільки агро. Він буде доступний безкоштовно.

Стежити за новинами курсу можна за посиланням: https://www.facebook.com/events/1638402786268292/ 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якість техніки «ЛОЗОВСЬКИХ МАШИН» підтверджена польовими випробуваннями

Університет задіяв ротаційну борону «ДИНАР-6,4» ще під час посівної кампанії.

«Ми відчували ротаційну борону «ДИНАР» на посіві соняшнику, – розповідає Микола Карпенко, завідувач науково-дослідного відділу Наукового інституту інноваційних технологій МНАУ. – У нашому регіоні пройшли сильні дощі, після чого на полях утворилася кірка товщиною в 1 см. Агрегат успішно впорався зі своїм завданням і зруйнував важку ґрунтову кірку, тим самим наситив ґрунт киснем».

Микола Карпенко додає, що агрегат також випробували в міжряддя по посіву насіннєвої кукурудзи на 60 см: «І тут борона показала хорошу якість роботи. Дане дослідження ми провели на нашому Дні Поля МНАУ, де з роботою техніки ознайомилися близько півтисячі відвідувачів».

В цілому, «ДИНАР-6,4» призначений для суцільної та міжрядної обробки різних зернових і просапних культур, а також овочів на всіх типах ґрунтів. Агрегат володіє підвищеною міцністю завдяки особливій конструкції рами, виготовленої із спеціального профілю, роторним зірочкам, виготовленим способом лиття і пружинному кріплення стійок. Велика висота рами дозволяє здійснювати обробку по високих сходах, не травмуючи їх.

В кінці липня важка дискова борона «Дукат GOLD – 6» успішно пройшла перший етап випробувань на полях МНАУ. Агрегат працював по стерні після збирання зернових і, як відзначають фахівці університету, показав хороші результати.

«Міцні робочі органи «ДУКАТ GOLD – 6» витримують велике навантаження, агрегат демонструє рівномірне перемішування ґрунту і рослинних залишків як на мінімальну глибину (5 см), так і максимальну (20см). Незважаючи на велику кількість органічної маси, робочі органи не забиваються», – розповідає Микола Карпенко.

Він також уточнює, що другий етап випробувань «ДУКАТ GOLD – 6» запланований на середину серпня після збирання кукурудзи.

Після випробувань, коригування документації та підготовки виробництва важка дискова борона «ДУКАТ GOLD» з шириною захвату 6 м надійде в серійний випуск. Придбати новинку аграрії зможуть восени.


Довідка:
«ЛОЗІВСЬКІ МАШИНИ» – один з провідних українських виробників ґрунтообробної та посівної техніки, техніки для логістики і перевезень. Продукція компанії постачається більш ніж у 20 країн світу через офіційного дистриб'ютора – «УПЕК ТРЕЙДИНГ» та мережу дилерів СНД, Близького Сходу та Європи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview