В Україні продають прострочений цукор

Значна частина цукру, що знаходиться в ДСБУ «Аграрний фонд» було виготовлено в 2011 році і згідно ДСТУ 4623:2006 «Цукор білий Технічні умови» термін його придатності до споживання вийшов.

За словами голови правління НАЦУ «Укрцукор» Андрія Дикуна, даний продукт може бути реалізований тільки задля подальшої переробки: «Всі терміни споживання даного цукру давно вийшли і він є непридатним для харчування. Цей продукт має бути відклерований на цукровому заводі, і лише тоді потрапляти у продаж»,  - коментує Дикун.

Нагадаємо, що 8 лютого, на засіданні Кабінету Міністрів України було прийнято рішення надати дозвіл «Аграрному фонду» реалізувати цукор з державного інтервенційного фонду. Відповідно до цієї постанови ДСБУ «Аграрний фонд» отримав дозвіл здійснити в установленому порядку продаж цукру з державного інтервенційного фонду за цінами не нижчими ціни його закупівлі з урахуванням витрат на зберігання та переміщення. Термін зберігання цукру закінчився 15 квітня 2017 року.

Згідно повідомлення «Аграрної біржі», ДСБУ «Аграрний фонд» розпочав продаж цукру-піску через організований торговий майданчик «Аграрної біржі» 31 липня 2017 року.

Згідно ДСТУ 4245:2003 «Цукор Умови тривалого зберігання» термін зберігання упакованого цукру в неопалювальних складах – від 1,5 до 4 років залежно від кліматичних умов та виду тари. Цукор-пісок чи рафінований цукор-пісок, упакований в поліпропіленові мішки, виготовлені з поліпропіленової тканини з поліетиленовими чи поліпропіленовими мішкам-укладками, в неопалювальних складах зберігають до 2 років за умови суворого дотримання температурно-вологісного режиму.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-11 продуктів, які приносять найбільшу експортну виручку

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева в інтерв’ю AgroPolit.com.

За її словами, аграрний експорт за І півріччя 2017 року становив $8 771,2 млн. Порівняно з аналогічним періодом 2016 року, експорт збільшився на $1 919,5 млн (або на 28%).

"Чемпіоном є олія. В структурі експорту вона займає вагому частку. Зараз олія — «експортний шлягер №1». На другому місці — зернові. Третя група — насіння олійних культур», — уточнила замміністра.

Вона додала, що також приємно бачити збільшення частки переробленої харчової продукції.

"Це стосується експорту молочної продукції, зокрема масла/спредів або м’ясної, особливо продукції птахівництва. Друге — перероблені овочі. Результати будуть наприкінці року. Плюс органічна продукція користується попитом. Ціни на органіку вищі, тому її продаж вигідний виробникам і державі», — зазначила Трофімцева.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, ключовими товарами експорту за І півріччя 2017 були:

    1. Олія соняшникова, сафлорова або бавовняна — $2 353 878 тис.
    2. Кукурудза — $2 154 373 тис.
    3. Пшениця — $977 765 тис.
    4. Соя — $587 180 тис.
    5. М'ясо та субпродукти домашньої птиці — $195 668 тис.
    6. Цукор — $193 626 тис.
    7. Ячмінь — $153 881 тис.
    8. Хлібобулочні, кондитерські вироби — $62 025 тис.
    9. Шоколад та інші продукти з вмістом какао — $56 084 тис.
    10. Овочі, бобові — $54 243 тис.
    11. Мед — $51 796 тис.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ірландець побудує на Львівщині елеватор

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Ірландський інвестор уже має невеликий бізнес в аграрній сфері в області, для цього залучив 100% власних інвестицій. Тепер Джонатак Клібборн зацікавлений в розширенні свого підприємства. Так, зараз бізнесмен, за сприяння Львівської ОДА, розпочав пошук земельної ділянки, до якої має певні технологічні вимоги, зокрема розташування поблизу залізниці для подальшого спрощення перевезення зерна. Як тільки питання з земельною ділянкою буде вирішено, інвестор готовий розпочати спорудження об’єкту. За попередніми підрахунками, спорудження можна завершити за 12 місяців.

Окрім того, у довготермінових планах підприємця з Ірландії і надалі розширювати свій аграрний бізнес саме на Львівщині. Джонатак Клібборн у майбутньому займатиметься і розведенням великої рогатої худоби й, відповідно, заготівлею м’яса та молочної продукції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український фермер створив мотоблок, що працює на сонячній батареї

Про це пише Агротехника.


Як стверджує чоловік, пристрасть до винаходів у нього в крові. Свій перший мотоблок він сконструював ще 20 років тому і успішно ним користувався на своїй території. Звичайно, тоді це було в новинку. Сьогодні ж подібні пристрої (мотоблоки) доступні широкому покупцеві і активно використовуються мало не в кожному дворі.

Однак це не зупинило фермера і вже в минулому році його відвідала ідея створити економний мотоблок, основним паливом для якого стане ... сонячна енергія. Так, всього за 6000 грн  була придбана сонячна батарея, яка і згодом успішно стала незамінним елементом агротехніки.

Таким чином подібна конструкція в силах заощадити колосальну кількість грошей. Ще б пак, адже за сонячну енергію платити не доводиться, а сама батарея окупається вже через рік використання.

Ігор за допомогою свого «сонячного» мотоблока виконує повний спектр сільськогосподарських робіт, починаючи з простої прополки міжрядь, закінчуючи посадкою і складанням картоплі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якою буде ціна на гречку

Аграрії знову занепокоїлися про ціну гречаної каші на столах українців, пише UBR.ua. За підрахунками директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрія Лупенко, в цьому році гречка вродила на 5-6% гірше, ніж в минулому році, а тому виробництво крупи може впасти на 9,3%. Що, ймовірно, позначиться на вартості гречки в магазинах.

Втім, експерти, опитані UBR.ua, вважають, що навіть при скороченні врожаю навряд чи варто очікувати істотного подорожчання (не більше, ніж на 3-5% до кінця року), так як в країні котрий рік спостерігається стійка тенденція до падіння споживання цього колись стратегічного продукту.

Сталий баланс попиту-пропозиції не дасть виробникам крупи простору для спекуляцій. Зрозуміло, за умови помірної інфляції і девальвації гривні.

Скільки зберемо і скільки з'їмо

Експерти «УкрАгроКонсалт» відзначають, що площа до збирання гречки в Україні в 2017 році складе 151 тис. га. Таким чином, при врожайності 11 ц / га цілком реально отримати понад 166 тис. т зерна гречки. Для порівняння: в листопаді 2016 року, після закінчення збиральних робіт, Мінагропрод рапортував про збір 192 тис. тонн гречки з 150 тис. га (при середній врожайності в 12,8 ц / га).

Фахівці Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) зазначають, що щорічне споживання гречки в Україні становить 155-175 тис. т - з тенденцією до зменшення.

«Таким чином, нинішнього врожаю на рівні 160-170 тис. тонн буде цілком достатньо для забезпечення потреб внутрішнього ринку, з огляду на тенденцію до зменшення попиту на цей вид продукції», - розповів  експерт аграрних ринків УКАБ Євген Дворник.

Основними факторами зниження попиту, за словами експертів, є як зростання вартості продукту в останні роки при зниженні платоспроможності населення, так і скорочення числа споживачів.

Неврожай гречки в 2015 році привів до значного скорочення запасів і товар довелося імпортувати. В результаті, влітку 2016 року вартість кілограма крупи в роздробі місцями досягала 40-50 грн / кг і почала знижуватися тільки в серпні-вересні, коли пішов збір нового врожаю.

«Підвищення ціни будь-якого товару, як правило, тягне за собою зниження споживання. Гречка - не виняток, хоча і була продуктом №1 в споживчому кошику українця. Як тільки ця крупа стала занадто дорогою для простих громадян, вони переключилися на інші, більш дешеві види круп. Тому спад виробництва навіть на 9% не зробить істотного впливу на попит і ціни. Я більш, ніж впевнений, що гречка буде втрачати і далі свою популярність », - сказав гендиректор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Основними факторами зниження попиту, за словами експертів, є як
зростання вартості продукту в останні роки при зниженні платоспроможності населення, так і скорочення числа споживачів.

Тим більше, що, за словами експерта, зараз українці все більше наближаються за своїми харчовими звичками до європейців, а гречку їдять в основному люди старше 40 років. Тому скорочення споживання буде йти і далі. Тобто, зменшення пропозиції буде йти паралельно зі зменшенням попиту.

Встановленню балансу між попитом і пропозицією, за словами Єгена Дворника, сприяли також великі перехідні запаси гречки в поточному році.

«Запаси гречки становили на 1 липня 2017 року майже 7 тисяч тонн, що майже в п'ять разів більше 2016 роки (1,5 тис. тонн)», - розповів Євген Дворник.

Тому істотної зміни цін найближчим часом експерти не очікують.

Скільки буде коштувати

За даними УКАБ, в червні 2016 року кілограм гречки коштував в середньому 37,29 грн. Через рік, у червні 2017 року ціна впала на 35%, до 25,65 грн / кг. До серпня крупа подешевшала ще на 5%, до 24,32 грн / кг.

Фасована крупа продається в торгових мережах трохи дорожче, але і вона падає в ціні. За даними Асоціації постачальників торговельних мереж, за другу половину липня вартість гречки впала в середньому на 2,5 грн і тепер становить майже 36 грн / кг.

«Можливо, що в кінці серпня-початку вересня гречка додасть в ціні 1-2 грн / кг за рахунок того, що старі запаси будуть вичерпуватися, а новий урожай ще тільки на підході. Але як тільки піде нове зерно, ціни знову підуть вниз (вересень-початок жовтня). Вони можуть ще впасти на 3-5%, не більше », - прогнозує Євген Дворник.

Втім, виробники крупи, за словами Олексія Дорошенко спробують вичавити все, що можна з ситуації, що склалася, намагаючись якомога дорожче продати свій товар.

«Але, коли виробники зрозуміють, що попит падає, встановиться баланс. На ціну гречки, так само, як і на інші види продуктів може зробити сильний вплив тільки такі глобальні чинники як інфляція і девальвація. За нашими розрахунками, курс гривні до кінця року впаде до 27,8 грн / $. За прогнозами Економічного дискусійного клубу, -до 28 грн / $», - зауважив він.

Як бачимо, поки навіть скасування держрегулювання цін на соціально значущі товари не вплинула на підвищення вартості гречки, яка входила в цей перелік.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Очікування сільськогосподарських підприємств зростають

Під час дослідження очікувань сільськогосподарських підприємств у ІIІ кварталі 2017 року,  щодо перспектив розвитку їхньої ділової активності, спеціалістами Держкомстату було проведено опитування серед підприємств – виробників продукції рослинництва та тваринництва.

У результаті дослідження, з 589 опитаних підприємств у галузі рослинництва, 75% підприємств сподівається, що в липні-вересні 2017 року обсяг виробництва зростуть, і лише 8% говорять про можливе зниження обсягів, повідомляє Аналітичний департамент УАК. Також  41% підприємств надіються на збільшення цін на продукцію підприємства, 44 % говорять, що ціни не зміняться і 15 % вважають, що ціни можуть знизиться.

Прогнози виробників продукції тваринництва дещо менш оптимістичні. Так, з 238 опитаних підприємств 52 % говорять про збільшення обсягів виробництва, 34 % говорять, що протягом липня-вересня виробництво не зміниться, і 13 % говорять про можливість зменшення виробництва

Щодо зміни цін, то більшість опитаних схиляється до того, що ціни на продукцію не зміняться ( 76%).

Загалом же, очікування підприємств, як в рослинництві, так і  в тваринництві підвищилися, порівняно з показниками минулого кварталу.

Серед факторів, що стримують розвиток виробництва виділяється посилення такого чинника, як несприятливі погодні умови.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview