В Україні спростять вимоги до будівництва тваринницьких комплексів

Дебюрократизація дозвільних процедур розглядається як один із стимулів до інвестиційного пожвавлення в цій галузі. 

Нарада відбулась під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка, представників Мінагрополітики, Мінрегіонбуду, Мінекології, Держпродспоживслужби, Держархбудінспекціі, проектних інститутів, тваринницьких підприємств та громадськості.
«Цьогоріч держава спрямовує на підтримку тваринництва безпрецедентні 4 млрд грн, більша частина з яких передбачена на будівництво тваринницьких комплексів. Спільно напрацьований алгоритм має зняти бюрократичні перепони та прискорити процес введення в експлуатацію таких об’єктів», - зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. Він додав, що за умови відпрацьованої та максимально спрощеної системи погоджень, можна очікувати  підвищення зацікавленості аграріїв у будівництві об’єктів та у виробництві продукції тваринництва.

В Україні діє значний перелік обов’язкових будівельних норм, санітарних правил та екологічних вимог до сільськогосподарських будівель. Неодноразове  внесення змін до таких вимог, а також зволікання із відміною старих правил  призводять до затягування процесів і блокування будівництва. 

Усі пропозиції учасників зустрічі  будуть враховані при затвердженні алгоритму дій в частині спрощення дозвільних процедур. Також найближчим часом планується проведення спільних регіональних семінарів для аграріїв з метою роз’яснення нововведень.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціна курячих яєць в 2018 році буде коливатися від зниження до підвищення

Про це кореспонденту ГолосUA повідомив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

«По цій галузі зараз мало інвестицій і одні лише збитки: півроку виробники отримують високий прибуток, півроку – збиток. Тому на рік розрахувати точну фінансову модель ціноутворення у цій галузі просто неможливо», - говорить він.

За словами О. Дорошенко, в січні курячі яйця українського виробництва почали дешевшати.

«Починаючи з січня, коли попит на продукти починає падати (після закупівель продуктів перед Новим роком – ред.), відповідно, експорт теж слабкий, і починається зниження ціни, тому що термін зберігання яєць 30-32 дня. Тому на яйця в роздробі ціна на 2-3 гривні впала», - сказав він.

Експерт прогнозує, що надалі виробники курячих яєць в Україні зможуть стабілізувати ціни на свій продукт.

«Я вважаю, виробники яєць постараються прийти до нормальної економічної моделі, за якої ті коливання цін, які сьогодні є, будуть просто неможливими. Якщо ж прийдуть у нормальній економічній моделі формування ціни на яйця, то ціна буде стабільною протягом усього року. Але я не думаю, що це буде в 2018-му», - говорить він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як ЦРУ викрало рецепт кабачкової ікри

На нього звернув увагу херсонський журналіст Сергій Нікітенко, вивчаючи архівні матеріали, що стосуються цього міста, передає Depo.

У звіті американського шпигуна, який датовано 1953 роком, викладено відомості про консервний завод імені Сталіна у Херсоні. Такі підприємства під час "холодної війни" вважалися стратегічними - СРСР та західні країни активно опановували виробництво різних видів консервів на випадок збройного конфлікту.

"Родзинкою" документу є описаний шпигуном спосіб приготування кабачкової ікри (при цьому російську назву консерви передано транслітом - Kabachkovaya ikra). Американець розповідає про кілька різних машин та конвеєрів, які застосовуються для цього.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китайські закупівельники кукурудзи змінили американський ринок на український

Про це повідомляє Reuters, посилаючись на інформацію від трьох бізнесменів та аналітика, пише ukrainian.voanews.com.

Будь-яка тривала зміна в настроях одного з найбільших імпортерів кукурудзи примусить непокоїтись американських фермерів, які готуються збирати великий врожай цього року і може призвести до зростання напруги в торговельних відносинах між Китаєм та США, повідомляє Reuters.

Китай минулого року збільшив закупівлі американської кукурудзи, яка, здебільшого, є генетично модифікованою, що сприяло зростанню внутрішніх цін.

Але цього року джерела вказують, що отримувати дозволи на обробку генетично модифікованої кукурудзи в Китаї стало все складніше. Це спонукало компанії звернутись до закупівель не модифікованої кукурудзи в Україні.
«Цього року торговці більше схильні купувати кукурудзу в Україні, так як вона не ГМО і не вимагає дозволу на переробку», - сказав Черрі Жанг, аналітик Shanghai JC Intelligence.

«Навіть деякі з тих, хто замовив американську кукурудзу скасували замовлення і переключились на Україну», - зауважив він.

Минулого року Україна поставила дві третини китайського імпорту, який, загалом, склав 2,38 млн тонн, а Сполучені Штати поставили чверть обсягів імпорту кукурудзи.

Ціни на експорт з України підскочили через зростання попиту, повідомив один з торговців, і вийшли на найвищий рівень з липня 2016 року, склавши 180 доларів за тонну.

«Кукурудзі зі США важко заходити через питання ГМО. Отримати дозвіл на переробку ГМО дуже складно», - сказав торговець кукурудзою зі сходу Китаю.

«Я замовив 7000 тонн американської кукурудзи, але мусив скасувати замовлення і звернутись до України», - сказав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Колгоспні пейзажі вже у минулому: як розвиваються сучасні молочні комплекси

Молочний комплексу ТОВ «Агросервіс ЛТД», що в Чугуївському районі Харківської області вражає не лише високотехнологічним німецьким обладнанням, спроектованим з урахуванням світових досягнень і передової європейської практики, комп’ютеризацією ферм, а насамперед бажанням його працівників розвивати своє село Волохів Яр, пише ukurier.gov.ua.

Інвестпроект виправдовує надії

Три роки тому тут  без вагань щодо збитковості молочного виробництва взялися за впровадження великого інвестиційного проекту у сфері тваринництва, попри всі застереження сусідів, мовляв, ліпше та дохідніше вирощувати зернові…

— Зосередившись на тваринництві, найперше дбали про робочі місця, щоб село не вимирало. Адже в усіх наших сельчан хороші будинки, люди живуть непогано, без затримок отримують зарплати. У господарстві працює приблизно двісті місцевих жителів, — каже заступник генерального директора підприємства Олександр Сазонов.

Відкриваючи першу чергу суперсучасного доїльного комплексу на 320 корів, планували подвоїти виробництво молока, і сподівання справдилися. Уже через два роки ТОВ «Агросервіс ЛТД» утримувало 900 дійних корів, і поголів’я постійно зростає відповідно до науково вивірених розрахунків. Нині воно перевищує 3000 голів, а чисельність дійного стада збираються довести до півтори тисячі. За добу агросервісівці виробляють майже 30 тонн молока, проте наступною віхою вони вже визначили цифру 35 тонн. До того ж продукція тваринників Волохового Яру — найвищої якості. Виробничий процес влаштовано так, що молоко від доїння і до переробного заводу жодного разу не контактує з операторами машинного доїння й навіть із повітрям. Цього вдалося домогтися завдяки сучасній доїльній залі, новітньому обладнанню та комп’ютеризації комплексу.
Старше покоління ще пам’ятає ті колгоспні ферми, збираючись до яких слід було подбати про гумові чоботи, а повернувшись із відвідин чи з роботи, — поспішати до душу, щоб позбутися неприємного запаху та в’їдливого бруду.

Молочнотоварний комплекс Агросервісу геть не нагадує тих колгоспних пейзажів. Сучасні просторі приміщення корівників, телятників, доїльної зали, пологового корпусу ніби з кадрів телерепортажу якогось канадського чи європейського фермерського господарства.  Таке саме враження і від приміщень усередині: сучасне обладнання, працівники доглядають за худобою у форменому одязі, всюди техніка, апарати й навіть відеокамери.

Проте, як стверджують провідні фахівці, головне не в техніці й новітніх технологіях, а в зміні менталітету людей, відповідальності  та ставленні до роботи. І це було найтяжче. Впоратися допомогло колективне рішення щодо реалізації інвест­проекту.

Інтернаціональний молодняк

—  Загалом працюємо з породою українських чорно-рябих корів. Є й червоно­-рябі, також купуємо екземпляри імпортної селекції. Але для запліднення беремо лише генетичний матеріал канадських виробників. Тож молодняк у нас інтернаціо­нальний, — жартує Олександр Сазонов. — Торік  запустили 4-й корпус для корів, в якому міститься 410 голів. До ладу став і новий майданчик для молодняку на 500 голів.

Для вирощування телят за новітніми технологіями агросервісівці довго придивлялися до імпортного обладнання. За словами Олександра Сазонова, об’їздили кілька господарств, ознайомилися з їхньою роботою, ефективністю випоювальних апаратів, яких в Україні поки що одиниці,  і зупинилися на зразку німецької фірми, вартість якого тоді сягала 20 тисяч євро.

—  Техніка працює ідеально, тому вже встановили другий автомат випоювання й плануємо придбати третій, — каже заступник гендиректора підприємства.

За всіма тваринами, телятами і дійним стадом, тут ретельно доглядає бригада ветеринарних працівників із 4 лікарів і 2 санітарів та так званих копитників. Саме за ними та зоотехнічною службою вирішальне слово щодо раціону кормів, які для кожної тварини індивідуальні, скореговані завдяки комп’ютерній програмі з управління кормами, вакцинації, організації тризмінного доїння тощо.

—  Нині складно уявити, як раніше працювали без спеціальної комп’ютерної програми управління стадом, — констатує головний ветеринар підприємства Руслан Зубко. — Завдяки цій програмі щодня маємо всю інформацію по кожній тварині, з дня її народження. Тут закладено всі необхідні дані, які програма видає через протоколи. Так,  відстежуємо здоров’я тварин, вакцинацію чи необхідні медичні маніпуляції, надої, прирости, проводимо профілактичні заходи.

—  «Агросервіс ЛТД» — одне з потужних господарств не лише району, а й всієї Слобожанщини, — каже голова Чугуївської райдержадміністрації Микола Шошин. — Постійно контактуємо з головним організатором і натхненником цього проекту генеральним директором підприємства Володимиром Куликом. Радимося, чим допомогти, оскільки в країні багато різноманітних програм із розвитку певних галузей економіки. Тому необхідно користуватися всіма можливостями, щоб розвиватися. Приємно, що підприємство залучає великі кредитні кошти у виробництво, закуповує сучасне обладнання.

На підприємстві отримують одні з найвищих надоїв в області — за підсумками року цей показник становить 11,5 тисячі літрів на корову, тоді як в середньому по області він не дотягує до семи.

Як резюмує перший заступник голови облдержадміністрації Марк Беккер, господарство має високі показники. В області таких лише з десяток. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні планують висадити сад за криптовалюту

Щоб закласти майбутній сад випустять токени — свого роду цінні папери, які пройдуть первинне розміщення або ICO (аналог IPO), передає agroday.com.ua.

За словами Олександра Ольшанського, президента холдингу Internet Invest Group, з такими планами до них звернулась одна з сільськогосподарських компаній.

«Вони хочуть випустити токени на майбутній урожай. Оскільки компанія займається не зерновими культурами, а садівництвом, то бізнес-цикл тут довший. Щоб висадити сади, потрібні значні стартові інвестиції», — пояснив Ольшанський.

Покупці токенів матимуть права на яблука, які виростуть в садах.

Аналогом токенів є звичайні акції. Але токени-акції випускати та купувати ризиковано. «Потрібен хтось, хто зможе забезпечити захист прав у випадку їх порушення. У реальному житті цим займається держава. У криптосвіті такого арбітра поки», — каже експерт.

За своєю суттю токен — це посилання на закодований договір, смарт-контракт. Особливістю токену є те, що компанія не може відмовитися від його виконання.

Над використанням токенів у сільському господарстві задумуються вже не вперше. До прикладу, один із фермерів випустив криптовалюту під вирощування саджанців. Зараз його товар замовлений на 7 років вперед.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview