В Україні тіньовий ринок вилову риби становить близько 3-4 мільярдів гривень

Про це ГолосUA повідомив голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

«За неофіційними даними зараз тіньовий ринок вилову риби становить близько 3-4 мільярдів гривень на рік. Тобто браконьєрський вилов риби впритул наблизився до обсягів офіційного промислового вилову. Знизити браконьєрство одним сидінням в очеретах не можливо. У першу чергу потрібно робити браконьєрство економічно не вигідним. Потрібно піднімати штрафи на законодавчому рівні до такої міри, щоб кожен браконьєр знав, що штраф буде таким, що доведеться продавати нерухомість. Якщо браконьєр застосовує електровудки або отруйні речовини, то за це повинен загрожувати кримінальний термін»,- сказав Олександр Чистяков.

Він зазначив, що Україна єдина країна на пострадянському просторі, яка досі не ввела сертифікат походження риби.

«У нас єдина країна на пострадянському просторі, яка досі не ввела сертифікат походження риби. Ми як споживачі не можемо знати достовірно, звідки на прилавку магазину з'явилася риба. Фактично більший відсоток нелегально виловленої риби переселився з дрібних ринків та узбіч у магазини. Для того, щоб зробити перевірку в супермаркеті потрібно за два тижні до цього попередити керівництво про цілі і час перевірки. У підсумку самі перевірки перетворюються на фарс»,- резюмував Олександр Чистяков.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна імпортує в тисячу разів більше сала, ніж експортує

Про це повідомляє Держстат, пише delo.ua.

Основними імпортерами сала в Україну стали Німеччина і Польща. Так, Німеччина завезла 6,27 тис. тонн продукції на $3,94 млн. Польські виробники продукції поставили в Україну 5,92 тис. тонн. У грошовому виразі імпорт досяг $3,55 млн.

Що стосується експорту, то українські виробники продали на зовнішні ринки всього 14,8 тонн продукції. Експортна виручка склала $16,3 тис.

Купують українське сало наступні країни: Грузія ($7,5 тис.), Казахстан ($6 тис.) і Великобританія ($1,6 тис.).

Падіння експорту сала з України відбулося в 2016 році, коли від продукції відмовилася Росія. Якщо в 2015 році поставки становили $7,74 млн, то вже в 2016 році Україні вдалося продати сала лише на $88,8 тис. Експорт впав у 87 разів.

У 2015 році на частку РФ припадало 99,8% від усього експорту сала. А саме — $7,73 млн. В 2016 році РФ закупила лише 40 кг сала. За перших п'ять місяців 2017 року поставки в цю країну не здійснювалися.

За минулий рік українські виробники українського сала переорієнтували поставки. Так, Україна почала експортувати сало в Австралію ($27,8 тис.), Казахстан ($25,1) і Азербайджан ($19,2). Але так як постачання були в невеликих обсягах, компенсувати падіння обсягів не вдалося. Результати 5 місяців 2017 говорять про те, що і в цьому році не варто очікувати зростання експортних поставок сала з України.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сезонна робота: чи вистачило Україні робочих рук у спекотне літо

З відкриттям кордонів ризик браку робочих багаторазово зріс. Як не крути, а заробіток на європейських полях, навіть з огляду на витрати на проживання та харчування, в кілька разів вище, ніж в Україні, пише liga.net.

"Найчастіше фермер зі Швейцарії, Данії, Німеччини забезпечує житло, а іноді і частково - харчування, - розповідає досвідчений збирач ягід за кордоном Богдан Тарасенко. Це може бути звичайний трейлер, обладнаний всім необхідним для життя і обід на поле, недалеко від робочого місця. В Україні на тих же умовах заробити вдається в три-чотири рази менше", - пояснює він.

Незважаючи на очікування, в поточному році на полях немає гострого дефіциту робочих рук. "З року в рік на поля запрошуємо допомагати одних і тих же людей. Звичайно, хтось виїжджає, хтось навпаки, приїжджає в село, заміщаючи вибулих. Іншої роботи в селі немає, тому дефіцит відчувається не дуже гостро", - розповідає фермер з с. Тарасівка Херсонської області Антон Шевчик.

Великий бізнес говорить про те ж. Ситуація з наймом сезонних робітників не змінилася, каже директор по персоналу агрохолдингу HarvEast Лідії Клочан. "У цьому році ми відчуваємо ті ж складності, що і в минулому, коли безвіза не було. Наші заробітчани - це люди, які працюють у нас з року в рік", - розповідає вона.

Відтік робочих рук з України є, свідчать дані рекрутингових порталів. "Попит на сезонних працівників зростає. На нашому сайті в першому півріччі роботодавці розмістили в середньому на 29,3% більше вакансій, ніж за аналогічний період 2016 року", - розповідає директор з розвитку сайту по підбору персоналу Work.ua Сергій Марченко. "У сільському господарстві кількість зарубіжних вакансій в сезон висадки і збору врожаю майже в три рази вище середнього рівня - 6,69%.", - відзначає він.

Проте, до чуток про ажіотажний попит Марченко ставиться скептично. Наприклад, Мінсільгосп Чехії пропонує спростити процедуру дозволу на сезонну роботу для 1500 українців. Якщо враховувати, що кількість зайнятого населення в першому кварталі цього року - 15,9 млн чоловік, то ця квота становить всього 0,009% від загальної кількості працюючих українців. "Крім того, рівень зайнятості серед населення працездатного віку в Україні складає всього 63,3% і є істотні резерви на випадок, якщо українська економіка продовжить зростання і потребуватиме додаткових робочих рук", - аргументує він.

І рекрутери, і роботодавці стверджують, що гострий дефіцит кадрів відчувається перед початком сезону. Щоб заманити і утримати працівників, роботодавці підвищують зарплати. Кращого методу для залучення або утримання кадрів у роботодавців - немає. "У 2017 році HarvEast підвищив оплату праці сезонним працівникам на 39%. Працівникам потрібна мотивація, в тому числі тим, хто приходить до нас тільки на сезонні роботи", - говорить Лідія Клочан.

До європейських розцінок українські роботодавці не дотягують, як би вони вони не старалися. Наприклад, якщо в Україні збирач винограду отримує близько 4000 грн на місяць, то збираючи на полі ягоди в Польщі - € 1300-2000.

Для багатьох сезонні роботи - це хороша можливість заробити. Але тут потрібно бути напоготові. Якщо вакансія довго не закривається, роботодавець може підвищувати суму зарплати і це ще не факт, що вам її заплатять в повному розмірі.

Подібні негативні нюанси не зупиняють українців. За неофіційними даними, тільки в Польщі імовірно проживає і працює близько 1 млн наших співгромадян.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кооперація - рушій прогресу в молочній галузі

Володимир Лапа наголосив на тому, що виробництво еволюціонує. Оновлення технологій неможливо зупинити, вони постійно рухаються вперед і в Україні, і в решті світу. І той, хто не здатен задовольнити ці вимоги, просто випадає з ринку. Процес оновлення постійний, це процес, в який вкладаються кошти, інтелектуальний ресурс, це власники, які постійно дбають про підприємство.

Загалом, якщо говорити не тільки про молочну продукцію, а й про харчову продукцію в цілому, те, що користувалось попитом у Європі, наприклад, 20 років тому і зараз, - це різні речі, продуктова лінійка постійно еволюціонує. Керівники і власники підприємств мають бути “в тренді”, йти в ногу з часом, мати підтримку головної й обласної рад. Будь-яка ідея, на реалізацію якої витрачено 4-5 років, може бути реалізована за 4-5 місяців за належної підтримки.

У молочному виробництві наразі існує ситуація, яка потребує виправлення: виробники молока вказують на невиправдано низьку закупівельну ціну сировини, переробники молока, навпаки, скаржаться на зависоку ціну молока (в перерахунку на жир і білок вона вища, ніж у країнах Європейського Союзу). У кожного своя правда. Проект кооперації виробника і переробника - шлях до вирішення спірного питання. Це спільний проект, проект розвитку, в якому зацікавлені всі, починаючи від сировинної зони і закінчуючи переробкою, і, найголовніше, кооперація надасть можливості гарантувати і внутрішньому ринку, і, через розширення експортних ринків, нашим закордонним партнерам належну якість молока і молочної продукції.

Цей проект унікальний в Україні у частині об’єднання виробників і переробників молока. І якщо виробники молока відчують, що це не тільки гарантований збут і прийнятна ціна, а й те, що вони отримують частку доходів від молокопереробки, що, власне, передбачено цією концепцією, це буде потужним стимулом для розвитку сировинної зони не тільки в Черкаській області, представників якої ми маємо зараз на цій події, а й безпосередньо в Тернопільській області, адже виробництво молока - це те, що тримає на своїх плечах сільську місцевість - зазначив експерт.

 
Ексклюзивно для AgroReview
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутат закликає ввести мораторій на укладення договорів емфітевзису

Таку точку зору висловив в  інтерв’ю AgroPolit.com народний депутат, голова аграрного парламентського підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в агропромисловому комплексі Валентин Дідич.

Нагадаємо, що за офіційною статистикою, договорів емфітевзису  укладено на 40 тис. га, за неофіційною — 2 млн договорів.

Після відкриття ринку землі договори оренди визнаватимуться недійсними,  вважає народний депутат аграрного комітету Валентин Дідич.

"Ми прийдемо до цього. Якщо не придумають запобіжники, які дозволять людям адекватно реалізувати своє право власності й вільно розпоряджатися земельною ділянкою, то після відкриття ринку землі емфітевзис стане основним фактором дестабілізації суспільства. Думаю, що зараз потрібно ввести мораторій на укладення договорів емфітевзису", — підсумовує  він.

Окрім того, він вважає, що слід змінити законодавство з використання цих договорів.

"Потрібно прописати у законодавстві чіткі вимоги, у яких випадках договори емфітевзису можна укладати, а в яких — ні.  Наприклад, якщо фермер планує виростити фруктовий сад, то йому цей договір потрібен. Адже, якщо завтра ми відкриємо ринок землі, його працю буде зруйновано", — вважає народний депутат.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тернопільський молокозавод інвестує 100 млн грн в розширення виробничих потужностей

Як повідомили в прес-службі компанії, 80 млн грн. із загального обсягу інвестицій планується направити на будівництво цеху сухих молочних продуктів, пише agrotimes.net. Очікується, що будівництво триватиме не менше двох років. У планах на 2017 рік ‒ провести підготовчі роботи.

Крім того, Тернопільський молокозавод планує інвестувати не менше 20 млн грн. у розширення потужностей із виробництва свіжих молочних продуктів і масла.

«Ці інвестиції не є зовнішніми, це ‒ кошти з прибутку підприємства, амортизаційних відрахувань і кредитні кошти», ‒ відзначили в прес-службі.

Підприємство до кінця 2017 року планує розширити потужності з переробки молока на 20%, у тому числі збільшити потужності з виробництва свіжої молочної продукції на 30% порівняно з минулим роком.

«Також у планах ‒ часткова зміна асортиментного ряду в бік healthy food продуктів для перекусу, ‒  зазначили в компанії. ‒ Наша мета ‒ запропонувати споживачам продукти, які ще не представлені на молочному ринку України».

До кінця цього року Тернопільський молокозавод планує випустити не менше п’яти товарних позицій йогуртів з наповнювачем, без цукру, на фруктозі.

«Плануємо у найближчі дні випуск нових позицій кисломолочного сиру, а також новинки ‒ айрану. Крім зазначених новинок, є ще ряд напрацювань, які сподіваємося втілити в життя протягом цього року», ‒ повідомили в прес-службі.

Тернопільський молокозавод експортує казеїн і вершкове масло до Польщі, Німеччини, Нідерландів, Латвії, США, Грузії, Марокко.

«У найближчому майбутньому сподіваємося розширити географію експорту на країни Близького Сходу та ЄС, додавши в портфель також свіжу молочну продукцію та кисломолочну», ‒ уточнили на підприємстві.

У компанії повідомили, що 20% виготовленого масла з казеїну йде на експорт.

Тернопільський молокозавод оцінює свою частку на ринку України в категорії кисломолочної продукції, масла і сиру в межах 5%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview