178171

В Україні відкрили Центр по боротьбі з незаконними пестицидами

Спеціальна програма ООН з довкілля (ЮНЕП) у партнерстві з ГО «Самодопомога Закарпаття» запускає Інформаційний центр «Фермерськй патруль» з метою протидії незаконному обігу пестицидів на кордоні України з Угорщиною, Словаччиною, Чеською Республікою а Румунією. Про це повідомила прес-служба ФАО.

Даний Центр починає загальнонаціональну акцію по допомозі постраждалим агровиробникам від придбання контрафактних або непридатних пестицидів. Окрім Центру в Ужгороді, планується відкриття подібних організацій в Одеській та Київській областях країни до кінця 2018 року.

Створення та підтримка Інформаційних центрів по боротьбі з контрафактом відбувається у рамках проекту по підвищенню хімічної безпеки в Україні та зміцненню регулюючих інституцій та законодавства у даній галузі.  Даний проект, розпочатий на початку минулого року,  працює над питаннями оптимізації виконання Роттердамської конвенції, що покликана допомагати країнам-учасницям протистояти небажаній торгівлі хімічними речовинами, та погодження методів поширення інформації між урядовими департаментами, бізнесом та споживачами.

До команди Інформаційного центру «Фермерський патруль» увійшли юристи, екологи, фахівці ринку засобів захисту рослин, що у співпраці з національними митними та правоохронними органами надавадимуть фахову консультацію з можливих способів реагування на ідентифікацію або придбання підозрілих ЗЗР, включно з питаннями потенційного відшкодування завданих збитків внаслідок застосування підробного продукту.

Експерти активно займатимуться просвітницькою діяльністью на території Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської та Волинської областей, будуть регулярно проводити польові семінари з фермерами щодо проблематики нелегального обігу пестицидів та розповсюджувати дані про розташування офіційних мереж продажів оригінальних засобів захисту рослин.

Одночасно з відкриттям Інформаційного центру, фахівці проекту провели дводенний тренінг для фахівців державних екологічних служб та митних органів з питань ідентифікації та затримання контрафактних пестицидів при перетині державного кордону. Учасники обговорили процедури митного оформлення, затримки або фіксування порушення митних правил, наповнення профілів ризиків для відповідих товарних груп. Інспектори-учасники заходу погодились, що потребують допомоги екологічних та правоохоронних служб для підвищення ефективності митного контролю. Міжнародні експерти, у свою чергу, внесли пропозицію скорочення пунктів входу та введення обміну розвідувальними даними через RILO.

«Наш захід сьогодні є визначним моментом у формуванні реальних потужностей та підвищення фахової кваліфікації у боротьбі з контрафактними хімічними речовинами в Україні.  Нам вдалося об’єднати за одним столом усіх зацікавлених сторін цьго процесу – державних органів митного контролю, екологічних інспекторів, представників бізнесу та науки», - сказав Ярема Герцик, провідний фахівець проекту Спеціальної програми ЮНЕП. «Така зутріч  надала нам можливість практичного аналізу законодавчих прогалин, глибшого вивчення ринку підробних ЗЗР та погодження підходів до більш дієвого партнерства між усіма задіяними службами та кращого відслідковування кінцевого споживача».

Нагадаємо, що Спеціальна програма ЮНЕП  спрямована на підтримку інституціонального розвитку країн для ефективнішої реалізації Базельскої, Роттердамської, та Стокгольмської конвенцій, Мінаматської конвенції та Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічними речовинами (SAICM). Основним отримувачем допомоги в рамках проекту визначено Міністерство екології та природних ресурсів України, а загальний бюджет становить близько 230 тисяч доларів США.

До розгляду на участь у Програмі було подано 54 заявки з 45 країн світу, і Україна стала однією з семи країн, що отримала фінансування в рамках даного проекту.  Реалізацію покладено на міжнародну неурядову організацію Green Cross Switzerland. Проект працюватиме до квітня 2019 року.

Довідка:

Україна приєдналася до Роттердамської конвенції у 2002 році. Метою конвенції є сприяння запровадженню спільної відповідальності та узгоджених зусиль Сторін у міжнародній торгівлі окремими небезпечними хімічними речовинами з метою охорони здоров’я людини та навколишнього середовища від потенційно шкідливого впливу. Процедура попереднього погодження пропонує механізм офіційного отримання і поширення рішень країн-імпортерів відносно того, чи бажають вони поставки хімічних речовин (перелічених в Додатку ІІІ Конвенції) , а також механізми забезпечення дотримання цих рішень Сторонами-експортерами.

Роттердамська конвенція не встановлює жодних обмежень чи бар’єрів у міжнародній торгівлі, а лише вимагає інформувати Секретаріат щодо  рішень по імпорту хімічних речовин, прийнятих на національному рівні. У свою чергу, в рамках конвенції країна-член буде поінформована щодо обмежень і правил інших країн-учасниць і, таким чином, зможе ефективніше координувати свої  міжнародні торгові відносини.

Ваш вибір 'Подобається'.

Українські фермери можуть збирати кілька врожаїв стевії на рік

У нашій країні у стевії немає ні шкідників, ні хвороб, за винятком чорної ніжки, яка може знищити сходи. Рідкий екстракт стевії українського виробника реалізується за ціною 211 грн за 100 мл, а 300 шт. таблеток із стевії за 102,50 грн, повідомляє «АгроЮг».

Вивчивши агробіологічні особливості та розробивши технологію обробітку цієї культури, фермерське господарство може збирати кілька врожаїв стевії за рік. У такому разі культура стане високорентабельною, а її вирощування економічно вигідним.

Попри те, що стевія є багаторічною рослиною, в Україні її вирощують як однорічну, оскільки вона не витримує притаманних нашим природно-кліматичним умовам зим.

Стевія полюбляє легкі ґрунти з нейтральним або слабо лужним середовищем. У відкритому ґрунті цій культурі необхідні пухка земля, бажано багата на органіку, та відсутність бур’янів. Насіння розсипають по землі, проводять полив і накривають ділянку плівкою. Перші сходи з’являються вже за тиждень.

Рослина росте доволі швидко. Щойно вона починає цвісти, проводять її збір: стебла з листям зрізають на рівні 5-6 см від землі і просушують на сонці або в сушарках. При сухій та спекотній погоді на сонці тонкий шар зрізаних рослин висихає за 9-10 годин. При швидкій сушці листя буде кращої якості. Якщо рослини сильно подрібнені або довго сушаться, якість сировини погіршується через окислення. Після сушіння листя необхідно відокремити від стебел. У такому вигляді стевія зберігається до двох років.

Варто зауважити, що зовсім невеликі господарства можуть зберігати кореневища стевії, викопуючи його на зиму та помістивши у ящик із землею. Їх потрібно присипавши вологим ґрунтом так, щоб було видно лише кінчики зрізаних стебел.

Температура зберігання має бути не вищою за 10°C і не нижчою за 4°C, інакше рослина або проросте, або загине. Кореневища рослини можна зберігати у холодильнику або висадити в горщики і тримати в прохолодному приміщенні, зрідка поливаючи. Так як стевія – тропічна рослина, вона не переносить посуху і потребує постійної вологи.

Розсаду стевії можна придбати в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, або виростити самостійно. Вартість 7–20 шт. насіння стевії коливається від 10 до 45 грн.

Стевія відноситься до роду багаторічних рослин родини Айстрові. Її батьківщина – Парагвай та Бразилія. Солодкого смаку стевія набуває завдяки стевіозидам – речовинам, які солодші за цукор у 300–400 разів, але не містять калорій. В Україні інтерес до цієї рослини виник після чорнобильської трагедії, так як з’ясувалося, що стевія здатна здійснювати позитивний ефект на організм людини.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Україна потрапила в ТОП-10 світових експортерів курятини

Про це повідомляє УНН з посиланням на World's Top Exporters.

Відзначається, що світовим лідером з експорту курятини є Бразилія. У 2017 році країна експортувала м'яса птиці на 6,4 млрд дол. США. Друге місце з показником в 2,6 млрд дол. належить США. Третє - Нідерландам. У минулому році Нідерланди експортували м'яса птиці на 1,1 млрд дол.

Україна з показником в 313,4 млн дол. посідає восьме місце в рейтингу. Замикає десятку лідерів Аргентина. У минулому році країна експортували м'яса птиці на 285,2 млн дол.

Також повідомляється, що з 2013 року Україна збільшила експорт м'яса птиці на 35,3%.

Нагадаємо, в березні поточного року Місія Генерального директорату Європейської Комісії з питань охорони здоров'я та безпеки харчових продуктів (DG SANTE) перевірила якість курятини найбільшого експортера країни - компанії "Миронівський хлібопродукт". Єврокомісія дійшла висновку, що продукція цієї компанії відповідає міжнародним стандартам FSSC 22000, ISO 22000 та BRC Food.

Мораторій на продаж землі стримує інвестиції й гальмує розвиток агроринку - Порошенко

Про це заявив Президент України Петро Порошенко під час першого засідання Національної інвестиційної ради у Києві, передає УНН.

"Я не можу сказати про успіхи в земельному законодавстві. Чинний мораторій на продаж землі стримує ваші інвестиції, гальмує розвиток аграрного ринку. Позбавляє значну кількість громадян України можливості реалізувати своє конституційне право розпорядження своє земельною власністю", - наголосив він.

Президент підкреслив, що навіть рішення ЄСПЛ про те, що заборона продажу землі є порушенням конвенції з прав людини, не "протверезіло українських популістів".

"Мушу визнати, що в цьому питанні, я хоч стою твердо на позиціях української Конституції та європейського права, поки що, на жаль, перебуваю в цьому питанні в політичній меншості. І буду докладати максимум зусиль, в тому числі, і щодо комунікаційної стратегії для того, щоб забезпечити проведення цього рішення", - зазначив він.

Нагадаємо, Європейський суд із захисту прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі “Зеленчук та Цицюра проти України”, згідно з яким визнано, що абсолютна заборона на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні порушує Європейську конвенцію з прав людини.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Штучне м'ясо повністю не замінить натуральне

Таку думку висловила представник організації New Harvest, що займається розробкою штучних продуктів, Ерін Кім, пише milkua.info.

«Наука непередбачувана. Мені важко уявити, що штучне культивування м'яса повністю замінить натуральне виробництво, хоча ми і говоримо про зниження до мінімуму інтенсивного сільського господарства для вирощування кормів. Поки існує маса амбітних заяв про те, наскільки продукти, вирощені в лабораторії, будуть корисніші для людського організму і навколишнього середовища. Але поки це лише теорія», — підкреслила вона.

На її думку, традиційне сільське господарство завжди буде грати роль у виробництві продуктів тваринного походження.

«З огляду на те, як повільно просуваються дослідження в сфері клітинного сільського господарства, всі перешкоди попереду: від проблем регулювання культивованих продуктів харчування до питань масштабування. Не кажучи вже про те, щоб вивчати фактичний його вплив на навколишнє середовище, а також на здоров'я людини. До сих пір всі розробки зводилися до створення дрібномасштабних прототипів», — підсумувала Ерін Кім.

Ваш вибір 'Подобається'.

Через 10 років «найбезпечнішою» культурою буде озима пшениця

Через 10 років в Україні «найбезпечнішою» культурою буде озима пшениця. Таку думку висловила керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко в ході конференції Grain & Maritime Days in Odessa 2018, пише latifundist.com.

«Через 10-20 років найбезпечнішою буде озима пшениця, тому що йдуть ризики вимерзання взимку, за рахунок м'якої теплої весни достатня кількість вологи, раніше відновлення вегетації. Тільки за рахунок клімату аграрії зможуть збільшити врожайність на 10-20 центнерів. Потрібно до цього готуватися», — зазначила вона.

Експерт додала, що під загрозою з урахуванням кліматичних змін знаходяться ячмінь і кукурудза.

Тетяна Адаменко зазначила, що останні 20 років в Україні йде процес потепління, який перевищує загальносвітові показники. Якщо у світі в середньому температура зростає на 0,8°C, то в Україні — на 1°C. Як показали останні 7 років, то навіть на 2°C.

У підсумку, в Україні збільшився період активної вегетації сільгоспкультур — це ті дні, коли середньодобова температура перевищує 10°C.

Також, як розповів експерт, відбувається істотна зміна клімату в різних регіонах країни. Зокрема, український центр починає теплішати швидше, ніж південь. Крім цього, Тетяна Адаменко додала, що потепління може призвести до зникнення зони Полісся, яка «перетвориться в степ».

Ваш вибір 'Подобається'.