В Україні зросло виробництво рибної продукції

Про це повідомляє УНН з посиланням на прес-службу Держрибагентства.

За підсумками січня 2019 року, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, виробництво рибної продукції за усіма товарними позиціями зросло на 8% – 40%.

Зокрема, було вироблено 107 тонн філе рибного в'яленого, солоного чи у розсолі (крім копченого). Це на 40% більше, ніж за аналогічний період минулого року, готові продукти і консерви з риби, інші (крім цілих чи шматочками та страв готових із риби) – 1 471 тонна (+31% до січня 2018 року), продукти готові й консерви із сардин, сардинели, кільки і шпротів, цілі чи шматочками, в оцті, олії, маринаді, томаті (крім фаршу та страв готових із риби) – 1 237 тонн (+16%), риба морська заморожена нерозібрана – 843 тонни (+32%), оселедці солоні – 336 тонн (+15%), готові продукти і консерви з іншої риби, цілі чи шматочками, в оцті, олії, маринаді, томаті (крім фаршу та страв готових із риби) – 290 тонн (+20%), ікра інших риб – 249 тонн (+8%), риба сушена і в’ялена – 247 тонн (+9%), продукти готові й консерви з оселедця, цілі чи шматочками, в оцті, олії, маринаді, томаті (крім фаршу та страв готових із риби) – 211 тонн (+13%), філе рибне та інше м'ясо риби (перероблене або не перероблене на фарш), свіжі чи охолоджені – 186 тонн (+33%).

Крім того, обсяг реалізованої переробленої та консервованої риби, ракоподібних і молюсків у січні 2019 року склав 396,2 млн грн, з яких було реалізовано за межі країни на 23,3 млн грн.

 

Крамбе є перспективною культурою для вирощування в Україні

Наявність у насінні великої кількості олії, що слабо висихає, з низьким йодним числом (93-97) і високим умістом ерукової кислоти (до 60%) дозволяє використовувати олію крамбе як на технічні, так і на харчові цілі – у кондитерській промисловості, як салатну, пише AgroTimes.

Надземна маса крамбе є добрим кормом для тварин. Крім цього, може використовуватися як сидеральна культура поряд із ріпаком ярим, гірчицею білою й редькою олійною.

Цінність цієї рослини визначається ще й високою врожайністю насіння (до 3 тонн/га), високим умістом олії в насінні (до 46%) і якісним складом олії, який є найактуальнішим показником для сучасних сортів олійних культур, що визначає якість олії та напрями його використання.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Посів ранніх зернових та зернобобових культур здійснюється вже у 7 областях

Зокрема, посіяно:

- ярого ячменю – 34 тис. га (2%);

- пшениці – 1 тис. га (1%) ;

- вівса – 0,5 тис. га;

- гороху – 23 тис. га (7%).

Також продовжується підживлення озимих культур на зерно, яке проведено на площі 4,6 млн га або 60% до прогнозу (у 2018 р. – 1,2 млн га).

Так, підживлено:

- озимої пшениці – 3,8 млн га або 59%;

- озимого жита – 43 тис. га або 38%;

- озимого ячменю – 718 тис. га або 71%.

Крім того, озимий ріпак підживлений на площі 1069 тис. га або 83%.

На українських ринках дорожчають огірки

Тепличним комбінатам України вдалося підвищити відпускні ціни на місцевий огірок, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Насамперед, це було пов'язано з підвищенням попиту напередодні свят, а також підвищувальним ціновим трендом сприяло зниження вибірок в місцевих теплицях.

Згідно з даними щоденного моніторингу, тільки з початку тижня ціни на огірок в українських комбінатах зросли в середньому на 10%. Сьогодні відвантажувати цю продукцію виробники готові не дешевше 57-65 грн/кг ($2,16-2,46/кг) в залежності від регіону, сорту й обсягу партії. Для порівняння нагадаємо, що в кінці минулого робочого тижня ціни на огірок на українському ринку не перевищували 58 грн/кг ($2,19/кг).

Зниження обсягів вибірок представники тепличних комбінатів пояснювали нестабільними погодними умовами, які зберігалися протягом тижня практично у всіх регіонах країни.

Також подорожчанню продукції, за словами учасників ринку, сприяло значне скорочення поставок з Туреччини. Продавці в основному реалізовували залишкові партії турецького огірка, при цьому відпускні ціни, як правило, не переглядали і вони озвучувалися на рівні минулого тижня 50-53 грн/кг ($1,89-2,01/кг).

Спілка львівських студентів стала найбільшим виробником арахісової пасти в Україні

Сьогодні вони одні з найбільших виробників арахісової пасти в Україні, яку реалізують під торговою маркою “ТОМ”, пише agroday.com.ua.

Першу пасту – пару сотень баночок – зробили в 2012 році, маючи найосновніше обладнання – машинку, яка перероблює арахіс. Інвестиції на той момент склали по $100 від трьох студентів. Виробництво арахісової пасти – вже як бізнес, почали у 2015 році, вклавши у справу близько 2 млн грн.

Зараз на підприємстві встановлене німецьке та італійське обладнання, яке довелося переобляти під свої потреби.

Сировину купують у прямих імпортерів –  Індії, Аргентини, Китаю в залежності від сезону і ціни. Горіх беруть нечищений, далі його обсмажують, чистять від шкаралупи, доочищають і закидають, як сировину у апарат, що його переробляє. Перероблена паста потрапляє в дозатор. Термін зберігання пасти – шість місяців. На підприємстві кажуть, що працюють за ДСТУ, не додають ні емульгаторів, ні згущувачів, лише натуральні наповнювачі.

Наразі під брендом “ТОМ” продається 11 смаків арахісової пасти: нейтральна, солодка, солона, з шоколадом, медом, журавлиною, курагою, родзинками, чорносливом, шматочками шоколаду, шматочками арахісу.

Виробництво завантажене на 10%. При цьому в місяць, в залежності від сезону, “ТОМ” випускає від 3 до 10 т арахісової пасти.

За роки інвестори напрацювали величезну базу оптових і роздрібних клієнтів по всій країні. Пасту продають у крамницях, еко-магазинах та спортивних клубах. Місячний оборот коливається від 0,5  до 2 млн грн. Продукт продають у стіках по 25 грам, та склі, пластику – 35, 180, 300, 500 г. Для виробництв продають відрами по 10 кг. У планах – продавати відерцями по 1 кг.

“Намагалися виходити на супермаркети. Але там дуже дикі умови. Там не йдеться про заробіток, хіба що про рекламу. Також працюємо з ресторанами, які беруть цю пасту для своїх сніданків. З нашої пасти виробляють круасани, попкорн, печиво, солодощі, корм для собачок. Для спортсменів – це джерело білка”, – розповіли на підприємстві.

Коли починали справу, то конкурентів практично не було. Зараз їх близько 10 в Україні: з них 5-6 – це студенти, 1-2 – реальні конкуренти. Але ринок дуже далекий від американського, він ще тільки розвивається, тому конкуренції майже не відчутно. На ринку України є і імпортна арахісова паста, чимало китайського продукту – він дорожчий та містить некорисні жири.

Оскільки про продукт дізнається все більше споживачів, то  спостерігається постійний ріст продажів.

Масштабуючи бізнес, на підприємстві розширили асортимент: до бренду додалися згущене молоко (виготовляє підрядник, продають щомісяця близько 100 кг), чаї та гранола.  Ще в “ТОМі” запустили виробництво дорогих, елітних горіхових паст з фундука, мигдалю і кеш’ю.

За словами хлопців, робити бізнес в Україні важко, а ринок – дикий.

“Ти мусиш кожен день  вирішувати з десяток менших чи більших проблем. З сировиною, упаковкою – скрізь були свої проблеми. Бувало, що нам привозили неякісну сировину, пропонували в два рази дешевшу, зіпсовану. Це дуже складний ринок, але ми навчилися за ці роки відфільтровувати”, – розповідають підприємці.

Ціни на капусту вже в 3 рази перевищують торішній рівень

За даними щоденного моніторингу проекту EastFruit, зараз дана продукція пропонується за 12-13 грн/кг ($0,45-0,49 /кг), що на 25% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Нагадаємо, що тиждень тому операції в цьому сегменті полягали не дорожче 11 грн/кг ($0,42/кг).

Підвищувати ціни виробникам дозволяє, насамперед, суттєве скорочення пропозиції продукції на ринку, оскільки запаси капусти в господарствах вже порядком виснажені. При цьому попит на зазначену продукцію на поточному тижні помітно зріс, що також надає підтримку цінами. Ключові гравці ринку відзначають підвищення попиту як на внутрішньому ринку, так і з боку закордонних покупців.

У результаті нинішнього подорожчання, ціни на зазначену продукцію в Україні вже в середньому в 3 рази перевищують торішній рівень. Більше того, гравці ринку очікують нового стрибка цін вже на наступному тижні. Свою думку вони пояснюють досить активним попитом на капусту і скороченням запасів цієї культури в господарствах.