В українських ґрунтах підвищена кислотність

 Про це розповів Президент НААН Ярослав Гадзало, повідомляє AgroPolit.com.

«Практично увесь світ різними шляхами підтримує с/г господарство. На наступний рік нам потрібно удосконалити способи використання коштів на покращення родючості ґрунтів та на розкислення. Існує така рослина кущ польовий, вона росте на чорноземах та є індикатором кислотності. Якщо нормально вирощувати с/г культури, з урахуванням культурозміни, то чорнозем має кислотність 6-8, а якщо є цей кущ – отже, ґрунти надто кислі», – розповідає він.

За словами Гадзало, Україні потрібна програма для покращення родючості ґрунтів, яка б включала сівозміни.

"Для нейтралізації кислотності потрібно застосовувати вапнування. Колись така програма потужно працювала. Всі кошти, що надходили при відрахуванні від продажу землі та земельного податку (близько 10 млрд грн в 1990-1991 рр.), йшли на покращення родючості ґрунтів. Відбувалося розкислення, гіпсування та вапнування ґрунтів, утримувався баланс гумусу, виплачувалися кошти тим, хто висіював сидеральні культури. Сьогодні вся Європа їх висіває. Після збирання врожаю під зиму сіють сидерати. Це збагачує землі, тоді внесені ЗЗР нейтралізуються швидше та не забруднюють ґрунт, води та повітря», – зазначає він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Такий довше простоїть" - фермер зробив копію Керченського мосту

Копію моста назвали "восьмим чудом світу" і прикріпили до нього табличку "Крим наш". Про це повідомив голова ГО "Майдан закордонних справ" Андрій Клименко у Facebook, пише gazeta.ua.

Над виготовленням конструкції завдовжки 40 м Пономарьов і його підлеглі працювали 5 днів.

"Саму конструкцію спорудили за три з половиною дня, а потім обшивали очеретом. Копія моста може простояти і рік, і два, якщо по ній ходити і їздити не будуть", - розповів фермер.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вже зібрано 2,7 млн тонн ранніх зернових

Теґи: 

Станом на 27 червня збирання ранніх зернових та зернобобових культур триває у Вінницькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Вінницькій, Закарпатській, Полтавській, Донецькій, Хмельницькій та Черкаській областях. Вже намолочено 2707,8 тис. тонн зерна нового врожаю з 884,3 тис. га при врожайності 30,6 ц/га.
Зокрема, зібрано: 
– озимої пшениці – 1156,0 тис. тонн з 377,4 тис. га при врожайності 30,6 ц/га;
– озимого ячменю – 1477,5 тис. тонн з 461,3 тис. га при врожайності 32,0 ц/га;
– ярої пшениці – 0,8 тис. тонн з 0,4 тис. га при врожайності 20,8 ц/га; 
– ярого ячменю – 21,0 тис. тонн з 9,9 тис. га при врожайності 21,2 ц/га;
– гороху – 52,4 тис. тонн з 35,1 тис. га при врожайності 14,9 ц/га.
Крім того, у Вінницькій, Запорізькій, Одеській, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Донецькій, Вінницькій, Полтавській, Хмельницькій  та Черкаській  областях триває  збирання озимого ріпаку, який обмолочено на площі 126,4 тис. га при врожайності 18,7 ц/га і намолочено 236,2 тис. тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Легальне виробництво спиртного знову скоротилося

Про це свідчать статистичні дані, передає УНН.

Зокрема, у травні в Україні було вироблено 1 млн 153 тис. дал горілки.

Також, протягом звітного періоду, Україна скоротила виробництво коньяку - на 5%, до 743,3 тис. дал. Зокрема, у травні було вироблено 167 тис. дал відповідної продукції.

Виробництво шампанського в Україні також скоротилося. У січні-травні поточного року в Україні було вироблено 755 тис. дал. шампанського, що на 34% менше, ніж протягом аналогічного періоду минулого року. Зокрема, у травні було вироблено 171,7 тис. дал. відповідного продукту.

Нагадаємо, протягом останніх трьох років ринок легального алкоголю в Україні переживає період глибокої стагнації. Лише за підсумками 2017 року виробництво офіційної горілки скоротилося приблизно на 20%.

Причини занепаду легальних виробників фахівці вбачають у недолугій податковій політиці держави, яка пішла на значне підвищення алкогольних акцизів, надавши таким чином тіньовим гравцям ринку карт-бланш для активного розвитку.

Загострилася ситуація через низьку купівельну спроможність громадян та неефективну боротьбу з "нелегалами" з боку правоохоронних органів.

У підсумку – рівень тіньового алкогольного ринку, за різними оцінками, наразі досягає позначки від 60% до 70%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поляки вчитимуть українських фермерів робити унікальні сири

Місцевих виробників вчитимуть основних технологій переробки молока для отримання унікальної продукції, що зможе конкурувати з продуктами відомих торгових марок, пише volynnews.com.

Проект ВОГО «Фонд місцевого розвитку» та Фундації Європейської академії самоврядування «Сприяння впровадженню новітніх технологій переробки молока у Волинській та Рівненській областях шляхом ознайомлення з кращими польськими практиками» презентували в Луцьку 27 червня.

Керівниця проекту Ельвіра Яцута розповіла, що в рамках програми її учасників ознайомлять із польськими технологіями переробки молока (зокрема, виробництва сиру), впровадження яких не вимагає значних інвестицій.

«Ці технології можуть застосовувати малі ферми, підприємства чи кооперативи. Також учасники дізнаються, як можна налагодити контакти з потенційними партнерами», – сказала Ельвіра Яцута.

Вона акцентувала, що проект покликаний допомогти місцевим виробникам пристосуватися до запровадження європейських вимог у молочній сфері.

«Учасників ми відбиратимемо вже в липні. Потім на території областей найкращі практики у сфері переробки молока з України та Польщі проводитимуть тренінги. Передбачено й навчальні візити місцевих фермерів до зразкових підприємств. Завершиться проект у грудні круглим столом і обговоренням досягнутого», – розказала Ельвіра Яцута.
Як зазначив віце-консул Генерального консульства РП у Луцьку Марек Запур, назва проекту не зовсім точна, адже технології, з якими ознайомлюватимуть волинян і рівненчан, мають сотні років.

«Проект полягатиме не тільки в обміні інформацією, а й у навчанні технології маркетингу. Учасників проекту вчитимуть, як продавати сир. Адже мале господарство, яке виготовляє свій сир, програє великим корпораціям, що випускають продукцію під окремими торговими марками і продають свої вироби в супермаркетах. Так, кожен день збільшується кількість клієнтів, які готові купувати унікальний, екологічний і смачний сир. Сподіваюся, що у процесі навчання, спілкування ми не тільки поділимося досвідом, а й зможемо подолати бюрократичні бар’єри, аби вивести майбутню продукцію на ринок», – зазначив Марек Запур.
Голова Фундації Європейської академії самоврядування Анджей Страва, своєю чергою, детально розповів про становлення сучасної молочної галузі в Польщі. Він підкреслив, що розвиток сільського господарства, зокрема й виробництва молочної продукції, кардинально пришвидшився після 2004 року, коли Польща вступила до ЄС. Перші зміни щодо національної молочної продукції запровадили у 2007 році, кардинальні перетворення тривали до 2012 року, йдеться, наприклад, про відповідність продукції «строгим критеріям ЄС».

«Маленькі господарства, де утримували до 2 корів, об’єдналися в більші господарства, тобто фактично відбулася централізація молочного господарства в Польщі. Протягом останніх двох років триває реорганізація галузі. Так, акцент зараз роблять не тільки на коров’ячому молоці, а й на розведенні стад вівць, ослиць чи кіз», – сказав Анджей Страва.
Він зауважив, що зараз у Польщі є сім видів сирів, які можуть виготовляти окремі домашні господарства.

Анджей Страва пригадав, що у 2012 році в невеликому містечку Коричин на Підляшші, яке тривалий час з огляду на економічний застій вважалося депресивним населеним пунктом, зареєстрували виробництво сиру. Тепер сир із Коричина популярний у всій країні, а його стартова ціна зросла з 15 до 35 злотих. «У Любліні цей сир уже продають за 60 злотих», – акцентував Анджей Страва.

«У рамках нашого проекту ми хочемо поділитися цим об’ємом інформації та практичним досвідом на території Волинської та Рівненської областей. Ґрунти цього регіону не надто придатні для вирощування багатьох культур, однак тут можна створювати кооперативи з домашніх господарств для розведення тварин, що дають молоко. Сподіваюсь, що ми зможемо навчити цього зацікавлених осіб. Також йдеться про розвиток і підняття рівня економіки», – акцентував голова фундації.

Окрім того, Анджей Страва підкреслив, що становлення молочної галузі в Польщі також боролося зі значними труднощами і місцеві господарі нерідко змушені були продавати своїх корів.

Директор департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА Юрій Горбенко подякував за активне лобіювання теми сільського господарства в Україні.

«У нас тільки розвивається кооперативний рух. Ми працюємо над створенням на Волині трьох кооперативів із розвитку картоплярства та садівництва, адже наш одноосібний виробник не може конкурувати з великими фірмами», – зауважив Юрій Горбенко.
Він пригадав, що ще одним прикладом успішної співпраці з польською стороною є проект із розвитку вирощування малини у Волинській області.

Волинські фермери поділилися, що одна з проблем, із якими вони стикаються, – це пошук якісної сировини. Вони відзначили, що в сьогоднішніх реаліях селянину взагалі економічно невигідно тривати корів. Тож, потрібно переймати європейські методики, зокрема й ті, які стосуються технологій виробництва та просування продукту на ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дослідники запустять в Космос літаючу теплицю

В космічній теплиці томати будуть рости в різних умовах гравітації — на півроку в умовах гравітації Місяця, а потім на півроку з гравітацією Марса, пише Зерно.

«В остаточному підсумку ми моделюємо і тестуємо теплиці, які можуть бути поміщені на Місяць або Марс (всередині середовища існування), надаючи свіжі продукти для екіпажу, використовуючи закриту систему для переробки відходів в добрива», — заявив біолог, який очолює наукову місію, Йенс Хауслаге.

У місячному середовищі теплиця буде розташовуватися в закритому просторі, оскільки навіть космонавти, перебуваючи в даних умовах, знаходяться в атмосфері, схожою з Земною. Рослинам доведеться адаптуватися до нових умов гравітації. Відомо, що гравітація Місяця в 6 разів слабше Земної, тяжіння на Марсі — в три рази менше, ніж на Землі.

Дослідники з Німецького аерокосмічного центру (DLR) в Бремені і Кельні будуть спостерігати за подіями в невеликій екосистемі всередині супутника. За словами керівника проекту Хармута Мюллера, остаточні результати важливі для майбутніх космічних польотів на Місяць і Марс.

Дослідження по вирощуванню томатів в космосі триватиме близько півтора року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview