Ваніль коштує дорожче, ніж срібло

При ціні близько 600 доларів за кілограм солодкий інгредієнт коштує більше, ніж срібло, повідомляє BBС.

Чому ціна ванілі росте? Переважна більшість ванілі - понад 75% - вирощується на тропічному острові Мадагаскар, біля південно-східного узбережжя Африканського континенту.

«Головна причина високої ціни полягає в тому, що в березні минулого року на Мадагаскарі був встановлений циклон, який пошкодив багато плантацій», - вважає Джуліан Гейл, аналітик по сировинних товарах для IEG Vu.

«І, незважаючи на сподівання, що ціна послабшає, вона все ще тримається на висоті, тому що попит настільки сильний».

Це складна спеція для вирощування, витягнута з ніжної квітки орхідеї ванілі. В результаті ваніль є другою найдорожчою спецією в світі після шафрану.

«Інші великі виробники - Папуа-Нова Гвінея, Індія і Уганда», - сказав пан Гейл.

«Вона експортується в усьому світі, багато йде в Америку, оскільки там велика індустрія морозива».

Але не тільки морозиво: ваніль популярна серед солодких продуктів, алкоголю, а також косметики і парфумерії.

Природний ванільний екстракт надходить в потужний, ароматизований солодкий коричневий лікер. Виробники продуктів харчування також купують відпрацьований ванільний порошок, маленькі чорні цятки, які іноді видно в морозиві. Ціна цього продукту також збільшилася втричі.

Синтетичний ароматизатор, що називається ванілін, витягується з деревини, а іноді і з нафти. Передбачається, що тепер він буде більш широко використовуватися в різних галузях, щоб уникнути збільшення витрат.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому зростання посівів нічого не говорить про шкоду «соєвих правок»

Зростання посівів сої порівняно з минулорічним показником не свідчить про відсутність негативних наслідків від прийняття «олійних правок», які передбачають скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку, а є наслідком специфіки вирощування олійних культур.

Про це заявив член Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), керівник ТОВ «Лебідь-Агро» Денис Сергієнко на своїй сторінці у Facebook.

«Нещодавно фактично виконуючий обов’язки міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк заявив, що станом на 4 травня вітчизняні аграрії посіяли сої на площі 661,9 тис. га, тоді як на аналогічну дату минулого року засіяно було 636 тис. га, що нібито свідчить про відсутність негативних наслідків від прийняття «олійних правок»,які передбачають НЕвідшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Хотілося б розділити оптимізм Максима Петровича, але деякі деталі специфіки вирощування сої та інших культур заважають це зробити», - написав аграрій.

За словами Сергієнко, справа в тому, що сільгоспвиробники планують структуру посівів і сівозміну заздалегідь, і роблять це не випадково. Крім того, щоб зберегти рентабельність на прийнятному рівні, сою не можна замінити на будь-яку культуру. Наприклад, ранні зернові в останні роки не давали фермеру заробити. Доступними альтернативами є, к приміру, соняшник та кукурудза. Ось тут, власне, і виникають проблеми.

Аграрій зазначив, що здебільшого під кукурудзу та соняшник аграрії готують площі з осені, вносячи мінеральні добрива під основний обробіток. У той же час сою багато хто сіє під мінімальну або нульову технологію. «Соєві поправки» були прийняті в грудні 2017 року, тобто тоді, коли фермери не могли вже фізично підготувати площі під пропашні культури та довнести необхідні обсяги добрив в мерзлий ґрунт.

Крім того, Сергієнко додав, що якісний посівний матеріал також доводиться замовляти і купувати заздалегідь, багато хто це зробив ще восени 2017 року. Відповідно, у них залишалась тільки одна можливість - посіяти зарезервовані та частково передоплачені обсяги насінневої сої і сподіватися, що ВРУ все ж зможе скасувати норми про невідшкодування ПДВ при експорті олійних.

З огляду на все вище сказане, за прогнозами Сергієнко, очікувати скорочення посівних площ під соєю ми можемо в 2019, а не в 2018 році. Зате скорочення обсягів валового врожаю за офіційною статистикою ми можемо очікувати вже в цьому. Причина в тому, що у фермерів пропадає стимул продавати зібрану сою легально - в будь-якому випадку ціна не буде містити в собі відшкодування ПДВ експортерам, відповідно, різниця між цінами по перерахунку та за "кеш" скоротиться.

Однак, як кажуть, курчат по осені рахують. Подивимося, яким буде валовий збір сої за офіційною статистикою за підсумками 2018 року, а також які площі будуть закладені під сою у 2019 році.

Довідка. Наприкінці минулого року Верховна Рада прийняла зміни до Податкового кодексу, якими скасовується відшкодування ПДВ при експорті олійних. Дані зміни призведуть до зниження закупівельних цін на ці культури всередині держави, в результаті чого переробні підприємства, що належать вітчизняним олігархам та великим транснаціональним корпораціям, опиняться у виграші. У той же час збитки малих та середніх аграріїв сягнуть близько 8 млрд грн. В результаті сільгоспвиробникам стане невигідно вирощувати сою.

Для повернення справедливості та скасування сумнозвісних «олійних правок», був розроблений законопроект №7403-2, яким повертається відшкодування ПДВ при експорті олійних. Цей документ підтримали 15 обласних рад, міжнародні установи, ряд народних депутатів та усі найбільші асоціації.

Однак Верховна Рада затягує його прийняття. Законопроект вже кілька разів вносився до порядку денного парламенту, але так і не був розглянутий депутатами. Для привернення уваги народних обранців до проблеми аграрного сектору, сільгоспвиробники за підтримки ВАР були вимушені тричі перекривати головні автомагістралі країни, влаштовувати акції протесту під профільним податковим комітетом Ради та власне будівлею парламенту.

Якщо після відновлення роботи Верховної Ради у середині травня депутати вкотре ігноруватимуть вимоги сільгоспвиробників, керуючись інтересами олігархів, а не малого й середнього бізнесу, аграрії будуть вимушені продовжувати акції протесту та робити їх масштабнішими.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україну чекає мінімальний врожай ячменю

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт.

Як і припускали аналітики, пізній старт посівної кампанії та стислі терміни, у зв'язку з різким підвищенням температури, можуть перешкодити аграріям виконати план з сівби ярого ячменю в країні. І, незважаючи на швидкі темпи сівби в цьому році (фермери за 4 тижні засіяли стільки ж площ як в минулому році за 7 тижнів), різке потепління, а також необхідність сівби пізніх ярих культур призвели до такого ж стрімкого завершення сівби ячменю.

Під кінець звітного тижня план сівби ярого ячменю в Україні виконаний трохи більш ніж на 90%. Аналітики очікують, що певний відсоток площ під яровим ячменем залишиться незасіяним.

Таким чином, згідно з прогнозом, в цілому посівні площі під ячменем в країні під урожай 2018 року помітно скоротяться. Урожай ячменю в Україні в 2018 році УкрАгроКонсалт прогнозує на мінімальному для країни рівні як мінімум за останні п'ять років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чистий прибуток Вінницького молокозаводу «Рошен» зріс у 315 разів

Згідно з річним звітом підприємства в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, його чистий дохід зріс на 44,8% – до 2,18 млрд грн, пише agrotimes.net.

Валовий прибуток молокозаводу минулого року збільшився в 4,9 раза – до 176,49 млн грн, операційний – в 33 рази – до 127,77 млн грн.

Зазначається, що Вінницький молокозавод «Рошен» у 2017 році реалізував 3,68 тис. тонн вершкового масла  (478,99 млн грн у грошовому виразіі; 10% від загального обсягу продажів), 14,715 тис. тонн молоковмісного згущеного продукту «Молс» (371,673 млн грн, 41%), 8,06 тис. тонн сухого знежиреного молока (414,55 млн грн, 23%) та іншу продукцію.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Свіжа ягода коштує вже дешевше, ніж рік тому

В порівнянні з минулим тижнем, ціни на ягоди на ринках регіону знизились мінімум в 2 рази, до того ж, сьогодні суниця та черешня вже коштують в 1,5 рази дешевше, ніж рік тому. Про це повідомляє «Інфо-Шувар» з посиланням на данні щоденного моніторингу цін.

Станом на ранок 8 травня 2018 року, на ринку «Шувар», який є найбільшим гуртовим майданчиком для торгівлі вітчизняною плодоовочевою продукцією в Західному регіоні, суниця садова пропонується по 25-45 грн/кг (0,8-1,44 EUR/кг) , а черешня коштує 23-26 грн/кг (0,74-0,84 EUR/кг). При цьому, пропозиція суниці та черешні представлена тільки вітчизняною продукцією. Для порівняння, рік тому на «Шуварі» суниця коштувала 45-65 грн/кг (1,58-2,3 EUR/кг), за першу черешню продавці просили 35-45 грн/кг (1,23-1,57 EUR/кг).

Фахівці «Інфо-Шувар» також наголошують на тому, що в Польщі на ринку «Броніше» сьогодні суниця коштує майже в 2,5 рази дорожче, ніж на ринку Західної України, що може свідчити про непогані умови для експорту української ягоди.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії відзвітували про перебіг посівної кампанії

Ранніх ярих зернових та зернобобових посіяно на площі 2,2 млн га або 92% до прогнозу. Зокрема:

- пшениці – 158 тис. га або 90% до прогнозу;

- ячменю – 1,5 млн га або 92% до прогнозу;

- вівса – 181 тис. га або 89% до прогнозу;

Триває посів кукурудзи на зерно, який проведено на площі 3,3 млн га або 72% до прогнозу, гречки посіяно 20 тис. га запланованої площі або 13% до прогнозу, проса посіяно 14 тис. га або 25% до прогнозу, цукрових буряків посіяно 271 тис. га, що становить 90% до прогнозу, соняшник посіяний на площі 4,4 млн га або 79% до прогнозу, сої посіяно на площі 869 тис. га 45% до прогнозу.

Крім того, за оперативними даними областей станом на 05 травня 2018 року аграрії повністю забезпечені мінеральними добривами. Так, для проведення комплексу весняно-польових робіт заявлено та передбачається використати 995 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив. З урахуванням перехідних залишків сільськогосподарськими підприємствами було придбано 1,1 млн тонн поживних речовин мінеральних добрив або 111% до заявки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview