Влада зайнялася проблемами селян при здачі молока на переробку

"Прем'єр-міністр доручив спільно з міністерствами та провідними асоціаціями молочників України знайти механізм вирішення проблемних питань селян – індивідуальних виробників молока", – сказав Кубів, передає БизнесЦензор.

Мова йде про проблеми селян при здачі молока на переробні підприємства, а також з одержанням ними субсидій.

За інформацією галузевих асоціацій молочників, а також профільних міністерств, зараз більшість селян змушені здавати сире молоко посередникам і за меншою ціною, ніж її приймає переробне спеціалізоване підприємство. Тому ускладнюється контроль якості сирого молока та визначення його собівартості, а також формується тіньовий ринок заготівлі молочної продукції одноосібних фермерів.

Крім того, в силу специфіки методології розрахунку доходу селянські господарства повинні включити всю суму від продажу молока у свій дохід, що впливає на розмір субсидії на оплату послуг ЖКГ.

"У той же час повне виключення цього доходу може негативно вплинути на деякі такі господарства. Тому необхідно спільно з Мінагрополітики розробити методику обліку доходу для обчислення субсидії, щоб цей інструмент був спрямований на захист саме неспроможного домогосподарства при оплаті комунальних послуг", – зазначив у ході наради заступник міністра соціальної політики Микола Шамбір.

За інформацією асоціації молочників врегулювання зазначених проблемних питань дозволить одноосібним фермерам отримати можливість здавати продукцію своїх господарств безпосередньо переробним підприємствам.

У профільних асоціаціях молочників також переконані, що в разі позитивного рішення названих проблем одноосібних фермерів на переробні підприємства додатково надійде близько 1,5-2 млн тонн сирого молока. Крім того, переконані в асоціаціях, переробні підприємства забезпечать кращий контроль якості молока і правильне формування собівартості для виробництва кінцевої продукції. За їх оцінками, додаткові надходження до бюджету можуть скласти до 1,5-2 млрд грн на рік.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на Вінничині вирощують трюфелі

Плодоношення трюфелів починається зазвичай на четвертий-п’ятий рік, пише AgroTimes.

«З плантації, залежно від виду трюфеля може бути зібрано в перший рік від 4 кг/га і вище. Рекорд ‒ 250 кг/га. Середня врожайність ‒ 80-150 кг/га», ‒ зазначив фермер.

Щодо рентабельності цього виробництва Олександр Джига підкреслив, що це ‒ довгий бізнес. «Перші інвестиції становлять 5-10 тис. євро/га, щоб закласти плантацію, ‒ розповів він. ‒ У цю суму входить посадковий матеріал, платня за роботу, аналіз ґрунту і його підготовка, крапельне зрошення, огорожа. Окупляться ці вкладення на восьмий-дев’ятий рік».

Але завдяки тому, що врожайність із кожним роком підвищується, мікориза посилюється й більше дає трюфелів, далі прибутки будуть більшими, додав він.

Щорічні витрати становлять близько 350-500 євро/га: на коригування живлення, аналізи та міжрядні обробітки від бур’янів. Здебільшого це платня за людську працю, пояснив фермер. Отож загальні витрати до першого врожаю становлять 7,5 тис. – 12,5 тис євро/га.

Олександр Джига планує розширити площу під трюфельною плантацією до 20 га. Він наголосив, що місць, де можна вирощувати трюфель, із кожним роком стає менше. «У нас у цьому плані екологія краща, тому маємо перспективу, ‒ переконаний він. ‒ Мінімум 20–30 років цей бізнес в Україні буде вигідним, без перевиробництва й великої конкуренції».

Також у планах Олександра Джиги ‒ сертифікація і вихід на європейський ринок. Хоча фермер уточнив: «Нас цікавить навіть не так Європа, бо там є свій трюфель, як ринок Японії. Там він дуже популярний».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Наша Ряба" розширює виробничі потужності

Як повідомляє прес-служба компанії, у ІІ кварталі 2018 року планується на нових потужностях запустити вирощування курчат-бройлерів.

Це дасть змогу збільшити обсяг виробництва курятини приблизно на 35 тисяч тонн у 2018 році зі значним нарощуванням потужностей протягом наступних років.

Загальна потужність другої черги Вінницької птахофабрики, яка на 100% буде введена в експлуатацію протягом наступних трьох років, складає 260 тис. тонн.

Довідка: "Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. Земельний банк компанії  станом на початок 2016 року складав близько 370 тис. га. Агрохолдингу належить 30 підприємств в 14-ти регіонах України, а також м'ясопереробні потужності в ЄС, центр дистрибуції і логістики в ОАЕ. МХП експортує свою продукцію в 70 країн. Чистий прибуток МХП в 2016 році склав $ 69 млн.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на м’ясо ростуть швидше доходів українців

Про це повідомив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише Укрінформ.

"Усі види м’яса стали здорожчали більш ніж на 27%, сало – на 67%, свинина – на 37%, яловичина і курятина – на 27%. За десять місяців поточного року свинина і сало додали в ціні по 27 грн за кілограм, яловичина – 24 грн, ковбаса варена – 14 грн, а тушка куряча – 11 грн. Відтепер кілограм яловичини з кісткою можна купити в середньому за 112 грн, свинини – за 100 грн, сала – за 68 грн, дешевої ковбаси вареної – за 75 грн, а курки – за 54 грн", - зазначив експерт.

За даними асоціації, якщо в цілому оцінити вартість м’ясного кошика, то станом на 10 листопада він коштував 409 грн за кілограм, тоді як на початок року його вартість становила 306 грн.

"Тобто індекс м’ясного кошика з початку року збільшився на 34%, тоді як заробітна плата за офіційними джерелами з січня по вересень 2017 року зросла на 22%, із 6008 грн у січні по 7351 грн у вересні", - наголосив Дорошенко.

Раніше в Асоціації постачальників торговельних мереж зазначали, що з початку року в Україні подорожчали більш як 90% соціальних продуктів.

Нагадаємо, днями голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин заявив, що скасування з 1 липня поточного року державного регулювання цін на соціальні продукти призвело до підвищення темпів інфляції в країні. Данилишин назвав передчасним таке рішення та закликав повернути держрегулювання цін на продукти.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 тренди в АПК, які будуть актуальними в найближчі роки

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Тарас Висоцький виступив на панельній дискусії «Потенціал сільського господарства України – бачення українського агробізнесу» у рамках виставки AGRITECHNICA 2017, яка проходить у Гановері, Німеччина.

За словами експерта останні 10 років аграрний сектор суттєво виріс, проте в АПК ще залишається 30% нереалізованого потенціалу. Розвиток аграрної галузі генеральний директор УКАБ пов’язує зі швидким технологічним переоснащенням. «Аграрний сектор є драйвером економіки і вже починає створювати стимули для розвитку інших суміжних галузей, наприклад, для розвитку IT, що виробляє експортно-орієнтовані продукти з доданою вартістю. Наприклад, сьогодні на виставці перед семінаром були представлені перші українські розробки smart agriculture. Ці проекти вже отримують сертифікацію для потенційних іноземних покупців. Така тенденція буде продовжуватися», - розповів Тарас Висоцький.

Він виділяє ще один тренд в АПК - детінізацію сектору. На його думку, зміна системи оподаткування, відміна спецрежиму внутрішнього ПДВ та повернення експортного ПДВ призвели до поступового переходу аграрних підприємств, які раніше працювали за готівку, до більш цивілізованих, прозорих форм господарювання. Ці зміни можуть дозволити зменшити політичні ризики України, що в кінцевому рахунку має призвести до здешевлення кредитів. Доступні кошти, у свою чергу, покращать доступ аграріям до технологій та дозволять залучити високооплачувані та висококваліфіковані кадри.

Таким чином, на думку експерта, це допоможе збільшити ефективність, продуктивність та використати незадіяний потенціал галузі протягом двох-трьох років. Паралельно розвиватимуться й інші сектори, зокрема, переробка, що вироблятиме продукти з доданою вартістю.

«Цього тижня дуже популярна теза про брендування української продукції. Як державі, так і бізнесу треба зробити все залежне, щоб 187 країн світу, які імпортують нашу аграрну продукцію, мали розуміння того, що це продовольство з України», - резюмував гендиректор УКАБ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нардеп збільшив частку в українському агрохолдингу

Про це йдеться в повідомленні Кернела на Варшавській фондовій біржі, передає Інтерфакс-Україна.

До 10 листопада Cascade Investment Fund володіла майже 5,4 млн акцій агрохолдингу.

Згідно з даними біржі, 16 листопада курс акцій Кернела зріс на 1,14% - до 47 польських злотих ($13,05 за поточним курсом).

Довідка: Kernel - найбільший виробник і експортер соняшникової олії в Україні. Виробляє і експортує зернові і надає послуги зі зберігання сільгоспкультур на елеваторах. В Україні здійснює дистрибуцію бутильованої олії під торговими марками Щедрий Дар, Стожар, Чумак Золота.

Акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі з 2007 року.

Андрій Веревський через Namsen LTD володіє 38,1% акцій Кернела, інша частина перебуває у вільному обігу. У 2015 році ЗМІ стало відомо, що 5% акцій Кернел належить фонду депутата Віталія Хомутинніка Cascade Investment Fund.

Кернел завершив 2017 фінансовий рік (липень 2016 - червень-2017) з чистим прибутком в $176,2 млн, що на 21,7% менше, ніж в 2016 фінроці. Його виручка зросла на 9,1% - до $2,2 млрд.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview