178171
182818

ВР рекомендують включити в порядок денний закон про приватизацію держземель

Профільний комітет парламенту прийняв рішення рекомендувати Верховній раді включити до порядку денного сесії законопроект щодо питань приватизації державних земель. Про це у коментарі РБК-Україна повідомив голова аграрного комітету Микола Сольський.

Так, на засіданні 11 березня комітет розглянув законопроект №3012 "Про внесення змін до Земельного кодексу щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій". Сольський наголосив, що комітет вже готовий рекомендувати парламенту розглянути цей законопроект.

"Комітет рекомендував Верховній раді включити законопроект до порядку денного сесії. Це перший крок, який ми могли сьогодні зробити. Комітет уже готовий рекомендувати Раді до розгляду в першому читанні. Але по процедурі спочатку Рада включає у порядок денний, а потім ми в комітеті розглядаємо", - пояснив Сольський.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Аграрний комітет підтримав закон про доступ українців до кадастрів

Профільний комітет рекомендував Верховній раді прийняти закон про доступ українців до кадастрів. Про це у коментарі РБК-Україна повідомив голова аграрного комітету Микола Сольський.

Так, на засіданні 11 березня комітет розглянув законопроект №2370 "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".

За словами голови комітету, документ є готовим до прийняття у другому читанні.

"Комітет рекомендував законопроект до розгляду у другому читанні", - заявив Сольський.

Нардеп зазначив, що до другого читання законопроекту було подано близько ста поправок.

"Там близько сотні поправок подано. Більшість з них була прийнята (підтримана комітетом, - ред.)", - додав він.

Ваш вибір 'Подобається'.


Прибутки виробників молока перевищили минулорічні

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у  Facebook.

«Більше ніж в лютому 2020 року професійні виробники молока заробляли цього місяця останній раз аж в лютому 2014 року», — зазначає експерт.

Але показник УМІ за місяць знизився відразу на 9,3% — найбільше падіння для лютого за п’ять років. Основна причина — зростання цін на концентровані корми.

«Та УМІ лютого 2020 був все ще на 16,6% вищим за показник того самого місяця попереднього року (в січні різниця була більшою і сягала 26,5%). За перші два місяці року прибутки виробників молока перевищили минулорічні на 21,6%. В цілому досить непогано, враховуючи, що в цей час світовий ринок був під тиском коронавірусу, але це на Україну не дуже впливало, бо експорту не було й так», — підкреслив Андрій Ярмак.

За його словами, вже дванадцять місяців поспіль умовна прибутковість виробництва молока (УМІ) є незмінно вищою, ніж в тому самому місяці рік тому.

«В ситуації, коли світова економічна криза може стати реальністю, дуже важко прогнозувати що буде далі з цінами на корми та молоко.Варіантів розвитку подій дуже багато, від надзвичайно негативного, до помірковано позитивного. Позитивним може бути сценарій, за якого український внутрішній ринок продовжить укріплюватися. Однак вже зараз є ознаки негативного впливу ситуації на світових ринках — протягом кількох днів гривня втратила до 2% своєї вартості. Це не критично, але відчутно. Звичайно, що поміркована девальвація є позитивном для місцевих виробників але лише за умови, що вона не впливає суттєво на споживання», — зазначає Андрій Ярмак.

Він зауважує, що в березні чітких тенденцій у УМІ немає — рівно в половині випадків УМІ зростав і в половині знижувався. 

Нагадаємо, Український молочний індекс (УМІ) — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Вже офіційно - дозвіл для пересування великогабаритної сільськогосподарської техніки не потрібен!

Відповідний документ був опублікований в офіційному виданні центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур’єр» від 7 березня 2020 року, передає прес-служба ВАР.

Отже, відтепер аграріям не потрібно отримувати дозвіл на переміщення с/г техніки шириною до 3,75 м. Але документом встановлені обов’язкові правила безпеки: наявні увімкнені проблискові маячки та габаритне світло, забезпечений супровід машини. І пам’ятайте, нові правила стосуються усіх доріг, окрім доріг у містах обласного значення.

Нагадаємо, вимога щодо отримання дозволів була передбачена Законом України «Про дорожній рух» і мотивувалась необхідністю збереження автомобільних доріг. Однак, даний дозвіл ніяким чином на збереження доріг не впливав, а процес його отримання був довгим, складним та забюрократизованим. 

Аграрію за дозволом потрібно було звернутись до кількох установ: обласної служби автомобільних доріг, департаменту з питань будівництва та архітектури облдержадміністрації,  Центру надання адмінпослуг (ЦНАПу). Крім того, необхідно було вказати маршрут руху техніки, що неможливо зробити, оскільки завчасно спланувати, куди і коли буде рухатись техніка надзвичайно важко. А для техніки шириною понад 3,75 метра необхідно було ще й авто супроводу поліції, що створювало ще більше незручностей, адже, щоб її отримати, потрібно було погоджувати виїзд техніки з графіком поліції. Процес міг тривати від тижня до місяця, що у багатьох випадках просто блокувало роботу господарства та оберталось великими збитками.

Ваш вибір 'Подобається'.


Які ризики равликового бізнесу?

У равликового бізнесу чимало «підводних каменів», їх треба враховувати фермеру-початківцю, що розраховує на швидкі гроші. Про це застерігає колег Віталій Бучко, власник ферми, що вирощує слимаків у Львівській області.

Хоча бізнес Віталія просувається непогано, він навіть зумів налагодити експорт консервованих равликів до країн ЄС, однак, довелося зіштовхнутися з чималими труднощами.

«Зараз би у равликову ферму не вклав гроші, – говорить аграрій. – У цієї ферми мала рентабельність, немає технології вирощування і проблемні ринки збуту».

Витратив на придбання малька 9 тисяч євро, а повернути за сезон зміг лише 2,4 тис., пояснює фермер.

Віталій Бучко зауважує: не знає людей, яким би вдалося виростити велику кількість равликів.

«Я розраховував виростити 15 т, а вдалося виростити лише 1,5. Багато перешкод з’являються уже під час роботи. Бо ростити равлика доводиться на відкритій місцевості. Й тут з’являється купа ворогів у слимаків: то змії їх поїдають, то птахи, то ящірки…» – розповідає Віталій Бучко.

Так само негативно впливають перепади клімату. Для равлика згубні як надто суха погода, так і надто волога.

Ще один із факторів ризику – пошкодження панцира. Якісь равлика, як продукту для продажу, втрачається.

На думку фермера, найкраще вирощувати равликів на фермах сімейного типу. Тому що великі ділянки – це багато мороки й мало віддачі.

«Цей бізнес сезонний. Є простій, а працівники повинні щось робити весь рік», – пояснює Віталій Бучко.

Фермер також застерігає новачків від надто довірливого ставлення до посередників.

«Свого часу потрапив в піраміду. Ментор, який пропонував равликовий бізнес, дуже гарно розповідав про успіх. Але в нашій країні заробляють переважно на перепродажі малька і маточного племені, навчають вести бізнес. Насправді не знаю жодного фермера, який би в перший сезон щось заробив», – нарікає підприємець.

Не варто вірити словам менторів про надприбутки й відсутність проблем. А ще варто навчитися рахувати.

«За останні роки в Україні відкрилося більше тисячі равликових ферм. Нам же говорилося, що це бізнес для ледачих, де все легко і просто. Намалювали дуже райдужні цифри, яких насправді досягти неможливо”, – говорить Віталій Бучко.

«В Україні проблема зі збутом равликів. Кілограм продукту коштує 2,5 євро, а порцію з 10 равликів продають за 200 гривень. Це дорого, і тому відсутній попит на продукт», – пояснює фермер.

Він планує збирати равлика у фермерських господарствах, перебирати й відправляти на експорт.

Однак, для збуту молюска до країн ЄС необхідні склади.

«У Франції равлик входить в споживання в армії, як чистий білок. За ним майбутнє, немає холестерину. В Індії почали їсти равлика. В Японії є зацікавленість, але вони хочуть філе і великими партіями. Європа хоче свіжого продукту», – зауважує Віталій.

Окупність ферми напряму залежить зі збуту. Тому треба враховувати вимоги, які висуває кожна країна, до продукції.

Джерело: landlord.ua



Чи зможе Рада остаточно ухвалити земельний закон, залежить від багатьох речей - депутат

Парламент може завершити розгляд поправок до другого читання законопроекту про ринок землі у пленарний четвер, 19 березня. Про це у коментарі РБК-Україна повідомив голова аграрного комітету Микола Сольський.

За його словами, чи зможуть нардепи остаточно ухвалити закон, залежить від багатьох речей.

"Допускати, я звичайно допускаю. Але це питання таке, яке залежить від дуже багатьох речей. Чисто математично, це можливо. Але досвід мені підказує, що математика ще не разу не спрацювала. Якщо б ніхто не заважав, якщо б інших загроз не виникало, там якихось, не знаю, довкола медичних та немедичних (загроз, - ред.)… Ми готуємось на вівторок далі розглядати правки, будемо розглядати їх максимально ефективно", - заявив Сольський.

Разом з тим парламентар зазначив, що не виключає того, що депутати від опозиційних фракцій блокуватимуть трибуну парламенту або президію голови Верховної ради.

"Наскільки буде багато емоцій, блокування (трибуни, - ред.) і інших речей. Це буде впливати само собою. Я ж думаю, що опозиційні партії теж до чогось готуються. У чому це буде проявлятись, швидше буде зрозуміло тільки в залі", - сказав нардеп.

6 березня парламент закінчив розгляд 3298 правки за законопроєкту про ринок землі. Загалом до нього подали 4018 правок.

Наступне засідання Верховної Ради заплановане на 17 березня.

Крім того, у фракції партії "Слуга народу" переконують, що голосів для ухвалення закону про ринок землі вистачить.