Виклики дають можливості: зміна клімату та вплив на сільське господарство

Адже без використання інструментарію агрострахування важко розвивати власні підприємства та керувати стратегією розвитку. На сьогоднішній день актуальною темою, яку підіймають на світових форумах та конференціях, є зміна клімату,  її вплив на сільське господарство, а також те, як аграріям протистояти геополітичним викликам. Про досвід Ізраїлю у цьому питанні пише AgroNews.ua.

Надав Галон, колишній головний ветеринарний службовець ветеринарних служб Міністерства сільського господарства Ізраїлю у своїй доповіді «Зміни клімату та проблеми геополітичних викликів» у Варшаві під час  34-го конгресу AIAG - Міжнародної організації, що об'єднала страховиків cільгоспризиків з усього світу. зазначив, що  підтримувати розвиток сільськогогосподарства в умовах високих аграрних ризиків– це справжній виклик. Природні, культурні та геополітичні виклики спричиняють високі ризики захворювань, як у тварин, так і людей, як наслідок. До того ж, високий ризик несе глобальне потепління, і збільшення попиту на їжу у світі.

За словами експерта, технічні знання, аналіз даних щодо ризиків допоможуть запобігти та контролювати їх. Також має бути міжнародне співробітництво та регіональна підтримка по стратегії WIN-WIN (коли кожен переможець) за участю таких структур, як EuFMD, EFSA, PVS, USDA, TWINING та іншими.

Надзвичайна кампанія вакцинації худоби в Лівані проводилася ФАО у наслідок побоювання щодо розповсюдження високошвидкісних транскордонних хвороб тварин, які зростають у Лівані та сусідніх країнах, які принесли з собою мільйони біженців, що втекли від конфлікту в Сирії. Це велика кількість овець, кіз, великої рогатої худоби. У 2015 році ФАО вдалося здійснити кампанію щодо вакцинації тварин при фінансуванні від Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства.

Щодо Ізраїлю, то також певні ризики несе озброєний конфлікт, у якому фермери мають працювати у небезпечних умовах.
Снаряди потрапляють до ферм, вбивають або пошкоджують тварин. Це призводить до значних втрат.


Один з ризиків є розповсюдження хвороб, які впливають на тварин.

Наприклад, вірус  H5N1.  Або серйозна загроза – пташиний грип - спалахи HPAI (H5N8) та гостра Ефемерна Лихорадка (BEF) у худоби.

Ще одним ризиком в Ізраїлі є птахи. «Міграція птахів по території Ізраїлю – це загроза для худоби», - зазначає Надав Галон.

Нестача збаласнованого харчування тварин та кормів -  це підвищений ризик для фермерства.

«Оскільки Ізраїль успішно розвиває сільське господарство, незважаючи на негативний вплив дефіциту клімату та водних ресурсів на його сільськогосподарське виробництво, розроблено методики, які можуть також використовуватися для пом'якшення впливу зміни клімату та збільшення сільськогосподарського виробництва. Один з інструментів – це агрострахування»,  - зазначає експерт агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

«Захиститися від примх погоди, тим самим створивши собі певну подушку безпеки,  в Україні фермеру успішно допоможе агрострахування від впливу можливих погодних ризиків. Сьогодні в портфелях українських страховиків існує чимало продуктів, які вони пропонують своїм клієнтам. Наприклад, компанія «Агрориск» пропонує програму «Тотальний збиток». На страхування за даною програмою приймаються врожаї озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку та озимої гірчиці.

Страхування за даною програмою носить катастрофічний характер, тобто відшкодування проводиться за умови, що страхувальник, з огляду на загибель понад 50% сходів на конкретному полі, приймає рішення про не продовження робіт на даному полі і проводить його культивацію.

Важливим моментом є те, що клієнт сам вирішує, що йому вигідніше: продовжувати роботи або отримувати відшкодування.

«Своїм клієнтам ми також пропонуємо програму «Мультириск». За цією програмою можуть бути застраховані врожаї озимої і ярої пшениці, озимого і ярового жита, озимого і ярового ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Вартість тони врожаю може бути прийнята за домовленістю зі страховою компанією, тобто страхування може бути за рівнем витрат», - зазначає Володимир Юдін.

До речі, наслідки глобальної зміни клімату стають все більш відчутними в Україні. За останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого - на 1-2⁰С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ - весняних паводків, початку цвітіння та випадіння снігу. Тому зміна клімату ще більше підштовхує аграріїв замислитися над інструментами попередження наслідків для власної справи від таких змін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП ЗЗР, які обрали аграрії в 2017-му

Про основні тенденції продажів в поточному році та в наступному, найбільш популярні групи препаратів та особливості їх застосування AgroNews.ua дізнавалися у керівника відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександра Мигловця.   

За його словами, продуктами, що традиційно користуються найбільшим попитом у аграріїв і цьогоріч залишалися гербіциди. Це пояснюється тим, що якщо застосування фунгіцидів та інсектицидів значною мірою залежить від погодних умов, сорту, гібриду рослин та ін., то застосування гербіцидів є обов’язковим елементом у сучасному землеробстві.

Як зазначив Олександр Мигловець, гербіциди займають левову частку виробництва компанії UKRAVIT. В першу чергу, що стосується продуктової лінійки Компанії, то це такі грунтові гербіциди як «Тізер», «Селефіт», «Варяг» та «Варяг Тріо».

Пояснюючи особливості препаратів, експерт зазначив, що, наприклад, гербіцид «Варяг» має широке вікно застосування на окремих культурах. Зокрема, у посівах кукурудзи він може застосовуватися як від моменту сівби до появи сходів, так і до 5 листка в культури. Те ж саме стосується і сорго. В цілому «Варяг» застосовується на багатьох культурах. Його обирають господарства, що спеціалізуються на вирощуванні класичного соняшнику, сої, кукурудзи, сорго, картоплі. Це дуже зручно для господарств, яким не потрібно робити бакові суміші, оскільки це уже готовий двокомпонентний продукт. В першу чергу він контролює амброзію полинолисту, яка є розповсюдженим бур’яном у посівах різних культур та широкий спектр інших дводольних і злакових видів.

Натомість, «Варяг Тріо» - це спеціалізований гербіцид, який був розроблений проти комплексу бур’янів у посівах кукурудзи. Його особливість в тому, що він є як ґрунтовим так і ранньопіслясходовим гербіцидом, який дозволено застосовувати до 5 листа кукурудзи включно. «Вагомою перевагою є також те, що за рахунок наявності в його складі діючої речовини – мезотріон, він здатен ефективно захищати культуру в період затяжних дощів та контролює найширший спектр бур’янів, зокрема амброзії (види), нетреба звичайна, паслін чорний, гірчак березковидний, падалиця соняшнику та інші. Також, значною перевагою є те що, якщо ми застосували цей препарат за відсутності ґрунтової вологи, то згодом за випадання опадів, діюча речовина активується у грунті і знищує ті бур’яни, які проросли»,- пояснив Олександр Мигловець.

Топовими продуктами для аграріїв є також гербіциди «Тізер» та «Селефіт», які застосовуються або у однокомпонентному вигляді, або у вигляді бакової суміші у певному співвідношенні залежно від умов господарства та вирощуваних культур.

При цьому «Тізер» застосовується на таких культурах як кукурудза, соняшник, буряки цукрові, соя, нут, овочеві та олійні культури. «Він фактично один з «м’яких» гербіцидів по відношенню до культури. Він менше за інші гербіциди залежить від наявності ґрунтової вологи. Контролює, в першу чергу, злакові види бур’янів та найбільш поширені дводольні .

Натомість, «Селефіт», який містить іншу діючу речовину – «прометрин» - контролює в першу чергу дводольні види бур’янів та окремі злакові. Він широкомасштабно застосовується у посівах соняшнику, сої, гороху, картоплі, нуту, коріандру, часнику, та ін. культур. Чому ці гербіциди дуже часто аграрії  застосовують у вигляді бакової суміші? Тому що, в цьому випадку вони доповнюють один одного та за рахунок синергізму високоефективно контролюють широкий спектр злакових та дводольних видів бур’янів. Ця бакова суміш є найбільш поширеною для багатьох культур»,- зазначив Олександр Мигловець.

Щорічно зростає кількість господарств на території України та поза її межами які обирають саме післясходові гербіциди Компанії UKRAVIT. Наприклад, «Квін Стар Макс», який контролює одно- та багаторічні злакові види бур’янів в широколистих культурах. Він застосовується майже в усіх культурах за винятком кукурудзи, сорго, проса та зернових. Після його застосування відсутнє явище фітотоксичності. Він ефективно знищує як вегетативну частину так і кореневу систему бур’янів, що є особливо актуальним при забур’яненості полів пирієм повзучим.

Післясходовим лідером у захисті кукурудзи від бур’янів є двокомпонентний гербіцид «Міладар Дуо», який містить дві діючі речовини – мезотріон та нікосульфурон.   Його технологічне застосування надзвичайно широке – від 3 до 10 листка культури включно. Цей препарат знищує як одно- так і багаторічні злакові та дводольні види бур’янів. Стрес рослин після його застосування відсутній – його дія досить м’яка. За рахунок мезотріону він проявляє ґрунтову дію, що дозволяє стримувати наступні хвилі появи сходів бур’янів за наявності ґрунтової вологи. «Цей продукт з кожним роком обирають усе більше аграріїв. До речі, "Міладар Дуо" зареєстрований на території Молдови, де стрімко зростають його обсяги продажів.

Найголовніша його особливість в тому, що це єдиний гербіцид, що здатен контролювати такий злісний бур’ян як ваточник сирійський, який є дуже загрозливою проблемою для Черкаської, частково Кіровоградської, Полтавської, Дніпропетровської, Сумської, Чернігівської та Київської областей, де багато господарств потерпає від цієї проблеми. Тому ті господарства, що вирощують кукурудзу у вищеназваних областях та мають  таку проблему, то її вирішення полягає у застосуванні гербіциду «Міладар Дуо»,- підкреслив Олександр Мигловець.

Ще один із топових гербіцидів є «Міладар», який застосовується виключно у посівах кукурудзи для знищення однорічних та багаторічних злакових та поширених дводольних видів бур’янів. Має широке технологічне «вікно» застосування, від 3 до 10 листка в культури. Також додатково являється ідеальним баковим «партнером» з гербіцидами які знищують дводольні види сегетальної рослинності, зокрема найбільш поширена суміш -  це «Міладар + Агент» - підсумував Олександр Мигловець.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

2017-й рік для групи компаній UKRAVIT: збільшення виробництва, попиту та розвиток інновацій

Українському виробнику у 2017-му вдалося зміцнити власні позиції на внутрішньому та світовому ринках, збільшивши застосування аграріями всієї лінійки власних продуктів. Які здобутки  Компанії та які плани на найближче майбутнє, пише AgroNews.ua.

Розширення портфелю препаратів за умов стабільного попиту на продукцію – є чи не найголовніша мета будь-якого бізнесу. За останні роки UKRAVIT вдалося записати собі у актив найбільший портфель продуктів серед виробників ЗЗР та мікродобрив в Європі та Азії. Наразі він становить 142 препарати ЗЗР, мікродобрив та деззасоби.  

Що стосується попиту, то за словами гендиректора Компанії «Укравіт Агро» Євгена Семененка, великі господарства та агрохолдинги, які раніше принципово не використовували продукцію українських виробників, на сьогодні, спробувавши деякі продукти комплексної системи захисту та підживлень рослин компанії UKRAVIT, вже наступного року готові застосовувати повністю за всією системою.

Продовжила розвиватися в поточному році і «Фабрика агрохімікатів» у м. Черкаси, що входить до складу ГК UKRAVIT. Якість продукції тут контролюють дві сертифіковані лабораторії - аналітична, де визначають загальні хімічні показники продукції, і хроматографічна, яка визначає норму діючої речовини у вхідній сировині та в готових препаратах.

Важливий напрямок роботи Компанії – зворотній зв’язок з фермерами.  В поточному році представники UKRAVIT взяли участь у 64 різних заходах (Дні Поля, семінари, конференції, тощо), що відбулися майже по всій території України. Під час подібних заходів кваліфіковані фахівці  надають аграріям безкоштовну консультаційну допомогу при виборі тих чи інших продуктів компанії, їх застосуванні в тій чи іншій ситуації тощо, а також на практичних прикладах демонструють сучасні досягнення вітчизняної агрохімії.

Пріоритетним напрямком  Групи Компаній UKRAVIT залишаються інвестиції в науку та залучення висококласних фахівців задля створення високоякісного продукту в галузі виробництва засобів захисту рослин. З цією метою вже у квітні наступного року планується відкриття науково-дослідного центру Компанії, що не має аналогів в Україні та країнах близького зарубіжжя.

«Основна мета роботи Центру – забезпечення українських аграріїв найкращими технологіями для виробництва сільгосппродукції»,- підкреслив власник Групи Компаній UKRAVIT Віталій Ільченко.

Територія центру, який наразі готовий на понад 80%, налічує 2,5 тис. кв.м. Над його запуском працює дві групи вчених. Основна стратегія Центру звучить як «зелена хімія». Це авторська розробка українських та швейцарських вчених.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як отримати додаткових 50% прибутку із саду?

"За останні 9 років Україна збільшила експорт меду в 15 разів. При цьому, ми перемістилися до трійки лідерів аж з 24 сходинки. Наразі, українські бджолярі збирають не більше 10% потенціалу меду. Це пов’язано із станом справ у бджільництві. В Україні практично немає промислових пасік, але майже всі цікавляться можливістю їх створення", - зазначає Андрій Ярмак.
 
За його словами, дохід від реалізації меду становить понад 90% доходів українських бджолярів, тоді як, наприклад, у США – менше половини. З іншого боку, дохід від запилення в доходах бджолярів України – майже нульовий, тоді як структурі доходів пасічників у США – близько 50%. Дохід від продажу прополісу, маточного молочка, пилку, воску і тому подібного в Україні також є мінімальним.
 
"Пасічники України зацікавлені в співпраці з садівниками та овочівниками, але не довіряють їм, в тому числі – через проблему отруєння бджіл ЗЗР. Відсутність системи прослідковуваності та контролю якості призводить до того, що український мед, подекуди, продається дешевше китайського. Не дивлячись на усі вади галузі, інвестиції у виробництво органічного меду зростають", - підкреслив експерт.
 
Він зазначив, що власники теплиць використовують для запилення джмелів. Садівники мають переважно власні, дуже збиткові пасіки з недостатньою кількістю сімей. Подекуди вони використовують запилення як послугу і платять за неї від 300 до 350 гривень за одну бджолину сім’ю.
 
"При цьому, втрати від недозапилення становлять 50-100 тисяч гривень на гектар для яблучних садів, тоді як витрати на запилення, за умови розміщення чотирьох потужних сімей, становили б усього 1,2 тисячі гривень.
 
Овочівники відкритого ґрунту та виробники баштанних культур в переважній більшості взагалі не використовують запилення, і майже ніхто не дбає про умови для диких комах-запилювачів.
 
Щорічно від недозапилення ми втрачаємо 3 мільярди гривень в плодоовочевому секторі – і це приблизні оцінки навіть без урахування втрати ціни від гіршої якості овочів та фруктів. Якщо порахувати окремо кожний сегмент, то втрати по баштанних культурах становлять близько 1 мільярду гривень, по яблуку та груші – до 850 мільйонів гривень, по кісточкових плодах – понад 1,1 мільярду гривень, а по ягодах – понад 120 мільйонів гривень", - зауважив Андрій Ярмак.  
 
Тим часом, роль запилення, у тому числі – штучного, зростає в усьому світі, і може бути дуже перспективним бізнесом.
 
Показовим є приклад Китаю, де у промислових садах “бджолами” працюють люди, і при цьому робочих рук для запилення садів бракує.

"Найгірша ситуація склалася для груш, адже їх квіти взагалі не привабливі для бджіл. Груша в Китаї – надзвичайно важливий продукт, під нею знаходиться 1,3 мільйони гектар. Дикі комахи були повністю винищені внаслідок безконтрольного використання пестицидів у садівничих регіонах, а бджолярів там практично немає, адже для бджіл немає медоносів.
 
Запилення відбувається вручну, але бажаючих працювати все менше, і середній вік працівників постійно збільшується, що небезпечно. При цьому, запилення одного гектару коштує 600 доларів США за роботу, та приблизно 300 доларів США за пилок. Загальні витрати на запилення груші в Китаї сягають 1,1 мільярдів доларів США!", - підкреслив Андрій Ярмак.
 
На його думку, і виробникам плодоовочевих культур, і пасічникам варто уважніше поставитися до запилення – адже для обох сегментів це можливість збільшити свої доходи.
 
"У всьому світі виробники плодово-ягідної продукції вже застосовують сучасні підходи до збільшення врожайності. Наприклад, в США бджолярі і садівники щільно співпрацюють, і, не дивлячись на вартість послуг в межах 52-165  доларів США за бджолину сім'ю в залежності від культури, ця послуга дуже популярна", - зауважив Андрій Ярмак.
 
Експерт підкреслив, що розміщення вуликів в садах може принести подвійну вигоду. Інтенсивне запилення підвищує врожайність, тоді як мед користується підвищеним попитом як в самій Україні, так і на експорт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Стан українського рибного ринку. Прогнози на майбутнє (ІНФОГРАФІКА)

Співвідношення імпортної та вітчизняної риби
За даними Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів, імпортна рибна продукція становить близько 80% усієї рибної продукції в Україні (за 2016 й рік імпортовано 300 000 тон). Власної риби в Україні близько 20% (80 000 тон за 2016 й рік).
При цьому слід враховувати, що, на жаль, наша держава не може з точністю сказати, скільки риби насправді вирощується і виловлюється в Україні. Учасники ринку, як і представники Держрибагентства, відзначають, що офіційні цифри не відображають реальну картину і їх сміливо можна множити на 2-2,5 рази (тобто до 200 000 тон), оскільки значна частина залишається в тіні. Відповідно, теоретично, співвідношення імпортної та вітчизняної продукції може становити 60/40. Але тут виникає інше питання - скільки української риби потрапляє на наші прилавки і скільки доходить до нашого споживача?
У той же час, якщо ж говорити виключно про морську рибу, то тут співвідношення імпортної та вітчизняної рибної продукції виявиться ще більше не на користь останньої.

За даними Державного рибного агентства вилов риби у водоймах України в січні-вересні 2017 року склав 35 200 тонн, з них:
   - вилов в Азовському морі - 13 900 тонн.
   - вилов в Чорному морі - 3 900 тонн.
   - вилов у внутрішніх водоймах країни - 17 400 тонн.
Також, Україна здійснює вилов в океані, який за зазначений період склав 7 900 тонн. Відповідно, обсяг як такої морської продукції склав 25 700 тонн.
При цьому імпорт за цей же період склав 210 000 тонн (98% з яких становить морська продукція). Отже 88% морської рибної продукції становить імпорт і лише 12% - це вітчизняна морська риба.


Структура імпорту і споживчі переваги
За результатами 10 місяців 2017 року імпортерами ввезено 240 500 тонн риби і морепродуктів. При цьому 215 000 тонн або 89% імпортованої рибної продукції склала морожена продукція. Частка охолодженої продукції - 3,5%, солоної - 2,5%, консерви - 1,4%, сурімі - 1,4%, снеки - 1,1%, пресерви - 0,3%.


Що саме імпортує Україна і які споживчі переваги українців?
У ТОП-5 імпортованої продукції входить (% від всього імпорту):
   1. Оселедець - 38 400 тонн (16%).
   2. Скумбрія - 31 400 тонн (13%).
   3. Хек - 29 000 тон (12,3%)
   4. Салака - 27 500 тонн (11,4%).
   5. Лосось - 19 500 тонн * (8%).
* Включає «лосось охолоджений», «лосось хребти», «лосось обрізу», «лосось черевця», «лосось шматки», «форель охолоджена» «форель хребти».
Далі йдуть: кілька (4,2%), минтай (3,8%), мойва (3,5%), нототенія (2,7%) та інші.
Найбільше рибної продукції Україна імпортувала з Норвегії (47 400 тонн), Ісландії (37 700 тонн), Естонії (23 600 тонн), США (23 150 тонн), Іспанії (13 000 тон), Латвії (11 800 тонн), Канади (10 000 тонн) і Китаю (7 900 тонн).
Якщо відштовхуватися від офіційних даних по імпорту, внутрішнього видобутку і офіційних даних за кількістю населення в країні, ми отримаємо середнє споживання близько 9 кг на людину в рік. При цьому, найбільше риби споживають в наступних 5 областях:
   - Київська (13,1 кг)
   - Одеська (13,0 кг)
   - Черкаська (12,3 кг)
   - Вінницька (11,8 кг)
   - Херсонська (10,9 кг)
Аутсайдерами споживання риби є такі області України:
   - Івано-Франківська (6,3 кг)
   - Тернопільська (6,4 кг)
   - Закарпатська (6,8 кг)
   - Чернівецька область (7,5 кг)
   - Львівська (7,5 кг)
В цілому, обсяги імпорту в 2017 році практично збігаються з обсягами імпорту в 2016 році. У статистику поки що не включені дані за листопад і грудень 2017 року, але навряд чи вони будуть суттєво вище 30-35 тисяч тонн за кожен з цих місяців, тому імпорт за 2017 рік не повинен значно перевищувати показники 2016 року (300 000 тонн), хоча і зберігається можливість 3-5% зростання імпорту.


З одного боку така відносна стабільність і відсутність зростання можуть свідчити про те, що ми нескоро повернемося до показників 2013 року, коли було імпортовано рибної продукції на 450 000 тон. Але з іншого боку треба враховувати наступне.
- За 2014-2015 рік Україна втратила контроль значної частини своїх територій, а значить також точок продажів і потенційних споживачів.
- За даними Державної служби статистики України за перше півріччя 2017 року населення України скоротилося на 128 000 чоловік. Смертність як і раніше перевищує народжуваність: на 100 померлих припадає 61 новонароджений. Відповідно, щорічно населення країни з природних причин скорочується більше, ніж на 200 000 чоловік.
- Трудова еміграція. За різними даними сьогодні за кордоном працює близько 5 млн. Українців. Тільки в одній лише Польщі офіційно працевлаштовано близько 1 мільйона. При цьому щороку збільшується квота на офіційне працевлаштування в Польщі, Чехії, Угорщини та інших країнах. При цьому багато громадян користуються можливістю тимчасового працевлаштування, в тому числі завдяки «безвізу», відсутні в країні місяцями і, фактично, не є споживачами товарів в Україні. 

Як результат, вже зараз багато керівників компаній стикаються з нестачею кадрів на своїх підприємствах.
Таким чином, офіційні дані, згідно з якими в Україні проживає 42 млн. Чоловік, очевидно, можуть не відповідати дійсності. До того ж, як зазначають багато експертів, в середньостроковій перспективі ці тенденції збережуться і кількість населення продовжить знижуватися, а нація буде старіти. Тому це необхідно враховувати при аналізі ринку і його перспективи.
У зв'язку з цим, збереження обсягів імпорту та обсягів споживання в досить непростий соціально-економічне для країни час, за відсутності будь-якої підтримки з боку держави, безумовно є позитивним моментом і заслугою всіх учасників рибної галузі.


Експортні можливості. приклад Польщі
Незважаючи на те, що Україна залишається залежною від імпорту рибної продукції в силу об'єктивних обставин, не варто сприймати це як мінус. І ось чому.
Досвід сусідніх країн показує, що навіть без наявності власних достатніх водних біоресурсів, рибна галузь може успішно розвиватися, приносити значні дивіденди для бюджету країни і працевлаштовувати громадян.
Для прикладу проаналізуємо рибну галузь сусідній Польщі.
Населення країни 38 млн. людей. За даними за 2014 рік споживання риби становить 13 кг на людину на рік (середній показник в ЄС становить 21 кг на людину на рік). При цьому польська рибна переробна галузь є однією з найбільших в Європі. У рибної переробці в Польщі працює 250 підприємств, на яких задіяно 12 500 осіб. За 2014-й рік в Польщі перероблено 456 000 тон рибної продукції (у 2010 році перероблено 369 000 тон) на загальну вартість продукції 2,3 млрд. доларів США, при цьому дохід склав 500 млн. євро. Що найцікавіше, 90% всієї переробленої продукції експортується, з них 59% йде на ринок Німеччини, решта на ринки Великобританії, Франції і Данії.
І все це можливо лише за рахунок імпорту. Одна лише Норвегія в 2016-му році експортувала до Польщі риби на 1 169 млн. Доларів США (в Україні на 110 млн. Доларів США).
Слід зазначити, що в Польщі існує кілька ставок ПДВ. Є базова ставка ПДВ в розмірі 23%, а також існують знижені ставки ПДВ: 8, 5 і 0%. Ставка ПДВ на рибу в Польщі становить 5% (як і на більшість інших продуктів харчування). Безумовно, це грає важливу роль для стимулювання переробки рибної продукції в Польщі.
Підбиваючи підсумки можна сказати, що в довгостроковій перспективі Україна має шанс стати серйозним гравцем в Європі на ринку переробки рибної продукції. Щорічно попит на рибну продукцію зростає. Уже зараз середнє споживання риби в світі перевищило 20 кг на людину в рік. І цих цифр вдалося досягти саме за рахунок аквакультури, оскільки традиційний промисел останні 20 років не зростає. Наприклад, за минулий рік в Норвегії було вирощено 1,3 млн. тонн лосося, тоді як кілька десятків років тому ця цифр становила 50 000 тонн. За словами Міністра рибного господарства Норвегії Пера Сандберга до 2050-го року Норвегія планує збільшити цю цифру до 5 млн. тонн. І тут виникає питання, чому б Україні не скористатися такою можливістю і не стати як мінімум другим переробником риби в Європі?

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страхування має бути необхідною умовою при розвитку бізнесу кожного садівника

Це пояснюється більш високою собівартістю вирощування даної продукції і, як наслідок, більш дорогою кінцевою вартістю, на відміну, наприклад, від так поширених в українських аграріїв зернових і олійних культур. Проте, з року в рік дані сегменти галузі набирають популярність у вітчизняних фермерів, і по всій країні закладаються тисячі гектарів нових садів і виноградників. Однак, бізнес цей досить ризиковий, і експерти переконані - страхування сільгоспризиків є необхідною умовою для кожного садівника і виноградаря, пише agronews.ua.

При цьому необхідно розуміти, що якщо зернові та олійні страждають, як правило, від природних катаклізмів стихійного характеру - град, шквали, бурі тощо, то банальний весняний перепад температури з нешкідливими для пшениці та соняшнику заморозками, може начисто знищити врожай кісточкових, ягід, горіхів.

«Асоціація «Укрсадпром» нещодавно опублікувала дані втрат українських садівників в результаті травневих заморозків в поточному році. Цифри досить значні. Втрати врожаю тільки ягід і горіхів, а це близько 800 тис. тонн, оцінені експертами в грошовому вираженні в 8-10 млрд. грн. Урожай кісточкових втрачений на загальну суму близько 5 млрд. грн, а ягід - на 2 млрд. грн», - говорить експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Він також зазначає, що значна частина даних збитків могла б бути покрита страховими компаніями, що займаються страхуванням сільгоспризиків. «Але, на жаль, велика частина врожаю багаторічних культур в поточному році, як і в попередні, застрахована не була. Звідси і багатомільярдні збитки фермерських господарств», - коментує ситуацію експерт.

Гендиректор компанії «Агрориск» зазначає, що найбільш поширена схема, що використовується страховиками при страхуванні врожаю багаторічних насаджень виглядає так: страхова сума визначається в межах вартості майбутнього врожаю, яка розраховується на підставі середньої врожайності культури в господарстві за останні п'ять років, помноженої на площу ділянки і вартість одиниці врожаю.

Страховим випадком при страхуванні багаторічних насаджень є втрата 5% насаджень. Випадок визнається страховим за наявності насаджень і їх загибелі, причинно-наслідкового зв'язку між фактом настання дії і фактом загибелі рослин. Страховими ризиками визнаються заморозки, обмерзання, пожежа, вимерзання, буря, ураган, злива, град.

Підібрати найбільш оптимальні умови для страхування багаторічних культур допоможуть висококваліфіковані фахівці компанії «Агрориск». «Звернувшись до нас, аграрій отримує консультаційну допомогу з підбору умов щодо укладення договору зі страховими компаніями, виходячи з його особистих інтересів. Ми працюємо так, щоб в разі настання страхового випадку, наш клієнт гарантовано отримав належні йому виплати відповідно до умов договору », - підкреслив Володимир Юдін.

Зв’язатися з фахівцями компанії можна за телефоном +38(044) 284-94-14, або заповнивши відповідну форму на сайті «Агрориск».

Довідкова інформація про «Агрориск»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview