174499

Вирощування бобових стає надзвичайно прибутковою справою

Вирощування бобових в Україні у найближчому майбутньому стане надзвичайно прибутковою галуззю. Україна вже 3 роки поспіль оновлює власний рекорд з експорту, а попит на білок щороку через збільшення населення лише зростатиме. Тож інвестиції у цей напрямок можуть швидко окупитися.

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), пише landlord.ua.

За даними Держзовнішінформу, 2018-го Україна наростила експорт бобових на 5%. За рік аграрії реалізували 831,3 тис. тонн, що перевищило рекорд 2017-го в 789 тис. тонн.

«Сьогодні веганство стає дуже потужним трендом. А на фоні того, що білку бракувало завжди, наразі ще й виник потужний попит на рослинний білок», – зазначив Андрій Ярмак.

На його думку, не зважаючи на те, що українським фермерам фінансово та організаційно складно освоювати технології для вирощування й збору бобових, інвестиції в цю галузь можуть принести хороші результати.

За підрахунками аналітиків, 2017-го Україна була третьою в світі за виробітком гороху, а обсяг виробництва бобових вцілому склав 1,2 млн. тонн. Це – майже вдвічі більше ніж роком раніше. Торік бобовими засіяли ще більші площі, ніж у попередні роки – 568 га.

Через збільшення посівів і виробництва бобових, 2018-го зменшилася ціна на цей вид продукції. Відповідно, не зважаючи на приріст обсягів експорту, впали доходи від реалізації українського товару – $190 млн. за минулий рік, що все одно лишається рекордом для галузі, пише AgriGator.

Сьогодні обсяги доходів від експорту бобових рівнозначні з виручкою молочної галузі та приносять більше коштів до бюджету, ніж поставки за кордон меду, борошна чи сокових концентратів.

Найбільше українських бобових купують Індія (частка 23,7%), Пакистан (12,8%), Іспанія (11,7%), Ємен (7,4%), Шрі-Ланка (4,9%), Малайзія (4,2%), Польща (4,3%), Сомалі (3,7%) Бангладеш (3,6%), Кенія (2,3%), Туреччина (2,2%), Ефіопія (2,1%), Камерун (1,8%) та Непал (1,7%).

Без застави і додаткових витрат: «UKRAVIT Fіnance» оновлює умови агрокредитування

Компанія «UKRAVIT» оновлює умови програми «UKRAVIT Fіnance». Відтепер забезпечити своє виробництво високоякісними ЗЗР і мікродобривами можна на ще вигідніших і лояльніших умовах.

За новими умовами, господар земельного банку від 200 до 10 000 га може отримати агрокредит до 3 млн грн  без будь-якої застави під 0,01 % річних на перші півроку. Для тих же, чию потребу в ЗЗР ця сума не покриває, партнер програми OTP Bank збільшив максимальну суму позики з 12 млн грн до 15 млн грн.    

Читайте також: Агровиробники з усієї України зацікавлені у співпраці з «UKRAVIT»

Використовувати оборотні кошти можна й по завершенні піврічного циклу – під фіксовану ставку 17,9 % та 19, 9 % річних – залежно від типу застави. При цьому умови оформлення та отримання позики лишилися такими самим: ведення профільної діяльності від 2-х сезонів і позитивний баланс упродовж останнього року.

Незмінною лишається й процедура прийняття рішення та оформлення кредиту: 1 день на отримання попереднього рішення та 6 – 9 днів для видачі коштів.

Детальніше про умови програми можна дізнатися за телефоном гарячої лінії: 0 800 301 401.

Мораторій на перевірки бізнесу погіршив продовольчу безпеку України

Про це повідомляє прес-служба "Асоціації тваринників України".

Так, за даними асоціації, протягом останніх років Україна постійно втрачає позиції у Глобальному індексі продовольчої безпеки серед країн світу. У 2013 році країна посідала 47 місце із показником у 58 балів, а вже в 2017 - опустилася на 63 місце, набравши 54,1 бали. І хоча в 2018 році кількість балів дещо зросла - до 55,7, Україна так і залишилися на 63 місці, далеко позаду всіх європейських країн і більшості країн колишнього СНГ.

"Однією з важливих причин цього я вбачаю саме існування заборони на перевірку підприємств, через що повністю нівелювалася можливість контролювати виробництво продуктів харчування. Такий крок аргументується бажанням держави послабити бюрократичний тиск на бізнес.

Але ж ослаблення бюрократичного контролю аж ніяк не означає скасування контролю як такого! Тому відмова держави від наглядових функцій де-факто дала можливість бізнесу фактично паразитувати на споживачах. Тим паче, що інституту репутації в Україні немає", - каже голова Асоціації Ірина Паламар.

Мораторій на перевірки бізнесу призвів до суттєвого погіршення якості продуктів харчування, продовжила вона.

"У 2016 році, як ми всі пам’ятаємо, країну сколихнула низка масових отруєнь фальсифікованим, 42 людини загинули. Влітку 2017 р. спостерігалася ціла низка отруєнь рибою.

А в 2018-му – масові отруєння у дитячих таборах. Усі ми пам’ятаємо жахливу трагедію, що сталася влітку 2018 року, коли у дитячому таборі "Славутич" Переяслав-Хмельницького району Київської області отруїлися 12 дітей, через що одна дівчинка – загинула. Сумно, що через послаблення державою контролю в сфері безпечності харчування страждають споживачі і трапляється такі невідворотні наслідки", - нагадала Паламар.

З початку 2019 року на підприємствах знову проводитимуться планові перевірки, на які ще донедавна діяв мораторій.

"Ми прогнозуємо, що з появою контролю з боку держави над підприємствами з виробництва продуктів харчування, їх якість почне покращуватися. Це дуже важливо особливо сьогодні, в умовах активної євроінтеграції з одного боку, і одночасно, масштабної соціально-економічної кризи і бойових дій на сході країни", - каже голова Асоціації.

Крім того, відновлення перевірок покращить рівень продовольчої безпеки в країні, вважає Паламар.

"Проблема продовольчої безпеки стосується майже всіх аспектів функціонування держави: від оборони та готовності боротьби з надзвичайними ситуаціями до перспектив довгострокового розвитку. Але найголовніше — це життя українців, для яких корисний і різноманітний раціон є запорукою здоров’я і довголіття", - підкреслила вона.

Джерело: УНН

Українська кондитерка є недооціненою за своїм експортним потенціалом

Про це заявив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак під час тренінгу “SWEET TRADE: Як успішно експортувати солодощі, фрукти, ягоди та горіхи з України до Близького Сходу», пише ukrainefood.org.

Як зазначив Андрій Ярмак під час тренінгу, сьогодні українські підприємства працюють подекуди на половину власної потужності через те, що досі не змогли знайти для себе повноцінну заміну втраченому російському ринку.

Натомість, за його інформацією, обсяг щорічного імпорту цукру, меду та кондитерських виробів, а також – овочів, фруктів, ягід, горіхів та продуктів їх переробки  країнами так званого регіону MENA (Близький Схід та ОАЕ) становить  $25 мільярдів доларів і з стрімкою динамікою зростання.

“В цих країнах мешкають стабільні клієнти, які готові платити гідну ціну за якісну продукцію. Враховуючи логістичну близькість до України та те, що дані ринки на 80-90% залежать від імпорту продуктів харчування – це дуже перспективний ринок для експорту української продукції”,- повідомив Андрій Ярмак.

«Якщо взяти 4 основні компоненти кондитерської галузі, то три з них ми виробляємо в Україні. Мова йде про борошно, цукор та сухе молоко. Ми імпортуємо лише какао-боби.

І коли ми на полицях супермаркетів Малайзії нещодавно побачили українську продукцію, яка була дуже добре сприйнята місцевими споживачами через свою високу якість та порівняно невисоку ціну з конкурентами»,- повідомив економіст ФАО.

При цьому він зазначив, що цей приклад ще раз доводить, що українська кондитерка має величезний експортний потенціал у світі.

Під виглядом кефіру в Україні все частіше продають йогурт

Про це повідомив голова Правління "Науково-дослідного Центру Незалежних Споживчих Експертиз ТЕСТ" Валентин Безрукий у коментарі кореспонденту УНН.

"Цей продукт не є кефіром - він є молочнокислим продуктом, але кефіром не є, тому що для кефіру обов'язкова наявність не тільки молочнокислих бактерій, але і кефірних дріжджів, інакше він перестає бути кефіром і стає просто йогуртом", - зазначив експерт.

За його словами, в той же час, йогурт, представлений в торгових мережах України, як правило натуральний - фальсифікат цього продукту експерти "ТЕСТу" не знаходили жодного разу.

При цьому він уточнив, що найчастіше в країні фальсифікують вершкове масло і згущене молоко, оскільки в їх склад входять дорогі молочні жири - для здешевлення продукції виробники воліють замінювати їх дешевшими рослинними жирами.

Реєструвати сільгосптехніку будуть управління Держпродспоживслужби

Реєструвати та знімати з обліку трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожно-будівельні та меліоративні машини, сільськогосподарську техніку, інші механізми будуть територіальні органи Держпродспоживслужби.

Питання відомчої реєстрації врегульовано постановою Кабміну від 16 січня 2019 № 19, пише Юрліга.

Держпродспоживслужба також уповноважена створювати та вести електронний реєстр суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю тракторами, самохідними шасі, сільськогосподарською технікою і іншими механізмами.

Продавці машин, які включені до електронного реєстру, можуть їх не реєструвати за умови оформлення актів прийняття-передачі (якщо це стосується підприємства-виготівника) або договорів купівлі-продажу (якщо це стосується іншого суб'єкта господарювання). Такі суб'єкти під час продажу машин видають власнику номерний знак "Транзит", строк дії якого складає 10 діб.

Власник машини, придбаної у таких суб'єктів, представляє для реєстрації оригінал акту прийняття-передачі машини або договору купівлі-продажу і номерний знак "Транзит".

Також територіальні органи Держпродспоживслужби прийматимуть теоретичні та практичні іспити, видаватимуть і обмінюватимуть посвідчення тракториста-машиніста.